Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
16 серпня 2010 р. Справа 2/79-10
за позовом: ТОВ НВП "Гамма" в особі філії "Кондитер" 21034, м.Вінниця, вул.Лебединського, 15
до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 43411,16 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Атаманчук С.Л.- за довіреністю;
відповідача : не з'явився.
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов ТОВ НВП "Гамма" в особі філії "Кондитер" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 43 411,16 грн. заборгованості за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29 квітня 2010 року порушено провадження у справі та призначено засідання на 02.06.10 р.
Ухвалою суду від 02.06.10 р. за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи до 23.06.10 р.
Ухвалою суду від 23.06.10 р. в зв'язку з невиконанням вимог попередніх ухвал суду щодо надання додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 16.08.10 р.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання, призначене на 16.08.2010 року, не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить відбиток штемпеля канцелярії суду № 3505р. -3506р. від 23.06.10 р. на оригіналі ухвали, яка знаходиться в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому, згідно поданого до суду відзиву від 16.06.2010 року (вх.№ канцелярії суду 6809 від 16.06.10 р.) та наданих усних пояснень представника відповідача в попередньому судовому засіданні відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, з огляду на те, що господарським судом не вірно прийнято дану позовну заяву до провадження, оскільки позовна заява подана та підписана неналежною особою, форма та зміст якої не відповідають вимогам ч.1 ст.54 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
28 березня 2007 року між ТОВ НВП « Гамма » в особі філії « Кондитер » (далі за текстом - Позивач ) та Приватним підприєцем ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач ) було укладено договір на поставку товару за № 07/04/223 (далі по тексту Договір) (а.с. 19)
Умовами договору, було обговорено пункт поставки /адреси торгової точки/, а саме: Вінницька обл. смт. Тростянець вул.Леніна 52 (п.4.3 Договору)
Згідно умов Договору № 07/04/223 від 28.03.2007 року Відповідачу було відпущено товару:
-по накладній № В4607 від 28.11.2008 року було поставлено товар на суму 9831.65 грн.
-по накладній № В8443 від 20.12.2008 року було поставлено товар на суму 4464.00 грн.
- по накладній № В1057 від 29.01.2009 року було поставлено товар на суму 213.62 грн.
- по накладній № В1054 від 29.01.2009 року було поставлено товар на суму 1497.12 грн.
-понакладній № В1046 від 29.01.2009 року було поставлено товар на суму 1878.66 грн.
-по накладній № В1032 від 29.01.2009 року було поставлено товар на суму 4705.07 грн.
-по накладній № В1058 Р від 29.01.2009 року було поставлено товар на суму 6302.29 грн.
-по накладній № В678 від 28.02.2009 року було поставлено товар на суму 513,60 грн.
-по накладній № В671 від 28.02.2009 року було поставлено товар на суму 641, 52 грн.
-по накладній № В639 від 28.02.2009 року було поставлено товар на суму 1467, 19 грн.
- по накладній № В628 від 28.02.2009 року було поставлено товар на суму 12213,02 грн.
Всього Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 43727,16 грн.
Згідно п.2.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару, здійснюється протягом 14 календарних денів з моменту поставки.
Відповідач умови договору виконав частково. Борг складає 43411,16 грн.
22.04.2009 року за вих. № 234 відповідачу під розписку було вручено претензію з вимогою розрахуватися за поставлений товар.
28.01.2010 року за вих. № 7 на адресу відповідача рекомендованим листом було надіслано претензію з вимогою розрахуватися за поставлений товар. Претензія відповідачем отримана, про що свідчить підпис ФОП ОСОБА_1 на поштовому повідомленні, проте до цього часу останній борг не сплатив.
За вказаних обставин, позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 07/04/223 від 28.03.2007 року є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є підписані та скріплені печатками представників обох сторін накладні, які знаходяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов'язку щодо повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 43 411,16 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.
Твердження відповідача про те, що у суда були відсутні правові підстави для прийняття даної позовної заяви до провадження, судом не беруться до уваги, так як спростовуються матеріалами даної справи.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 43 411,16 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь ТОВ НВП "Гамма" в особі філії "Кондитер"(21034, м.Вінниця, вул.Лебединського, 15, р/р 26001051257591 в Хмельницькій обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, код 23057304) 43 411,16 грн. заборгованості за договором поставки, 434, 12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 серпня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21034, м.Вінниця, вул.Лебединського, 15
3 - відповідачу АДРЕСА_1
Судове рішення № 10831935, Господарський суд Вінницької області було прийнято 16.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/79-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: