Рішення № 10833303, 05.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.10 р.Справа № 13/154-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецбуд", м. Дніпропетровськ

до закритого акціонерного товариства Будівельна компанія "Приоритет", м.Дніпропетровськ

про стягнення 347 531,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Гулевський А.В.- представник ТОВ"Автоспецбуд", довіреність від 21.06.2010р. №21/6 ;

від відповідача: Воздвиженський О.Л.- представник ЗАТ Будівельна компанія "Приоритет", довіреність від 31.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоспецбуд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду із позовом, у якому просить стягнути з закритого акціонерного товариства Будівельна компанія "Приоритет" (далі - відповідач) грошові кошти у розмірі 347 531,00 грн., та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов’язків щодо сплати за договором поставки №09-20/572-КП від 03.03.2009 р.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого проти позовних вимог не заперечує, але повідомляє що не має можливості сплатити за поставлений йому товар.

У судовому засіданні 22.06.2010 р. було оголошено перерву до 23.03.02010 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Автоспецбуд” (постачальник) та закритим акціонерним товариством Будівельна компанія "Приоритет" (покупець) був укладений договір поставки №09-20/572-КП (далі - Договір) (а.с. 9-10).

Згідно вимог п.1.1 Договору, постачальник зобов’язався у порядку та на умовах договору поставити, а покупець прийняти та сплатити товар за ціною, що вказана у специфікації №1, яка є невід’ємною частиною договору. Загальна сума договору, згідно п.6.1 Договору, складала 474 656,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач згідно умов п.9.1 Договору зобов’язувався поставити товар в повному обсязі в строк до 10.04.2009 р.

На виконання вказаних умов договору, позивач здійснив поставку товару, а відповідач прийняв товар, кількість, ціна та асортимент якого зазначені у накладній №00030 від 25.05.2009 р. на суму 474 656,00 гривень (а.с. 12), яка підписана представниками обох сторін.

Згідно умов п.7.1 Договору, відповідач мав у п’ятимісячний строк з моменту отримання товару здійснити оплату.

Відповідач обов’язки по договору в повному обсязі не виконав, та здійснив часткову оплату за отриманий товар у розмірі 127 125,00 грн. Часткова оплата по вказаному договору підтверджується наданими відповідачем та позивачем банківськими виписками та актом звірки взаємних розрахунків станом на 03.06.2010 р. (а.с. 13).

На виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2010 р. позивач та відповідач провели звірку розрахунків, за результатами якої складено акт звірки взаєморозрахунків в якому зазначено про наявну заборгованість відповідача станом на 21.06.2010 року на суму 347 531,00 грн. (а.с. 34).

Відповідач позовні вимоги визнає, але повідомляє що не має фінансової можливості сплатити за поставлений йому товар.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України вказано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, відповідач свої зобов’язання за даним договором щодо оплати товару не здійснив, станом на час судового засідання докази в підтвердження проведення розрахунків з позивачем не надав.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально були доведені ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача у розмірі 347 531,00 грн. доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача з тих підстав, що спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Приоритет»(49083, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, пр. Газети „Правда”, б. 35, оф. 803; ЄДРПОУ 30325130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецбуд»(49051, м.Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова 1Б; код ЄДРПОУ 34774214) суму основного боргу 347 531,00 грн. (триста сорок сім тисяч п’ятсот тридцять одна грн. 00 коп.), 3 475,31 грн. (три тисячі чотириста сімдесят п’ять гривень 31 коп.) - державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 25.06.2010 р.