Постанова № 10831606, 18.08.2010, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1п - 33/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі Протасенко М.М.,

за участю прокурора Вавренюка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Малий Кобелячок, Новосанжарського району, Полтавської області, українки, громадянки України, освіта повна вища, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючої в ТОВ «Рекламна агенція «Енергія» директором, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 ч.1 КК України, що надійшла до суду з постановою ст.слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Машика В.П. від 27.07.10р. про вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи співзасновником і, відповідно протоколу №1 установчих зборів ТОВ «РА «Енергія» від 29 грудня 2003 року, директором вказаного товариства з приватною формою власності, являючись службовою особою, у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в обовязки якої входить:

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-99ВР, від 16 липня 1999 року:

ст. 8 :

- п.1 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

- п.2 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

- п.3 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

- п.4 для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

1. · введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2. · користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

3. · ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

4. · самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

- п.6 керівник підприємства зобовязаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

ст. 9 :

- п.8 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування " № 77/97-ВР від 18.02.1997 року:

1. · подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів ( обовязкових платежів);

2. · сплачувати належні суми податків і зборів ( обовязкових платежів ) у встановлені законами терміни.

Згідно п.10.1 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року:

- відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України,

усвідомлюючи покладену на неї відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів у значному розмірі, бажаючи їх настання, шляхом незаконного завищення податкового кредиту підприємства, вчинила умисне ухилення від сплати податків за таких обставин.

Директор ТОВ «Рекламна агенція «Енергія» ОСОБА_1 здійснюючи фінансово-господарську діяльність, в період з липня по грудень 2008 року, з метою ухилення від сплати податків, створила видимість проведення ряду операцій по придбанню товарів та робіт у ТОВ «ІК «Мегаполіс», яке має ознаки фіктивності.

Так, директор ТОВ «Рекламна агенція «Енергія» ОСОБА_1, в період з липня по грудень 2008 року, за невстановленою адресою, отримала від невстановленої слідством особи податкові накладні, виписані ТОВ «ІК Мегаполіс» на адресу ТОВ «Рекламна агенція «Енергія», відповідно яких нібито відвантажені товари (презентаційні дошки, етикетки, рамки, конверти тощо) та надані послуги (дизайну) на загальну суму 3098753, 16 грн. (в т.ч. ПДВ 516458,86 грн.). Фактично ж товари ТОВ «ІК «Мегаполіс» не відвантажувались і послуги не надавались, оскільки дане підприємство фактично фінансово-господарську діяльність не здійснювало.

Однак, директор ТОВ «Рекламна агенція «Енергія» ОСОБА_1, з метою ухилення від сплати податків, достовірно знаючи про «безтоварність» проведених з ТОВ «ІК Мегаполіс» операцій, безпідставно, в порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», включила до складу податкового кредиту підприємства 516458,86 грн.

Таким чином, умисні дії директора ТОВ «Рекламна агенція «Енергія» ОСОБА_1, направлені на ухилення від сплати податків, призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значному розмірі, оскільки сума 516458, 86 грн. більше ніж в тисячу разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, що їй інкримінується, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась, підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що рішення щодо співпраці ТОВ «РА«Енергія» з фіктивним підприємством ТОВ «ІК «Мегаполіс» було прийнято нею особисто, оскільки при документальному проведенні операцій з вказаним товариством ТОВ «РА«Енергія» мало можливість завищити податковий кредит з податку на додану вартість. Крім цього, вона була обізнаною про те, що фактично ніякі роботи ТОВ «ІК «Мегаполіс» виконуватись не будуть, про незаконність дій при документальному оформленні операцій між ТОВ «ІК «Мегаполіс» та ТОВ «РА«Енергія» Відповідальність за вчинені нею дії повністю усвідомлювала. Також показала, що з висновками акту перевірки від 20.11.2009 за №2019/23-12/32799504, згодна. Зауважила, що на досудовому слідстві повністю сплатила суму податкового зобовязання у розмірі 774689 грн., визначену податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2009 №0008292312/0.Свої дії оцінила негативно, зазначивши, що усвідомила свою поведінку і більше такого вчиняти не буде.

Враховуючи те, що підсудна не оспорювала фактичні обставини справи, й судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що їй інкримінується, доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форм власності, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

В судовому засіданні підсудна підтримала письмову заяву від 11.01.10р. (т.4 а.с. 129), в якій просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 КК України.

Прокурор підтримав постанову ст.слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києві від 27.07.10р. про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підсудної підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст.212 КК України особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Сплата ОСОБА_1 податкового зобовязання ТОВ «РА «Енергія» підтверджується платіжним дорученням №13 від 29.12.2009, яким грошові кошти у сумі 774689, 00 грн. перераховано на бюджетний рахунок одержувача 31119029700011 УДК у Шевченківському районі в установі банку код 26077968 ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019 (т. 4 а.с. 127 )

Як вбачається з листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 156/8/23-1206 від 15.01.10р. до СВ ПМ ДПА у м. Києві, згідно податкового повідомлення-рішення від 01.12.2009 №0008292312/0 сума у розмірі 774689 грн. (за основним платежем 516459 грн. та штрафні санкції у розмірі 258230 грн.) сплачена в повному обсязі. Податкова заборгованість по податковому повідомленню-рішенню від 01.12.2009 №0008292312/0 відсутня.(т. 4 а.с. 131)

За таких обставин суд, дослідивши матеріали справи, що позитивно характеризують особу підсудної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, має неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4., має мати - ветерана праці, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, сплатила податки та відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою, вважає, що є підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи щодо неї.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 282 КПК України, ст.ст.44, 212 ч.4 КК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, на підставі ч.4 ст.212 КК України, звільнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, провадженням закрити.

Речові докази по справі, які містяться у матеріалах справи, залишити у матеріалах кримінальної справи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до вступу постанови в законну силу залишити без зміни, а після вступу скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя К.Е. Тарасюк