Ухвала суду № 108309069, 10.01.2023, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3748/22

1-кп/705/683/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, такого, що офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 27.07.1973 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою суду від 21 листопада 2022 року відносно обвинуваченого продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 січня 2023 року.

У судовому засіданні прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на шістдесят днів. Клопотання мотивував причетністю ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, що повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, та наявністю ризиків, які стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу під час досудового розслідування, що не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що на даний час обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти продовження щодо обвинуваченого зазначеного запобіжного заходу. Вважала, що ризики, наведені прокурором, відсутні. Поведінка ОСОБА_4 після описаних в обвинувальному акті подій свідчить про те, що обвинувачений не мав та не має наміру ухилятися від суду. Крім того, особа обвинуваченого та характеризуючі його дані не свідчать про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню. Просила застосувати щодо обвинуваченого цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши подане прокурором клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст.331КПК України підчассудового розглядусудза клопотаннямсторони обвинуваченняабо захистумає правосвоєю ухвалоюзмінити,скасувати,обратиабо продовжитизапобіжний західщодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. За наявностіклопотань судпід чассудового розглядузобов`язаний розглянутипитання доцільностіпродовження запобіжногозаходу дозакінчення двомісячногостроку здня йогозастосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.Копія ухваливручається обвинуваченому,прокурору танадсилається уповноваженійслужбовій особідо місцяув`язнення.

Згідно з ч. 3ст.199КПКУкраїни при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2022 року відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 січня 2023 року. При ухваленні такого рішення судом були враховані неможливість завершити розгляд справи до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжували існувати.

Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, судом не допитаний обвинувачений, не досліджені письмові та речові докази. Таким чином, розглянути справу по суті до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про тримання обвинуваченого під вартою не виявляється можливим.

При цьому суд вважає, що на даний час не зменшився та продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, з огляду на особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, осіб на утриманні не має, а також зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості у вчиненні зазначеного злочину.

Водночас ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі прокурором не обґрунтований та фактично дублює ризик переховування від суду.

Аналізуючи викладене вище, суд виходить з того, що КПК Українине вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, в якій її переслідують, та міжнародними контактами.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що жоден з менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі розгляду справи належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.

Дія ухвалипро продовженнястроку запобіжного заходу закінчується 10 березня 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Суддя ОСОБА_1