Рішення № 108333162, 11.01.2023, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2930/22

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2023 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вінницька міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , заінтересована особа Вінницька міська рада звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її вітчим - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу від 28.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу , КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» зазначена квартира була зареєстрована на праві приватної власності в рівних частках за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 матір`ю заявника та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати заявника померла; після своєї смерті вона зробила розпорядження, яким заповіла належну їй частку у квартирі своєму чоловікові - ОСОБА_2 .

Вважаючи себе єдиною спадкоємицею після померлих, заявник в установленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Т.О. з відповідними заявами про відкриття спадщини після смерті матері та вітчима.

На підставі зазначених заяв нотаріусом відкрито та зареєстровано спадкові справи.

Згодом, коли заявник звернулася для отримання свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом їй було роз`яснено, що згідно інформації, отриманої в Інформаційній довідці із Спадкового реєстру №64669969 від 12.05.2016, спадкодавцем ОСОБА_3 , 1937 року народження, було видано 3 заповіти: посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Демчуковою К.М. 23.09.2016 за №542; посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Демчуковою К.М. 29.08.2018 за №542; посвідчений Першою Вінницької державною нотаріальною конторою 19.03.2019 за №4-548.

Заповіт, який було складено пізніше, скасовую попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

За таких обставин, заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки фактично належна її матері частка квартири успадкована за заповітом її чоловіком.

Постановою №259/02-14 від 13.12.2021 приватним нотаріусом Сухановою Т.О. заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого вітчима ОСОБА_2 з підстав відсутності доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем та зазначено, що для отримання свідоцтва необхідно надати рішення суду, яке набрало законної сили про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_2 є чоловіком матері заявника - ОСОБА_3 ; шлюб між ними було зареєстровано відділом РАЦС Радянського району м. Львова 26 лютого 1983 року; спільних дітей у них не було.

Між заявником, вітчимом та матір`ю завжди були теплі родинні відносини - вітчим вважав заявника своєю донькою. На той час вона вже була заміжня та мала двох дітей: 1979 року народження та 1981 року народження; її чоловік - ОСОБА_4 був військовослужбовцем, тому їм доводилося часто переїжджати за місцем його служби. Однак, і сім`я заявника, і батьки постійно їздили один до одного в гості. Так, станом на 1983 рік сім`я заявника жили у м. Золотоноша Черкаської області, а батьки постійно проживали у м. Львові. У липні 1983 року чоловіка заявника перевели до Німеччини, а вона з дітьми переїхала до батьків, де прожила майже півроку, оскільки чекала на оформлення візи. ОСОБА_2 був хорошим дідусем для дітей заявника, він постійно гуляв з ними, читав їм багато книжок, грався. Коли вона переїхала з дітьми до чоловіка у Німеччину, вітчим дуже сумував за ними і звичайно при першій же нагоді вони намагалися приїхати.

У 1989 році чоловіка заявника перевели у м. Полоцьк Вітебської області і батьки вже мали змогу приїжджати частіше самостійно, залишалися у них після кожного приїзду майже на півроку.

У 1993 році чоловік заявника звільнився зі служби, вони ще деякий час проживали у Білорусії, однак згодом вирішили повернутися в Україну та обрали для постійного місця проживання Вінницьку область.

Так, 24 грудня 2002 року вони придбали житловий будинок в с. Лука Мелешківська Вінницького району Вінницької області і 27 листопада 2003 року - квартиру у м. Вінниці, в яку зі Львова перевезли своїх батьків ( матері на той час було 66 років, вітчиму 64 роки).

Заявник з чоловіком забезпечували батьків усім необхідним: продуктами харчування, їжею, городиною, ліками. При цьому, заявник контролювала регулярні обстеження у медичних закладах як вітчима, так і матері.

Однак, з віком почали прогресувати хвороби, стан здоров`я батьків погіршувався і у вересні 2013 року заявник з чоловіком вирішили забрати батьків до себе у будинок.

Відтак, з того часу вони почали проживати усі разом в АДРЕСА_2 .

Заявник постійно піклувалася про покійного, як про свого рідного батька, оскільки їх родина була і є дружньою. Вони жили як одна сім`я, вели спільне господарство, разом харчувалися, планували бюджет; коли померла мати, а згодом і вітчим, заявник займалася їх похованням.

Заявник вимушена звернутися до суду з даною заявою, оскільки без встановленого факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю вона позбавлена можливості оформити спадкове майно у відповідності до вимог закону.

За наведених обставин заявник звертається до суду з заявою, в якій просить постановити рішення, яким встановити факт, що вона постійно проживала разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з травня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Шикунова А.О. в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність, вимоги заяви своєї довірительки підтримує, просить їх задоволити.

Представник заінтересованої особи Вінницької міської ради Мельник С. С. в судове засідання не з`явився, попередньо надіславши суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, при вирішенні заяви ОСОБА_1 покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі продажу від 28.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Парфєновим І.В. та зареєстрованому в реєстрі за № 8017, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності, в рівних частках, належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка являється матір`ю заявника (а.с. 11 - 13).

Після своєї смерті ОСОБА_3 заповіла належну їй частку у квартирі своєму чоловікові - ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.05.2021, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Вінниці помер ОСОБА_2 (а.с. 14).

Вважаючи себе єдиною спадкоємицею після померлих, заявник в установленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Т.О. з відповідними заявами про відкриття спадщини після смерті матері та вітчима.

Постановою №259/02-14 від 13.12.2021 приватним нотаріусом Сухановою Т.О. заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого вітчима ОСОБА_2 з підстав відсутності доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем та зазначено, що для отримання свідоцтва необхідно надати рішення суду, яке набрало законної сили про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с. 69 - 70).

Згідно довідки Лука Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 17), ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав разом з ОСОБА_1 та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у випадку, якщо спадкоємець фактично проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то зазначена обставини є підставою для звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За даних обставин, суд вважає за можливе встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки встановлення цього факту має юридичне значення, а інший шлях встановлення - відсутній.

Встановлення факту постійного проживання на момент смерті разом з спадкодавцем необхідно заявнику для подальшого оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 постійно проживала разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з травня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Бондаренко