Рішення № 10833764, 07.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.10р.Справа № 26/28-10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена", м. Нікополь

до Нікопольської міської ради, м. Нікополь

про розірвання договорів оренди земельних ділянок

Суддя Камша Н.М.

Представники:

Від позивача: Кривченко Д.В.- представник ТОВ "Авіцена", довіреність від 21.01.2010 року.

Від відповідача: Міщенко І.В. - представник Нікопольської міської ради, довіреність від 02.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Авіцена", м. Нікополь звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради, про розірвання договору оренди земельної ділянки №040911000049 від 16.04.2009р. площею 0,0869 га разом із частиною виробничого корпусу від 10.03.2009р., що знаходяться за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометаліргів, 53, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Авіцена", м. Нікополь (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 3) та Нікопольською міською радою (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3).

14.06.10 р. до господарського суду Дніпропетровської області від Нікопольської міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вмотивовує заявлені вимоги фактичною відмовою міськради від припинення спірного договору оренди чи/або розірвання цієї ж угоди. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що пунктом 40 спірної угоди передбачено розірвання договору оренди у судовому порядку, тоді як на спірній земельній ділянці відбулася зміна власника розташованих на ній будівель.

Відповідач заперечує проти заявлених вимог. У відзиві посилається на те, що хоча і визначено положеннями ст. 7 Закону України "Про оренду землі" припинення договору оренди земельної ділянки з попереднім її орендарем за наявності договору, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду на ній, не можливо змінити або розірвати договір без дотримання вчинення дій в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, згідно приписів ст. 654 Цивільного кодексу України. Окрім того стверджує, що в силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому для припинення або розірвання такого договору необхідне прийняття відповідного рішення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.06.10р. по 06.07.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні за згодою представника позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2009 року між позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно запису у Державному реєстрі земель № 040911000049 від 16.04.2009 р., площею 0,0869 га разом із частиною виробничого корпусу від 10.03.2009р., що знаходяться за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометаліргів, 53, (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:091:0091).

Зазначений договір оренди укладений між сторонами на підставі рішень сесій Нікопольської міської ради від 28.11.08р. № 12-33/V та від 30.01.09р. № 1-36/V, а згідно наявного у справі акту передачі-прийому земельної ділянки (а.с. 16), відповідачем передано позивачу в оренду спірну земельну ділянку за фактичним розміщенням названих вище споруд/будівель.

Разом з тим, 07.08.09р. між позивачем та Демиденко О.В. (ідентифікаційний номер 2527411192) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 972, згідно якого вказане нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, № 53 продано.

Також встановлено, що 10.08.2009 року позивач звертався до Нікопольського міського голови із листом про припинення користування вказаною земельною ділянкою за вищеназваним договором оренди, посилаючись на зміну власника будівель, розташованих на ній, додаючи копію вказаного договору купівлі-продажу № 972. На вказаний лист ТОВ "Авіцена" отримало витяг із протоколу № 32 засідання комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів від 19.08.2009 року із рекомендаціями міській раді припинити право користування вказаною земельною ділянкою за названих вище причин.

Однак, незважаючи на викладене, а також і на лист ТОВ "Авіцена", м. Нікополь до міського голови із проханням щодо розірвання договору оренди земельної ділянки № 040911000049 від 16 квітня 2009 р. площею 0,0869 га разом із частиною виробничого корпусу, що знаходяться за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометаліргів, 53, від 10 березня 2009 року з 01.01.2010 року Нікопольська міська рада жодних дій спрямованих на розірвання цього договору оренди не здійснило.

Відповідач наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог обставин не спростував, доказів розірвання спірного договору оренди не надав.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже дії позивача в повному обсязі відповідають приписам ст. 188 Господарського кодексу України.

Із встановлених судом обставин вбачається, що відбулась зміна власника майна, для обслуговування якого позивачем використовувалась орендована земельна ділянка. В зв’язку з чим, у орендаря була втрачена необхідність у користуванні спірною земельною ділянкою і в такому випадку за умовами спірного договору оренди позивач має право розірвати цю угоду, при цьому останній звертався з відповідною пропозицією до відповідача, яка була залишена без задоволення.

В той же час, суд вважає за вірне зазначити та врахувати те, що позивач подав позовну заяву про розірвання договору 14.04.2010 року - після вступу в силу змін до земельного та цивільного законодавства України.

Так, відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на день подання позову) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду (нерухоме майно), переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно умов ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно умов ст. 31 (Припинення договору оренди землі) Закону України “Про оренду землі” (в редакції від 05.11.2009 р.) договір оренди землі припиняється в разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, крім того, частина 3 названої вище статті передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Також стаття 32 Закону України “Про оренду землі” (в редакції від 05.11.2009 р.) передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в певних випадках та на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За таких обставин позивач мав всі підстави вимагати в судовому порядку розірвання договору оренди.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що аналогічної точки зору дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВАСУ від 03.06.2009 року по справі № 10/245-08(12/136-08)).

Посилання ж відповідача у відзиві на позов в обґрунтування викладених заперечень є насамперед безпідставними, оскільки в заявлених позивачем вимогах відсутні будь-які порушення прав міської ради щодо розпорядження землями на території міста, при цьому станом на день подання позову, законодавець визначив підстави припинення договору оренди землі, у тому числі і в разі переходу права власності на об'єкт, який розташований на спірній земельній ділянці, тобто договір оренди припиняється незалежно від волевиявлення власника (особи, що має право розпоряджатися) земельної ділянки.

Отже, у зв'язку з наявністю прямої норми законодавства, рішення органу місцевого самоврядування на розірвання договору (дозвіл) не потрібно.

Окрім того, чинне законодавство не містить заборону судам розглядати питання про розірвання договору оренди земельної ділянки, а відмова у розгляді такого позову є порушенням Конституції України, яка є нормою прямої дії, і якою встановлений порядок, за яким будь-який спір може бути розглянутий у суді.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги факт існування спору на момент розгляду справи по суті, та обов’язковість захисту порушеного права суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача з огляду на обґрунтованість позову, підтверджену матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 377, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 31, 32, 120, 124 Земельного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки №040911000049 від 16.04.2009р. площею 0,0869 га разом із частиною виробничого корпусу від 10.03.2009р., що знаходяться за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометаліргів, 53, який 16.04.09р. зареєстрований в Нікопольському районному відділі ДРФ центру Державного земельного кадастру за № 040911000049, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІЦЕНА" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т Трубників, 3; ЄДРПОУ 24237712) та Нікопольською міською радою (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 3).

Стягнути з Нікопольської міської ради (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІЦЕНА" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т Трубників, 3; ЄДРПОУ 24237712) суму 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.М. Камша Рішення підписано 12.07.10р.