Рішення № 10832636, 01.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.10р.Справа № 30/148-10 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Елтехкомп", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Промтехкомп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 131 117,61 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Бажанова Ю.А.

Представники:

Від позивача: Клешня О.В., довіреність від 21.04.2010 року, адвокат

Від відповідача: Смолькова Г.М., довіреність від 30.03.2010 року №166, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Елтехкомп" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Промтехкомп" 90 960 грн. основного боргу, 17695,36 грн. інфляційних втрат, 4 421,68 грн. річних, 18 040,57 грн. пені, 4 000 грн. оплати юридичних послуг адвоката, 1 311,17 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №22/12 поставки електрообладнання від 22.12.2008 року в частині своєчасної оплати поставленого електрообладнання.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в розмірі 65 960 грн., в стягненні інфляційних втрат, 3% річних та пені відповідач просить відмовити. Відповідач вважає, що суму основного боргу слід зменшити на суму 25 000 грн., яку було сплачено за обладнання (вакуумний вимикач), яке позивач повинен був замінити за гарантією.

01.07.2010 року відповідач надав доповнення до відзиву на позовні вимоги, в яких заявляє про пропуск позовної давності позивачем для стягнення пені.

Розгляд справи було відкладено з 02.06.2010 року на 24.06.2010 року. У справі оголошувалася перерва з 24.06.2010 року на 01.07.2010 року

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Елтехкомп" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Промтехкомп" (покупець) був укладений договір №22/12 поставки електрообладнання згідно специфікації на суму 160 534,00грн., в тому числі податок на додану вартість (п.1.1 договору).

Якість поставляємого обладнання та наявність технічної документації гарантована постачальником. Гарантія складає 12 місяців (п.п.2.1, 2.2 договору).

Згідно п.п.3.1, 3.2 договору покупець проводить попередню оплату 50% шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, залишкову частину –50 % - на підставі повідомлення про готовність обладнання протягом трьох днів.

Поставка обладнання проводиться протягом трьох тижнів після отримання попередньої оплати (п.3.3 договору).

Договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.п.6.1,6.2 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

20.01.2009 року постачальник направив повідомлення покупцю про готовність обладнання. Згідно довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей (довіреність серія ЯПЛ №380079 від 23.01.2009), накладної №7 від 26.01.2009 року, податкової накладної №6 від 26.01.2009 року, позивач здійснив поставку відповідачу електрообладнання на загальну суму 171 236,2грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехкомп" здійснило часткову оплату поставленої продукції на суму 80 276,2грн., що підтверджується платіжним дорученням №7242 від 15.06.2009 року.

В порушення умов договору поставки відповідач повністю за поставлену продукцію не розрахувався.

Заборгованість відповідача за поставлене обладнання складає 90 960,00грн., яка станом на дату розгляду справи не погашена відповідачем, що і є причиною спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення п.3.1. Договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

В судовому засіданні 02.06.2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заявив про визнання позову в частині стягнення з нього суми основного боргу 65 960,00грн., в решті вимог просив відмовити.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 65 960,00грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 90 960,00грн.

Доводи відповідача щодо неотримання повідомлення про готовність обладнання відхиляються судом, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: листом-повідомленням за вих. б/н від 20.01.2009 року, довіреністю на отримання обладнання серія ЯПЛ №380079 від 23.01.2009, накладною №7 від 26.01.2009 року, податковою накладною №6 від 26.01.2009 року.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності зарахування в рахунок погашення основного боргу суми 25 000,00грн.

Обгрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що 16.12.2009 року в РУ-10 КвП/Ст. "Кислородная" сталася аварія. В якості доказу відповідач надав Акт ВАТ ЕК "Дніпрообленерго від 25.12.2009 року і акт від 11.01.2010 року складений безпосередньо відповідачем з представниками ВАТ ЕК "Дніпрообленерго", яким підтверджено встановлення відповідачем нового вакуумного вимикача в ячейку №46. Причиною аварії, на думку відповідача, є невідповідність поставленого позивачем обладнання ПУЕ.

Згідно п.13.1 Акту відповідачу належало провести перемонтаж радіаторів розхолодження до 25.12.2009 року. 18.12.2009 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 25 000,00грн., 29.12.2009 року проведена поставка вакуумного вимикача відповідачем.

Згідно частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Відповідно до статті 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як зазначалось, відповідач вчасно, протягом гарантійного строку, встановленого договором, не повідомив позивача про виявлені недоліки проданого вакуумного вимикача.

Відповідно до Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (П-7)" передбачено порядок встановлення покупцем недоліків поставленого йому товару і порядок заявлення претензій.

Згідно п.9 Інструкції №П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками служби, повинен бути складений протягом 5 днів з дати виявлення недоліків. Згідно п.16 Інструкції, якщо поставка здійснювалася в межах одного міста то виклик представника виробника (відправника) і його участь у перевірці виявлених недоліків є обов’язковим. За результатами перевірки і приймання продукції за якістю і комплектністю за участі представників складається Акт про фактичну якість і комплектність продукції (пункт 29 названої Інструкції).

Претензія, яка витікає з поставки продукції, що не відповідає по якості, комплектності, тарі, пакуванню і маркуванню стандартам, технічним умовам, кресленням та ін. повинна бути заявлена отримувачем (покупцем) постачальнику (відправнику) не пізніше 10 днів після складання акта.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками служби представниками сторін не складався, претензія щодо якості продукції на адресу позивача відповідачем не направлялась.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав зменшити суму основного боргу на 25 000грн. –вартість вакуумного вимикача, поставленого позивачем додатково 29.12.2009 року.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 90 960,00грн. є правомірними.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів інфляції за період з лютого 2009 року по травень 2010 року в сумі 16 643,82грн. (за період з лютого 2009 року по червень 2009 року сума від інфляції нарахована на суму 171 236,2грн., що складає 9 418,00грн., а за період з липня 2009 року по квітень 2010 року на суму 90 960,00грн., що складає 7 225,82грн.) та три відсотки річних в сумі 4 393,54 грн. за період з 27.01.2009 року по 07.05.2010 року:

за період з 27.01.2009 року по 14.06.2009 року на суму 171 236,2грн. три відсотки річних складають –1956,31грн.,

за період з 15.06.2009 року по 07.05.2010 року на суму 90 960,00 грн. три відсотки складають 2437,23грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.2 договору у випадку порушення строків оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості неоплаченої продукції.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 18040,57 грн. за період з 26.01.2009 року по 26.07.2009 року.

З урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 6693,81грн.:

-          за період з 07.05.2009 року по 14.06.2009 року на суму 171 236,2грн. –4 391,15грн.,

-          за період з 15.06.2009 року по 26.07.2009 року –2302,66грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково:

90 960,00грн. –сума основного боргу;

16 643,82грн. –сума від інфляції;

4 393,54 грн. –три відсотки річних;

6693,81грн. –пені, а всього: 118 691,17грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача, в тому числі, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 000 грн.

У якості доказу, який підтверджує витрати на оплату послуг адвоката позивачем надано договір №1/21 від 21.04.2010 року про надання юридичних послуг укладений між позивачем та адвокатом Клешня О.В., відповідно до п.1.1 якого адвокат надає позивачу послуги, що пов’язані із підготовкою позовної заяви, а також на представництво інтересів позивача в суді у зв’язку із стягненням з відповідача суми заборгованості по договору поставки №22/12 від 22.12.2008 року. Також позивач надав нотаріально посвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №9886 від 08.07.1999 року, виданого Клешня О.В.

Послуги адвокату у розмірі 4000грн. сплачені позивачем у повному обсягу, що підтверджується платіжним дорученням №538 від 21.04.2010 року, яке міститься в матеріалах справи.

З огляду на належність доказів в підтвердження витрат сторони, пов’язаних з оплатою послуг адвоката у даній справі, судові витрати по оплаті цих послуг в розмірі 3620,9грн. (пропорційно розміру задоволених вимог) покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 1186,91грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213,63 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехкомп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. С.Разіна,71, код ЄДРПОУ 21944656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Елтехкомп" (фактична адреса: 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна,1 кв.57; юридична адреса: 49100 м. Дніпропетровськ, пр. Героїв,17/44, код ЄДРПОУ 31251352) 90 960,00 грн. основного боргу, 16 643,82 грн. –суму від інфляції, 4 393,54 грн. –три відсотки річних, 6 693,81грн. –пені, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1186,91 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 213,63 грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3 620,90 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва