Вирок № 108309734, 09.01.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4/23

Провадження № 1-кп/758/1/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2023 Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №12014110070000905 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Степанки Черкаської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2023 року до Подільського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

30 грудня 2022 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014110070000905 від 11 лютого 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та обвинуваченою ОСОБА_5 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості, яка була передана суду для затвердження.

Відповідно до вказаної угоди встановлено наступне.

Відповідно до цивільно-правового договору від 08 січня 2014 року, укладеного між ТОВ «Рекал Маркет» (ЄДРПОУ 37441474) та ОСОБА_5 , та на підставі Наказу №3-к від 08 січня 2014 року ОСОБА_5 прийнята на посаду старшого касира торгівельного залу ТОВ «Реал Маркет», що знаходиться за адресою: Київ, вул. Петропавлівська, 12. Відповідно до договору остання виконувала роботу, пов`язану з транспортуванням, зберіганням, відпуском наданих товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів товариства, беручи при цьому на себе матеріальну відповідальність за збереження цінностей та грошових коштів. Крім того, згідно вказаного договору ОСОБА_5 має наступні права та обов`язки:

здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів товариства,

здійснює контроль за ведення касових операцій, раціональними та ефектним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів,

забезпечує збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів,

бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_5 обіймала посаду, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, є службовою особою.

Так, в період часу з 08 січня 2014 року по 10 лютого 2014 року ОСОБА_5 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою привласнення грошових коштів, перебуваючи у торгівельному залі ТОВ «Реал Маркет», що за адресою: Київ, вул. Петропавлівська, 12, здійснювала реалізацію товарно-матеріальних цінностей покупцям без видачі касового чеку на підтвердження проведеної касової операції. Після цього, з метою незаконного привласнення грошових коштів ТОВ «Реал Маркет», маючи електронну картку касира, ОСОБА_5 вчиняла касову операцію по поверненню товару, реалізованого без видачі касового чеку, при цьому грошові кошти в сумі вартості товару привласнювала та використовувала в подальшому на власний розсуд.

Відповідно до акту інвентаризації від 01 лютого 2014 року, проведеної в складі комісії ТОВ «Реал Маркет», встановлено, що сума збитків складає 1290 гривень 93 копійок.

За результатами реалізації ОСОБА_5 свого злочинного умислу, в період часу з 08 січня 2014 року по 10 лютого 2014 року інтересам ТОВ «Реал Маркет» завдано майнову шкоду на загальну суму 1290 гривень 93 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України в обсязі пред`явленого їй обвинувачення.

Також, вказаною угодою сторони погодили покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі зі встановленням іспитового строку.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України представником потерпілого ОСОБА_6 надана письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що угода про визнання винуватості, яка укладена 30 грудня 2022 року прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , за письмової згоди представника потерпілого - ОСОБА_6 , відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства України та підлягає затвердженню.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні беззастережно визнала свою провину в повному обсязі та просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Також, на виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; наслідки укладення та затвердження угоди; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, суд переконався, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченої, які просять суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а саме у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка визнає свою провину повністю, задовільно характеризується за місцем проживання; відповідно до ст. 89 КК України не судима, вказане свідчить на можливість застосовування покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 КК України (в редакції до 14 жовтня 2014 року) зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на звільнену особу обов`язків, оскільки ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення у період часу з 08 січня 2014 року по 10 лютого 2014 року, тобто до моменту внесення змін до Кримінального кодексу України в ч. 1 ст. 75 з приводу неможливості застосування звільнення від відбування покарання за корупційний злочин. В судовому засіданні обвинувачена повідомила суду, що дітей вона не має; група інвалідності їй не присвоювалася. Тобто, обмежень, передбачених ст. 61 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена 30 грудня 2022 року прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , за письмовою згодою представника потерпілого - ОСОБА_6 , відповідає вимогам КК та КПК України та підлягає затвердженню.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 371, 373, 374, 472-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 грудня 2022 року, укладену прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання зі встановленням іспитового строку 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні основні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м.Києва з обмеженням:

- обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1