Рішення № 108332390, 19.12.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7472/20

Номер провадження2/711/354/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Демчика Р.В.,

секретаря судового засідання Кофановій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, -

встановив:

Позивач КП «Черкасиводоканал» ЧМР звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Позов обґрунтовує тим, що позивач забезпечує надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення для задоволення побутових потреб. Плата за комунальні послуги, в тому числі водопостачання, нараховується щомісячно, а її розмір розраховується за затвердженими в установленому порядку тарифами та відповідно до показань приладів обліку або за встановленими нормами. Відповідач несвоєчасно та не впоєному обсязі оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого за період з 01.05.2018 року по 01.10.2020 року утворилась заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення всього на загальну суму 4285,04 грн.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості, що виникла за відповідачем, нараховано інфляційні нарахування в сумі 13.84 грн. та 3% річних в сумі 141.07 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 4285.04 грн., інфляційні нарахування в сумі 13.84 грн. та 3% річних в сумі 141.07 грн., а всього на загальну суму 4539.95 грн. та витрати за сплату судового збору в сумі 2102,00 грн..

03 грудня 2020 року ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.03.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради заборгованість за водопостачання та водовідведення, що виникла за період з 01.05.2018 року по 01.10.2020 року в сумі 4285,04 грн., інфляційні збитки 13,84 грн. та 3% річних в сумі 141,07 грн., а всього на загальну суму 4539,95 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради судовий збір в сумі 2102 грн.

Ухвалою Придніпровського районного судуд м. Черкаси від 16.06.2021 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення. Скасоване заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.03.2021 року по справі за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити повністю, в подальшому надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Разом з тим, після оголошеної перерви відповідач не з`являлася в судові засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення на телефонний номер, вказаний нею в заявці про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення від 26.05.2021 року (а.с.68).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється (ч.2 ст. 247 ЦПК України)

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18.04.2000 року, що підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 10.11.2020 року.

КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради надає відповідачу житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, нараховуючи плату на підставі Постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що будинок АДРЕСА_2 має статус гуртожитку, який перебуває на балансі Черкаського меблевого комбінату а вона не має у вказаному будинку квартиру, а має лише кімнату. Також зазначила, що між сторонами не укладався договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення, а тому між сторонами відсутні-будь які зобов`язання.

На підтвердження зазначеного, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення додані копія листа Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області №1951 від 15.07.2009 року, копії квитанцій за сплату комунальних послуг за 2008 рік, копія листа виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.01.2008 року №8884-2, копія листа виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.07. 2009 року №3742-2.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засадам (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих відповідачем документів. вбачається. що станом на 2009 рік, гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 перебував на балансі ЗАТ «Черкаський меблевий комбінат». В кімнаті №18 зазначеного будинку зареєстрована громадська організація «Наш домовичок», яка створена для подальшого забезпечення будівлі необхідними житлово-комунальними послугами. Гуртожиток має наступні зручності: централізоване водопостачання та водовідведення, опалення, гаряче водопостачання, електроплити та освітлення. Послуги з водопостачання та водовідведення надаються КП «Черкасиводоканал» згідно договору від 21.01.2008 року №29.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що цивільний позов про стягнення з відповідача боргу за водопостачання та водовідведення надійшов до Придніпровського районного суду м. Черкаси 26.10.2020 року. У вказаному позові позивач просить суд стягнути з відповідача борг, який виник за період з 01.05.2018 року по 01.10.2020 року.

Під час розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують те, що відповідач у вказаний період не отримувала послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради.

Тож, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, що надаєКП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради.

Відповідно до п. 5ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року N 2189-VIII, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями послуг з централізованого водопостачання та послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Статтями7,8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, у порядку і випадках, визначених законом; а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця є забезпечення своєчасності надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Статтями 23,24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску. Послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Також судом встановлено, що відповідач не зверталася до позивача з претензіями та/або заявами про відмову від надання послуг, ненадання, або надання послуг не в повному обсязі або неналежної якості, що свідчить про те, що відповідач отримувала послуги позивача з водопостачання та водовідведення.

Згідно із частинами 1,2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Обов`язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України N 572 від 08 жовтня 1992 рокув редакції постанови КМ України від 24 січня 2006 року N 45.

З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст.526,530 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено уст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положеньст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач своєчасно не вносила плату за надані послуги водопостачання та водовідведення, а тому згідно з розрахункомКП "Черкасиводоканал", заборгованість відповідача по оплаті вказаних послуг за період з 01.05.2018 року по 01.10.2020 року становить 4285,04 грн..

За змістом статті552, частини 2 статті625 ЦК України, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. (п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року N 5).

Поняття "інфляція" є загальновідомим і означає знецінення національної валюти (зменшення її купівельної спроможності) внаслідок об`єктивних економічних процесів.

Відповідно дост. 625ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 01 жовтня 2014 року розглянув справу N 6-113цс14 про стягнення суми інфляційних втрат та три проценти річних за несвоєчасне виконання вироку Хмельницького міськрайонного суду від 22 червня 2009 року в частині задоволення цивільного позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди. При розгляді даної справи було зроблено наступний правовий висновок, який є обов`язковим для судів загальної юрисдикції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 509ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цьогоКодексу.

Пункт 3 ч. 2ст. 11ЦК Україниоднієюз підстав виникнення зобов`язання встановлює завдання майнової та моральної шкоди іншій особі. Задоволенняпозову про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов`язанням.

Згідно із ч. 2ст. 625ЦК України, у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 24 жовтня 2011 року у справі N 6-38цс11.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд вважає такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 13,84 грн. та 3 % річних в сумі 141,07 грн. у зв`язку із простроченням відповідачем оплати комунальних послуг за період з 01.05.2018 року по 01.10.2020 року.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Черкасиводоканал»підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 141ЦПК України судовийзбір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2083,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20836 від 22.10.2020 року на суму 1891,80 грн. та платіжним дорученням №16696 від 14.01.2020 року, яке міститься в матеріалах цивільної справи №711/549/20 на суму 192,10 грн.

Частиною 2ст. 164 ЦПК Українивизначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.01.2020 року у справі N 711/711/549/20/ було відмовлено КП «Черкасиводоканал»Черкаської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за водопостачання та водовідведення, інфляційних та 3 % річних.

А тому до з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» слід стягнути 2083,90 грн. витрат, понесених із сплатою судового збору.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.526,530,625 ЦК України, ст.ст. 12-13, 81, 82, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦП України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зазначене в матеріалах справи АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (місцезнаходження м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12 (р/р НОМЕР_2 в АТ «УКРСИББАНК», МФО 03357168) заборгованість за водопостачання та водовідведення, що виникла за період з 01.05.2018 року по 01.10.2020 року в сумі 4285,04 грн., інфляційні збитки 13,84 грн. та 3% річних в сумі 141,07 грн., а всього на загальну суму 4539,95 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 19.12.2022 року.

Головуючий: Р. В. Демчик