Рішення № 108323183, 23.12.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 641/6781/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

23 грудня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит» про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовом до відповідача у якому просить визнати недійсним кредитний договір від 07 червня 2020 року № 16684843, укладений між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що жодного кредитного договору не укладала із відповідачем, а відтак і кредитних коштів не отримувала на банківський рахунок. Оспорюваний договір укладено поза волею позивача, адже згоди на його укладення не надавала. Жодних одноразового коду, з метою укладення договору, на мобільний телефон позивача не надходило. Вказаний у договорі мобільний телефон не належать позивачу. Позивач користується кредитною картою банківської установив та жодних коштів на таку не надходили від відповідача як кредит. Таким чином, оскільки недійсність спірного договору встановлена законом, а тому у відповідності до ст. ст. 203, 205, 207 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів» просить позов задовольнити. Вирішити питання судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

13 вересня 2021 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження Верховного суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану та справу передано до Ленінського районного суду міста Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави справу передано для розгляду до Подільського районного суду м. Києва.

15 листопада 2022 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час цього засідання. позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час цього засідання. Суд вважає за можливе розгладнути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи. Враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Суд установив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СОС кредит» розміщено публічну пропозицію на укладення договору про надання фінансового кредиту (оферта) на укладення договору про надання фінансового кредиту на сайті товариства.

Договір про надання фінансового кредиту від 07 червня 2020 року № 16684843, укладеного між сторонами, складається із публічної пропозиції оферти та вважається укладеним з моменту отримання відповідачем відповіді позивача про прийняття (акцепту) пропозиції (п. 1 договору).

Відповідно до умов договору товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 5400,00 грн, а клієнт зобов`язується повернути його та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком до 22 червня 2020 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству проценти від суми кредиту в розрахунку за кожен день: перший день - 5,72%, другий день - 5,49%, третій день - 5,08%, четвертий день - 4,66 %, п`ятий день- 4,25%, шостий день - 3,83 %, сьомий день - 3,42 %, восьмий день - 3,00 %, дев`ятий день - 2,58 %, десятий день - 2,17 %, одинадцятий день - 1,75 %, дванадцятий день - 1,34 %, тринадцятий день - 0,92 %, чотирнадцятий день - 0,51 %, п`ятнадцятий день - 0,28 %. Загальна сума процентів річних за весь період користування кредитом становить 1095,00 % річних. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (п. п. 3.1.1 договору).

Сума нарахованих процентів становить у розмірі 2430,00 грн, що підтверджено графіком розрахунків, який міститься у п. 3.1.1 договору та додатку № 1 до спірного договору, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 цього Кодексу договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Із матеріалів справи суд установив, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора шляхом направлення тестового повідомлення на номер 3809956919951, який вказаний позивачем у оспорюваному договорі та вводячи смс-код позивач підтвердив підписання оспорюваного договору, а відтак суд прийшов до висновку, що встановлена обставина підтверджує укладення договору між сторонами.

Отже, враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст. ст. 205, 207 ЦК України.

У зв`язку із встановлений, суд критично оцінює доводи позивача про те, що останній не підписував оспорюваний договір, адже жодних належних доказів цього суду не подано та таке спростовано вищенаведеними даними.

Разом із тим, аналіз змісту умов договору засвідчує, що останній містить усі істотні умови для відповідного виду договору з яких сторони досягли згоди, а відтак суд прийшов до переконання, що відсутні підстави для визнання його недійсним в силу прямої вказівки закону, на що посилався позивач у позовній заяві, а тому доводи останнього з цього питання суду оцінює критично, адже спростовані встановленими обставинами.

Щодо доводів позивача про неотримання коштів за оспорюваним договором, суд прийшов до наступного.

Відповідно до умов договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом ( п. 4.1 договору).

Номер платіжної картки НОМЕР_1 , який вказаний позивачем у заяві приєднання від 07 червня 2020 року та оспорюваному договорі.

Відтак, суд прийшов до переконання що кошти позивач отримав у безготівковий формі шляхом зарахування таких на платіжну банківську карту, що підтверджено належним доказам, який міститься у справі, а тому доводи позивача з цього питання суд оцінює критично, адже такі не підтверджено жодними доказами.

Доводи позивача про те, що банківська картка за відповідним номером не належить позивачу, суд оцінює критично, адже жодних доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували такі обставини суду не надано. Лист ПАТ АБ «Укргазбанк» від 18 червня 2021 року №124/23278/2021 про відсутність ОСОБА_1 у період з 2019 року по 18 червня 2021 року як клієнта банку, суд не приймає до уваги, адже не встановлено, що платіжна картка НОМЕР_1 відкрита відповідно до банківського рахунку цієї установи.

Покликання позивача на те, що платіжна картка № НОМЕР_1 є тією ж самою платіжною карткою за № НОМЕР_2 , яка відкрита за банківським рахунком у ПАТ АБ «Укргазбанк», суд оцінює критично, адже не підтверджено жодними належними доказами, а відтак є лише припущеннями сторони позивача.

Таким чином, під час розгляду справи судом останній не встановив законних підстав недійсності договору, адже позивачем цього не доведено у відповідності до вимог ст. ст. 76-80 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем подано належні та допустимі докази укладення між сторонами 07 червня 2020 року договору про надання фінансового кредиту № 16684843 та отримання позивачем кредиту у розмірі 5400,00 грн, а відтак відсутні підстави для визнання договору недійсним, а тому у позові необхідно відмовити за недоведеністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а відтак судовий збір сплачений позивачем при поданні позову до суду у сумі 908,00 грн необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит» про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту - відмовити.

Судові витрати понесені ОСОБА_1 покласти на останню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Почайнинська, будинок № 23, код ЄДРПОУ 39487158.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2022 року.

Суддя О. І. Якимець