Рішення № 108297942, 09.01.2023, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2272/22

провадження №2/176/60/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кучми В.В.,

з участю секретаря с/з Петренко Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

10листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просила стягнути з відповідача на свою користь належні їй при звільненні платежі у розмірі 131846,72 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 17177,55 грн., яка розрахована на час подачі позову до суду та нарахувати середній заробіток по день ухвалення судом рішення по справі.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що у період з 02.06.2010 року по 07.10.2022 року, вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Наказом №1376-ос від 07.10.2022 року позивачку було звільнено за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем умов колективного договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Вказаним наказом була також передбачена виплата грошової компенсації за 83 календарних дні невикористаної щорічної відпустки. В день його звільнення 07.10.2022р. відповідач письмово повідомив її про нараховані суми належні при звільненні та однак не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України. Згідно довідки відповідача від 08.11.2022 №670 у зв`язку із її звільненням було нараховано до виплати: 7731,86 грн. заробітна плата за травень 2022 року, 7731,87 грн. заробітна плата за червень 2022р., 12909,14 грн. заробітна плата за липень 2022р., 13818,47 грн. заробітна плата за серпень 2022р.,12618,13 грн. заробітна плата за вересень 2022р., 3915,67 грн. заробітна плата за жовтень 2022р., 43610,69 грн. компенсація за невикористану відпустку 83 календарних дня. 29510,89 грн. вихідна допомога в розмірі 3-х місячного заробітку. За таких обставин, з відповідача, на думку позивачки підлягає стягненню в судовому порядку 131846,72 грн.

Крім того, позивачка вважає, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який на момент звернення до суду за її підрахунком складає 17177,55 грн. Позивачка просить розрахувати суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, до ухвалення судового рішення по справі виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 746,85 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2022 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.

19.12.2022 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому останній не визнає позов ОСОБА_1 та просить суд відмовити у його задоволенні, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, виходячи з наступного. Дійсно, позивачка працювала на ДП «СхідГЗК» та була звільнена за власним бажанням. Тривалість затримки виплат зумовлена фінансово-економічною кризою, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримками у взаєморозрахунках, а також введеним воєнним станом в Україні, та як наслідок перебування ДП «СхідГЗК» із 01.03.2022 у вимушеному тимчасовому простої, що підтверджується Наказом №778/к від 01.03.2022 року. Так як вбачається зі звіту про фінансовий стан підприємства на 31 грудня 2021 року за відповідачем рахується кредиторська заборгованість у розмірі 788058 тис. грн., чистий збиток підприємства складає 550199 тис. грн. Згідно зі звітом про фінансові результати діяльності за І квартал 2022 Форми №2, чистий збиток підприємства складає 341118 тис. грн. Крім цього, поточна кредиторська заборгованість ДП «СхідГЗК» станом на 31.03.2022 складає 856304 тис. грн. Таким чином, належними та допустимими доказами відповідач підтверджує об`єктивність відсутності фінансової можливості щодо своєчасної виплати заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно зіст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згіднозі ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписамист.43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Так, відповідно ст.81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено із трудової книжки позивачки, що вона дійсно у період з 02.06.2010 року по 07.10.2022 року, перебувала у трудових відносинах з відповідачем. (а.с.6-7).

Наказом №1346/ос від 07.10.2022 року позивачку, бухгалтера відділу зведеного обліку бухгалтерії управління ДП «СхідГЗК», було звільнено за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем умов колективного договору. Вказаним наказом була також передбачена виплата грошової компенсації за 83 календарних дня невикористаної щорічної відпустки в т. ч. за період роботи з 02.06.2019-01.06.2020 18 календарних дні, за період роботи 02.06.2020-01.06.2021 28 календарних дні, за період роботи 02.06.2021-01.06.2022 28 календарних днів, за період роботи 02.06.2022-07.10.2022 9 календарних днів та вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП України).(а.с.8)

Відповідно до довідки №670 від 08.11.2022 року, ОСОБА_1 дійсно працювала на ДП «СхідГЗК» на посаді бухгалтер, табельний номер 16779 та заборгованість по заробітній платі на момент звільнення складає 131846,72 грн., а саме:

-За травень 2022 7731,86 грн.;

-За червень 2022 року 7731,87 грн.;

-За липень 12909,14 грн.;

-За серпень 13818,47 грн.;

-За вересень 12618,13 грн.;

-За жовтень 77037,25 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно ч.2 ст.233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, а саме:

- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що всі суми (заробітна плата, компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що позивач звернувся до суду в строк, визначений ст.233 КЗпП України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню, оскільки з нею не проведений розрахунок по заробітній платі, включаючи компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 131846,72 грн.

Що ж стосується середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то слід зазначити наступне.

Позивачка просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку починаючи з дня звільнення по день ухвалення судового рішення, тобто на день звернення до суду із позовом, розмір середнього заробітку за підрахунком позивачки складав 17177,55 грн .

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанова у справі № 6-64цс13 від 3 липня 2013 року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Пунктом 8 даного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із довідки про доходи позивачки ОСОБА_1 від 08.11.2022 року №669 ДП «СхідГЗК» вбачається, що середньоденна заробітна плата позивачки складає 746,85 грн. (а.с.9)

Таким чином, оскільки позивачка була звільнена з роботи 07 жовтня 2022 року, час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, станом на 9 січня 2023 року, тобто день ухвалення судом рішення складає 67 робочих днів.

Отже, із відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні в сумі 50038,95 грн. (746,85 грн/день * 67 робочих дні).

Доводи відповідачапро відсутністькоштів упідприємства татяжкий фінансовийстан неприймаються судомдо уваги,оскільки самапо собівідсутність коштіву роботодавцяне виключаєйого відповідальності.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача всю суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вважаючи її співмірною розміру заборгованості на день звільнення, та діям відповідача щодо якнайшвидшого погашення заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі від сплати якого при подачі позову до суду позивач звільнений відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116,117 КЗпП, ст.ст.12, 81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , нараховану та невиплачену останній заробітну плату у розмірі 131846 (сто тридцять одна тисяча вісімсот сорок шість) грн. 72 коп.,

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50038 (п`ятдесят тисяч тридцять вісім) грн.95 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь держави судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 09.01.2023 року

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області В.В. КУЧМА