Рішення № 108326791, 10.01.2023, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1204/22

Провадження № 2-а/177/2/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 січня 2023 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення та закриття провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з указаною позовною заявою 25.10.2022 та просить:

- скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії АА № 00001208 від 22.09.2022, що винесена Головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн, а провадження в справі закрити;

- скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування н території України серії АА № 00001219 від 23.09.2022, яка винесена старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_3 , якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, а провадження в справі закрити;

- стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 04.10.2022 поштою отримав оскаржувані постанови. Однак, вважає, що постанови складені з порушенням, оскільки транспортний засіб DAF XF 95.430, р/н НОМЕР_1 пересувався у складі спеціалізованого причепу (контейнеровоз) KRONE AZ, р/н НОМЕР_2 , а транспортний засіб транспортний засіб DAF XF 105.460, р/н НОМЕР_3 пересувався у складі спеціалізованого причепу (контейнеровоз) KOEGEL SN 24, р/н НОМЕР_4 , тому рух таких транспортних засобів допускається, відповідно до п. 22.5 ПДР України, із загальною максимальною довжиною 13,716 м 42 тони та 44 тони, відповідно. Отже, транспортні засоби рухалися та здійснювали перевезення вантажу з перевищенням вагових норм менш ніж 5 % у першому випадку та 1,2 % у другому, за що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Також, позивач указував, що технічний засіб, яким нібито зафіксовано порушення вагових норм при перевезенні вантажу, мав прострочене свідоцтво на повірку, тому встановлені дані можуть мати неточності.

Крім того, зазначав, що у постановах у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, відсутні відомості про категорію та тип транспортного засобу, наявність напівпричепу, його марку, модель та інші відомості, що впливає на визначення загальної маси транспортного засобу.

Представник відповідача Сладкова А.М., надавши 29.11.2022 відзив на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просила відмовити, з наступних підстав.

Зазначала, що постановою в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00001208 від 22.09.2022, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що вчинено 07.08.2022, а постановою серії АА № 00001219 від 23.09.2022, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що вчинено 09.08.2022.

Дії зафіксовано за допомогою технічного засобу WIN29, Q-Free HI-TRAC TMUA4 WIM, WIM29, сертифікат відповідності UA.TR. 001 35376-21, 377-21 чинний до 10.09.2022. Отже станом на день вчинення правопорушень 07.08.2022 та 09.08.2022, сертифікати були чинними.

Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі вимірювати загальну масу транспортного засобу, визначати кількість осей транспортного засобу, вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу, тощо.

Представник відповідача стверджувала, що показники правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, втручання сторонніх осіб в яке неможливе, а отже, є доведеними,що беззаперечно визначено сертифікованим та веденим в експлуатацію пристроєм.

Постанови, які оскаржуються позивачем у справі повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів та містять необхідну інформацію, згідно з якої, уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України встановлено з врахуванням вимірів та похибки вагових габаритних параметрів транспортного засобу, а всі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам чинного законодавства.

Дії відповідача під час формування постанови є законними та такими, що відповідають вимогам ст. 19 Конституції України, а постанова від 22.09.2022 серії АА № 00001208 від 23.09.2022 серії АА № 00001219 є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства України, а відтак не підлягають скасуванню.

Позивач та представник відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про день,час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися в судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. При цьому, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00001208 від 22.09.2022, яка складена головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 8500,00 грн, оскільки 07.08.2022 о 20 год. 44 хв., за адресою Н-23, км 2 + 998 Кіровоградська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430, р/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених у п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,6 % (2.272 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. (а.с.11).

Окрім того, постановою в справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00001219 від 23.09.2022, яка складена старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000,00 грн, оскільки 09.08.2022 о 17 год. 33 хв. за адресою Н-23, км 2 + 998 Кіровоградська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460, р/н НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених у п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,3 % (4.526 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (а.с.17).

Відповідно докопій свідоцтвпро реєстраціютранспортного засобувласником спеціалізованоговантажного контейнеровоза DAFXF95/430,реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованогопричепа ПРконтейнеровоза,KRONEAZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також спеціалізованого тягача DAF XF 105.460 , р/н НОМЕР_3 та спеціалізованого напівпричепа KOEGELSN24,р/н НОМЕР_4 , є ОСОБА_1 , позивач у справі (а.с.16,22).

Судом ураховується, що позивач не заперечує сам факт руху транспортного засобу у вказаному в постанові час та місці.

Відповідно до ст. 6 Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Як визначено п. 7 вищезазначеного положення, Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно з п. 8 Порядку № 1174, вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Установлено, що вищевказані адміністративні правопорушення за постановами АА № 00001208 та АА № 00001219, зафіксовані за допомогою технічного засобу WIM29, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM.

Указані технічні засоби фіксації відповідають вимогам Технічного регламенту, що підтверджується сертифікатами відповідності. Як зазначено у постановах АА № 00001208 та АА № 00001219, відповідно до свідоцтва про повірку технічного засобу № UA.TR.001 35376-21. 377-21, строк його дії до 10.09.2022.

Таким чином, з огляду на те, що правопорушення вчинено та зафіксовано 07.08.2022 (постанова АА № 00001208) та 09.08.2022 (АА № 00001219), при цьому строк дії повірки технічного засобу, яким зафіксовано вказані порушення до 10.09.2022, твердження позивача про те, що свідоцтво про повірку технічного засобу мало прострочений строк, не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, суд зауважує, що 22.09.2022 та 23.09.2022 уповноваженим органом, відповідно, сформовано постанови АА № 00001208 та АА № 00001219, а не здійснювалася фіксація правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Стаття 132-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено наступне порушення:

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, визначено ст. 143 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Та обставина, що належні позивачу спеціальній вантажні автомобілі контейнеровози здійснювали рух автомобільними дорогами загального користування та перевозили вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.

Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мереж Інтернет за наступним посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА00001208/ та https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА00001219/, які зазначено в оскаржуваних постановах з ідентифікатором доступу.

Стосовно доводів позивача про те, що транспортний засіб є контейнеровозом, відтак, не були порушені норми про максимально допустимі параметри, слід зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що причіп це транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Положеннями п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Таким чином, причіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів, власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, у тому числі за ст. 132-1 КУпАП.

Отже, максимально допустимі вагові параметри складають 40 тон (загальна маса) та 22 тони (навантаження на строєні осі).

Згідно з п. п. 17.2-17.5 Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому, обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Разом з тим, суду не надано доказів про вантаж, що перевозився 07.08.2022 автомобілем DAF XF 95.430, р/н НОМЕР_1 , з причепом KRONE AZ, р/н НОМЕР_2 та 09.08.2022автомобілем DAFXF105.460,р/н НОМЕР_3 ,з причепом KOEGEL, р/н НОМЕР_4 .

Статтею 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, позивачем не надано доказів того, що на розміщених напівпричепі знаходився саме контейнер із відповідним маркуванням. Зазначене підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення.

Слід зробити висновки, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортними засобами, які є контейнеровозом у розумінні вищезазначених норм, але не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т, з якої, відповідно, здійснювався розрахунок перевищення порівняно з фактичною масою 46,969 т та 49,473 т, порівняно з дозволеними 40 тонами.

Інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, не лише міститься в постанові, але й підтверджуються інформаційними файлами та даними фотофіксації.

Відповідно до інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою АА № 00001208, загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 46,969 тон, тобто більше за максимально дозволену масу порівняно з 40 тонами, що і відображено в оскаржуваній постанові.

Відповідно до інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою АА № 00001219, загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 49,473 тон, тобто більше за максимально дозволену масу порівняно з 40 тонами, що і відображено в оскаржуваній постанові.

Отже, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 ПДР України, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано з правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Перевищення параметрів зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, встановлено з урахуванням вимірів та похибки вагових і габаритних параметрів зазначених вище транспортних засобів, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу.

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою: (Хфакт Хнорм 10% * Хфакт) / Хнорм) х І00%, де Хфакт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі; Хнорм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до п. 22.5 ПДР.

Отже, фактично зафіксована загальна маса транспортного засобу DAFXF95.430,р/н НОМЕР_1 автоматичним комплексом габаритно-вагового контролю склала 46969 кг, замість 40000 кг дозволених.

Розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (46969 - 40000 - 10% * 46969) / 40000) * 100 = 5,6 % (2.272 т).

Розміри 5,6 % (маса), отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеним в оспорюваній постанові.

Також, фактично зафіксована загальна маса транспортного засобу DAFXF105.460,р/н НОМЕР_3 автоматичним комплексом габаритно-вагового контролю склала 49473 кг, замість 40000 кг дозволених.

Розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (49473 - 40000 - 10% * 49473) / 40000) * 100 = 11,3 % (4.526 т).

Розміри 11,3 % (маса), отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеним в оспорюваній постанові.

Доводи позову не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а отже, враховуючи, що сам по собі факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України доведений належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано з правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви та про правомірність оскаржуваних постанов.

Підсумовуючи вищевикладене, на виконання вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 245, 279-5, 283 КУпАП уповноваженими посадовими особами належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Натомість, позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 КАС України, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до 77 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог, тому обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження, вони не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Встановлено,що призверненні досуду зпозовною заявою ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн (а.с.25,46).

Окрім цього, ОСОБА_1 поніс витрати, пов`язані з забезпеченням позову в розмірі 744,30 грн (а.с.18 провадження № 2-аз/177/1/22).

Разом з тим, відповідно до ст. 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову, понесені витрати позивачу не відшкодовуються.

Ухвалою суду від 29.11.2022 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено примусове стягнення на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 22.09.2022 серії АА № 00001208, винесеної Головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Тимощук А.М, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 23.09.2022 серії АА № 00001219, винесеної старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зведеному виконавчому провадженні № 70210082, згідно з постановою старшого державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Самчук Анастасії Вікторівни від 04.11.2022, до набрання законної сили рішенням у вказаній справі № 177/1204/22 .

Як визначеноч.6ст.156КАС України,у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст. ст. 9, 211, 242-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення та закриття провадження, - відмовити.

Заходи забезпечення позову згідно з ухвалою суду від 29.11.2022, згідно з якою зупинено примусове стягнення на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 22.09.2022 серії АА № 00001208, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 23.09.2022 серії АА № 00001219, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зведеному виконавчому провадженні № 70210082, згідно з постановою старшого державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Самчук Анастасії Вікторівни від 04.11.2022, зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням у справі № 177/1204/22.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 10.01.2023

Суддя С.А. Суботіна

Суддя: