Рішення № 108338572, 11.01.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8506/22

Провадження № 2-а/357/19/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) інспектора взводу № 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Якименка Олександра Володимировича; 2) Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення просить визнати протиправною та скасувати постанову ГАБІ № 701122 від 03.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 183 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначила, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що нібито вона 03.09.2022 року близько 19:47 год. здійснила завідомо неправдивий виклик поліції. Вказує, що телефонуючи 03.09.2022 року до поліції вона дійсно вважала, що відносно неї вчиняються протиправні дії, адже незнайомий чоловік, що найнятий її матір`ю та вітчимом для здійснення ремонту квартири ображав її, вимагав віддати ключі від квартири тому позивач боялася, що він знову завдасть їй тілесних ушкоджень. 20.08.2022 року та 21.08.2022 року позивач вже зверталась до поліції відносно завдання їй тілесних ушкоджень цим чоловіком, тому викликаючи поліцію вона не безпідставно була налякана та переживала за свою безпеку. Позивач вважає, що винесена постанова є необґрунтованою та незаконною, тому звернулась до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

07.10.2022 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.

28.11.2022 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив представника відповідачів ОСОБА_2 , в обґрунтування якого зазначено про хибність тверджень позивача, безпідставність та необґрунтованість її позовних вимог. Вказано, що 03.09.2022 року о 19:47 год. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про вчинення домашнього насильства, хоча такого факту насправді не було, тому позивача притягнуто до відповідальності за ст. 183 КУпАП. Вказує, що позивачу були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а розгляд справи здійснено на місці. Зазначено, що відповідач-1 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням усіх вимог чинного законодавства. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Будь-яких інших заяв від учасників справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

03.09.2022 року інспектором взводу № 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Якименком Олександром Володимировичем винесено постанову серії ГАБІ № 701122, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 03.09.2022 року о 19:47 год. громадянка ОСОБА_1 зробила виклик на лінію «102» про вчинення щодо неї домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_1 , хоча такої події насправді не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Постанова містить відомості про надіслання її рекомендованим листом за вих. № 8188 від 05.09.2022 року.

В матеріалах справи міститься протокол про вказане адміністративне правопорушення серії ВАБ № 203226 від 03.09.2022 року, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від підпису та надання пояснень, а також додатки у вигляді рапорту та відео з боді камер № 413513, 417430.

Згідно з даними талону-повідомлення єдиного обліку № 29508 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, 20.08.2022 року до Білоцерківського РУП надійшла заява від гр. ОСОБА_1 з проханням притягнути до відповідальності невідомих осіб, які вчиняють щодо заявниці неправомірні дії.

21.08.2022 року до Білоцерківського РУП надійшла заява від гр. ОСОБА_1 про те, що наглядно знайомі особи створюють нестерпні умови для проживання, ображають заявницю, виганяють з власної квартири, де проживає, погрожують розправою, ситуація повторювалась уже неодноразово, заявниця просить прийняти міри до даних осіб та захистити її, що підтверджується даними талону-повідомлення єдиного обліку № 29611 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про поновлення строку на подання позовної заяви. Заява обґрунтована тим, що копію постанови від 03.09.2022 року вона отримала поштою 12.09.2022 року.

На підтвердження доводів заяви надано поштовий конверт від БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП на ім`я позивача, штамп про надіслання конверта містить дату 05.09.2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Таким чином, оскільки оскаржувана постанова не містить запису про отримання її копії позивачем у день її винесення (03.09.2022 року), а з позовом ОСОБА_1 звернулась 20.09.2022 року, тому заява позивача про поновлення строку для звернення до суду підлягає до задоволення, а процесуальний строк поновленню.

При вирішенні справи по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 27 Конституції України обов`язком держави є захищати життя людини.

Статтею 1 Закону України «Про національну поліцію України» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 Закону України «Про національну поліцію України»).

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з приписів пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Частина 1 статті 251 КУпАП України визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні статті 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Отже, системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Такі ж вимоги містяться у відомчому нормативному акті - Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376.

В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України в рішенні від 22.12.2010 у справі № 23-рп/2010.

Крім того, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для відповідної особи, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 23.07.2020 року у справі № 524/6159/16-а.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями частин 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Як зазначалось судом вище, в оскаржуваній постанові позивачу інкриміноване вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, що передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Положеннями статті 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно пояснень позивача вбачається, що 03.09.2022 року вона здійснила виклик поліції, оскільки була налякана, переживала за свою безпеку та вважала, що незнайомий чоловік знову завдасть їй тілесних ушкоджень.

Позивач надала докази її звернення 20.08.2022 року та 21.08.2022 року до поліції відносно завдання їй тілесних ушкоджень та здійснювала виклик поліції з метою отримання послуг у сфері охорони своїх прав і свобод. З огляду на зазначене, на думку суду, прослідковується послідовність дій позивача, які спрямовані на захист своїх прав та інтересів, зважаючи на відсутність доказів зворотнього, тому слід дійти висновку, що виклик поліції позивачем було вчинено правомірно.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Вказаний вище правовий висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем конкретного адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи заперечення та незгоду позивача з постановою інспектора поліції, внаслідок чого вона звернулась до суду з адміністративним позовом, а також невиконання відповідачами встановленого обов`язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку за необхідне скасувати оскаржувану постанову, а отже провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання позовної заяви задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ГАБІ № 701122 від 03.09.2022 року інспектора взводу № 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Якименка Олександра Володимировича у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяА. Ю. Цуранов