ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.06 р. Справа № 34/55пд
За позовом Прокурора Петровського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька
до відповідача 1. Відкритого акціонерного товариства «Брикет» м. Донецьк
2. Приватного підприємства «Люкрос» м.Харків
про визнання господарського зобов»язання недійсним.
Суддя Кододова О.В.
За участю:
Прокурор Постулін О.С.
від позивача Вінділович Т.Г.(за довір.)
від відповідача ВАТ «Брикет» Діденко Т.В.(за довір.)
ПП «Люкрос» не з’явилися
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов Прокурором Петровського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Брикет» м. Донецьк та Приватного підприємства «Люкрос» м. Харків про визнання недійсним господарського зобов’язання як такого, що вчинене з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, яке виникло та виконане на підставі договору, а також стягнення з ВАТ «Брикет» у доход держави отриманого за спірною угодою та стягнення з ПП «Люкрос» на користь ТОВ «Брикет» грошових коштів у розмірі 28520,40грн.
В обґрунтування цього позивач наводить, що за угодою від 02.04.2004р. ПП «Люкрос» передало ВАТ «Брикет» товарно матеріально цінності в асортименті - 5000,00 тон вугілля марки АШ на загальну суму 950000,00 грн., а останній оплатив його вартість у сумі 28520,40 грн. Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 19.04.2005 р. установчі документи приватного підприємства «Люкрос» визнані недійсними. Засновник за статутними документами- Крикунов М.М. ніякого відношення до підприємства не має, займатися господарською діяльністю від імені ПП «Люкрос» наміру не мав, передав свої документи невідомому “Сергію” для реєстрації ПП “Люкрос”, наведене є доказами того, що вся діяльність особи, яка діяла від імені ПП «Люкрос», а відповідно і самого підприємства, мала за мету здійснення діяльності поза межами правової відповідальності, з приховуванням доходів та ухиленням від сплати податків й обов»язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів від результатів своєї діяльності. Господарське зобов’язання від 02.04.2004 р. було укладено та виконане відповідачами після набуття чинності Господарським Кодексом України, тому його дія розповсюджується на ці правовідносини.
Відповідач ВАТ «Брикет» у судовому засіданні проти позову заперечив, у відзиві від 20 березня 2006 року (вих.№11/146) проти задоволення позовних вимог заперечує за тих підстав, що відповідач-2 на момент укладення угоди був повністю правоздатною особою, позивачем не доведений умисел повноважних представників відповідача-2 на ухилення від оподаткування.
У клопотанні від 20 березня 2006 року (вих. №11/147) відповідач ТОВ “Брикет” просить суд об’єднати однорідні справи № 34/55пд, № 34/54пд та № 2/61пд в одну справу, що на його думку є необхідним з причини того, що набрання чинності рішенням Господарського суду Донецької області по одній, будь-якій з наведених вище, справі автоматично призведе до того , що подальший розгляд двох інших справ буде недоцільним .
Відповідач ПП «Люкрос» витребуваних судом документів не надав. У судові засідання представники відповідача-1 не з’являлися. Враховуючи, що йому були своєчасно надіслані ухвали, де повідомлялося про місце, дату та час розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
За клопотанням представника позивача та відповідача 1. справа слухалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:
Відповідач ВАТ «Брикет» м. Донецьк зареєстрований виконавчим комітетом Петровської районної ради м. Донецька , про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію. Відповідач включений до ЄДРПОУ, код 00176526.
Відповідач ПП «Люкрос» зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа , код ЄДРПОУ 32871339.
02.04.2004 р. між відповідачами укладений договір № 02/04 – уг , згідно з яким ПП «Люкрос» (постачальник) зобов’язується передати у власність ВАТ «Брикет» (покупець), а останній – прийняти та оплатити товар згідно накладної. На виконання договору, ПП «Люкрос» поставило ВАТ «Брикет» 130 тон вугілля марки АШ, а останній оплатив його вартість, данний факт підтверджується податковою накладною № Л-25/10 від 25.10.2004р. на загальну суму 28520,40 грн. з них 4753,40грн. ПДВ, видатковою накладною №Л-25/10 від 25.10.2004р. , та актом приймання-передачі від 25.10.2004р.
Таким чином, між відповідачами склалися відносини з укладення та виконання угоди.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004р., господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 174, 175 цього ж кодексу визначені підстави виникнення господарських зобов'язань та визначено майново-господарські зобов'язання, а саме встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 207 ГК України недійсними визнаються угоди, що не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Отже зі змісту наведеної норми права випливає, що для застосування вимог цієї статті суд повинен встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона (або сторони), укладаючи угоду, завідомо діяла з прямим умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У законодавчому порядку встановлюються також обмеження у здійсненні підприємницької діяльності шляхом встановлення обов’язків діяти суб’єкту підприємницької діяльності певним чином.
Так, відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України “Про систему оподаткування” встановлюється обов'язок платників податків, яким є, зокрема, сплата податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Позивач, як доказ по справі, надав рішення Стахановського міського суду Луганської області від 19.04.2005 р., яким встановлено, що Засновник за статутними документами - Крикунов М.М. ніякого відношення до ПП «Люкрос» не мав, займатися господарською діяльністю від імені ПП «Люкрос» наміру не мав, свої документи передав молодому чоловіку 22-25 років, який назвався «Сергієм» та запропонував на його ім»я, по його документам зареєструвати підприємство. Всі витрати пов»язані з реєстрацією ПП «Люкрос» ніс «Сергій». Зазначене рішення набрало законної сили 20.05.2005, про що зазначено у наявній в матеріалах справи його копії.
У січні 2004року Крикунов М.М. був призначений директором Приватного підприємства “Люкрос” з правом підпису фінансових та інших документів підприємства, які впливали на стан майна та активів цього підприємства. Разом з тим, Крикунов М.М. не мав наміру на здійснення керівництва та ведення фінансово – господарської діяльності підприємства. Фактично створеним підприємством не керував, фінансово – господарську діяльність не здійснював, звітність не здавав, печатки, реєстраційних документів підприємства ніколи не мав, статут не розробляв, свої грошові кошти або майно не вносив, здійсненням бухгалтерського та податкового обліку не займався.
Враховуючи наведене вище господарський суд дійшов висновку про те, що створення підприємства особою, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності та отримання прибутку, укладення цим підприємством і здійснення в подальшому угод без сплати з цих операцій податків - є доказами умислу ПП “Люкрос”, направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування. Таке суперечить інтересам держави і суспільства, тому спірна угода має бути визнана недійсною на підставі ст.207 ГК, яка була чинною під час укладення і виконання угоди.
Господарським судом Донецької області 28.04.2006 року до прокуратури Харківської області було направлено повідомлення та матеріали спраи№34/55пд з метою з’ясування чи укладався фактично договір постачання вугілля № 02/04-уг від 02 квітня 2004 року між Приватним підприємством “Люкрос” м. Харків та Відкритим акціонерним товариством “Брикет” м. Донецьк на загальну суму 950000 грн., складовою частиною якої є господарське зобов’язання з постачання вугілля на загальну суму 28520 грн. 40 коп., коли та в якій формі було фактично виконане між сторонами зазначене господарське зобов’язання, чи був фактично отриманий товар Відкритим акціонерним товариством “Брикет” м. Донецьк та чи були проведені розрахунки та у якій формі, якими особами було укладено та виконано угоду постачання вугілля № 02/04-уг від 02 квітня 2004 року з боку постачальника та покупця, зокрема, які особи та за наявності яких повноважень підписали первинні документи щодо укладання та виконання угоди, чи переслідували особи, якими було укладено та виконано угоду № 02/04-уг від 2 квітня 2004 року, мету на ухилення від оподаткування, приховування доходів, здійснення фіктивного підприємництва, чи будь-якої іншої незаконної діяльності. В чому полягали такі незаконні дії, яким чином вчиненні та якими обставинами доведені; (для відома: з рішення місцевого суду вбачається, що стосовно посадових осіб Приватного підприємства “Люкрос” 2 грудня 2004 року була порушена кримінальна справа № 1111/04 за ознаками, передбаченими частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України),чи мали особи, які уклали та виконали угоду купівлі-продажу вугілля від імені Приватного підприємства “Люкрос” злочинний намір на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, в чому полягає така мета, якими обставинами це підтверджується.
Як вбачається з листа Заступника Орджонікідзевського РВ ХГУ УМВСУ у Харківській області, що в результаті проведених заходів встановлено, що фактично за адресою м. Харків, пр.Фрунзе,10 ПП “Люкрос” не знаходиться, директор та засновник підприємства Крикунов М.М. прописаним на території м. Харкова та Харківської області не значиться , встановити фактичне місце знаходження бухгалтерських документів ПП “Люкрос” по взаєморозрахунках з ВАТ “Брикет” не представилося за можливе. По матеріалам перевірки повідомлення господарського суду Донецької області прийняте рішення про відмову у порушенні кримінальної справи згідності.6 п.2 КПК України.
Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 19.04.2005р. встановлено, що засновник ПП “Люкрос” Крикунов М.М., передав свої документи невідомому “Сергію” для реєстрації ПП “Люкрос” чим порушені вимоги ст.110 Цивільного Кодексу України, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Рішенням суду визнані недійсними : запис №30880 від 31.01.2004р. здійснений Управлінням державної реєстрації юридичних і фізичних осіб – підприємців Харківської міської ради про проведення державної реєстрації Приватного підприємства “Люк рос”, Статут ПП “Люкрос”, свідоцтво платника №29585198, всі первинні документи підприємства, податкові документи.
Тобто матеріалами справи доведено умисел ПП “Люкрос” на укладання угоди спрямованої на приховування від оподаткування прибутків та доходів, відсутність за юридичною адресою, неподання податкової звітності до органів державної податкової служби.
Відповідно до п.1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Згідно з вимогами вказаної норми, ПП «Люкрос» повинно повернути ВАТ «Брикет» все, що було ним отримано по оспорюваному договору – грошові кошти у розмірі 28520,40 грн. Відповідно до цього, з відповідача ВАТ «Брикет» у доход держави підлягає стягненню грошові кошти у розмірі 28520,40 грн.
З огляду на вищевикладене вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Держмито по майновій та немайновій вимогах покладається на відповідача ПП «Люкрос», оскільки, спір виник внаслідок його неправомірних дій, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між відповідачами, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.67 Конституції України, ст.ст. 3, 42, 55, 173, 174, 175, 207, 208 Господарського кодексу України , ст.ст.4-3, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним господарське зобов’язання як таке, що вчинене з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, яке виникло та виконане на підставі договору укладеного між Приватним підприємством «Люкрос» м. Харків та Відкритим акціонерним товариством «Брикет» м. Донецьк на суму 28520,40грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Люкрос» (61007, м. Харків, пр.Фрунзе, 10, р/р2600410655 в ЛОД АППБ «Аваль», МФОЛ 304007, р/р 26003580703110 Алчевський філіакл АКБ УСБ, МФО 304052, ЄДРПОУ 32871339) на користь Відкритогоакціонерного товариства «Брикет» (83046, м.Донецьк , вул. Нижньоноваторська,14, р/р26000016567980 в філіалі «ДРУ» банку «Фінанси та кредит» ТОВ, МФО 33518, ЄДРПОУ 00176526) грошові кошти у сімі 28520,40 грн. отримані за угодою від 02.04.2004р.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Брикет» (83046, м.Донецьк , вул. Нижньоноваторська,14, р/р26000016567980 в філіалі «ДРУ» банку «Фінанси та кредит» ТОВ, МФО 33518, ЄДРПОУ 00176526) у доход держави 28520,40 грн. вартість товарів, отриманих від Приватного підприємства «Люкрос» за угодою від 02.04.2004 р.
Стягнути з Приватного підприємства «Люкрос» (61007, м. Харків, пр.Фрунзе, 10, р/р2600410655 в ЛОД АППБ «Аваль», МФОЛ 304007, р/р 26003580703110 Алчевський філіакл АКБ УСБ, МФО 304052, ЄДРПОУ 32871339) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, (03057, м.Київ, пр.Перемоги,44 , рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Люкрос» (61007, м. Харків, пр.Фрунзе, 10, р/р2600410655 в ЛОД АППБ «Аваль», МФОЛ 304007, р/р 26003580703110 Алчевський філіакл АКБ УСБ, МФО 304052, ЄДРПОУ 32871339) у доход держбюджету витрати з державного мита у сумі 120 грн. та у сумі 85грн. 00коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Брикет» (83046, м.Донецьк , вул. Нижньоноваторська,14, р/р26000016567980 в філіалі «ДРУ» банку «Фінанси та кредит» ТОВ, МФО 33518, ЄДРПОУ 00176526) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, (03057, м.Київ, пр.Перемоги,44 , рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.
Видати та надіслати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошене повністю після закінчення розгляду справи та може бути оскаржене протягом 10 днів.
Суддя Кододова О.В.
Судове рішення № 108283, Господарський суд Донецької області було прийнято 31.08.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 34/55пд. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: