Постанова № 108324703, 09.01.2023, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/24/23

3/458/38/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023 м. Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання АДРЕСА_1 , працездатний не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана справа №458/24/2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП.

Згідно вимог ст.278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, що посягає на власність підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративне правопорушення, що посягає на власність, передбачені ст.51 КУпАП.

Згідно супровідного листа відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за вихідним №90/01/60-2022 від 09.01.2023 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 5 аркушах із відеозаписом події, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 09.01.2023 року за вхідним № 71/23.

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ№351143 від 06.01.2023року, складеного поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції СлавичемМ.М. вбачається, що 06.01.2023року о 17год 32хв громадянин ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Рукавичка» в м.Турка по вул.Міцкевича,14-а Самбірського району Львівської області таємно викрав з полиці магазину пляшку горілки марки «Козацька рада» в кількості 1 пляшка ємкістю 0,5 л вартістю 115,32 грн.

Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку вбачав в діях такої особи порушення.

ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення був присутній, йому роз`яснено права передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута у строки, визначені ст.277 КУпАП, у протоколі пояснив, що «хотів випити і не мав грошей».

За приписами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Статтею 268КУпАП передбачено обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.51 КУпАП.

За приписами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).

Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів.

Судове засідання призначалося 09.01.2023 року.

ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Враховуючи наведені обставини та аналізуючи поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що вказана особа не ухиляється від явки до суду.

Зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідно диспозиції ч.1 ст.51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Встановивши дійсні обставини справи, суд вирішує адміністративні матеріали з врахуванням наступних мотивів та норм права.

Особу, відносно якої складено протокол і яку суд викликав в суд, заяв про перенесення слухання справи на адресу суду не надала, після отримання викликів в суд, прибула в судове засідання.

У разі неприбуття особи, яку викликає суд, суд має право вирішити матеріали за наявними доказами і неявка у судове засідання такої особи за умови, що таку особу належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N69315/01, §48; Gurzhyy v. Ukraine, N326/03.)

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа СандерсС.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судові засідання ОСОБА_1 прибув. На адресу суду подав заяву про визнання своєї провини. Інших заяв і клопотань на адресу суду не надходило.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

За змістом ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015року №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП є суспільні відносини у сфері приватної власності.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 припустився до порушення у сфері приватної власності.

Згідно диспозиції ч.1 ст.51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 припустився до порушення вимог ч.1 ст.51КУпАП, оскільки його дії підпадають під дію диспозиції даної статті.

Окрім цього, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення оскільки він є осудною особою, оскільки досяг віку, з якого настає відповідальність. Крім цього, ОСОБА_1 може нести адміністративну відповідальність за вчинене ним, оскільки він є фізичною особою, тобто людиною, і може нести адмінстративну відповідальність оскільки є громадянином України.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні у сфері приватної власності.

В діях ОСОБА_1 відобразилася об`єктивна сторона такого виду правопорушення як порушення у сфері приватної власності.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення єчуже майно, яке має вартість, ціну і перебуває у чужій для винної особи власності і винна особа не була наділена певною правомочністю щодо майна.

Об`єктом правопорушення є право власності, як сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам. Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними нормами. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення з приводу речей. Всі інші особи, невласники, зобов`язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.

Право власності порушується винним тоді, коли він за законом не має права володіти, користуватися чи розпоряджатися чужим майном.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 містять усі ознаки об`єкту правопорушеннятаємним викраденням речей пляшки горілки, які ОСОБА_1 не належали.

Таємним вважається викрадення, коли воно вчинюється за відсутності особи, у власності якої знаходилося майно, винна особа вважає, що робить це непомітно, таємно для потерпілої особи чи інших осіб, винна особа протиправно вилучає чуже майно, і винна особа не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна. Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб, але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них. Як крадіжку слід розглядати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх

Обов`язковими суб`єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому.

Із суб`єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел - особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду.

Суб`єктивна сторона правопорушення проявляється у внутрішній стороні суспільно-небезпечного діяння, яка характеризує психічне ставлення особи до вчинюваного ним суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Вона виражається у вині в формі умислу, а також у мотиві і цілі, які в сукупності відображають зв`язок волі і свідомості особи зсуспільно небезпечним діянням, яке вона вчиняє, і його наслідками.

Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням особи настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння. Під бажанням наслідків необхідно розуміти прагнення їх настання.

Вольова поведінка людини, у тому числі і злочинна, виходить із визначених мотивів і направляється на досягнення певної мети. Мотивом може бути особисті неприязні стосунки; помста, ревнощі; хуліганські мотиви; корисливі мотиви тощо.

Зміст інтелектуального моменту прямого умислу при крадіжці полягає в усвідомленні особою фактичної сторони вчинюваного, а також передбачені нею настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії. Усвідомлюючи фактичну сторону вчинюваного, суб`єкт усвідомлює й соціальне значення свого діяння, його характер і суспільну небезпеку. Судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 розкрита суб`єктивна сторона в формі прямого умислу, оскільки ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний, протиправний характер свого діяння, передбачав і бажав настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у формі заподіяння шкоди потерпілій особі, знав що від його дій у даній ситуації і при заданих ним умовах настануть суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди потерпілій особі, усвідомлював, що посягає на чужі речі, таємно вилучив з корисливим мотивом для себе чуже майно, на яке він не має ніякого права.

Діями ОСОБА_1 проявилася суб`єктивна сторона умисні дії у формі умислу.

На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , діючи вмисно, припустився до порушення у приватної власності у вигляді викрадення однієї пляшки горілки, оскільки протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ№351143 від 06.01.2023року, складеного поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції СлавичемМ.М. вбачається, що 06.01.2023року о 17год 32хв громадянин ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Рукавичка» в м.Турка по вул.Міцкевича,14-а Самбірського району Львівської області таємно викрав з полиці магазину пляшку горілки марки «Козацька рада» в кількості 1 пляшка ємкістю 0,5 л вартістю 115,32 грн, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.51 КУпАП.

Під час складання протоколу проводилася відео зйомка із застосуванням технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Суд в даній справі про адміністративне правопорушення встановив наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, ч.1 ст.51 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується доказами, з врахуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно записів в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ№351143 від 06.01.2023року, складеного поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції СлавичемМ.М. вбачається, що 06.01.2023року о 17год 32хв громадянин ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Рукавичка» в м.Турка по вул.Міцкевича,14-а Самбірського району Львівської області таємно викрав з полиці магазину пляшку горілки марки «Козацька рада» в кількості 1 пляшка ємкістю 0,5 л вартістю 115,32 грн, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.51 КУпАП.

Провина також підтверджується заявою керуючого магазину ОСОБА_2 про викрадення товарно-матеріальних цінностей.

З наявних документів вбачається, що ОСОБА_1 є особою, яка 06.01.2023року о 17год 32хв громадянин ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Рукавичка» в м.Турка по вул.Міцкевича,14-а Самбірського району Львівської області таємно викрав з полиці магазину пляшку горілки марки «Козацька рада» в кількості 1 пляшка ємкістю 0,5 л вартістю 115,32 грн.

Протокол про адміністративне правопорушення з приводу виявленого адміністративного правопорушення був складений в присутності ОСОБА_1 який правопорушник підписав, зазначивши при цьому, що хотів випити але не було грошей.

Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені факти.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ№351143 від 06.01.2023 року як належний і допустимий доказ.

В дотримання вимог ст.254КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складався і був складений в присутність правопорушника, така особа погодилася підписати протокол.

Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.ст.256, 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставляння підпису про ознайомлення з правами й обов`язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що виявлені факти і зафіксовані в протоколі відображають об`єкт суспільних відносин в сфері приватної власності, оскільки об`єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні права власності, і об`єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях.

Місце й факти, зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи.

Дії працівника поліції в частині правомірності та підставності складання протоколу про адміністративне правопорушення порушник не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення така особа не подавала. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ОСОБА_1 зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення.

Джерела права застосовані судом.

Відповідно до ст.ст. 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004).

За ст.9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Особа, стосовно якої складено адміністративні протоколи, згідно вимог ст.12 КУпАП підлягає відповідальності, оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла віку, з якого настає відповідальність.

Відсутні згідно вимог ст.17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки особа, не діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не була в стані неосудності, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В дотримання вимог ст.280 КУпАП судом з`ясовано, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 складено протокол, саме він винний у вчиненні адміністративного правопорушення, така особа підлягає адміністративній відповідальності з врахуванням обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, немає підстав згідно вимог ст.21 КУпАП для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, майнову шкоду третім особам не заподіяно.

Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, адміністративне правопорушення було вчинене саме ним, ОСОБА_1 винний у вчиненні даного адміністративного правопорушення, його дії розкривають об`єктивну сторону ч.1 ст.51 КУпАП у порушенні права власності, а тому підлягає адміністративній відповідальності, і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.51 КУпАП.

В дотримання вимог ст.33 КУпАП суд накладає стягнення за адміністративне правопорушення у межах, установлених КУпАП та іншими законами України.

У відповідності до ст.ст.34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнання своєї провини. Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

17.07.1997року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Так, відповідно до ст.32 Конвенції питання тлумачення та її застосування належить до виключної компетенції ЄСПЛ, рішення якого є невід`ємною частиною Конвенції, як практика її застосування і тлумачення

Так, за практикою ЄСПЛ, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09.06.2011).

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21.02.1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02.09.1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17.11.2009 року).

Так, відповідно до п.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що громадянина ОСОБА_1 повинно бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.51 КУпАП.

Стосовно відшкодування шкоди.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винною майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.

Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.

Частиною 4 ст.283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

Судом не вирішується питання вилучених речей і документів, оскільки такі не вилечено і не передано разом з м матеріалами справи.

Стосовно стягнення судового збору.

Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 року, який набирає чинності з 01.01.2023 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року становить 2684 гривень.

У зв`язку з чим з 01.01.2023 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 536,80 грн (2684 х 0,2 = 536,80).

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.33,40-1,51,221,280,283,284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні 06.01.2023року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК Львів/Турківська тг/21081100. Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Номер рахунку: UA588999980314000542000013919; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.

З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання АДРЕСА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 536,80 грн.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Р.І.Ференц