Рішення № 108312025, 09.01.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4805/22

Провадження № 2/346/339/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретарка судових засідань - Івасів В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні залу судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), через адвоката: Атаманюка Володимира Михайловича, звернулась до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), якою просить стягнути аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в розмірі 5000 гривень на обох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до їх повноліття. Підставою позову вказує не сплату аліментів у добровільному порядку.

Ухвалою суду від 07грудня 2022 року суд відкрив провадження у цивільній справі. Справу вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09січня 2023 року о 09 годині 30 хвилин у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

Відповідач подав заяву, в якій визнав позовні вимоги в частині стягнення аліментів, однак заперечив, в частині витрат на правничу допомогу, оскільки витрати є неспівмірними з категорією справи та як і позивачка, просив розглянути справу по суті, за його відсутності.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Аргументи учасників спору.

Позиція позивача полягала у тому, що вони з відповідачем 31серпня 2010 року уклали шлюб, під час якого позивачка народила двох дітей, які на час подання позовної заяви не досягли повноліття, і проживають із нею, а тому потребують утримання. І оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється від їх утримання, на її користь слід стягнути аліменти у грошовій формі у розмірі 2500 гривеньщомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Відповідач подав заяву, якою добровільно та безумовно позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідач подав письмову заяву, якою визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а також те, що визнання позову не є добровільним чи є умовним.

Отже, оскільки позивач просить суд захистити її порушене право способом, який передбачений законом шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання їх дітей у розмірі 2500 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття, суд вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, в силу положень пункту 1 частини 1статті 430 ЦПК України, також слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Висновок суду щодо судових витрат.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню на користь позивача, але позивачка звільнена від сплати судового збору, в силу положеньчастини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок.

Оцінка суду щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

А згідно з частиною 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Тож враховуючи це і оскільки суд задовільнив позов на користь позивачки, з відповідача дійсно можуть бути стягнені понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу.

Також суд враховує, що в силу положень частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тому суд одразу відзначає, що для цілей розподілу витрат позивачки на професійну правничу допомогу, немає значення чи вона вже їх оплатила, чи тільки оплатить понесені нею витрати.

З огляду на положення частини 2 статті 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачка та її представник долучили до матеріалів справи договір від 05.11.2022 року та акт виконаних робіт за договором з яких вбачається, що позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн (а.с.9,10).

Суд зазначає, що згідно вказаного акту консультація тривала 1 годину, складання позовної заяви 2 години, і загальна сума становить 6000 гривень, оскільки час роботи адвоката коштує 2000 гривень, а ним витрачено 3 години часу. Але проти стягнення всієї цієї суми відповідач заперечив, посилаючись на не співмірність заявленої суми до стягнення категорії спору та складністю справи.

Тому суд застосовує положення частини 4 статті 137 ЦПК України, за якими: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

І з огляду на це, суд погоджується із аргументами відповідача про те, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень, є явно не співмірною із складністю цієї справи, зважаючи на те, що умови цієї справи про стягнення аліментів є стандартними.

Суд цілком переконаний у тому, що час протягом 1 години 30 хвилин, був би достатнім та виправданим для справи такої стандартної, і відверто невисокої складності, тому за такий вид правничої допомоги, до стягнення з відповідача підлягає 3000 гривень, виходячи з вартості 1 години роботи адвоката2000 гривень, який відповідач не оспорював і не спростував.

І тому, з огляду на викладене, суд вважає що до стягнення із відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, а у стягненні таких витрат в більшому розмірі (ще 3000 гривень) слід відмовити.

Таким чином, керуючись статтями2,19,23,34,43-49,76-89,120-142,174-181,209-250,258,259,263-265,268,272-289,351,352,354,355,430-431 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адрес зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) аліменти на дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень щомісяця, на кожну дитину, до досягнення кожною з дітей повноліття, починаючи з 17листопада 2022 року.

Рішення, в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів, в межах суми виплат за один місяць, допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) накористь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,адрес зареєстрованогомісця проживання: АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 )судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

У стягненні з ОСОБА_2 судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі ще 3000 (три тисячі) гривень - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок на користь держави: Україна (на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення можебути оскарженошляхом поданняапеляційної скаргидо Івано-Франківськогоапеляційного судучерез Коломийськийміськрайонний судІвано-Франківськоїобласті протягомтридцяти днівз дняскладання цьогорішення.

Суддя Коваленко Д. С.