Ухвала суду № 108325717, 02.01.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/24660/16

Провадження № 2/522/1011/22

УХВАЛА

02 січня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши заяву відповідача - ОСОБА_1 про відвід судді Науменка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмету спору - Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмету спору - Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

До суду 29.12.2022 року надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі судді Науменка А.В., яка мотивована тим, що відповідачу стало відомо про наявність підстав для відводу судді Науменко А.В.

Досліджуючи заяву про відвід, вбачається, що вона мотивована тим, що керівником ОСББ «Успенська 17» є ОСОБА_3 , який є цивільним чоловіком судді Приморського районного суду м. Одеси Літвінової В.В. Вони мають спільних дітей. Літвінова В.В. перебуває в дружніх відносинах з усіма суддями цього суду. Зазначене викликає у відповідача обґрунтований сумнів в неупередженості суддів Приморського районного суду м. Одеси.

Згідно до ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд, дослідивши заяву про відвід, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що вона не обґрунтована та немає об`єктивного підґрунтя.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК України), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст. 46 ЦПК України).

У свою чергу, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Зі змісту заяви та доданих до неї доказів, суд не вбачає підстав для відводу судді Науменка А.В., визначених ст. 36 ЦПК України, оскільки заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності головуючого по справі судді.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності, однобічності та неупередженості судді Науменка А.В. при вирішенні даної цивільної справи.

З огляду на те, що заявлений відвід є необґрунтованим, суд вважає що відсутні правові підстави для відводу судді Науменка А.В.

Втім, суд вважає за необхідне заявити самовідвід при розгляді справи №522/24660/16 з огляду на наступне.

Заява про відвід подана відповідачем свідчить про те, що учасники справи вбачається суб`єктивну упередженість судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 конвенції, п. 5 ч.1 ст.36 ЦПК, суддя дійшов висновку про необхідність заявлення самовідводу по даній справі.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258, 260 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді.

Заявити самовідвід судді Приморського районного суду міста Одеси Науменку Андрію Володимировичу у справі №522/24660/16 у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмету спору - Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

Матеріали справи передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у порядку встановленому ч.3 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя А.В. Науменко