Рішення № 108320395, 30.12.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/745/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Шутка О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія

"Нафтогаз України"

(вул. Шолуденка , буд. 1, м. Київ, 04116)

до відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-

Франківській області

(вул. Грюнвальдська, буд. 11 м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська

область, 76000)

про стягнення заборгованості в сумі 832 956, 24 гривень, з яких: 629 611, 89 гривень - основний борг, 80 254, 83 гривень - пеня, 10 586, 17 гривень - 3 % річних, 112 503, 35 гривень - інфляційні втрати,

за участі:

від позивача: Міненка Віктора Миколайовича (в режимі відеоконференцзв`язку),

від відповідача: Чернеги Марії Теодозіївни,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У вересні 2022 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" із позовною заявою про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області заборгованості в сумі 832 956, 24 гривень, з яких: 629 611, 89 гривень - основний борг, 80 254, 83 гривень - пеня, 10 586, 17 гривень - 3 % річних, 112 503, 35 гривень - інфляційні втрати.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 21.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 25.10.2022; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 11.10.2022 за вх. № 13545/22 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

7. 19.10.2022 за вх. № 14053/22 на електронну пошту суду від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ""Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", адвоката В. Міненка надійшло клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 909/745/22 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

8. Ухвалою від 20.10.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ""Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"", адвоката В. Міненка про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів. Постановив провести розгляд справи № 909/745/22, призначеної на 25.10.2022 об 10:00 год та всі наступні судові засідання по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

9. 24.10.2022 за вх. № 14287/22 на електронну пошту суду від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ""Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", адвоката В. Міненка надійшла відповідь на відзив.

10. 25.10.2022 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 10.11.2022.

11. 31.10.2022 за вх. № 14622/22 через канцелярію суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12. Ухвалою від 10.11.2022 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/745/22 та призначив розгляд справи по суті на 02.12.2022.

13. 10.11.2022 за вх. № 15323/22 на електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", адвоката В. Міненка надійшло клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 909/745/22 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

14. Телефонограмою від 15.11.2022 повідомлено представника позивача, адвоката В. Міненка про те, що судове засідання у справі № 909/745/22, призначене на 02.12.2022 відбудеться з використанням комплексу технічних засобів відеоконференцзв`язку та програмного забезпечення "EasyCon" з можливістю представника позивача брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15. 02.12.2022 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 16.12.2022.

16. Судове засідання призначене на 16.12.2022 не відбулося у зв`язку із повітряною тривогою на території Івано-Франківської області. Так, ухвалою від 16.12.2022 суд призначив судове засідання у справі № 909/745/22 на 30.12.2022.

17. За наслідком судового засідання 30.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

18. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем в період з листопада місяця по грудень місяць 2021 року природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 629 611, 89 гривень. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 4.5. договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 80 254, 83 гривень. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 112 503, 35 гривень, а також 3 % річних у розмірі 10 586, 17 гривень.

19. Позиція відповідача. Проти задоволення позову заперечив, вважає його безпідставним, необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Зокрема зазначив, що між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТУ ДСА України в Івано-Франківській області 01.12.2021 було укладено договір № 08-1406/21-БО-Т постачання природного газу на загальну суму 6 952 690, 00 гривень. В даному договорі було закладено ліміти та кошти на постачання природного газу з початку опалювального сезону, а саме з 25.10.2021 року по грудень місяць 2022 року.

20. Разом із тим, відповідач вказав, що є розпорядником бюджетних коштів, та може брати на себе бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При цьому, посилаючись на положення Закону України "Про публічні закупівлі" зазначив, що між сторонами мала б бути проведена переговорна процедура закупівлі, яка застосовується замовником як виняток, у разі, якщо товари можуть бути поставлені виключно певним суб`єктом господарювання. Водночас ТУ ДСА України в Івано-Франківській області вказує, що про наявну заборгованість йому стало відомо тільки у травні місяці 2022 року. У задоволенні позову просив відмовити.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

22. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

23. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі договір).

24. Згідно з п. 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник).

25. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1.2. договору).

26. Пунктом 1.3. договору визначено, що цей Договір є договором приєднання. При укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

27. Відповідно до п. 1.4. договору, терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають такі значення:

- ЕІС-код - персональний код ідентифікації Споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача;

- Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача;

- особистий кабінет - особиста веб-сторінка Споживача на веб-сайті постачальника, що містить персоніфіковані дані Споживача, статистичні дані про ціни та нарахування і сплату за Договором та іншу інформацію, що пов`язана з виконанням Договору;

- персоніфіковані дані - персоніфіковані дані щодо Споживача (прізвище, власне ім`я та по батькові, назва (для споживача, що не є побутовим), ЕІС-код, поштова адреса об`єкта Споживача, ЄДРПОУ (для споживача, що не є побутовим));

- постачальник "останньої надії" (далі - Постачальник) - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";

- сайт Постачальника (сайт) - веб-сайт Постачальника в мережі Інтернет, який містить чинну редакцію Договору та Правил постачання, а також загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки Постачальника та Споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між Постачальником та Споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з Постачальником та іншу необхідну інформацію;

- Споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.

Інші терміни, що не визначені в цьому Договорі, мають значення, передбачені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, та Правилами постачання. Надалі за текстом цього Договору Постачальник та Споживач, коли вживаються окремо, іменуються - Сторона, коли спільно - Сторони.

28. Так, відповідно до пункту 2.1. договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

29. Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (п. 2.2. договору).

30. Відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.3. договору).

31. Згідно з пунктом 3.1. договору, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

32. Підстави для здійснення Постачальником постачання природного газу Споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2. договору).

33. Згідно із пунктом 3.3. договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

34. Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

35. Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

36. Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. договору).

37. Згідно із п. 4.4. договору, Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

38. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5. договору).

39. Згідно із підпунктом 1 пункту 5.1. та підпунктом 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

40. Пунктом 8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

41. У пункті 8.2. договору сторони передбачили, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

42. У пункті 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

43. Як зазначає позивач, на виконання умов договору, ним протягом листопада грудня місяців 2021 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 629 611, 89 гривень, що підтверджується:

- актом приймання-передачі природного газу № 22309 (нарахування за листопад місяць 2021 року) та рахунком на оплату № 35048 від 10.12.2021 природного газу в кількості 28, 49204 тис. м. куб. на загальну суму 478 666, 27 гривень;

- актом приймання-передачі природного газу № 31735 (нарахування за період з 02.12.2021 по 03.12.2021) та рахунком на оплату № 2369 природного газу в кількості 3, 28837 тис. м. куб. на загальну суму 150 945, 62 гривень.

44. З матеріалів справи встановлено, що на виконання пункту 4.3. договору, означені акти та рахунки було направлено позивачем на адресу відповідача рекомендованими листами 22.12.2021 та 19.01.2022 відповідно. Станом на час звернення позивача із позовом до суду вказані рахунки відповідачем не оплачені.

45. Згідно з довідкою позивача ціна природного газу, що постачався ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами становила: протягом жовтня - листопада місяців 2021 року - 16, 8 гривень за 1 куб. метр з ПДВ, у період з 01.12.2021 по 31.01.2022 ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 та становила: 02.12.2021 46, 703552 гривень за 1 куб. метр з ПДВ, 03.12.2021 45, 111804 гривень за 1 куб. метр з ПДВ (а. с. 43 - 44).

46. Відповідно до даних з інформаційної платформи оператора ГТС споживач з ЕІС-кодом 56XO0000Q81HZ00Q був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 03.12 2021 (а. с. 50 - 66).

47. Згідно із вказаною інформацією обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XO0000Q81HZ00Q у вказані періоди та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", становить:

- з 29.10.2021 по 31.10.2021 0, 00 м. куб.;

- з 01.11.2021 по 30.11.2021 28 492, 04 м. куб.;

- з 02.12.2021 по 03.12.2021 3 288, 37 м. куб.

48. З метою досудового врегулювання спору 18.05.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії" (а. с. 72 - 73). В якості доказів направлення зазначеної вимоги до позовної заяви додано копію реєстру згрупованих відправлень, копію фіскального чеку, копію опису вкладення цінний лист з відтиском штампу Укрпошти від 19.05.2022 (а. с. 74 - 75). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

49. Отже, на виконання умов договору в період з листопада місяця 2021 року по 03.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в загальному об`ємі 31 780, 41 м. куб. на загальну суму 629 611, 89 гривень. Докази сплати означеного боргу в матеріалах справи відсутні.

50. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 4.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 80 254, 83 гривень. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 112 503, 35 гривень, а також 3 % річних у розмірі 10 586, 17 гривень. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з цим позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

51. Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

52. За змістом статті 1 Закону України "Про ринок природного газу":

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

53. Згідно із частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

54. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

55. 26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236" (далі Постанова Кабінету Міністрів України № 1102).

56. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

57. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

58. У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

59. У зв`язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 по 03.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

60. 24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; ідентифікаційний код: 42795490).

61. Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі "Кодекс ГТС").

62. Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

63. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

64. Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу, відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

65. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

66. Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

67. Як встановлено судом, за відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XO0000Q81HZ00Q (пункти 169 та 112 форми 10, а. с. 78, 82).

68. Факт включення відповідача, зокрема у спірний період - з 29.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 03.12.2021 до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 27.06.2022 № ТОВВИХ-22-6783 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XO0000Q81HZ00Q (а. с. 50 - 66);

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) (а. с. 76 - 82).

69. Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

70. Відтак, судом встановлено, що типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

71. Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

72. Згідно із частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

73. Частиною 2 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

74. Тобто, виходячи із частини 2 статті 265 Господарського кодексу України та предмету договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655 - 697 Цивільного кодексу України та статей 264 - 271 Господарського кодексу України.

75. Отже, всі відносини між споживачем та постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

76. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

77. Слід також відзначити, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є оплатним.

78. Пунктом 4.1. договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

79. З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

80. Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16, 8 гривень за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

81. Згідно із довідкою позивача ціна природного газу, що постачався ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами становила: протягом жовтня - листопада місяців 2021 року - 16, 8 гривень за 1 куб. метр з ПДВ, у період з 01.12.2021 по 31.01.2022 ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 та становила: 02.12.2021 46, 703552 гривень за 1 куб. метр з ПДВ, 03.12.2021 45, 111804 гривень за 1 куб. метр з ПДВ (а. с. 43 - 44).

82. Інформація щодо ціни ПОН для не побутових споживачів, відповідно до умов договору, опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи (а. с. 31 - 42).

83. Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

84. Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

85. Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

86. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

87. Так, умови щодо порядку здійснення оплати визначені в пункті 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

88. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, поставлений позивачем у період з листопада місяця 2021 року по 03 грудня 2021 року природний газ в загальному об`ємі 31 780, 41 м. куб. на загальну суму 629 611, 89 гривень - відповідачем оплачений не був. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 629 611, 89 гривень.

89. В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

90. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

91. Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

92. Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

93. Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

94. Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

95. Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання не виконав, поставлений у спірний період природний газ у встановлений договором строк не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 629 611, 89 гривень.

96. Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

97. Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

98. Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

99. В той же час, доказів на підтвердження оплати поставленого у період з листопада місяця 2021 року по 03 грудня 2021 року природного газу в загальному об`ємі 31 780, 41 м. куб. на загальну суму 629 611, 89 гривень відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

100. Заразом, з приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

101. На виконання пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС Оператором ГРМ було надано позивачу форми № 10, згідно з якими відповідач з 29.10.2021 по грудень місяць 2021 року був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" - позивача у справі (а. с. 76 - 82).

102. Зазначене також підтверджується даними з інформаційної платформи оператора ГТС, відповідно до яких споживач з ЕІС-кодом 56XO0000Q81HZ00Q був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 03.12 2021 (а. с. 50 - 66).

103. Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 03.12.2021саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник "останньої надії", натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу по зазначених об`єктах споживання в період з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 03.12 2021 з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

104. Відповідно до пункту 3.2. договору постачання природного газу № 08-1406/21-БО-Т від 01.12.2021, укладеного між відповідачем та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", постачання газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (а. с. 101 - 106).

105. Пунктом 3.1. вказаного договору постачання природного газу № 08-1406/21-БО-Т від 01.12.2021 визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Крім цього, відповідно до пункту 3.5. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу. Означених актів відповідач до суду не надав.

106. В матеріалах справи відсутні докази включення об`єктів споживання відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у період з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 03.12.2021. Натомість в матеріалах справи наявні докази включення вказаних об`єктів споживання відповідача в означений період саме до Реєстру споживачів позивача.

107. Враховуючи вказане, заперечення відповідача, пов`язані із наявністю у відповідача в оспорюваний період іншого постачальника природного газу відхиляються судом, оскільки факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ та не спростований відповідачем.

108. Пунктом 26 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII визначено, що постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р, постачальником "останньої надії" визначено ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як переможця конкурсу, строком на три роки.

109. Згідно із розділом VI Правил постачання природного газу, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника (пункт 1 розділу VI Правил постачання природного газу). Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

110. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не має права самостійно включати споживачів до реєстру постачальника "останньої надії" та укладати з ними договори з власної ініціативи чи з ініціативи споживачів. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних" систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 03.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених саме позивачем.

111. Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджується, що:

- з 29.10.2021 по 31.10.2021 0, 00 м. куб.;

- з 01.11.2021 по 30.11.2021 28 492, 04 м. куб.;

- з 02.12.2021 по 03.12.2021 3 288, 37 м. куб.

112. Слід також відзначити, що позивач поставляв природний газ відповідачу без перевищення строку в 60 діб.

113. На підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

114. Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

115. Відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

116. Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб`єктів господарювання, що пов`язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.

117. Отже, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

118. При цьому, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.

119. Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов`язань за договором перед позивачем.

120. Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

121. Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

122. Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

123. Аналогічних правових висновків у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17 та від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.

124. Враховуючи викладене, відсутність фінансування (бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами) не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

125. Згідно з п. п. 4.3., 4.4. договору, Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. договору). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

126. При цьому, факт направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

127. Беручи до уваги зазначене та зважаючи на виконання позивачем своїх обов`язків щодо поставки відповідачу природного газу у спірному періоді, а також порушення відповідачем строків його оплати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 629 611, 89 гривень є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

128. При цьому, правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

129. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

130. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

131. Згідно із частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

132. У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

133. Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

134. Відповідно до пункту 4.5. типового договору, постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

135. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 4.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за зобов`язаннями листопада місяця 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 30.06.2022 в сумі 57 964, 51 гривень та за зобов`язаннями грудня місяця 2021 року за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 в сумі 22 290, 32 гривень. Всього за прострочення виконання зобов`язань позивачем нараховано 80 254, 83 гривень пені.

136. Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а. с. 9 - 10), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним рахунком на оплату окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

137. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 80 254, 83 гривень визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

138. Крім того, згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

139. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати газу у строки, визначені умовами договору, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за зобов`язаннями листопада місяця 2021 року за період з січня місяця 2022 року по липень місяць 2022 року в сумі 87 272, 57 гривень та за зобов`язаннями грудня місяця 2021 року за період з лютого місяця 2022 року по липень місяць 2022 року в сумі 25 230, 78 гривень. Всього за прострочення виконання зобов`язань позивачем нараховано 112 503, 35 гривень інфляційних втрат.

140. Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат. З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 112 503, 35 гривень є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

141. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати газу у строки, визначені умовами договору, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3 % річних за зобов`язаннями листопада місяця 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 31.07.2022 в сумі 8 340, 60 гривень та за зобов`язаннями грудня місяця 2021 року за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 в сумі 2 245, 57 гривень. Всього за прострочення виконання зобов`язань позивачем нараховано 10 586, 17 гривень 3 % річних.

142. Водночас, за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що сума 3 % річних - 10 586, 17 гривень є арифметично вірною.

143. Відтак, позовна вимога в частині стягнення 3 % річних в розмірі 10 586, 17 гривень підлягає задоволенню.

144. За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

145. Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

146. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

147. У відповідності до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

148. При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

149. Відтак, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати.

150. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 12 494, 35 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 832 956, 24 гривень, з яких: 629 611, 89 гривень - основний борг, 80 254, 83 гривень - пеня, 10 586, 17 гривень - 3 % річних, 112 503, 35 гривень - інфляційні втрати задовольнити.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, буд. 11 м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000; ідентифікаційний код: 26289647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка , буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код: 40121452) 832 956, 24 гривень (вісімсот тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість гривень двадцять чотири копійки), з яких: 629 611, 89 гривень - основний борг, 80 254, 83 гривень - пеня, 10 586, 17 гривень - 3 % річних, 112 503, 35 гривень - інфляційні втрати, а також 12 494, 35 гривень (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні тридцять п`ять копійок) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено - 09.01.2023.

Суддя В. В. Михайлишин