Ухвала суду № 108303641, 02.01.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13483/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.01.2023 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Петрівської сільської ради Київської області Григорєвої Ганни Леонідівни, третя особа: ОСОБА_3 , Державний реєстратор Петрівської сільської ради Київської області Стукач Сергій Вікторович про скасування рішення державного реєстратора Петрівської сільської ради Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вищезазначена справа.

Разом з позовною заявою, позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та інші земельні ділянки, утворені в наслідок їх перетворення, об`єднання, поділу.

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088 та інші земельні ділянки, утворені в наслідок їх перетворення, об`єднання, поділу.

- заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088, та іншими земельними ділянками, утворені в наслідок їх перетворення, об`єднання, поділу, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, що виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати рішення щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088, а також інших земельних ділянок, утворені в наслідок їх перетворення, об`єднання, поділу.

- заборонити будь-яким державним кадастровим реєстраторам та особам, які виконують функції державного кадастрового реєстратора вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088, а також інших земельних ділянок, утворених в наслідок їх перетворення, об`єднання, поділу, в тому числі, але не виключно щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміни цільового призначення, конфігурації та меж вказаної земельної ділянки, зміни кадастрових номерів, поділу чи об`єднання зазначеної земельної ділянки, оскільки існує реальна загроза відчуження вказаного нерухомого майна, що може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086, площею 1,1499 та, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту про право власності на земельну ділянку від 25.11.2008 року серія ЯЗ №442991 та інформацією з Державного земельного кадастру.

Згідно листа Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 24.12.2021 №04-12/147 вказана земельна ділянка знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_1 .

Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (далі - Позивач) стало відомо, що державним реєстратором Пірнівської сільської ради Київської області Стукачем Сергієм Вікторовичем (далі - державний реєстратор Стукач С.В.) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 за ОСОБА_2 .

Датою державної реєстрації вказано 28.12.2021, а підставою для державної реєстрації зазначено договір купівлі-продажу від 03.06.2009 №811, посвідчений приватним нотаріусом Грицаєнко В.В., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , державний акт на право власності на земельну ділянку від 25.11.2008 Серія ЯЗ № 442991.

Разом з тим, згідно з відповіддю Київського державного нотаріального архіву від 08.02.2022 вих. № 463/02-05 за р.№ 811 від 03.06.2009 вчинена інша нотаріальна дія, а саме: «засвідчення вірності копії».

Надалі, 01.02.2022 приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Шульженко Наталія Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєструвала заяву ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481202:02:110:0052 та 3222481202:02:110:0086.

Внаслідок об`єднання вказаних земельних ділянок зареєстровано нову земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088 на підставі рішення від 14.02.2022 № 63421870, прийнятого державним реєстратором Петрівської сільської ради Київської області Григор`євою Ганною Леонідівною.

Позивач не відчужувала вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2 , не підписувала з останньою Договорів, проте внаслідок використання неукладених правочинів та вчинення незаконних реєстраційних дій та рішень суб`єктами державної реєстрації Позивач втратила право власності на належну їй земельну ділянку, у зв`язку з чим звернулася до суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано: «те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір».

Крім того, суд враховує, що як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 640/17257/16 (провадження № 61-37105св18): «Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя встановив, що між сторонами дійсно існує спір, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходу забезпечення позову у вигляді накладенні арешту на спірне майно.

При цьому суддя вважає, що відповідний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088, є співмірними з заявленими позовними вимогами, та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача. Крім того, такий захід забезпечення позову є тимчасовим і в разі вирішення між сторонами спору може бути скасовано судом.

Вжиття відповідного заходу забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки вказані заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача.

При цьому, одним із завдань цивільного судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ЦПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову, зокрема, за вмотивованим клопотанням учасника справи, якщо останній заперечуючи в ході розгляду справи спростує підстави для накладення арешту, зокрема, зазначивши, яким чином накладення арешту порушує його права.

Наразі матеріалами справи імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову в разі невжиття заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, не спростована.

Разом з тим, заявником належним чином не обґрунтована заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на інші земельні ділянки, утворені в наслідок їх перетворення, об`єднання, поділу, оскільки заявником не конкретизовано індивідуальні та родові ознаки земельних ділянок на які заявник просить накласти арешт.

Відповідно дост. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що в цій частині обраний спосіб забезпечення позову не є співмірним заявленим позовним вимогам.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Петрівської сільської ради Київської області Григорєвої Ганни Леонідівни, третя особа: ОСОБА_3 , Державний реєстратор Петрівської сільської ради Київської області Стукач Сергій Вікторович про скасування рішення державного реєстратора Петрівської сільської ради Київської області - задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, що виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати рішення щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:110:0086 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:110:5088.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Боржник - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК