Рішення № 108320320, 20.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/15/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 Справа № 908/285/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Даниленко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/285/22

за позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат (вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, м. Київ, 04116)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Р (вул. Глісерна, буд. 16, м. Запоріжжя, 69002)

про стягнення 900 902,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

31.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 20/26 від 27.01.2022) Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Р про стягнення 900902,40 грн. із яких: 32916,00 грн. неустойки за порушення строків поставки товару за договором № 20/480 від 22.04.2021; 63300,00 грн. штрафу за порушення строків поставки товару за договором № 20/480 від 22.04.2021; 633000,00 грн. попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021; 51524,47 грн. пені за порушення строків повернення суми попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021; 29634,26 грн. втрат від інфляції внаслідок порушення строків повернення суми попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021; 90527,67 грн. 30% річних за порушення строків повернення суми попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021.

На підставі специфікації № 1 від 22.04.2021 до договору № 20/480 від 22.04.2021 та на підставі рахунку № СА000000069 від 23.04.2021, платіжним дорученням № 487402 від 28.04.2021 позивачем здійснено передоплату поставки товару в розмірі 633000,00 грн. Згідно п. 4 специфікації № 1, постачання товару здійснюється протягом 30 календарних днів від дати здійснення передоплати. До 29.07.2021 відповідач поставку товару не здійснив, прострочення склало 63 дні. Позивачем 29.07.2021 була пред`явлена вимога про повернення суми передоплати в розмірі 633000,00 грн., яка була отримана відповідачем 03.08.2021. Відповідачу надсилалися претензії, які є незадоволеними, сума попередної оплати позивачу не повернута.

12.12.2022 надійшла заява позивача про зміну місцезнаходження, згідно якої місцезнаходженням Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат на даний час є: 04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОтаГО.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/285/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/285/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.02.2022.

Ухвалою суду від 24.02.2022 підготовче засідання відкладено на 29.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 29.03.2022, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, оскільки сторони позбавлені можливості прибути в судове засідання 29.03.2022, вказане підготовче судове засідання перенесено без визначення дати наступного засідання.

28.04.2022 від позивача на електронну пошту суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в засідання суду через ведення активних бойових дій на території Василівського району (місцезнаходження позивача). Розгляд справи без участі представника позивача просив не проводити.

27.09.2022 від позивача до суду надійшла заява про призначення підготовчого засідання; повідомлено, що на даний час підприємство позивача має можливість приймати участь в судових засіданнях та забезпечити прибуття представника до суду.

Суд ухвалою від 30.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження в справі відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод; підготовче засідання призначено на 25.10.2022.

Ухвалою суду від 18.10.2022, у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, підготовче засідання, призначене на 25.10.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання.

Ухвалою суду від 01.11.2022 підготовче засіданя призначено на 24.11.2022.

Ухвалою суду від 24.11.2022 підготовче провадження в справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.12.2022.

У судове засідання 20.12.2022 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду невідомі. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд визнав можливим справу розглянути за відсутністю представників сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвали суду, що надсилалася відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Глісерна, буд. 16, м. Запоріжжя, 69002, повернуто до суду з відміткою на довідках Укрпошти: за закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місця проживання, копії ухвал надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка співпадає з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Телефонограми суду від 08.06.2021, від 08.09.2021, від 14.11.2021 щодо судового розгляду справи відповідачу передані не були через відсутність телефонного зв`язку з ТОВ Авто-Р.

Про судовий розгляд даної справи відповідач повідомлявся шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Судова влада України в мережі Інтернет.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У судовому засіданні 20.12.2022 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

22.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Авто-Р (постачальник, відповідач) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат (покупець, позивач) укладено договір поставки № 20/480.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, асортимент, ціна, кількість, код за УКТЗЕД, строк поставки якого вказуються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною його частиною.

Вартість договору на момент підписання становить разом з ПДВ 633000,00 грн. (п. 2.1).

Умови поставки, згідно п. 3.1 договору, вказуються в специфікаціях до договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання покупцем видаткової накладної.

Згідно п. 4.2, оплата здійснюється на умовах, передбачених в специфікаціях.

За порушення строків поставки понад 10 календарних днів постачальник, починаючи з 11-го дня прострочення, зобов`язаний сплатити покупцеві неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення. За порушення строків поставки, при простроченні понад 30 календарних днів, постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості товару (п. 7.2).

У разі здійснення покупцем передоплати і, якщо постачальник порушив строк поставки більш ніж на 10 календарних днів, покупець має право відмовитися від подальшого приймання товару та вимагати повернення раніше сплачеих сум, які постачальник зобов`язаний повернути протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця. Отриманим постачальником повідомлення вважається після закінчення 3 робочих днів з моменту його відправлення покупцем за адресою постачальника, вказаною в цьому договорі. При несвоєчасному поверненні передоплати постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає поверненню за кожен день прострочення і сплачує покупцеві 30% річних від несвоєчасно повернутої суми за користування грошовими коштами, відповідно до ст. 625 ЦК України (п. 7.3).

Договір, згідно п. 11.1, набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.07.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Сторонами підписано (укладено) до договору Специфікацію № 1 від 22.04.2021, в якій визначено найменування товару: автомобіль Renault Duster 1,5 МТ МКП-6 Life 4х4; код УКТЗЕД: 8703311000; кількість: 1 шт.; сума з ПДВ 633000,00 грн.

Згідно п. 2 специфікації, умови поставки: поставка здійснюється на умовах EXW (Інкотермс-2010) склад постачальника ТОВ Авто-Р (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 16).

Умови оплати, згідно п. 3 специфікації: оплата за товар здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату товару на умовах попередньої оплати у розмірі 100% вартості товару в цій специфікації, що становить разом з ПДВ 633000,00 грн.

Строк поставки: 30 календарних днів з дати 100% передплати (п. 4 специфікації).

Відповідачем виписано рахунок № СА000000069 від 23.04.2021 на суму 633000,00 грн., який оплачений позивачем повністю згідно платіжного доручення № 487402 від 28.04.2021.

Листом з описом вкладення позивач 29.07.2021 надіслав на адресу місцезнаходження відповідача повідомлення (вих. № 20/118 від 29.07.2021), яким вимагав протягом 3 банківських днів з моменту отримання цього повідомлення повернути позивачу раніше сплачені ним суми за договором № 20/480 від 22.04.2021, а саме: суму попередньої оплати в розмірі 633000,00 грн.

Листами з описом вкладення позивач 07.12.2021 та 09.12.2021 надіслав на адресу місцезнаходження відповідача претензію (вих. № 20/215 від 06.12.2021) та претензію (вих. № 20/217 від 08.12.2021), просив повернути суму попередньої оплати в розмірі 633000,00 грн., сплатити неустойку та штраф.

Відповіді на вказані претензії та повідомлення в матеріалах справи відсутні.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач укладення договору поставки товару № 20/480 від 22.04.2021, сплату позивачем попередньої оплати на загальну суму 633000,00 грн. не заперечив та не спростував.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Матеріали справи не містять та відповідачем не подано суду доказів того, що останній намагався передати товар позивачу, зокрема, повідомляв позивача про готовність передання товару, який був попередньо оплачений.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не виконав своє зобов`язання в частині передачі товару та повернення позивачу передоплати вартості товару в розмірі 633000,00 грн., факт виконання своїх зобов`язань перед позивачем відповідач належними доказами не довів.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 633000,00 грн. попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.

Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 даної статті).

Відповідач згідно п. 4 Специфікації № 1 від 22.04.2021 мав поставити позивачу товар у строк до 28.05.2021 включно.

Позивач на підставі п. 7.2 договору нарахував неустойку в сумі 32916,00 грн. за період з 08.06.2021 по 29.07.2021 (52 дні прострочення).

Розрахунок позивача судом перевірений та визнається правильним, з відповідача на користь позивача стягується 32916,00 грн. неустойки за порушення строків поставки товару за договором № 20/480 від 22.04.2021.

Також позивачем нараховано на підставі п. 7.2 договору штраф у розмірі 63300,00 грн. (10% від вартості товару за простроченні поставки товару понад 30 календарних днів).

Оскільки термін прострочення з поставки товару становить понад 30 календарних днів, штраф нарахований позивачем правомірно. Розрахунок штрафу зроблений позивачем правильно, з відповідача підлягає стягненню 63300,00 грн. штрафу за порушення строків поставки товару за договором № 20/480 від 22.04.2021.

На підставі п. 7.3 позивачем нараховано за період з 06.08.2021 по 26.01.2022 (174 дні прострочення) пеню в сумі 51524,47 грн.

Розрахунок пені виконаний позивачем неправильно, оскільки позивач неправильно визначив початок періоду нарахування пені.

Так, згідно пункту 7.3 договору, постачальник зобов`язаний повернути покупцю раніше сплачені суми (у даному випадку передоплату) протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця. Отриманим постачальником повідомлення вважається після закінчення 3 робочих днів з моменту його відправлення покупцем за адресою постачальника, вказаною в цьому договорі.

Повідомлення про повернення передоплати було надіслано позивачем відповідачу 29.07.2021 та вважається отриманим останнім 03.08.2021. Відтак, відповідач мав повернути передоплату в строк до 06.08.2021. Таким чином, пеню слід нараховувати, починаючи з 07.08.2021.

Згідно перерахунку суду, пеня за період з 07.08.2021 по 26.01.2022 склала 51455,10 грн., яка стягується з відповідача на корись позивача. У стягненні 69,37 грн. пені судом відмовляється у зв`язку з необрунтованістю позову в цій частині.

Аналогічну помилку допущено позивачем і при розрахунку 30% річних, нарахованих за період з 06.08.2021 по 26.01.2022.

Згідно перерахунку суду, 30% річних за період з 07.08.2021 по 26.01.2022 склало 90007,39 грн., які стягуються з відповідача на корись позивача. У стягненні 520,28 грн. 30% річних судом відмовляється у зв`язку з необрунтованістю позову в цій частині.

Розрахунок інфляційних втрат судом перевірений та визнається правильним, з відповідача на користь позивача стягується 29634,26 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з серпня 2021 по січень 2022 включно.

Таким чином, позов в цілому задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 13504,70 грн. покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Р (вул. Глісерна, буд. 16, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 31533653) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат (вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 00191218) 633000 (шістсот тридцять три тисячі) грн. 00 коп. попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021; 32916 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. неустойки за порушення строків поставки товару за договором № 20/480 від 22.04.2021; 63300 (шістдесят три тисячі триста) грн. 00 коп. штрафу за порушення строків поставки товару за договором № 20/480 від 22.04.2021; 51455 (п`ятдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 10 коп. пені за порушення строків повернення суми попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021; 29634 (двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 26 коп. втрат від інфляції внаслідок порушення строків повернення суми попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021; 90007 (дев`яносто тисяч сім) грн. 39 коп. 30% річних за порушення строків повернення суми попередньої оплати за договором № 20/480 від 22.04.2021; 13504 (тринадцять тисяч п`ятсот чотири) грн. 70 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному з 26.12.2022 по 09.01.2023 включно, повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 10 січня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко