Рішення № 10833674, 07.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.10р.Справа № 21/102-10 За позовом Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Агро ЛТД" м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Екона", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8641,62 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача коштів у розмірі 8 641,62 грн. за Договором № 04-01/07 від 12.02.07р. з яких: 8641,62грн. –основного боргу, 840,60грн. –пені.

          В судове засідання 30.06.10р. позивач свого представника не направив, документи, витребувані ухвалами суду, а саме: обґрунтований розрахунок суми боргу; підстави нарахування пені з врахуванням вимог п.4.2. Договору; підстави для стягнення з Відповідача коштів на відрядження представника Позивача до господарського суду; письмові пояснення щодо строку дії Договору позивач суду не надав, направив телеграму, в якій повідомляв суд про погашення відповідачем частини боргу до 1499грн., просив справу розглядати без його участі за наявними у справі документами (а.с.66).

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про отримання відповідачем ухвал суду свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 44, 50, 61).

За таких обставин, господарський суд вважає, що сторони не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України суд повинен вирішити спір протягом двох місяців.

          Розгляд справи відкладався 20.04.10р., 13.05.10р., 01.06.10р., 17.06.10р., ухвалою голови суду строк розгляду справи було продовжено до 01.07.10р.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          12.02.07р. між Дочірнім підприємством „Таврія” Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Агро ЛТД" (далі –продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія „Екона” (далі –покупець, Відповідач) був укладений договір № 0401/07 (далі –Договір), згідно умов якого продавець зобов’язується поставляти та передавати у власність, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати товари. Асортимент, ціна та кількість товару по кожній конкретній партії, а також строки поставки, визначаються за згодою сторін та відображаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 1.1.,1.2., 4.1. Договору).

          Договір вступає в дію з моменту його підписання та строк його дії Договором не визначений (п.8.1. Договору).

          Відповідно до наданих видаткових накладних № РН-0000004 від 12.02.07р., № 0000151 від 23.04.07р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 72193,80грн. (а.с.33-34,36).

          Відповідач по видатковій накладній № ВП-0000001 від 23.04.07р. повернув Позивачу товар на суму 37282,16грн. (а.с.35).

          Тобто загальна кількість поставленого позивачем товару по накладних, доданих до справи складає 34911,64грн..

20.08.08р. між сторонами було укладено Угоду про взаємозалік зустрічних однорідних вимог в якій сторони погодились, що Позивач має заборгованість перед Відповідачем на суму 8209,96грн., Відповідач має заборгованість перед Позивачем на суму 16610,98грн. (а.с.13).

Пунктом 3 цієї Угоди сторони провели взаємозалік зустрічних однорідних вимог по вищевказаним зобов’язанням на суму 8209,96грн..

Тобто, враховуючи зміст Угоди, сума боргу Відповідача перед Позивачем станом на 21.08.08р. становила 16 610,98грн.- 8 209,96грн.= 8401,02грн..

Викладене підтверджується Актом звіряння розрахунків за 2007р. станом на 01.01.08р. підписаним сторонами (а.с.12).

30.12.09р. Позивач направив Відповідачу претензію № 97, в якій вимагав сплатити борг в сумі 8401, 02грн. до 30.01.2010р. (а.с.16,17).

Позивач надав суду виписку з особового рахунку Позивача за 19.01.10р., платіжні доручення № 990_23003 від 03.02.10р., № 994_24010 від 04.02.10р., згідно яких Відповідач погасив заборгованість на загальну суму 600,00грн.(а.с.37-39).

Враховуючи викладене, сума заборгованості станом на дату звернення позивача до суду (31.03.10р.) склала 7801,02грн., що підтверджується Позивачем в позовній заяві (стор. 2).

Телеграмою від 30.06.10р. (а.с.66) Позивач повідомив суд, що Відповідач частково погасив заборгованість, сума, яка залишилась до стягнення становить 1 499,00грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що Відповідачем не подано доказів щодо сплати грошових коштів, а поставка товару підтверджується первинними документами, позовні вимоги щодо стягнення 1499грн. основного боргу є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 840,60грн. пені, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позову за недоведеністю з огляду на наступне.

Як встановлено судом, сума боргу станом на дату подачі позову становила не 8 201,02грн., а 7801,02грн..

Згідно п. 5.3 Договору, Покупець зобов'язаний виплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня. Пеня розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочки.

          У наданому Позивачем розрахунку суми боргу не вказано на підставі яких документів відбувалося нарахування штрафних санкцій, оскільки згідно п. 4.2 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату товару один раз в місяць за реалізований товар.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Тобто, для нарахування пені позивач мав вказати суму реалізованого товару по кожній накладній станом на дату звернення до суду.

Господарський суд неодноразово своїми ухвалами зобов’язував Позивача надати розрахунок суми боргу, в т.ч. пені з врахуванням вимог п.4.2. Договору. Однак, Позивач не надав суду доказів того коли і скільки було реалізовано товару по кожній накладній, та з якої дати починалось прострочення оплати у зв’язку з чим у стягненні 840,60грн. слід відмовити.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача суму коштів, пов’язаних з відрядженням представника Позивача до апеляційного суду, а саме: добові, транспортні витрати з Херсону до Дніпропетровська та у зворотному напрямку - сума Позивачем не зазначена (стор. 2 позовної заяви).

Суд вважає ці вимоги безпідставними з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” вказано, що в абзаці другому пункту 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України” зазначено, що до інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК).

Водночас у господарського суду немає передбачених законом підстав вважати відповідними витратами згадані у наведеному питанні видатки сторони у справі, а так само зазначати про відмову в їх стягненні у резолютивній частині судового рішення. Якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків, у зв’язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника (працівників) або з оплатою послуг фахівця (крім адвоката), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони (сторін) з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що Позивачем при подачі позовної заяви було недоплачено 116,00грн. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Відповідно до постанови КМУ від 21 грудня 2005 р. N 1258 (зі змінами) „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у господарській справі складають 236,00 грн., позивачем же долучено до позовної заяви копію платіжного доручення №520 від 20.01.2010р., що підтверджує сплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу грошових коштів в розмірі лише 120,00 грн.

Ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а саме: стягнути з позивача в доход держбюджету 116,00грн. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, стягнути з Відповідача на користь Позивача 92,00грн. - витрат по сплаті держмита та 213,00грн. - витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Агро ЛТД" (73000, м. Херсон, провулок Зрошувальний, 16, код ЄДРПОУ 33391137) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003, МФО 805012) 116 (сто шістнадцять) грн. - оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія „Екона” (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Бєлостоцького, 126, код ЄДРПОУ 34589850) на користь Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Агро ЛТД" (73000, м. Херсон, провулок Зрошувальний, 16, код ЄДРПОУ 33391137) 1499 (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) грн. - основного боргу, 92 (дев'яносто дві) грн. - витрат по сплаті держмита та 213 (двісті тринадцять) грн. - витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          В частині стягнення 840,60грн. пені - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.Г. Назаренко