Ухвала суду № 108324512, 10.01.2023, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 944/5452/22

Провадження № 2/448/133/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10.01.2023 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 ,

про: стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу,

в с т а н о в и в:

Представник позивача АТ «Львівгаз» адвокат Мороз І.І., 04.11.2022 року, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу,в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 414323,83 грн. та суму сплачених судових витрат.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

В матеріалах поданої до суду позовної заяви, відсутній документ про сплату судового збору, що підтверджується Актом від 04.11.2022 року, складений секретарем Яворівського районного суду Львівської області Стасів О.П. та старшим судовим розпорядником Яворівського районного суду Львівської області Амосов В.М.

Згідно до частин 1 та 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481 грн.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за позовну вимогу майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням ціни позову (414 323,83 грн.) становить 6214 грн. 86 коп.

Таким чином, за звернення до Мостиського районного суду Львівської області із даним позовом Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» необхідно сплати суму судового збору у розмірі 6 214 гривні 86 коп. на наступний рахунок:

Отримувач коштів ГУК Львiв/Мостиськатг/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA448999980313161206000013807

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

В даній ситуації суддя звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).

А тому, в даній ситуації встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого стороною позивача позову до суду без руху, у зв`язку із його невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивача до суду.

У частині 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву АТ «Львівгаз» слід залишити без руху, надавши позивачу можливість усунути зазначені в ухвалі суду недоліки.

Роз`яснити, що в іншому разі, позовна заява буде вважатися неподаною.

Керуючись статтями 185 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу - залишити без руху.

Надати позивачу АТ «Львівгаз» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху та роз`яснити, що у випадку виконання у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Юрій БІЛОУС