Рішення № 10832849, 02.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.10р.Справа № 27/90-10(7/116-09) За позовом Прокурора Криворізького району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (с. Глеюватка, Криворізький район, Дніпропетровська область)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Глеюватка, Криворізький район, Дніпропетровська область)

про зобовязання вчинити певні дії та стягнення шкоди

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача Коваленко А.Г. дов. від 17.05.10р.

від відповідача - ОСОБА_1 пасп. серії НОМЕР_2

прокурор Денисенко Д.В. посв. №255 від 31.10.08р.

Суть спору:

Прокурор Криворізького району Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про:

- зобов'язання привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0086га, розташовану по вул. Святковій, 36 в с. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області, шляхом знесення самовільно збудованого об'єкту капітального будівництва - магазину, та повернути її власнику - державі в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області;

- стягнення на користь держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 461,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку шляхом розміщення торгівельного павільйону з прибудовою літнього майданчика без документів, які посвідчують право власності або право користування такою ділянкою, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області від 08.05.2009р.;

-неправомірними діями відповідача заподіяно державі шкоду у розмірі 461,20грн.;

-на підставі ст.212 Земельного кодексу України вказана ділянка підлягає поверненню власнику землі з приведенням її у придатний для використання стан.

Позивач підтримує вимоги прокурора в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні послався на наявність дозволу на розміщення на спірній земельній ділянці малої архітектурної форми (торгівельного павільйону), дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для розміщення торгівельного комплексу. За наявності наведених документів відповідач не вважає, що має місце самовільне зайняття спірної земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.09р. по справі №7/116-09 позовні вимоги задоволено:

- зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку розміром 0,0086га, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно збудованого об'єкту - магазину, та повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0, 0086 га, розташовану по АДРЕСА_1, державі в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області;

- стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області шкоду у сумі 461,20грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.09р. наведене рішення суду залишено без змін.

10.03.2010р. постановою Вищого господарського суду України скасовані зазначені рішення і постанова судів першої і апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд.

Підставою для скасування були наступні обставини.

Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наступним документам:

- дозволу сільського голови від 04.05.2006р. №126 про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки для розміщення торгівельного комплексу;

- акту від 26.12.2006р. вибору та обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 для розміщення та обслуговування торгівельного комплексу;

- дозволу в. о. голови райдержадміністрації від 12.02.2008р. №4/08, виданого ОСОБА_1 на розміщення торгівельного павільйону в с.Глеюватка;

- висновку головного архітектора Криворізького району про погодження проекту відведення в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки для розміщення торгівельного комплексу;

-рішенню 9 сесії 5 скликання сільської ради від 08.11.2007р. про надання ОСОБА_1 дозволу на розміщення малої архітектурної форми (торгівельного павільйону) в с.Глеюватка;

- рішенню 16 сесії 5 скликання сільської ради від 17.02.2009 р. про надання ОСОБА_1 згоди на розміщення обєкту торгівлі по АДРЕСА_1.

Не зясовано думку сільської ради, як повноважного органу місцевого самоврядування громади с.Глеюватка власника земельної ділянки, щодо можливості надання відповідачу у користування земельної ділянки і необхідності узаконення та збереження у селі обєкту торгівлі.

При новому розгляді справи, відповідач звернувся з клопотанням про направлення справи №27/90-10(7/116-09) до Служби безпеки України з огляду на наявність в діях посадових осіб Глеюватської сільської ради ознак злочинів, передбачених ст.ст. 191, 364 - 368 КК України.

В судовому засіданні 24.06.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

встановив:

08.05.2009р. державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

Перевіркою встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ст.125 Земельного кодексу України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 0,0086га, розташованої по вул. Святковій, 36 в с. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області шляхом розміщення торговельного павільйону з прибудовою, літнього майданчику, вбиральні.

На підставі зазначеного акту 08.05.2009р. державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області було винесено відповідачу припис №259 про усунення порушень.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції до 05.03.2009р.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно з вказаною нормою в редакції Закону Українивід 05.03.2009р. N1066-VI, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції до 05.03.2009р.) встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Наведена норма в редакції Закону Українивід 05.03.2009р. N1066-VI встановлює, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українськогонароду. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції міських рад віднесено вирішеннявідповіднодо закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В порушення вказаних норм, відповідачем неправомірно використовується спірна земельна ділянка без документів, що посвідчують право власності або право користування такою ділянкою. Наведене підтверджується актами обстеження земельної ділянки і перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.05.09р., що складені державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області.

В ході вирішення спору відповідачем не виконані вимоги ч.2 ст.33 ГПК України та не доведений факт відсутності вказаного порушення.

Наведеними положеннями статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»чітко передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання ділянки за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки.

Позивач не приймав рішення про передачу фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки у користування та не укладав відповідний правочин.

З приводу вказівок постанови Вищого господарського суду України від 10.03.2010р. суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище позивач підтримує вимоги прокурора в повному обсязі. Рішенням Глеюватської сільської ради від 23.03.2010р. № 426 V/XXIV відмовлено в наданні земельної ділянки фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 площею 110кв.м. для підприємницької діяльності (обслуговування магазину) с. Глеюватка, АДРЕСА_1 до розгляду даної справи у судовому порядку.

З огляду на викладені положення чинного законодавства та обставини справи є незаконним фактичне використання відповідачем земельної ділянки навіть за умови наявності:

- дозволу сільського голови від 04.05.2006р. №126 про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки для розміщення торгівельного комплексу;

- акту від 26.12.2006р. вибору та обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 для розміщення та обслуговування торгівельного комплексу;

- дозволу в. о. голови райдержадміністрації від 12.02.2008р. №4/08, виданого ОСОБА_1 на розміщення торгівельного павільйону в с.Глеюватка;

- висновку головного архітектора Криворізького району про погодження проекту відведення в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки для розміщення торгівельного комплексу;

-рішення 9 сесії 5 скликання сільської ради від 08.11.2007р. про надання ОСОБА_1 дозволу на розміщення малої архітектурної форми (торгівельного павільйону) в с.Глеюватка;

- рішення 16 сесії 5 скликання сільської ради від 17.02.2009 р. про надання ОСОБА_1 згоди на розміщення обєкту торгівлі по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені прокурором позовні вимоги щодо зобовязання відповідача повернути земельну ділянку.

Відповідно до ст.156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 157 ЗК України).

На підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963, 08.05.2009р. державним інспектором з контролю за використанням і охороню земель Держземінспекції у Дніпропетровській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки. Згідно розрахунку розмір заподіяної шкоди складає 461,20грн.

Крім того, 21.04.2009р. Криворізьким регіональним відділом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області був складений акт позапланової перевірки дотримання та виконання законодавства у сфері містобудування будівництво торговельного комплексу в с. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області.

Перевіркою встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено ст. ст. 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», а саме: збудований обєкт капітального будівництва магазин з бетонним фундаментом, стіни приміщення збірні залізобетонні панелі, перекриття залізобетонні багатопустотні плити. Зазначена споруда не відповідає даним паспорту привязки малої архітектурної форми. Збудовано підсобне приміщення не зазначене в паспорті привязки малої архітектурної форми. Право користування земельною ділянкою для розташування обєкту не оформлено.

Також в акті перевірки зазначено, що обєкт збудовано в порушення вимог:

- дозволу на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми № 4/08 від 12.02.2008р., виданого Криворізькою районною державною адміністрацією, термін дії до 12.02.2009р.

- рішення про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми Глеюватської сільської ради № 137 У/ІХ від 08.11.2007р.

- паспорту привязки малої архітектурної форми (торговий павільйон), виданий Криворізьким РКП «Госпрозрахункове ПВАП бюро»та погоджений головним архітектором Криворізького району.

22.07.2009р. комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна по АДРЕСА_1 в с. Глеюватка.

За даними технічної інвентаризації за вказаною адресою значиться наступне нерухоме майно: нежитлова будівля продуктового магазину «А-1»з гаражем-складом А1 -1", навіс «Б», вбиральня «В». Названі обєкти значаться як самочинно збудовані.

Відповідно до ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства, у тому числі за самовільне зайняття земельних ділянок.

Прокурором та позивачем наданий обґрунтований розрахунок розміру шкоди в сумі 461,20грн.

Враховуючи наведене, господарський суд не приймає заперечення відповідача та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про направлення справи №27/90-10(7/116-09) до Служби безпеки України з огляду на наявність в діях посадових осіб Глеюватської сільської ради ознак злочинів, передбачених ст.ст. 191, 364 - 368 КК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку розміром 0,0086га, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно збудованого об'єкту - магазину, та повернути вказану земельну ділянку, державі в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, 55-а, ідентифікаційний код 04339824).

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, 55-а, ідентифікаційний код 04339824) шкоду у розмірі 461грн.20коп.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України в особі управління Державного казначейства України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в УДКУ в Дніпропетровській обл. (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31118095700005, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786) 187грн. - державного мита.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету в особі управління Державного казначейства України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, ЗКПО 24246786, МФО 805012, призначення платежу: КБКД 22050003) 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України - 29.06.2010р.