Рішення № 108282334, 06.01.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/15750/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої-судді Чаплик І.Д., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.07.2022 за №913070804417 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно із Законом України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу №3723-ХП від 16.12.1993, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №110002/15 від 30.06.2022 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №110002/14 від 30.06.2022, та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з часу звернення, тобто з 30.06.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). 30.06.2022 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до ст. 37 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідач розглянувши заяву про перерахунок пенсії відмовив в проведенні такого перерахунку у зв`язку із відсутністю стажу на відповідних посадах державної служби. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 08.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 28.11.2022 подав до суду відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що в період роботи в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 обіймала посади, за якими після 04.07.2001 присвоювались ранги посадової особи місцевого самоврядування, а не ранги державного службовця, такі посади з 04.07.2001 не відносяться до категорій посад державних службовців, а відтак, періоди роботи в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723. Законом № 889 визначено, що при прийнятті на державну службу державному службовцю присвоюється ранг в межах відповідної категорії.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, що сторонами не заперечується.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 Трофимлюк ОСОБА_3 31.05.1994 прийняла присягу державного службовця, присвоєно 13-ий ранг державного службовця, віднесено до 6-ої категорії.;

02.11.1995 переведена на посаду спеціаліста І-ої категорії сектору контролю за виконання ухвал рішень виконкому та інших документів на період декретної відпустки П.Л. Білецької;

15.07.1996 присвоєно 12 (дванадцятий ранг) державного службовця в межах посад 6-ї категорії;

01.01.1999 присвоєно 11-ий ранг державного службовця в межах 6-ої категорії посад;

19.03.1999 звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з необхідністю догляду за хворою матір`ю, ст. 38 КЗпП України Спеціаліст 1-ї категорії.

13.10.2005 прийнята на посаду головного спеціаліста організаційного відділу з 13.10.2005 до 13.11.2005 за строковим трудовим договором (контрактом).

15.11.2005 призначена на посаду спеціаліста 1-ї категорії організаційного відділу, як та, що була зарахована до кадрового резерву на цю посаду. Посада віднесена до 6 (шостої) категорії; зберегти 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

15.11.2005 складена присяга посадової особи місцевого самоврядування;

04.01.2007 переведена за її згодою на посаду головного спеціаліста загально-організаційного відділу Галицької районної адміністрації з 04.01.2007;

31.12.2007 звільнено з посади головного спеціаліста загально-організаційного відділу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 31.12.2007 згідно з ч. 5 ст. 36 КЗпП України;

02.01.2008 переведена, за її згодою, на рівнозначну посаду головного спеціаліста сектора контролю за виконанням звернень фізичних осіб відділу контролю за виконанням документів організаційного управління Львівської міської ради;

02.07.2017 переведена із займаної посади на посаду провідного спеціаліста відділу моніторингу виконання документів організаційного управління Львівської міської ради із збереженням присвоєного 11-ого (одинадцятого) рангу посадової особи місцевого самоврядування;

05.05.2022 звільнено з роботи за угодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.07.2022 №913070804417 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно заяви від 07 червня 2022 року, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723. Вказує, що наявний стаж на відповідних посадах державної служби становить 6 років 1 місяців 25 днів.

Не погоджуючись із відмовою про перерахунок пенсії позивач звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовані Закону України Про державну службу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми вказує, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція викладена, в зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

З рішення відповідача від 05.07.2022 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» вбачається, що підставою відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" є відсутність в позивача необхідного стажу державної служби. Окрім цього відповідач у рішенні від 05.07.2022 вказав, що стаж на відповідних посадах державної служби становить 6 років 1 місяць 25 днів.

Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (втратив чинність 01.05.2016).

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

В свою чергу, відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

п`ята категорія - посади заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Як видно із 9 сторінки трудової книжки позивача, з 15.11.2005 їй присвоєно 6 категорія та 11 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування та призначена на посаду спеціаліста 1-ї категорії організаційного відділення, як така, що була зарахована до кадрового резерву на цю посаду.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови КМУ «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій» від 26.10.2001 №1441, посада спеціаліста відділу віднесена до 6 категорії посад органів місцевого самоврядування.

Пунктом 6 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Таким чином, в даному випадку до застосування підлягають норми Порядку № 283, а саме пункту 2 вказаного порядку - до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 по справі №735/939/17. Так, у вказаному рішенні Верховний Суд дійшов до висновку, що періоди роботи на посадах заступника голови та голови сільради з 2001 року по 2015 рік зараховується до стажу державної служби, у зв`язку із чим відмова відповідача (пенсійного органу) у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби та призначенні пенсії державного службовця є протиправною.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що особа, яка претендує на призначення пенсії до пункту 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу № 889-VII від 10.12.2015 та статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та на день набрання чинності Законом № 889 має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби може претендувати на призначення їй пенсії державного службовця на умовах Закону № 3723-ХІІ після досягнення пенсійного віку та за наявності не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Суд зазначає, що посади, на яких позивач перебувала в органах місцевого самоврядування відносяться до зазначеної категорії, а тому суд доходить висновку про те, що не врахування відповідачем стажу роботи позивачки у періоди з 15.11.2005 та протягом перебування на посадах в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби є протиправною бездіяльністю.

Судом встановлено, що станом на 01.05.2016 позивач працювала на посаді державної служби та на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) становить 6 років 1 місяць 25 днів та стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 9 років 5 місяців 16 днів, разом 15 років 7 місяців 11 днів. На дату звернення до відповідача позивач досягла пенсійного віку і має страховий стаж більше 22 років.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні .пенсії згідно з Законом України Про державну службу від 05.07.2022 №913070804417 є протиправним, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з 30.06.2022 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, із урахуванням довідок від 30.06.2022 №110002/14 та від 30.06.2022 №110002/15 про складові заробітної плати для призначення(перерахунку) пенсії державного службовця.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.07.2022 №913070804417 про відмову ОСОБА_2 в переведенні з пенсії по віку призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) перевести ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, із урахуванням довідок від 30.06.2022 №110002/14 та від 30.06.2022 №110002/15 про складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії державного службовця, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з часу звернення за призначенням такої пенсії - 30 червня 2022 року.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.