Рішення № 108320503, 09.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2023Справа №910/9472/22

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 542 719,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 542 719,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київський метрополітен" вказує, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" не було виконано свого зобов`язання з оплати виставлених у листопаді 2021 року рахунків-фактури на оплату придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за першу декаду листопада 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 436 052,38 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" своїх зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0049-01024 від 02.09.2019 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 7 936,16 грн., нарахованої за період з 26.11.2021 по 26.05.2022, а також 3% річних у розмірі 10 429,42 грн. та інфляційних втрат у розмірі 88 301,51 грн., нарахованих за період з 26.11.2021 по 12.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження у справі №910/9472/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

12.10.2022 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що ним в повному обсязі оплачено виставлені позивачем рахунки на загальну суму 436 052,38 грн.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у своєму відзиві також вказує на невірно здійснені позивачем розрахунки штрафних санкцій, оскільки ним не було враховано, що основний борг відповідачем сплачено 05.09.2022.

26.10.2022 в системі "Електронний суд" Комунальним підприємством "Київський метрополітен" викладено клопотання, в якому позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 436 052,38 грн. у зв`язку з тим, що відповідачем 05.09.2022 сплачено борг у повному обсязі.

У вказаному клопотанні позивачем також викладено клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 936,16 грн., нараховану за період з 26.11.2021 по 26.05.2022, а також 3% річних у розмірі 10 142,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 88 301,51 грн., нарахованих за період з 26.11.2021 по 04.09.2022.

Щодо клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що провадження у даній справі відкрито 22.09.2022, то розгляд справи №910/9472/22 по суті почався з 24.10.2022.

Однак, клопотання про зменшення розміру позовних вимог подано 26.10.2022, тобто після початку розгляду справи по суті, а отже після закінчення процесуальних строків.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку про необхідність залишення клопотання Комунального підприємства "Київський метрополітен" в частині зменшення розміру позовних вимог без розгляду у зв`язку з пропуском строку для його подання.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, хоча до відзиву на позов долучено докази направлення його примірника позивачу (опис вкладення відправлення від 06.10.2022, накладна №01032822600394 від 06.10.2022, фіскальний чек №01032822600394 від 06.10.2022).

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (сторона відповідальна за баланс/СВБ) є учасником ринку, зобов`язаним повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальним перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" за відповідною заявою приєдналось до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії (надалі - Договір), яка була акцептована Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" 02.09.2019 за №0049-01024, що підтверджується повідомленням ДП "НЕК "Укренерго" від 03.09.2019 №01/34082 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

У повідомленні зазначено, що договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті ДП "НЕК "Укренерго" https://ua.energy/.

Згідно з п. 1.3, 1.4 Договору (в редакції наказів №85 від 06.03.2020; №634 від 26.11.2020, №6 від 05.01.2021, №111 від 25.02.2021, №141 від 16.03.2021, №303 від 01.06.2021, №58 від 31.01.2022, №161 від 21.04.2022, №176 від 16.05.2022) за цим Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (надалі - Правила ринку).

Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.п.2.1, 2.2 Договору в усіх редакціях).

Відповідно п. 3.3 Договору (в усіх редакціях) ОСП зобов`язаний, зокрема, виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього Договору та правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Згідно з п. 3.4 Договору (в усіх редакціях) СВБ має право, зокрема, отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатами врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.

Відповідно до п. 4.1 Договору (в усіх редакціях) визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.2 Договору (в редакції наказу №303 від 01.06.2021) у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору (п. 5.1 Договору в усіх редакціях).

Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулась до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1, п. 9.2 Договору в усіх редакціях).

30.11.2021 Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було укладено Акт №ВН/21/11-0049 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з Договором №0049-01054 від 02.09.2019 (надалі - Акт купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1.1 Акту купівлі-продажу СВБ отримала, а ОСП поставив електричну енергію для врегулювання небалансів у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 у обсягах 1 512,938 МВт*год. загальною вартістю 4 857 048,88 грн.

Пунктом 1.2 Акту купівлі-продажу визначено, що ОСП отримала, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 у обсягах 1 245,336 МВт*год. загальною вартістю 3 360 301,38 грн.

На оплату придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачу були виставлено рахунки-фактури №1811202100089 від 18.11.2021 на суму 80 185,72 грн., №1811202100554 від 18.11.2021 на суму 144 318,43 грн., №1811202100793 від 18.11.2021 на суму 98 368,07 грн., №1811202101030 від 18.11.2021 на суму 48 938,00 грн., №1811202101953 від 18.11.2021 на суму 64 242,16 грн.

16.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією №12/04-109, в якій вимагав у останнього оплатити наявну заборгованість за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0049-0024 від 02.09.2019 у розмірі 436 052,38 грн., а також нараховані за порушення зобов`язань за вказаним Договором пеню у розмірі 144 789,80 грн., 3% річних у розмірі 135 035,85 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 1 232 416,06 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати виставлених у листопаді 2021 року рахунків-фактури на оплату придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за першу декаду листопада 2021 року, у зв`язку з чим у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" виникла заборгованість перед Комунальним підприємством "Київський метрополітен" у розмірі 436 052,38 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7 936,16 грн., нараховану за період з 26.11.2021 по 26.05.2022, а також 3% річних у розмірі 10 429,42 грн. та інфляційні втрати у розмірі 88 301,51 грн., нараховані за період з 26.11.2021 по 12.09.2022.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними га іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Статтею 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 2 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку. Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку.

Згідно з п.п. 4.2.1-4.2.3 Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (надалі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.

Участь у балансуючому ринку обов`язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ППВДЕ, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву. (п. 4.2.4 Правил ринку).

У відповідності до п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Судом встановлено, що відповідачем приєднано позивача до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0049-01024, дата акцептування 02.09.2019), що підтверджується повідомленням за вих. №01/340082 від 03.09.2019.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі укладеного між сторонами Договору у листопаді 2021 року позивачем поставлялась, а відповідачем отримувалась балансуюча електрична енергія, що підтверджується підписаним сторонами Актом №ВН/21/11-0049 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з Договором №0049-01054 від 02.09.2019.

Так, відповідно до п. 1.1 Акту купівлі-продажу СВБ отримала, а ОСП поставив електричну енергію для врегулювання небалансів у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 у обсягах 1 512,938 МВт*год. загальною вартістю 4 857 048,88 грн.

Пунктом 1.2 Акту купівлі-продажу визначено, що ОСП отримала, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 у обсягах 1 245,336 МВт*год. загальною вартістю 3 360 301,38 грн.

На оплату придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачу були виставлені позивачем рахунки-фактури на загальну суму 436 052,38 грн., а саме:

- №1811202100089 від 18.11.2021 (розрахунковий період - 01.11.2021) на суму 80 185,72 грн.,

- №1811202100554 від 18.11.2021 (розрахунковий період - 03.11.2021) на суму 144 318,43 грн.,

- №1811202100793 від 18.11.2021 (розрахунковий період - 04.11.2021) на суму 98 368,07 грн.,

- №1811202101030 від 18.11.2021 (розрахунковий період - 05.11.2021) на суму 48 938,00 грн.,

- №1811202101953 від 18.11.2021 (розрахунковий період - 01.11.2021) на суму 64 242,16 грн.

Як зазначає позивач, вказані рахунки були направлені відповідачу 19.11.2021 засобами електронного зв`язку.

Відповідач у відзиві підтвердив факт отримання вказаних рахунків засобами електронного зв`язку, більш того ним було визнано наявність підстав для врегулювання небалансів та сплати ним боргу у розмірі 436 052,3 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 7.7.4 Правил ринку, суд приходить до висновку, що строк виконання спірного грошового зобов`язання відповідача по сплаті заборгованості за поставлену електричну енергію у загальному розмірі 436 052,3 грн. у листопаді 2021 року настав.

В свою чергу, 05.09.2022 відповідачем сплачено заборгованість за вказаними рахунками-фактурами у розмірі 436 052,38 грн., що підтверджується платіжними дорученням:

- №1692 від 05.09.2022 на суму 80 185,72 грн. (призначення платежу - 03328913; за електричну енергію для врегулювання небалансів; IMBALANCE; 1811202100089; 01.11.2021; 0049-01024; 02.09.2019; в т.ч. ПДВ 20% - 13 364,29 грн.);

- №1693 від 05.09.2022 на суму 144 318,43 грн. (призначення платежу - 03328913; за електричну енергію для врегулювання небалансів; IMBALANCE; 1811202100554; 03.11.2021; 0049-01024; 02.09.2019; в т.ч. ПДВ 20% - 24 053,07 грн.);

- №1694 від 05.09.2022 на суму 98 368,07 грн. (призначення платежу - 03328913; за електричну енергію для врегулювання небалансів; IMBALANCE; 1811202100793; 04.11.2021; 0049-01024; 02.09.2019; в т.ч. ПДВ 20% - 16 394,68 грн.);

- №1695 від 05.09.2022 на суму 48 938,00 грн. (призначення платежу - 03328913; за електричну енергію для врегулювання небалансів; IMBALANCE; 1811202101030; 05.11.2021; 0049-01024; 02.09.2019; в т.ч. ПДВ 20% - 8 156,33 грн.);

- №1696 від 05.09.2022 на суму 64 242,16 грн. (призначення платежу - 03328913; за електричну енергію для врегулювання небалансів; IMBALANCE; 1811202101953; 09.11.2021; 0049-01024; 02.09.2019; в т.ч. ПДВ 20% - 10 707,03 грн.).

У своєму клопотанні, поданому 26.10.2022, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" просило закрити провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 436 052,38 грн. у зв`язку з тим, що відповідачем 05.09.2022 сплачено борг у повному обсязі.

Водночас, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом 16.09.2022, тобто після сплати відповідачем заборгованості у розмірі 436 052,38 грн. відповідно до платіжних доручень №1692 від 05.09.2022 на суму 80 185,72 грн.; №1693 від 05.09.2022 на суму 144 318,43 грн.; №1694 від 05.09.2022 на суму 98 368,07 грн.; №1695 від 05.09.2022 на суму 48 938,00 грн.; №1696 від 05.09.2022 на суму 64 242,16 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись наведеними приписами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було сплачено заборгованість у розмірі 436 052,38 грн. до звернення позивача з даним позовом, а отже як на момент подачі даної позовної заяви, так і на момент розгляду даної справи по суті у Комунального підприємства "Київський метрополітен" було відсутнє порушене право в частині стягнення заборгованості, за захистом якого він звернувся до суду із даним позовом.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, відносно якого виникає спір між позивачем і відповідачем.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №905/1582/15, від 18.07.2018 у справі №905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та 26.07.2018 у справі №910/23359/15.

Наведене тлумачення норми про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору є усталеною практикою судів касаційної інстанції, оскільки було викладене також у абз. 3 п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Отже, сплата відповідачем заборгованості до звернення позивача з даним позовом до суду, у даному випадку, не є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач пред`явив позов після сплати відповідачем заборгованості у частині 436 052,38 грн., а відтак спір в цій частині не існував саме на момент подання даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" в частині стягнення заборгованості в розмірі 436 052,38 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7 936,16 грн., нараховану за період з 26.11.2021 по 26.05.2022.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 4.2 Договору (в редакції наказу №303 від 01.06.2021) у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З пункту 4.2 Договору (в редакції наказу №303 від 01.06.2021) вбачається, що сторонами було визначено розмір (0,01%) порядок нарахування пені (за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Судом враховано приписи ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", однак визначений сторонами у Договорі розмір пені (0,01%) не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у спірний період.

Суд здійснивши перерахунок пені (враховуючи визначений позивачем період нарахування пені), прийшов до висновку про правомірність вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" пені у розмірі 7 936,16 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 10 429,42 грн., нарахованих за період з 26.11.2021 по 12.09.2022.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування 3% річних та інфляційній втрат за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Однак, позивачем не враховано, що день фактичного виконання зобов`язання не включається в період прострочення боржника.

Тотожна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням визначеного позивачем початку періоду нарахування 3% річних та з урахуванням дати, в яку відповідачем сплачено борг - 05.09.2022), прийшов до висновку про правомірність стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 10 142,70 грн.

В іншій частині заявлені 3% річних у розмірі 286,72 грн. обраховані невірно, оскільки позивачем нараховано 3% річних також на день здійснення відповідачем оплати боргу, а відтак задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 88 301,51 грн., нараховані за період з грудня 2021 року по серпень 2022 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування інфляційних втрат), суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційних втрат у розмірі 88 301,51 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Отже, суд може зменшити пеню в тому числі за власною ініціативою.

При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, 24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномаштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який станом на дату розгляду справи триває.

При цьому з 10.10.2022 агресором здійснюються посилені ракетні обстріли об`єктів енергетичної структури України, зокрема м. Києва, у зв`язку з чим наразі всі сили енергетичних компаній, зокрема, Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", направлені на ліквідацію наслідків військових руйнувань енергетичної інфраструктури.

Зазначені обставини ускладнюють проведення розрахунків Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з контрагентами.

Очевидним є першочергове спрямовання державою, в тому числі через свої державні підприємства, коштів та зусиль на нівелювання наслідків обстрілів та забезпечення населення України енергопостачанням, що в свою чергу зумовлює труднощі у розрахунках з контрагентами.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомість фактів здійснюються агресором посилених ракетних обстрілів об`єктів енергетичної структури України підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації, а також не заперечується агресором.

Таким чином, наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. При цьому, ці обставини (повинні бути) відомі обом сторонам.

Суд погоджується, що порушення відповідачем зобов`язань мало місце до початку військової агресії Російської Федерації, проте наведене не нівелює права суду за наявності наведених обставин станом на дату розгляду спору зменшити розмір неустойки, оскільки якби порушення строків врегулювання небалансів електричної енергії мало б місце після 24.02.2022 (тобто, після запровадження військового стану), то підлягав би доведенню сам факт наявності такого порушення з огляду на очевидність причин затримки.

Судом також враховано, що Комунальне підприємство "Київський метрополітен" виконує стратегічні завдання для захисту людей, оскільки станції метрополітену цілодобово працюють як бомбосховище під час повітряних тривог, а поїзди метро під час повітряної тривоги призупиняють рух наземною ділянкою на "червоній" лінії, а на "зеленій" не курсують через Південний міст. Вказані обставини, також свідчать про негативний вплив військової агресії на діяльність позивача.

При цьому, інтереси Комунального підприємства "Київський метрополітен" компенсуються за рахунок 3% річних та інфляційних втрат, в той час як матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків.

З огляду на наведене, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення за власною ініціативою неустойки (пені), яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" до 50%.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" підлягають частковому задоволенню із стягненням з Приватного акціонерного товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" пені у розмірі 3 968,08 грн., 3% річних у розмірі 10 142,70 грн. та інфляційних витрат у розмірі 88 301,51 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах:

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Комунальним підприємством "Київський метрополітен" було заявлено одну майнову вимогу про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" коштів у розмірі 542 719,47 грн., за розгляд якої підлягав оплаті судовий збір у розмірі 8 140,79 грн.

В той же час, Комунальним підприємством "Київський метрополітен" за звернення до Господарського суду міста Києва із майновою вимогою про стягнення коштів сплачено судовий збір у розмірі 8 140,80 грн. (платіжне доручення №328326 від 14.09.2022).

Тобто, позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,01 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд звертає увагу позивача, що останній вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору у розмірі 0,01 грн., проте в цій частині судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовної вимоги, яка визнана судом правомірною (3% річних та інфляційні втрати), з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 124, 126, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) пеню у розмірі 3 968 (три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 10 142 (десять тисяч сто сорок дві) грн. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 88 301 (вісімдесят вісім тисяч триста одна) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 1 595 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 71 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко