Вирок № 108311738, 09.01.2023, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/994/20

Провадження № 1-кп/192/8/23

В И Р О К

Іменем України

"09" січня 2023 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, кримінальне провадження № 12020040570000235, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2020 року відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, одруженого, має на утриманні малолітню дитину: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ступеню інвалідності не має, раніше судимого:

-08 жовтня 2019 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 засуджений 08 жовтня 2019 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за вчинення корисливих кримінальних правопорушень вчинених починаючи з 01 жовтня 2018 року.

05 серпня 2019 року приблизно о 12 год. 15 хв., маючи умисел на таємне повторне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, з метою реалізації свого злочинного умислу шляхом вільного доступу, знаходячись біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» ФОП ОСОБА_7 , який розташований по АДРЕСА_2 , таємно, повторно викрав велосипед марки «Україна», червоного кольору, вартістю 2278 грн. 00 коп., який стояв біля стіни вказаного магазину, що належить ОСОБА_8 , після чого з викраденим з місця кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому шкоду на суму 2278 грн. 00 коп.

Продовжуючи свою протиправну діяльність,27 квітня 2020 року приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні кухонної кімнати житлового будинку АДРЕСА_3 , де разом з власником будинку ОСОБА_8 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, розпивали алкогольні напої, та побачили, як ОСОБА_8 поклав належну йому банківську картку у внутрішню кишеню підкажу, який висів на вішалці в приміщенні кухонної кімнати вказаного будинку. В цей час, у ОСОБА_3 та у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, виник умисел на викрадення вказаної банківської картки з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а саме подальшого заволодіння грошовими коштами, які знаходилися на рахунку даної банківської картки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 27 квітня 2020 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу, знаходячись в приміщенні кухонної кімнати житлового будинку АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що ОСОБА_8 відволікся, таємно, умисно, незаконно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, маючи на меті викрадання грошових коштів, які знаходились на банківському рахунку доступ до якого забезпечувався банківською карткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , держателем якої є ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказана картка знаходиться у внутрішній кишені піджаку, викрав вказану банківську картку, на якій перебували грошові кошти в сумі 5184 грн. 74 коп., та яка є офіційним документом.

Після чого, того ж дня, 27 квітня 2020 року в період часу з 16 год. 53 хв. по 16 год. 57 хв., ОСОБА_3 діючи на досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне повторне викрадення грошових коштів, що знаходилися на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується за допомогою викраденої ним раніше у ОСОБА_8 картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , заздалегідь знаючи PIN-код зазначеної картки, який був зазначений на футлярі картки, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, яка була достовірно обізнана в злочинних намірах ОСОБА_3 та яка залишилась з потерпілим ОСОБА_8 в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_3 , розрахувався безготівковим способом, за допомогою вказаної картки в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4» ФОП ОСОБА_7 , який розташований по АДРЕСА_2 , за придбані товари, а саме: 27 квітня 2020 року о 16 год. 53 хв. на суму 342 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року о 16 год. 55 хв. на суму 223 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року о 16 год. 57 хв. на суму 30 грн. 00 коп., таким чином, заволодівши грошовими коштами, чим завдав потерпілому шкоду на суму 595 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 продовжуючи діяти на досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне повторне викрадення грошових коштів, які знаходилися на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується за допомогою викраденої ним раніше у ОСОБА_8 картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , заздалегідь знаючи PIN-код зазначеної картки, який був зазначений на футлярі картки, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, на автомобілі марки «ВАЗ2106», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , який не був обізнаний в їх злочинних діях, направилися до банкомату, який знаходиться в ТЦ «Поляна» по вул. Гагаріна, буд. 17 в смт Солоне, Солонянського району Дніпропетровської області, який передав невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та яка 27 квітня 2020 року о 19 год. 11 хв. за допомогою банкомату, з банківського рахунку ОСОБА_8 зняла грошові кошти в сумі 4500 грн. 00 коп., таким чином, заволодівши грошовими коштами, чим завдали потерпілому шкоду на суму 4500 грн. 00 коп.

29 квітня 2020 року о 09 год. 40 хв., ОСОБА_3 продовжуючи діяти на досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне повторне викрадення грошових коштів, які знаходилися на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується за допомогою викраденої ним раніше у ОСОБА_8 картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , заздалегідь знаючи PIN-код зазначеної картки, який був зазначений на футлярі картки, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, розрахувався безготівковим способом, за допомогою вказаної картки в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4» ФОП ОСОБА_7 , який розташований по АДРЕСА_2 , за придбані товари, а саме: 29 квітня 2020 року о 09 год. 40 хв. на суму 80 грн. 00 коп., таким чином, заволодівши грошовими коштами, чим завдав потерпілому шкоду на суму 80 грн. 00 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали у відношенню якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 5175 грн. 00 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в пред`явлених йому обвинуваченнях не визнав.

Показав суду, що він не викрадав велосипед потерпілого, оскільки той йому надав велосипед сам, в частині викрадення офіційного документу також зазначив, що банківську картку потерпілого не викрадав і грошей з неї не знімав, картку йому дав сам потерпілий для купівлі продуктів харчування і горілки, а потім він перебував в сильному стані алкогольного сп`яніння і тому не міг знімати кошти з картки.

Дії ОСОБА_3 по епізоду викрадення майна ОСОБА_8 05 серпня 2019 року кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Дії ОСОБА_3 по епізоду викрадення офіційного документу кваліфікуються за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 по епізоду викрадення грошових коштів за допомогою банківської картки ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

По епізоду викрадення майна ОСОБА_8 05 серпня 2019 року:

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що 06 серпня 2019 року він купив у ОСОБА_3 велосипед марки «Україна», який знаходився на подвір`ї домоволодіння обвинуваченого в с. Звонецьке, Солонянського району, Дніпропетровської області, точної адреси він не пам`ятає, за 100 грн., який в подальшому продав за 400 грн.

Письмовими доказами:

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 04 травня 2020 року, згідно якого потерпілий повідомив працівникам поліції про викрадення в нього майна (Т. 2 а.с. 110).

Протоколом огляду місця події від 04 травня 2020 року з фототаблицями, згідно якого об`єктом огляду є ділянка біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тобто місце кримінального правопорушення (Т. 2 а.с. 111, 112).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 заявив, що на фото № 2 він впізнає ОСОБА_3 , який в серпні 2019 року продав йому велосипед червоного кольору (Т. 2 а.с. 113-115).

Висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 2133-20 від 21 травня 2020 року, згідно якого ринкова вартість викраденого майна станом на 05 серпня 2019 року, а саме велосипеду марки «Україна» ХВЗ складає 2278 грн. (Т. 2 а.с. 118, 119).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29 травня 2020 року з фототаблицями, згідно якого обвинувачений в АДРЕСА_2 , показав де саме знаходилося майно, яке він викрав та яке належить потерпілому ОСОБА_8 (Т. 2 а.с. 124-127).

Відповідно до повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дніпровському, Солонянському районах Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) № 226/20.8.31 від 18 травня 2021 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т. 1 а.с. 85).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення по епізоду викрадення майна ОСОБА_8 05 серпня 2019 року, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення та зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим як намагання ухилитись від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено факт викрадення чужого майна (крадіжка), який вчинений потворно, при цьому доводи обвинуваченого, що він не викрадав велосипед потерпілого спростовуються показання свідка ОСОБА_10 , а також слідчим експериментом за участю обвинуваченого.

Що стосується доводів обвинуваченого, що слідчий експеримент проводився без його добровільної згоди, то суд зауважує, що в судовому засіданні під час допиту поняті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили свої підписи в протоколі проведення слідчого експерименту, а також свої особи на доданих до протоколу фототаблицях. Та обставина, що поняті не змогли пригадати обставини проведення слідчого експерименту під час допиту в суді, суд відносить на те, що допит проводився через два роки та шість місяців після проведення слідчого експерименту і поняті за збігом часу не пам`ятають всіх обставин слідчого експерименту.

По епізоду викрадення офіційного документу та викрадення грошових коштів ОСОБА_8 за допомогою банківської картки:

Показаннями свідків:

ОСОБА_13 , який будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що в 2020 році, точної дати не пам`ятає, він прийшов до ОСОБА_8 додому, який мешкав в будинку АДРЕСА_3 , який повідомив йому, що в нього пропала пенсійна картка. До цього в нього вдома були ОСОБА_3 та інша особа матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження. Він з метою з`ясувати де зникла банківська картка потерпілого, направився до будинку ОСОБА_3 , який знаходився в тому ж селі Звонецьке, Солонянського району, Дніпропетровської області через чотири будинку від будинку потерпілого. Коли він прийшов до будинку ОСОБА_3 йому там повідомили, що ОСОБА_3 дома немає, він пішов по вулиці і побачив ОСОБА_3 . Він попросив обвинуваченого віддати карточку потерпілого, на що той спочатку повідомляв, що в нього немає карточки, а потім витягнув з лівої кишені банківську картку і віддав її йому. Після цього він одразу з потерпілим пішов до магазину та встановив, що на банківській картці грошей немає.

ОСОБА_14 , яка будучи допитаною в судовому засіданні повідомила суду, що в 2020 році, точної дати вона не пам`ятає, в магазин ФОП « ОСОБА_7 », за адресою: АДРЕСА_3 , де вона працювала продавцем, приходив потерпілий і повідомляв їй, що в нього викрали картку. Також вона пам`ятає, що приходив обвинувачений, який розраховувався, якоюсь банківською карткою за куплені продукти харчування, при цьому дивися на код від банківської картки, який знаходився в футлярі від картки, але що він точно купував вона не пам`ятає. Також пам`ятає, що потерпілий приходив і повідомляв про те, що в нього була викрадена банківська картка, після того як приходив обвинувачений і купляв в магазині продукти харчування.

Письмовими доказами:

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення або таке, що готується від 30 квітня 2020 року, згідно якого ОСОБА_15 повідомив працівникам поліції про відсутність пенсійної картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 . (Т. 2 а.с. 38).

Відповідно до повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дніпровському, Солонянському районах Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) № 226/20.8.31 від 18 травня 2021 року, ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т. 1 а.с. 85).

Протоколом огляду місця події від 30 квітня 2020 року,з фототаблицями, згідно якого об`єктом є домоволодіння потерпілого ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_3 , тобто місце кримінального правопорушення (Т. 2 а.с. 41-49).

Розпорядженням Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 15 лютого 2016 року, згідно якого вулицю Комсомольську в с. Звонецьке, перейменовано на вул. Лісова (Т. 2 а.с. 50).

Протоколом огляду місця події від 30 квітня 2020 року, з фототаблицями, згідно якого об`єктом огляду є картка для виплат ПАТ «Приватбанк», жовтого кольору, № НОМЕР_1 , яка дійсна до 02/23 (Т. 2 а.с. 52, 53).

Постановою про уточнення анкетних даних слідчого Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 30 квітня 2020 року, згідно якої слідчий постановив вважати в протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 30 квітня 2020 року по кримінальному провадженню №12020040570000232, де зазначено ім`я « ОСОБА_16 », ім`я « ОСОБА_17 », тобто ОСОБА_8 (Т. 2 а.с. 54).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 травня 2020 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_15 заявив, що на фото № 3 він впізнає ОСОБА_3 , який 27 квітня 2020 року знаходився в приміщенні належного йому будинку (Т. 2 а.с. 69-71).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 травня 2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_13 заявив, що на фото № 1 він впізнає ОСОБА_3 , в якого 30 квітня 2020 року було вилучено карту для виплат, що належить ОСОБА_15 (Т . 2 а.с. 73-75).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 травня 2020 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_15 заявив, що на фото № 3 він впізнає іншу особу, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, яка 27 квітня 2020 року приходила разом з ОСОБА_3 (Т. 2 а.с. 82-84).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 28 травня 2020 року з фототаблицями, згідно якого інша особа матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження показала, де саме знаходилася картка потерпілого (Т. 2 а.с. 94-100).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29 травня 2020 року з фототаблицями, згідно якого обвинувачений в АДРЕСА_3 , показав де саме знаходився офіційний документ - банківська картка, який він викрав разом з іншою особою, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, а також магазин де він розраховувався за куплені продукти харчування коштами потерпілого за допомогою банківської картки потерпілого (Т. 2 а.с. 124-127 зворот-129).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 червня 2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 заявив, що на фото № 3 він впізнає ОСОБА_3 , якого 27 квітня 2020 року приблизно о 18 год. 15 хв. разом з іншою особою матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, возив в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області та в с. Братське, Дніпровського району, Дніпропетровської області (Т. 2 а.с. 132-134).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 червня 2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 заявив, що на фото № 3 він впізнає іншу особу матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, яку 27 квітня 2020 року приблизно о 18 год. 15 хв. разом з ОСОБА_3 возив в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області та в с. Братське, Дніпровського району, Дніпропетровської області (Т. 2 а.с. 136-138).

Протоколом огляду від 04 травня 2020 року, з фототаблицями, згідно якого об`єктом є оригінали фіскальних чеків за 27 квітня 2020 року 16 год. 53 хв., на суму 342 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року 16 год. 55 хв., на суму 223 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року 16 год. 57 хв., на суму 30 грн. 00 коп., оплата за якими була здійснена коштами з банківської картки потерпілого (Т. 2 а.с. 60-63, 65).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 травня 2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_14 заявила, що на фото № 2 вона впізнає ОСОБА_3 , який 27 квітня 2020 року здійснював покупку в магазині та розраховувався карткою для виплат (Т. 2 а.с. 66-68).

Протоколом огляду місця події від 15 травня 2020 року, згідно якого об`єктом є оригінал виписки по картці/рахунку НОМЕР_3 про рух коштів за період 26 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року, здійснено розрахунок за продукти в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4» в с. Звонецьке: 27 квітня 2020 року на суму 342 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року на суму 223 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року на суму 30 грн. 00 коп., 29 квітня 2020 року на суму 80 грн. 00 коп. (Т. 2 а.с. 78, 79).

Протоколом огляду від 28 травня 2020 року, з фототаблицею, згідно якого об`єктом є оригінал фіскального чека за 29 квітня 2020 року 09 год. 40 хв., на суму 80 грн. 00 коп. (Т. 2 а.с. 89, 90, 92).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінальних правопорушень зазначені вище судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень за пред`явленими обвинуваченням, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим як намагання ухилитись від покарання за вчинені кримінальні правопорушення, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено факт викрадення офіційного документу, а саме банківської картки потерпілого обвинуваченим, який діяв за попередньою змовою з іншою особою, матеріали у відношення якої виділені в окреме провадження, під час перебування в будинку потерпілого, а також використання зазначеного офіційного документу для можливості викрадення коштів потерпілого з його банківського рахунку і використання цих коштів на власні потреби доводи обвинуваченого, що він не викрадав банківську картку потерпілого не знімав кошти потерпілого з картки спростовуються, показаннями свідків: ОСОБА_13 , який виявив у обвинуваченого викрадену банківську картку потерпілого, свідка ОСОБА_18 , яка бачила, як обвинувачений використовував картку потерпілого, а також іншими доказами в їх сукупності, в тому числі і фіскальними чеками з магазину ФОП « ОСОБА_7 », суми в яких відповідають сумам списань коштів з банківського рахунку потерпілого за допомогою банківської картки.

Суд не враховує в якості доказу протокол тимчасового доступу до речей і документів від 30 червня 2020 року разом з магнітним носієм компакт-диском, який має маркування «Verbatim» CD-R, 700 mb, 52x, на якому мається напис ВХ 294 ВБ, як доказ, оскільки з досліджених вилучених фототаблиць на магнітному носії компакт-диску, який має маркування «Verbatim» CD-R, 700 mb, 52x, на якому мається напис ВХ 294 ВБ неможливо встановити особу або осіб, які зображені на фототаблицях, і тому даний доказ є неналежним.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_19 , оскільки вказана особа, яка є співмешканкою обвинуваченого, постійно змінювала показання без пояснення причини, і тому таку поведінку свідка суд розцінює, як намагання ввести суд в оману, щодо фактичних обставин справи.

Також суд не враховує в якості доказу показання свідка ОСОБА_7 , яка будучи допитаю в судовому засіданні нічого по обставинам пред`явленого обвинувачення суду не показала, зазначивши лише, що вона як власник магазину надала працівникам поліції доступ до фінансової документації.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, раніше судимий, вчинив кримінальні правопорушення в період строку випробування, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, обставин, які пом`якшують покарання не вказано, обставиною, яка обтяжує покарання стороною обвинувачення зазначено вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Суд, оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного, а також встановлені обставини справи вважає, що в даній справі відсутні обставини, які пом`якшують покарання.

Що стосується обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, то суд вважає, що враховуючи, що потерпілий народився, 05 серпня 1942 року, і обвинувачений був особисто знайомий з потерпілим, тому при вчиненні кримінальних правопорушень обвинувачений був обізнаний про вік потерпілого.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням відсутності обставин справи, які пом`якшують покарання, наявності обставини, яка обтяжує покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік, оскільки призначенням більш м`якого виду покарання не буде досягнено виховної мети покарання, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, а за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Суд також не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

З врахуванням положень ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд вважає, що обвинуваченому слід призначити до відбування покарання у виді одного року позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення по епізоду викрадення офіційного документу та викрадення грошових коштів потерпілого в період іспитового строку, встановленого вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року, тому, суд вважає, що, у відповідність до ч. 3 ст. 78 КК України, при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, слід керуватись ч. 1 ст. 71 КК України, та частково приєднати до покарання призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі і остаточно слід призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Визначаючи початок строку відбування покарання обвинуваченим, суд враховує, що згідно ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року ОСОБА_3 був затриманий на виконання ухвали суду в залі суду 18 липня 2022 року, і тому початок строку відбування покарання обвинуваченому слід встановити з 18 липня 2022 року зарахувавши йому таким чином в строк покарання строк попереднього ув`язнення, у відповідність до положень ст. 72 КК України (Т. 1 а.с. 201-203).

Оскільки до обвинуваченого на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року, було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2022 року (Т. 2 а.с. 219-220) продовжено до 23 лютого 2023 року, при цьому ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зникли і не змінились, тому строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою слід вважати продовженим до набрання вироком суду законної сили, але не більше ніж на 60 діб.

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи, що картка АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 повернута власнику (а.с. Т. 2 а.с. 56), то її слід залишити власнику.

Оригінали фіскальних чеків за 27 квітня 2020 року 16 год. 53 хв., на суму 342 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року 16 год. 55 хв., на суму 223 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року 16 год. 57 хв., на суму 30 грн. 00 коп., оригінал виписки по картці/рахунку НОМЕР_3 про рух коштів за період 26 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року, оригінал фіскального чека за 29 квітня 2020 року 09 год. 40 хв., на суму 80 грн. 00 коп., магнітний носій компакт-диск, який має маркування «Verbatim» CD-R, 700 mb, 52x, на якому мається напис ВХ 294 ВБ, слід залишити при матеріалах кримінальної справи.

Актом №2133-20 здачі-приймання висновку судового експерта, спеціаліста на проведення судової експертизи судово-товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню № 12020040570000235, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2020 року, встановлено, що вартість експертизи складає 326 грн. 88 коп., тому вказані процесуальні витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого на користь держави (Т. 2 а.с. 177).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком один рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року терміном два роки шість місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком три роки шість місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 18 липня 2022 року, зарахувавши йому таким чином, у відповідність до ст. 72 КК України, у строк покарання строк попереднього ув`язнення.

Дію запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , застосованого ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року, у виді тримання під вартою продовжити до набрання даного вироку законної сили, але не більше ніж шістдесят діб.

Речові докази: картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 - залишити власнику, оригінали фіскальних чеків за 27 квітня 2020 року 16 год. 53 хв., на суму 342 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року 16 год. 55 хв., на суму 223 грн. 00 коп., 27 квітня 2020 року 16 год. 57 хв., на суму 30 грн. 00 коп., оригінал виписки по картці/рахунку НОМЕР_3 про рух коштів за період 26 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року, оригінал фіскального чека за 29 квітня 2020 року 09 год. 40 хв., на суму 80 грн. 00 коп., магнітний носій компакт-диск, який має маркування «Verbatim» CD-R, 700 mb, 52x, на якому мається напис ВХ 294 ВБ - залишити при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 326 (триста двадцять шість) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Головуючий: суддя ОСОБА_1