Рішення № 108321102, 21.12.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1057/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача Гавчук В.А. за довіреністю,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд-Буд-9998, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕПОСТАВКА, с. Флярківка

про стягнення 230615,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд-Буд-9998 (вул. Сицинського, буд. 11, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 41820913) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕПОСТАВКА (вул. Шевченка, 16, с. Флярківка, Кам`янський район, Черкаська область, 20822, код ЄДРПОУ 43536542) про стягнення заборгованості, що виникла через неналежне виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/02-ГБ від 01.02.2022 в частині здійснення розрахунків за отримані послуги, а саме: основного боргу 448361,86 грн, пені 105470,15 грн, 3% річних 9434,02 грн, інфляційних 82262,93 грн, крім того, позивач просить стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.11.2022.

Призначене на 09 год. 30 хв. 17.11.2022 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги та загрозу ракетних ударів по всій території України.

Ухвалою від 17 листопада 2022 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 11 год. 30 хв. 01 грудня 2022 року.

22 листопада 2022 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він частково визнав позовні вимоги, зазначивши наступне, ТОВ ГРАНД-БУД-9998 не зареєстрував податкові накладні за Договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/02-ГБ від 01.02.2022, а саме за актами наданих послуг №143 від 15.02.2022 та №193 від 28.02.2022 на загальну суму 448 361,86 грн., у тому числі ПДВ - 74 726,98 грн.. Відповідач у відзиві стверджує, що реєстрація зазначених податкових накладних зупинена, що, на його думку, підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2022 №№9057886535, 9057899138.

Відповідач стверджує, що зі змісту вищевказаних квитанцій вбачається, що, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 15.02.2022 №94 на суму 320 848,54 грн. та ПН/РК від 28.02.2022 № 160 на суму 127513,32 грн. реєстрацію даних податкових накладних в ЄРПН зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.1. відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Відповідачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Виходячи із законодавчо-зафіксованого обв`язку продавця в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим саме зумовлено обґрунтоване сподівання відповідача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких подакових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідач вважає, що позивач, порушуючи ст. 201 ПКУ не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН у такий спосіб позбавивши відповідача права на віднесення сплаченого на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 74726,98 грн. На думку відповідача, протиправний характер поведінки позивача полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині обов`язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у зв`язку із наданням послуг із перевезення за вищевказаним Договором. Збитками є сума податкового кредиту у розмірі ПДВ, сплаченого відповідачем при одержанні послуг з перевезення відповідно до Договору та не отриманого відповідачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) позивача.

У зв`язку з викладеним, відповідач вважає загальну суму боргу за Договором необгрунтованою та такою, що підлягає зменшенню у зв`язку із порушенням позивачем вимог податкового законодавства, а також п. 5.7 укладеного між сторонами Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом, а саме сума заборгованості відповідача за актами наданих послуг №143 від 15.02.2022 та №193 від 28.02.2022, за виключенням суми податку на додану вартість у розмірі 74 726,98 грн., на яку відповідач має право остаточно зменшити оплату наданих послуг з перевезення вантажу складає - 373 634,88 грн.

Разом з цим відповідач повідомляє, що ТОВ СЕПОСТАВКА 14.11.2022 здійснило оплату на користь ТОВ ГРАНД-БУД 9998 за Договором за надані послуги у розмірі 448 361,86 грн., з урахуванням суми ПДВ, яку відповідач міг би утримати, відповідно до п. 5.7 Договору, що підтверджується доданими до відзиву копіями платіжних доручень №1540, 1550 від 14.11.2022.

Відповідач вважає, що загальна сума боргу відповідача за Договором складає 373 634,88 грн., суми штрафних санкцій, 3% річних, а також інфляційних, розрахунок яких надано позивачем до суду, також повинні бути зменшені відповідно до суми боргу.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 448361,86 грн боргу, 32 861,19 грн загальної суми штрафних санкцій, 3% річних, а також інфляційних.

Позивач відповідь на відзив не надавав.

28 листопада 2022 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення в частині стягнення штрафних санкцій, у якій просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 124510,17 грн. (сто двадцять чотири тисячі п`ятсот десять грн 17 коп.), 3% річних - 10576,43 грн. (десять тисяч п`ятсот сімдесят шість грн 43 коп.), а також інфляційні - 95528,55 грн. (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім грн 10 коп.), що загально складає - 230615,15 грн. (двісті тридцять тисяч шістсот п`ятнадцять грн. 15 коп.), за порушення умов проведення розрахунків за Договору №01/02-ГБ від 01.02.2022.

В заяві позивач пояснив, що 14.11.2022 ТОВ СЕПОСТАВКА погасило суму основного боргу перед ТОВ Гранд-Буд-9998, а саме суми згідно Акту надання послуг №143 від 15.02.2022 у розмірі 320 848,54 грн. та Акту надання послуг №193 від 28.02.2022 у розмірі 127 513,32 грн. відповідно до платіжних доручень №1540 та 1550 від 14.11.2022.

ТОВ Гранд-Буд-9998 вважає за необхідне позовні вимоги зменшити в частині стягнення з ТОВ СЕПОСТАВКА (код ЄДРПОУ 43536542) суми основного боргу у розмірі 448 361,86 з ПДВ так як відповідачем ТОВ СЕПОСТАВКА 14.11.2022 дана сума погашена повністю. В частині стягнення штрафних санкцій ТОВ Гранд-Буд-9998 позовні вимоги збільшити, оскільки відповідач суму основного боргу погасив тільки 14.11.2022.

Ухвалою від 01 грудня 2022 року Господарський суд Черкаської області прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та задовольнив її. Закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 годин 30 хвилин 20 грудня 2022 року.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час, місце судового засідання. Про належність повідомлення відповідача свідчить довідка про доставку електронного листа - ухвали суду від 01 грудня 2022 року на електронну адресу відповідача, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 65).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути штрафні санкції 3 % річних, інфляційні втрати з підстав зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог та судовий збір.

У судовому засіданні 21.12.2022 були підписані вступна та резолютивна частини рішення в порядку ст. 240 ГПК України, без його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступні обставини.

01 лютого 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕПОСТАВКА» (далі по тексту ТОВ «СЕПОСТАВКА», позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Буд-9998» ( далі по тексту ТОВ «Гранд-Буд-9998», відповідач) укладено Договір №01/02-ГБ перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Згідно з умовами договору №01/02-ГБ від 01.02.2022, замовник - ТОВ «СЕПОСТАВКА» з однієї сторони, та перевізник - ТОВ «Гранд-Буд-9998» з іншої сторони, зобов`язані згідно: п.1.1 на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором, перевізник зобов`язується за плату та за заявками замовника надавати послуги з перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України (надалі - Послуги), а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги та здійснювати їх оплату.

Згідно з п. 1.2. Договору №01/02-ГБ надання Послуг здійснюється на підставі погоджених заявок на перевезення вантажу.

Відповідно до п.2.4 Договору №01/02-ГБ загальна вартість послуг (провізної плати) за кожною заявкою зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін у день виконання перевізником зобов`язання з перевезення вантажу. У разі систематичних перевезень загальна вартість послуг (провізної плати) за кожний звітній період зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін в останній день періоду. Звітний період щодо положень даного пункту Договору становить 15 (п`ятнадцять календарних днів).

Згідно з п.2.5. Договору №01/02-ГБ загальна вартість послуг за цим Договором не обмежується сторонами та визначається сумою всіх актів виконаних робіт (наданих послуг).

На підставі п.2.7. Договору №01/02-ГБ замовник сплачує вартість послуг (провізну плату) в безготівковому порядку на поточний рахунок перевізника протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт (наданих послуг).

Щодо обов`язків сторін, їх регламентує п. 3 Договору №01/02-ГБ обов`язки перевізника та п.4 договору обов`язки замовника.

Відповідно до п. 3 Договору №01/02-ГБ обов`язками перевізника є:

п. 3.1.1. Своєчасно, згідно погоджених сторонами заявок, подавати замовнику під завантаження автомобільний транспорт у справному стані.

п. 3.1.2., п. 3.1.3. своєчасно доставляти вантаж до місця призначення та нести відповідальність за збереження вантажу.

п. 3.1.4. щоденно до 12 год. 00 хв. надсилати на адресу замовника реєстр перевезень за попередній день.

Щодо обов`язків замовника, то п. 4 Договору №01/02-ГБ регламентує в п. 4.1.5 своєчасно здійснювати платежі за надані перевізником послуги на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору №01/02-ГБ за невиконання або неналежне виконання обов`язків за даним Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.1. Договору №01/02-ГБ даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє по 31 грудня 2022 року, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.6 Договору №01/02-ГБ закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

Договір підписаний представниками обох сторін, копія вказаного договору знаходиться в матеріалах справи (а.с. 8-10).

Сторонами було погоджено заявки на систематичне перевезення вантажу від 01.02.2022, 15.02.2022, 18.02.2022 до Договору №01/02-ГБ, в яких зазначено, що оплата виконується протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт. Заявки набувають чинності з моменту їх підписання, зазначені вище заявки підписані представниками обох сторін, копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 19-23).

ТОВ «Гранд-Буд-9998» на підставі Договору №01/02-ГБ перевезення вантажу автомобільним транспортом та заявок на систематичне перевезення вантажу від 01.02.2022, 15.02.2022, 18.02.2022 за першу половину лютого 2022 року перевезено піску 117 997,405 тонно-кілометрів згідно акту надання послуг № 143 від 15 лютого 2022 року на суму 320 848,54 грн з ПДВ та за другу половину лютого перевезли піску на 46 893,22 тонно-кілометрів згідно акту надання послуг № 193 від 28 лютого 2022 року на суму 127 513,32 грн з ПДВ. Зазначені акти надання послуг підписані представниками обох сторін, копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 11, 12).

Позивач в позовній заяві повідомляє, що ТОВ «СЕПОСТАВКА» не здійснило оплату за надані послуги за перевезення вантажів згідно Акту надання послуг №143 від 15.02.2022 у розмірі 320 848,54 грн та Акту надання послуг №193 від 28.02.2022 у розмірі 127 513,32 грн.

Сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 13.07.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 448 361,86 грн

22 серпня 2022 позивач звернувся з листом-претензією до відповідача про погашення заборгованості, яка складає 448 361,86 грн, однак відповідач так і не здійснив оплату вартості наданих послуг за перевезення вантажів по вище зазначених актах надання послуг.

Отже, позивачем надано послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за заявками відповідача, надані послуги позивачем погоджені відповідачем у актах надання послуг № 143 від 15 лютого 2022 року на суму 320 848,54 грн з ПДВ та № 193 від 28 лютого 2022 року на суму 127 513,32 грн з ПДВ. В актах також зазначено, що відповідач претензій по об`єму, якості, та строках наданих послуг не має.

Відповідач не оплатив надані позивачем послуги з автоперевезення вантажу в повному обсязі.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг з перевезення на умовах договору. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором перевезення вантажів стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

В ході розгляду даної справи 14 листопада 2022 року ТОВ СЕПОСТАВКА погасило суму основного боргу перед ТОВ Гранд-Буд-9998, а саме суми згідно Акту надання послуг №143 від 15.02.2022 у розмірі 320 848,54 грн. та Акту надання послуг №193 від 28.02.2022 у розмірі 127513,32 грн. відповідно до платіжних доручень №1540 та 1550 від 14.11.2022.

Оскільки відповідачем заборгованість сплачена лише 14.11.2022 позивач в заяві (вх. 14023/22 від 28.11.2022) просив стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 124510,17 грн. (сто двадцять чотири тисячі п`ятсот десять грн 17 коп.), 3% річних - 10576,43 грн. (десять тисяч п`ятсот сімдесят шість грн 43 коп.), а також інфляційні - 95528,55 грн. (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім грн 10 коп.), що загально складає - 230615,15 грн. (двісті тридцять тисяч шістсот п`ятнадцять грн. 15 коп.), за порушення умов проведення розрахунків за Договору №01/02-ГБ від 01.02.2022.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань перевезення вантажів і послуг, загальні положення про послуги та перевезення визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини розділом IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства судом встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/02-ГБ від 01.02.2022 укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини. На виконання умов договору та Заявок на систематичні перевезення вантажу від 01.02.2022, 15.02.2022, 18.02.2022 (а.с. 20-23) позивачем було надано послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Надання позивачем послуг згідно вказаних вище заявок підтверджується копіями актів надання послуг №143 від 15.02.2022 на суму 320 848,54 грн. та №193 від 28.02.2022 на суму 127 513,32 грн.

Однак, відповідач не оплатив надані позивачем послуги з автоперевезення вантажу в повному обсязі.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором перевезення вантажів стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Судом встановлено, що відповідач оплатив надані позивачем послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом в повному обсязі лише під час розгляду справи 14.11.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про перевезення вантажу, розрахунку з позивачем за надані відповідні послуги.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/02-ГБ від 01.02.2022 та укладених до нього заявок на перевезення вантажу.

У зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг позивач нарахував і заявив до стягнення штрафні санкції в розмірі 124510,17 грн., 3% річних - 10576,43 грн., а також інфляційні - 95528,55 грн., що загально складає - 230615,15 грн., за порушення умов проведення розрахунків за Договору №01/02-ГБ від 01.02.2022.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України та умов Договору №01/02-ГБ позивач нарахував відповідачу штрафні санкції в розмірі 124510,17 грн.

В заяві про зменшення позовних вимог розрахунок пені виконується позивачем наступним чином:

Пеня = С * ОСД * Д /100, де

С - сума заборгованості за період;

ОСД - облікова ставка НБУ в день прострочення;

Д - кількість днів прострочення.

Порушень грошових зобов`язань по Акту надання послуг №143 від 15.02.2022р. склала 320 848,54 грн.

Таким чином період з 25.02.2022 - по 14.11.2022 складає 263 дня. Відповідно до відомостей Національного банку України облікова ставка НБУ в дні прострочення складає:

-облікова ставка НБУ в день (з 25.02.2022 по 02.06.2022) - 10*2 / 365 = 0,0547945205479452%

Пеня =320 848,54 грн. * 0,0547945205479452*98/100=17229,13 грн.

-облікова ставка НБУ в день (з 03.06.2022 по 14.11.2022) - 25*2 / 365 = 0,136986301369863%

Пеня =320 848,54 грн. * 0,136986301369863*165/100=72520,56 грн.

Сума пені по Акту надання послуг №143 від 15.02.2022 17229,13 грн.+ 72520,56 грн.= 89749,69 грн.

Порушень грошових зобов`язань по Акту надання послуг №193 від 28.02.2022 у розмірі 127 513,32 грн. Таким чином період з 10.03.2022 - по 14.11.2022 складає 250 дні, відповідно до відомостей Національного банку України облікова ставка НБУ в дні прострочення складає:

-облікова ставка НБУ в день (з 10.03.2022 по 02.06.2022 ) - 10*2 / 365 = 0,0547945205479452%

Пеня =127 513,32 грн* 0,0547945205479452*85/100=5938,98 грн.

-облікова ставка НБУ в день (з 03.06.2022 по 14.11.2022) - 25*2 / 365 - 0,136986301369863%

Пеня =127 513,32 грн.* 0,136986301369863* 165/100=28821,50 грн.

Сума пені по Акту надання послуг №193 від 28.02.2022

5938,98 грн.+ 28821,50 грн = 34760,48 грн.

Загальна сума щодо пені по двох Актах 89749,69 грн.+ 34760,48 грн,= 124510,17 грн.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, відповідно до положень ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських зобов`язань зобов`язаний сплатити господарські санкції штрафні санкції.

Відповідно до п. 5.1 Договору №01/02-ГБ за невиконання або неналежне виконання обов`язків за даним Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Сторони погодили, що у випадку прострочення оплати наданих перевізником послуг замовник сплачує за вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, за кожен день прострочення ( п. 5.5 Договору №01/02-ГБ від 30.07.2021).

Отже, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції в розмірі 124510,17 грн.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив, що нарахування здійснено позивачем невірно, оскільки останнім невірно визначено період за який здійснюється нарахування.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З матеріалів справи судом встановлено, що порушення грошових зобов`язань по Акту надання послуг №143 від 15.02.2022 складало 320 848,54 грн., оплата виконується протягом семи банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт. Таким чином, пеня по заборгованості 320 848,54 грн має бути нарахована за період з 25.02.2022 - по 26.08.2022, яка складає 54588,20 грн, а не за період 25.02.2022 - по 14.11.2022.

Щодо Акту надання послуг №193 від 28.02.2022 пеня по заборгованості 127513,32 грн може бути нарахована за період з 10.03.2022 - по 08.09.2022, яка складає 23057,20 грн, а не за період з 10.03.2022 - по 14.11.2022 (розрахунки, проведені судом, містяться в матеріалах справи а.с. 69-70).

Перевіривши розрахунок пені, встановивши, що він вчинений невірно, суд розрахував його самостійно, тому до стягнення підлягає 77645,40 грн пені, в решті вимог про стягнення пені слід відмовити, у зв`язку з безпідставним нарахуванням.

Відповідно до ст. 625 ЦК України та умов Договору №01/02-ГБ позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3 % річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В даних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, отже враховуючи факт не виконання відповідачем належним чином обов`язку з оплати послуг, отриманих на підставі Договору, суд прийшов до висновку, що позивач має право на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Розрахунок 3% річних позивачем виконується за формулою:

Сума = С * 3% * Д /365/100, де

С - сума заборгованості за період;

Д - кількість днів прострочення.

В заяві про зменшення позовних вимог позивачем наведено його розрахунок 3% річних , де загальна вартість порушень грошових зобов`язань склала 448 361,86 грн., а період зазначено з 01.03.2022 по 14.11.2022 складає 228 днів.

Сума 3% річних =448 361,86 грн. * 3*287/365/100=10576,43 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив, що нарахування здійснено позивачем не вірно, оскільки останнім застосовано невірний період.

З матеріалів справи судом встановлено, що порушення грошових зобов`язань по Акту надання послуг №143 від 15.02.2022 складало 320 848,54 грн. Таким чином, 3% річних по заборгованості 320 848,54 грн маємо нараховувати за період з 25.02.2022 - по 14.11.2022.

320848,54* 3*263/365/100 = 6 935,60 грн.

Щодо Акту надання послуг №193 від 28.02.2022 3% річних по заборгованості 127513,32 грн маємо нараховувати за період з 10.03.2022 - по 14.11.2022.

127513,32 * 3*250/365/100 = 2 620,14 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, встановивши, що він вчинений невірно, суд розрахував його самостійно тому, до стягнення підлягає 9 555,74 грн, в решті вимог про стягнення 3% річних слід відмовити, у зв`язку з безпідставним нарахуванням.

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою:

ІІ с = (III/100) х (ІІ 2 /100) х (ІІ3 /100) х ... (ПZ /100), де

П1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення;

ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення;

ПЗ - індекс інфляції за третій місяць прострочення;

ПZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

ІІс = (104,5/ 100) х (103,1 /100) х(102,7/ 100) х (103,1 / 100) х (100,7 / 100)х(101,1/100)х(101,9/100)=1,045x1,031x1,027x1,031x1,007x1,011x1,019x1,025 = 1,213061278761772

448 361,86 грн*1,213061278761772-448 361,86 грн = 95528,55 грн. (індекс інфляції за 2022 рік)

Розрахунок розміру інфляційних втрат за періоди прострочення відповідачем сплати заборгованості, позивачем проведено з дотриманням обставин справи, умов Договору, арифметично і методологічно є правильним, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю, незалежно від результатів вирішення спору.

Суд доходить висновку, що тривале невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати за надані позивачем послуги перенвезення, добровільна сплата відповідачем боргу за позовними вимогами лише в ході розгляду справи, є доказом неправильних дій сторони (відповідача), що призвели до виникнення спору, а тому суд вважає за необхідне керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК України покласти на відповідача понесені позивачем витрати щодо судового збору в розмірі 9682,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕПОСТАВКА (вул. Шевченка, 16, с. Флярківка, Кам`янський район, Черкаська область, 20822, код ЄДРПОУ 43536542) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд-Буд-9998 (вул. Сицинського, буд. 11, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 41820913) - 77645,40 грн пені, 95528,55 грн інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 9555,74 грн, 9682,94 судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повне рішення складене та підписане 10.01.2023.

Суддя О.В. Чевгуз