Рішення № 108288763, 09.01.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3138/22

Провадження №2-а/489/34/23

Рішення

іменем України

09 січня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Сухно А.В.,

за участі: представника позивача Олексієнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

В листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 014098 від 10.10.2022.

В позові вказав, що 10.10.2022 відносно нього було винесено постанову, відповідно до якої того ж дня о 21 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом М-2140, д/н НОМЕР_1 , на а/д Н-11 «Дніпро-Миколаїв» 316 км., при цьому був позбавлений права керування Корабельним районним судом від 09.02.2022 терміном на 1 рік, чим порушив п. 2.1а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП .

Із вказаною постановою позивач не згодний та зазначає, що 10.10.2022 близько 13.00 год., перебуваючи на військовій службі біля с. Березнегувате, він передав вказаний транспортний засіб та документи на нього своєму знайомому, також військовослужбовцю - ОСОБА_2 , який звернувся з проханням використати транспортний засіб для власних потреб. В подальшому ОСОБА_2 повідомив позивача, що того ж дня його було зупинено працівниками поліції. Однак оскільки у останнього не було паспорту та посвідчення водія, він пред`явив працівникам поліції копію паспорта позивача, яка знаходилась в автомобілі - з метою уникнути несприятливих наслідків для себе. В зв`язку з цим саме відносно позивача було винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення.

Факт того, що позивач у вказаний час не перебував за кермом та не вчиняв адміністративного правопорушення, може підтвердити ОСОБА_2 , також він може бути встановлений при дослідженні відеозапису, який здійснювався працівниками поліції під час складання постанови.

Посилаючись на викладені обставини, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 09.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ухвали від 08.12.2022 суд перейшов до розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; викликав в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_2 .

Представник позивача Олексієнко В.В. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити. Додатково зазначила, що позивач передав ОСОБА_2 , з яким він проходить службу в ЗСУ, свій автомобіль для перевозки особистих речей на прохання останнього. ОСОБА_2 було зупинено працівниками поліції, при цьому, він надав поліцейському документи ОСОБА_1 , який знайшов всередині автомобіля. Також зазначила, що він не повідомив працівникам поліції свої справжні анкетні дані, а представився іменем « ОСОБА_1 » з невідомих представнику позивача причин. Також звернула увагу суду, що доданий до відзиву відеозапис вчиненого правопорушення не містить відеозображення керування особою транспортним засобом та обставин його зупинки.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. Від нього надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відзиві вказано, що 10.10.2022 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Миколаївській області ДПП старшим лейтенантом поліції Кудіновим В.Ю. разом з напарником за порушення правил дорожнього руху був зупинений транспортний засіб М-2140 д/н НОМЕР_1 , під час перевірки документів на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» було виявлено, що водій, ким виявився ОСОБА_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії. Під час перевірки особи водія через інформаційний портал національної поліції виявилося, що останній був позбавлений права керування Корабельним районним судом м. Миколаєва 09.02.2022, а отже не мав права керування транспортним засобом. Водію було повідомлено, що розгляд справи буде проводитись на місці, роз`яснено його права. Після чого інспектор виніс постанову та наклав на позивача стягнення в розмірі 20 400,00 грн. відповідно до санкції ч. 4 ст. 126КУпАП.

На переконання представника відповідача, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, долученим до відзиву. З даного запису вбачається, що водій не заперечує проти винесеної постанови та отримує її копію під особистий підпис.

Окремо представник відповідача звертає увагу суду на факт навмисного введення в оману інспекторів патрульної поліції при виконанні ними службових обов`язків, а саме що у поданій позовній заяві зазначено, що з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без необхідних документів ОСОБА_2 назвався чужим ім`ям, чим спонукав працівників поліції скласти постанову на ім`я ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що постанова є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 014098 від 10.10.2022 вбачається, що 10.10.2022 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову, відповідно до якої того ж дня о 21 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом М-2140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по а/д Н-11 «Дніпро-Миколаїв» 316 км., будучи позбавленим права керування Корабельним районним судом від 09.02.2022 терміном на 1 рік, чим порушив пп. 2.1а ПДР України.

Вказане адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, внаслідок чого на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, становить собою окремий склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Верховний Суд при розгляді справи № 404/4467/16 20.02.2019 зазначає, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. Тобто суб`єктом даного адміністративного правопорушення є особа, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, тобто водій.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Досліджуючи наданий відповідачем до відзиву відеозапис, суд встановив, що вказаним відеозаписом зафіксовано лише факт вручення постанови про накладення адміністративного стягнення особі, яка представилася ОСОБА_1 . Особа, зображена на відеозаписі, долученому до відзиву, та позивач ОСОБА_1 (зображення якого міститься в матеріалах справи - а.с. 5, 6) зовнішньо не схожі, що дозволяє суду мати обґрунтовані сумніви, що саме позивач вчинив дане адміністративне правопорушення, а не інші особа. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, що передбачено диспозицією вказаної статті, натомість доданий до відзиву відеозапис не містить доказів ані керування транспортним засобом особою, що притягнута до адміністративної відповідальності, ані зупинки такого транспортного засобу із відеозаписом хто саме сидів за кермом в час його зупинки.

Суд повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Отже, суд повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Вимоги вказаних правових норм не були дотримані працівниками поліції в повному обсязі.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте вчинок може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення, при наявності сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за порушення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи відсутність матеріалах справи доказів, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, за порушення яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку про задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Положеннями статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції не є самостійною юридичною особою, то судові витати у розмірі 454,00 грн. підлягають стягненню саме з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 014098 від 10.10.2022 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.

Повний текст рішення складено 09.01.2023.

Суддя Г.А. Микульшина