Ухвала суду № 108287716, 03.01.2023, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2969/22

провадження № 1-кс/405/1436/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2023 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2022 року № 12022120000000558, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Слов`янськ, Донецької області, українцю, громадянину України, офіційно непрацюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

ВСТАНОВИВ:

заступник начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Кіролвоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 за звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.01.2023 року.

В обгрунтування клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, останній раз 07.07.2015 вироком Борівського районного суду Харківської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись 29.03.2019 за постановою Селидівського міського суду Донецької області умовно-достроково з не відбутим терміном - 11 місяців 25 днів, на шлях виправлення не став, а знову, повторно, вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.

У невстановлений час та у невстановленому органом досудового розслідування місці, ОСОБА_4 маючи на меті викрадення грошових коштів із банкоматів та розуміючи неможливість здійснення свого злочинного задуму самостійно, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 .

В подальшому, з метою реалізації зазначеного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 заздалегідь підготувалися та розподілили між собою ролі.

09.05.2020 приблизно о 3-й годині ночі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з метою викрадення грошових коштів з банкомату шляхом його пошкодження за допомогою газоподібної вибухової речовини, маючи для цього необхідний досвід, вміння та навички, прибули на автомобілі «БМВ 740і» р.н. НОМЕР_1 , до будівлі Великовисківської сільської ради, Новоукраїнського (раніше Маловисківського) району, Кіровоградської області, розташованої за адресою: вул. Центральна, 59, с. Велика Виска, Новоукраїнського (раніше Маловисківського) району, Кіровоградської області, у приміщенні якої був встановлений банкомат моделі «Wincor Nixdorf ProCash 2050xe USB» (заводський номер CAKG1121, серійний номер 5300524729, інв. №DN1103220000127881), що належить АТ КБ «ПриватБанк» і використовувався як сховище для грошових коштів та у якому знаходились кошти.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з метою безперешкодного заволодіння вищевказаними грошовими коштами, в цей же день, приблизно о 03 годині 26 хвилин за допомогою заздалегідь приготовленого та принесеного із собою саморобного пристрою, запустив через отвір для видачі готівки невстановлену газоподібну вибухову речовину, після чого за допомогою невстановленого елемента живлення, подавши електричний розряд - вчинили займання газоподібної суміші, що призвело до вибуху в середині сховища банкомату, внаслідок чого його корпус отримав пошкодження, що надало можливість доступу до грошових коштів, які зберігалися в ньому.

Після цього, ОСОБА_4 діючи спільно із ОСОБА_7 , за допомогою цеглини пошкодили скло вхідних дверей будівлі Великовисківської сільської ради, відчинили із внутрішньої сторони запірний пристрій та проникли до вказаного приміщення. Перебуваючи в приміщенні Великовисківської сільської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_7 діючи спільно та узгоджено за попередньою змовою, проникли до сховища банкомату, звідки таємно викрали грошові кошти у сумі 718 800 гривень та з місця вчинення злочину зникли, обернувши викрадені гроші на свою користь та розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинили АТ КБ «ПриватБанк» матеріальну шкоду у особливо великому розмірі на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушеннях обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий у клопотанні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком до 26.01.2023 року.

Захисник та підозрюваний не заперечували щодо задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 12022120000000558 від 02.08.2022 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст.185 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області (а.к. 66).

25.06.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України (а.к. 43-44).

28.06.2022 до Ленінського районного суду м. Кіровограда скеровано клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 судове засідання було призначено на 30.06.2022. будучи належним чином повідомленим підозрюваний ОСОБА_4 до суду не з`явився, причини не явки не повідомив, у зв`язку з чим розгляд даного клопотання було перенесено на 04.06.2022, однак підозрюваний ОСОБА_4 до суду повторно не з`явився, причини не явки суду не повідомив.

07.07.2022 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Постановою від 01.08.2022 ОСОБА_4 оголошено в розшук.

Постановою прокурора від 02.08.2022 з матеріалів досудового розслідування №12020120150000345 від 09.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України виділено матеріали досудового розслідування, за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України (а.к. 42-45).

Виділеному кримінальному провадженню присвоєно окремий номер №12022120000000558 від 02.08.2022.

02.01.2023 о 16 год. 22 хв. ОСОБА_4 затримано на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.07.2022 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до Ленінського районного суду м. Кіровограда для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст.191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

03.01.2023 ОСОБА_4 доставлено до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Щодо обґрунтованості підозри:

Під час розгляду клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом огляду місця події (а.к. 5), протоколом огляду місця події (а.к. 6-14), протоколом допиту свідка (а.к.15), протоколом допиту свідка (а.к. 16-17), протоколом додаткового допиту представника потерпілого (а.к. 18-19), довідками АТ КБ «ПриватБанк» (а.к. 20, 21), висновком експерта (а.к 22-28), висновком експерта (а.к. 29-31), висновком експерта (а.к. 32-44), висновком експерта (а.к. 40-42), повідомленням про підозру (а.к. 43-44).

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv. United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 :

- усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачений ч. 5 ст. 185 КК України за класифікацією статті 12 КК України належать до особливо тяжких кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачає можливість покарання виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні прокурора обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

- незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків, які будуть допитані по даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КК України.

Таким чином, вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_4 як альтернативу, застави в розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в саме: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях та в суді; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваною обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Таким чином, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням пояснень та доповнень прокурора, позиції підозрюваного та захисника, встановлених ризиків, характеризуючи даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.01.2023 року. З урахуванням зазначеного клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 16 год. 22 хв. 02.01.2023 до 16 год. 22 хв. 26.01.2023 р.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214 720 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12022120000000558 від 02.08.2022.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 в строк до 26.01.2023 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях та в суді;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали 16 год. 22 хв. 26.01.2023 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1