Рішення № 10833324, 06.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.10р.Справа № 21/148-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Акварель", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 807,69 грн. за договором купівлі-продажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Журікова І.В., адвокат, дов. № 2 від 29.06.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 7104,08грн. основної заборгованості за поставлений та неоплачений товар по договору купівлі-продажу № 139Д від 06.08.2007р., 965, 57грн. –пені, 141, 30грн. –3% річних та 569,74грн. –інфляційних витрат за прострочку оплати товару.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.06.10р. не заперечив щодо наявності у нього заборгованості перед Позивачем та просив надати йому час для уточнень розміру заборгованості.

Господарський суд розгляд справи відкладав двічі –01.06.10р. та 15.06.10р.

Відповідач свого представника в судові засідання не направив, документи, витребувані судом не надав. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України суд повинен вирішити спір протягом двох місяців. Вказаний термін судом вичерпано. Виняткових підстав для продовження строку вирішення спору за рішенням голови суду не вбачається.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.08р. міжТовариством з обмеженою відповідальністю "Кедр" (далі –продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Акварель" (далі –покупець, відповідач) був укладений договір купівлі - продажу № 139Д (далі –договір), згідно п.1.1. якого продавець продає, а покупець купує обладнання, згідно ціни, що вказується в прайс-листі продавця та в накладній, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Обладнання продається продавцем та купується покупцем за ціною 18325грн. 77коп., що відповідає 2559, євро (згідно курсу НБУ + 2% на момент підписання даного Договору), на умовах Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору, продавець продав, а покупець купив наступне майно:

- кавомашину Brasilia Roma 2 g n/a заводський номер 253332/6196417, у кількості 1 шт. вартістю 13324,50 грн.;

- кавомолка Brasilia RR-45, заводський номер 140414, у кількості 1 шт. вартістю

3348,75 грн.;

- змінний картридж - 1 шт., вартістю 1095,57 грн.;

- головку фільтра QL3B - 1 шт., вартістю 556,95 грн.

Всього на загальну суму - 18 325,77 грн. (а.с.2).

Отримання відповідачем обладнання підтверджується Актом приймання-передачі обладнання від 08.08.07р. (а.с.26).

Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.2.3. Договору).

Згідно п.2.5. Договору, всі платежі крім першого, здійснюються на підставі графіку виплати платежів та відсотків за користування кредитом ( додаток №1 До Договору –а.с.27), при умові, що курс євро на момент оплати чергового платежу дорівнює, або менше курсу євро на момент укладення договору. Якщо курс євро на момент платежу більше курсу євро на момент укладення Договору, то платіж здійснюється з урахуванням цього курсу.

В разі збільшення курсу євро продавець письмово повідомляє покупця про зміну чергових платежів та сум відсотків, шляхом надання зміненого графіку виплати платежів та відсотків за користування кредитом, не пізніше як за 3 дні до дати чергового платежу (п.2.6. Договору).

Відповідно до Графіку, відповідач повинен був сплачувати продавцю 15 числа кожного місяця черговий платіж в розмірі 687,22грн.

Дата початку платежу –15.09.2007р., дата кінцевої оплати –15.08.2009р.

Згідно розрахунку позивача, загальна сума, яку належало сплатити покупцю становила 22082,96грн.

Відповідач сплатив заборгованість частково в сумі 14978,88грн., що підтверджується позивачем.

01.12.08р. до Договору №139Д було укладено додаткову угоду про відступлення права вимоги (далі – Угода), згідно якої відбулась заміна сторони: „Продавця” –з ТОВ „Кедр” на „Нового продавця” –ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»(далі –позивач)(а.с.28).

За цією Угодою Новий продавець набув право вимагати від покупця належного виконання обов'язків передбачених вказаним вище Договором, та, відповідно, до Нового продавця переходять всі права та обов’язки, передбачені договором (п.2. Угоди), в тому числі, право вимагати від покупця виконання грошового та іншого зобов’язання за Договором, яке виникло у покупця станом на дату підписання Угоди. За продавцем залишається право вимагати від покупця виконання грошового та інших зобов’язань, які повинні були ним виконатись до часу підписання цієї Угоди (п.3. Угоди).

12.02.10р. позивач направив відповідачу вимогу про виконання зобов’язань, в якій вимагав погасити заборгованість в семиденний термін з часу отримання вимоги (а.с.29-33).

13.04.10р. позивач направив ще одну вимогу про виконання зобов’язань відповідачем (а.с.34-38).

Обидві вимоги були залишені відповідачем без відповіді.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи Відповідач суду не надав, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 7104,08грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи не заперечуються Відповідачем та підлягають задоволенню повністю.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.           

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.3. Договору в разі прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення, за весь час існування заборгованості.

Зобов’язання щодо оплати повинні бути виконані відповідно до 15-го числа кожного місяця на підставі графіку виплати платежів.

Позивач розраховує пеню за період прострочення платежів з 15.08.09р. по 13.04.10р., однак прострочення платежу почалося з 16.08.09р.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, до стягнення підлягає пеня за період з 16.08.09р. по 16.02.10р. в сумі 734,15 грн., у стягненні 231,42грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

При здійсненні позивачем відповідного розрахунку, а саме, при визначені періоду нарахування, ним порушені рекомендації Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р.р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Верховний Суд рекомендує, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з його урахуванням, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається зі слідую чого місяця.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача нараховані невірно і, з урахуванням індексу інфляції з вересня 2008р. по квітень 2010р. становлять 587,40грн., 3% річних за період 16.08.09р. по 13.04.2010р. становлять 140,72грн.

У стягненні 9,34грн. інфляційних втрат та 0,58грн.- 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, сплати неустойки, відшкодування збитків, тощо.

Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив вище наведені приписи закону та умови договору.

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача 2000грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідачем до матеріалів справи долучено договір про надання послуг №01/02 від 01.02.10р. укладений між Позивачем та адвокатом Журіковою Іриною Вікторівною (далі - виконавець) про надання Позивачу послуг зі стягнення з Відповідача заборгованості (а. с. 41), додаткову угоду від 13.04.10р. №1 до цього договору (а.с.42), копію свідоцтва від 14.102008р. № 1902 на право займатися адвокатською діяльністю Журіковою І.В. (а.с. 40), платіжне доручення № 872 від 02.06.10р. про сплату позивачем вадвокату 2000грн. за договором № 01/04 від 01.04.10р. по справі до ТОВ «Акварель»(а.с.51).

30.06.10р. представник позивача надав в судове засідання довідку від 29.06.10р. № 174 в якій позивач вказує на невірне вказання ним номеру та дати договору в пл. дорученні № 872 від 02.06.10р. та просить вважати вірним призначення платежу по вказаному платіжному дорученню наступним: „ за договором №01/02 від 01.02.10р. по справі до ТОВ „Ресторан „Акварель” (а.с. 59).

Згідно Додаткової угоди № 1, виконавець надає послуги по юридичним питанням які виникли у позивача по правовідносинам з ТОВ „Мультипак” (п.1 додаткової угоди), правовий аналіз договору № 139Д від 06.08.07р., укладеного між ТОВ „Кедр” та ТОВ „Ресторан „Акварель” (п.1.3 додаткової угоди).

Тобто з даної Додаткової угоди № 1 від 13.04.10р. неможливо вирахувати, яка саме сума становить вартість послуг адвоката, пов’язаних з правовідносинами між позивачем та ТОВ „Кедр Еспрессо Хаус”, а яка сума –по правовідносинах між позивачем та ТОВ „Мультипак”, оскільки п. 2 Додаткової угоди визначена загальна вартість (гонорар) консультаційних послуг по юридичним питанням Замовника (послуги адвоката), пов’язаним з двома боржниками, які надає виконавець за вказаним договором та даною додатковою угодою в сумі 2 000грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат відноситься і оплата послуг адвоката, які визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру” (ч.3. ст. 48 ГПК України)

Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення, та розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення.

Відповідно до п.5 інформаційного Листа ВГСУ від 14.07.2004р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Акту виконаних робіт або калькуляції витрат, які б свідчили про виконання адвокатом робіт на суму 2000грн. по даній справі позивач суду не надав.

З огляду на викладене суд відмовляє у стягненні 2000грн. на послуги адвоката.

Ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню в сумі 7104,08грн. –основного боргу, 734,15 грн. –пені, 587,40грн. –інфляційних втрат, 140,72грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611, 629, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Акварель" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 35Б, р/р 26000208710100 ДОД "РайфазенБанк Аваль", МФО 305653, ОКПО 34883901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус” (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, р/р 26001060196826 АКБ "Приватбанк", МФО 305299, код ОКПО 35737974, ІПН 357379704632) 7104 (сім тисяч сто чотири) грн. 08 коп. –основного боргу, 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 15 коп. –пені, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 40 коп. –інфляційних втрат, 140 (сто сорок) грн. 72 коп. –3% річних, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 21 коп. –витрат по сплаті держмита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 53 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні 241,34грн. заборгованості за договором та у стягненні 2 000грн. адвокатських послуг відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано 30.06.10р.