Рішення № 108338550, 11.01.2023, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1179/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 січня 2023 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд ухвалити рішення про визнання останньої такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідач у вищевказаному житлі не проживає протягом тривалого часу, не несе витрат на утримання цього житла, а реєстрація її місця проживання за вказаною адресою перешкоджає вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2022 року залучено до участі в даній справі Романівську селищну раду Житомирського району Житомирської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Позивачем подано до суду заяву про підтримання позову та про розгляд справи за її відсутності. Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області просила розглянути справу за відсутності її представника, при розгляді та вирішенні даної справи по суті покладається на розсуд суду.

Відповідачпро причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив не подала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України).

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договором купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку.

Згідно інформації, наданої Романівською селищною радою Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідками Ясногородського старостинського округу Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 356 від 01 листопада 2022 року та № 357 від 01 листопада 2022 року підтверджується та обставина, що відповідач з 08 листопада 2018 року за зареєстрованим місцем проживання фактично не проживає.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно зі статтею 150 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК УРСР) громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Частиною першою статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Аналогічну норму містить стаття 156 ЖК УРСР.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (частина друга статті 64 ЖК УРСР).

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі жилого приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що право членів сім`ї власника будинку користуватися цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є.З припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від02 червня 2022 року у справі № 686/15507/18 (провадження № 61-6247св19).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 (відповідач у справі) була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за згодою попереднього власника вказаного житлового будинку ОСОБА_3 , яка продала зазначене житлове приміщення ОСОБА_1 (позивачу у справі) за договором купівлі-продажу від 23 липня 2022 року.

В постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі№ 6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 753/481/15-ц (провадження № 6-13113цс16), в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 695/2427/16-ц (провадження № 61-29520св18),від 09 жовтня 2019 року у справі № 523/12186/13-ц (провадження № 61-17372св18) зазначено, щовласник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час. Наявність у члена сім`ї власника квартири права користуватися жилим приміщенням нарівні з власником свідчить про похідний характер права користування члена сім`ї власника від прав власника, а отже, з припиненням права власності у особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Таким чином, позивач як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном на підставі положення статті 391 ЦК України у будь-який час.

Загальними положеннями ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідач доводів позивача не спростувала, а тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

За змістом статті 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (адреса місцезнаходження: вул. Сергія Лялевича, 2 смт. Романів Житомирський район Житомирська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 04345185), задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 992,40 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Романівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його ухвалення (складення повного судового рішення).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В.Ковальчук