Ухвала суду № 108309649, 22.12.2022, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11582/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАГРО УКРАЇНА» про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42022102070000297 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року представник ТОВ «САНАГРО УКРАЇНА» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва у справі №758/10094/22 від 14.11.2022 року за кримінальним провадженням №42022102070000297, а саме: арешту добрив комплексного гранульованого NPK 22-0-3+22S в кількості 815 тон (1630 біг-бегів), яке належить ТОВ «САНАГРО Україна», що було вилучено під час обшуку на території складських приміщень №1 та №2, розташованих за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Промислова, буд. 4, та зобов`язання повернути ТОВ «САНАГРО Україна» вказане арештоване майно.

В обґрунтування клопотання представник зазначив, що майно вилучено під час обшуку, проведеного на території складських приміщень №1 та №2, розташованих за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Промислова, буд. 4, на підставі ухвали слідчого судді від 07.10.2022 старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 01.11.2022 року у кримінальному провадження №42022102070000297 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України. Слідчий лише за своїми припущеннями визнала вилучені речі речовими доказами і намагається здійснити втручання особи у право мирного володіння своїм майном. Постанови про визнання цих об`єктів речовими доказами не відповідають ст. 98 КПК України, і як такі не породжують будь-яких правових наслідків, а тому і у вигляді можливості застосувати арешт до цього майна. Вказані мінеральні добрива ТОВ «САНАГРО Україна» є неналежним речовим доказом в рамках цього КП, так як не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. У ході досудового розслідування стороною обвинувачення не здобуто та не долучено до клопотання про арешт майна жодного здобутого у передбачений КПК України спосіб доказу незаконної діяльності ТОВ «САНАГРО Україна». У органу досудового розслідування немає будь-яких підстав стверджувати, що ТОВ «САНАГРО Україна» після 24.02.2022 року здійснювало господарську діяльність з резидентами Республіки Білорусь. Просить скасувати ухвалу про накладення арешту на майно як безпідставну.

У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав, просив задовольнити його з підстав, викладених у клопотанні. Зазначив, що власники майна не є підозрюваними у кримінальному провадженні, відсутні будь-які підстави щодо їх незаконних дій.

Прокурор у судове засідання повторно не з`явився, подав до початку судового засідання заяву про відкладення розгляду клопотання у зв`язку з його зайнятістю в судовому засіданні у іншому кримінальному провадженні.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає можливим розглядати клопотання без участі прокурора, який був повідомлений про час та місце проведення судового засідання вчасно та належним чином.

Слідчий суддя, врахувавши позицію представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000297 від 17.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 110-2 КК України (далі - КП), в якому перевіряються факти, що службові особи ТОВ «Агророзквіт» (код ЄДРПОУ 40628970) та ТОВ «Санагро Україна» (код ЄДРПОУ 35508479) здійснюють господарську діяльність на території України в інтересах юридичних осіб резидентів республіки білорусь, зокрема ВАТ «Білоруська калійна компанія» та ТОВ «БЕЛАГРОФЕРТ», що в свою чергу сприяють рф в проведенні бойових дій на території України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/9012/22 від07.10.2022 року за кримінальним провадженням №42022102070000297 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем зберігання ТМЦ та документальних матеріалів ТОВ «Агророзквіт» (код ЄДРПОУ 40628970) та ТОВ «Санагро Україна» (код ЄДРПОУ 35508479), а саме на території складських приміщень №1 та №2, розташованих за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Промислова, буд. 4, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання та вилучення документів фінансово-господарської діяльності, підтверджуючивзаємовідносини ТОВ «Агророзквіт» (код ЄДРПОУ 40628970) та ТОВ «Санагро Україна» (код ЄДРПОУ 35508479) з рб та рф за період часу 2021-2022 років, ТМЦ, блокнотів, нотатків, чорнових записів в яких міститься інформація, яка стосується придбання, виготовлення та постачання ТМЦ та мають значення для досудового розслідування; договорів, додаткових угод, рахунків-фактур, платіжних доручень, виписок за ТМП, накладних, сертифікатів, митних документів, документів бухгалтерської звітності тощо, які стосуються придбання, зберігання, виготовлення та постачання ТМЦ та мають значення для досудового розслідування.

01.11.2022 проведено обшук зазначених вище складських приміщень, де було виявлено документи та товар, зокрема добриво комплексне гранульоване NPK 22-0-3+22S в кількості 815 (вісімсот п`ятнадцять) тон, кількість бегів 1630 виробник якого: ТОВ «Белагроферт» республіка білорусь, які належать ТОВ «Санагро Україна».

Тимчасово вилучене майно ТОВ «САНАГРО Україна» було залишено на відповідальне зберігання за місцем проведення обшуку.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/10094/22 від14.11.2022 року за КП №42022102070000297 накладено арешт на добриво комплексне гранульоване NPK 22-0-3+22S в кількості 815 (вісімсот п`ятнадцять) тон, кількість бегів 1630 виробник якого: ТОВ «Белагроферт» республіка білорусь, які належать ТОВ «Санагро Україна», що було вилучено 1 листопада 2022 року на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2022 року № 758/9012/22, за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Промислова, 4.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Арешт майна з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в постанові № 4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Таким чином, законодавчо визначений механізм періодичного перегляду необхідності збереження заходу забезпечення кримінального провадження із плином часу, а також його скасування при закритті кримінального провадження, що дозволяє запобігати потенційним зловживанням.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається ізклопотанням.

Відповідно до ст. 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- доведення, що арешт накладено необґрунтовано.

Оцінюючи обґрунтованість накладеного арешту під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не уповноважений виконувати відповідні функції апеляційного суду щодо перевірки законності та обґрунтованості рішень слідчого судді, однак зобов`язаний встановити наявність підстав для накладення арешту на майно під час вирішення цього питання.

Отже, під час вирішення питання про необґрунтованість накладеного арешту на майно, як підставу для скасування арешту, слідчий суддя повинен встановити чи були визначено та надано оцінку під час вирішення питання про арешт обставинам, вказаним у ч. 2 ст. 173 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 1 ст. 85 КПК України передбачено, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Кримінальне провадження №42022102070000297 розпочато 17.08.2022 року. Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/10094/22 від14.11.2022 року накладено арешт на добриво комплексне гранульоване NPK 22-0-3+22S в кількості 815 (вісімсот п`ятнадцять) тон, кількість бегів 1630, які належать ТОВ «Санагро Україна», що було вилучено 1 листопада 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2022 року № 758/9012/22, за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Промислова, 4.

Зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/10094/22 від14.11.2022 рокуубачається, що у ході судового розгляду слідчий суддя:

врахував, що матеріали кримінального провадження 42022102070000297 від 17.08.2022підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення;

надав оцінку наявності правової підстави для арешту майна;

врахував, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, на яке слідча просила накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Однак відомостей за якими з критеріїв ст. 98 КПК України вказане майно визнано речовими доказами ухвала слідчого судді не містить.

Прокурор на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами, в судове засідання повторно не з`явився та станом на 22.12.2022 року не надав слідчому судді обґрунтування та доказів, що добриво комплексне гранульованебуло знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі було об`єктом кримінально протиправних дій, або набуте кримінально протиправним шляхом або отримане ТОВ «Санагро Україна» внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також прокурором не надано доказів про існування об`єктивних ризиків можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного добрива комплексного гранульованого, що є власністю ТОВ «Санагро Україна». За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки прокурор не довів мету накладення арешту - збереження речових доказів .

Крім того зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/10094/22 від14.11.2022 рокуубачається, що вказана ухвала слідчого судді не містить відомостей щодо розумності та співрозмірності застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (обмеження права власності) завданням кримінального провадження та наслідків для третіх осіб - ТОВ «Санагро Україна», в тому числі виконання вказаним товариством умов господарських договорів перед контрагентами.

На даний час немає підстав для арешту майна зазначеного вище, є підстави для часткового задоволення клопотання про скасування арешту, оскільки арештоване майно у власника не вилучалось, а передане власнику на відповідальне зберігання.

При цьому, таке скасування арешту майна не створить загрози для досудового розслідування та мети у кримінальному провадженні, забезпечить належну роботу товариства та мету законної господарської діяльності, яка не входить до предмету доказування у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАГРО УКРАЇНА» про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42022102070000297 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України - задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою Подільського районного суду міста Києва у справі №758/10094/22 від 14.11.2022 року у кримінальному провадженні №42022102070000297, а саме: на добрива комплексного гранульованого NPK 22-0-3+22S в кількості 815 тон (1630 біг-бегів), яке належить ТОВ «САНАГРО Україна», що було вилучено під час обшуку на території складських приміщень №1 та №2, розташованих за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Промислова, буд. 4.

У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Прокурор, цивільний позивач у випадках, встановлених законом не позбавлені права повторно звернутися з клопотанням про накладення арешту на майно в порядку ч.2 ст.64-2 та ст.171 КПК України з повідомленням власника чи користувача нерухомого майна.

Ухвала в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 27 грудня 2022 року о 17 год. 30 хв.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1