Рішення № 108276454, 06.01.2023, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5311/18

Провадження № 2/591/2163/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретарясудового засідання - Чмуневич М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о вив:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги мотивує тим, що 30 жовтня 2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/term/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленими Тарифами Банку, що викладені на вищевказаному сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував належним чином, виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 18620,97 грн., з яких: 837,53 грн. тіло кредиту, 8529,48 грн. нараховано відсотків за користування кредитом, 7891,06 грн. нараховано пені, крім того штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 862,90 грн. штраф (процентна складова). Посилаючись вказані обставини, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18620,97 грн. та судові втрати.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 лютого 2019 року, ухваленим в справі за вищезазначеним позовом, позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 18620,97 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн. (а.с.71-72).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/5311/18 задоволено, скасовано вказане заочне рішення та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 26 грудня 2022 року о 16 год. 00 хв.

31 жовтня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому зазначає, що якщо дослідити анкету-заяву, то з неї слідує, що відповідач виявив бажання відкритипенсійну картку(прощо свідчитьвідповідна відміткав анкеті),про будь-якийкредитний лімітчи відкриттякредитної карткивзагалі нейшлося.Тому взагалівідсутні підставивважати,що відповідачпросив надатийому кредитта взявна себе обов`язки з його повернення. Не містить заява-анкета ані розміру кредитного ліміту, ані розміру відсотків, під які нібито отримувались кредитні кошти, строку кредитування та будь-яких інших умов кредитування.

«Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку» не визнаються та не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частику кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

Між сторонами не було досягнуто, в передбаченій законодавством України формі, згоди щодо істотних умов: суми, строку повернення, розміру відсотків. У анкеті-заяві відсутні сума кредитування, строк повернення коштів та розмір відсотків.

Відповідачу не було повідомлено в письмовій формі: про суму кредиту; розмір неустойки (пені, штрафів); строк надання кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача.

Доказів, які підтверджують, що саме ті «Умови» та «Правила» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, не надано.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

У заяві,підписаній сторонами,відсутні умовидоговору провстановлення відповідальностіу виглядізбільшеної відсотковоїставки,неустойки (пені,штрафів)за порушеннязобов`язанняу виглядігрошової сумита їївизначеного розміру.До того,ж одночаснезастосування іпені іштрафу єпротиправним,оскільки посуті єподвійним притягненням до відповідальності.

Вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, штрафів є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які б передбачали сплату відсотків та пені - не містять підпису ОСОБА_1 , а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Позивач зазначає, що на картковий рахунок відповідача у 2013 році було встановлено кредитний ліміт у розмірі 2000 грн., однак матеріали справи не містять реквізитів кредитної картки, на яку відкривався кредитний ліміт, не містять доказів погодження відповідача на відкриття кредитного ліміту взагалі та його суми зокрема.

Відповідачем періодично вносилися кошти на його картку, за рахунок яких відповідач здійснював списання відсотків за користування кредитом.

Представником відповідача перевірено наданий банком розрахунок заборгованості та здійснено власні розрахунки.

Якщо проаналізувати розрахунок за період з 30 жовтня 2013 року по 31 серпня 2015 року, то видно, що позивач на використані з картки кошти (колонка 4 та 3 таблиці-розрахунку №1) нараховував відповідачеві відсотки (колонка 12 таблиці-розрахунку №1), розмір яких самостійно списував у першу чергу (колонка 11 таблиці-розрахунку №1) за рахунок внесених відповідачем на картковий рахунок коштів (колонка 15 таблиці-розрахунку №1), а різницю (значення колонки 15 за мінусом значення колонки 11) відносив на погашення тіла заборгованості (на цю різницю зменшувалося значення колонки 3).

Крім того, позивачем відповідачеві нараховувалася пеня ( колонка 13 таблиці- розрахунку №1), а саме 01 березня 2014 року на суму 100,00 грн. Зазначену суму пені також було списано позивачем самостійно за рахунок внесених відповідачем на рахунок коштів.

У розрахунку №1 не зазначено про суми використання кредитних коштів та конкретні дані використання таких коштів. У колонці 3 розрахунку №1 такі суми йдуть просто наростаючим підсумком.

Всього за період з 30.10.2013 року по 31.08.2015 року відповідачем використано з рахунку рахунку 6500,07 грн. Внесено за цей період 6273,82 грн., з них частину позивачем неправомірно віднесено на відсотки (1344,91 грн.) та пеню (100,00 грн.), розмір яких не погоджувався сторонами.

З цього можна зробити висновок, що заборгованість відповідача за тілом кредиту за період з 30 жовтня 2013 року по 31 серпня 2015 року станом на 31 серпня 2015 року становила 226,25 грн.

Якщо проаналізувати розрахунок за період з 01 вересня 2015 року по 29 серпня 2018 року, що відповідач в кінці кожного місяця нараховував відповідачеві відсотки (колонка 10 розрахунку №2), а також нараховував пеню (колонка 17 розрахунку №2), і на ці суми (колонка 4 розрахунку №2) самостійно збільшував тіло кредиту (колонка 19 розрахунку №2). У випадку використання коштів з рахунку, заборгованість збільшувалась також на суму витрат коштів (колонка 3 розрахунку №2), а у випадку внесення коштів на рахунок (колонка 18 розрахунку №2) - зменшувалась на таку суму.

Всього за період з 01 вересня 2015 року по 29 серпня 2018 року відповідачем використано з рахунку 6500,57 грн., а внесено за цей період 7638,02 грн., що на 1137,45 грн. більше ніж використано.

Тож загалом за весь період з 30 жовтня 2013 року по 29 серпня 2018 року відповідачем з рахунку використано 13000,64 грн., а внесено 13911,84 грн., що на 911,20 грн. більше. Відтак, слід дійти висновку про відсутність у відповідача заборгованості за тілом кредиту.

Доказів того, що сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) на 837,53 грн, перевищує суму фактично сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту, позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, не надано, а отже у даному випадку позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 836,53 грн. перед банком.

З урахуванням викладеного, вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 18620,97 грн. є необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову (а.с.118-121).

04 листопада 2022 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому зазначає, що відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічної експертизи не призначалось.

Зазначає, що відповідач станом на 29 серпня 2018 року має заборгованість - 18620,97 грн., з яких: 837,53 грн. тіло кредиту, 8529,48 грн. нараховано відсотків за користування кредитом, 7891,06 грн. нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 862,90 грн. штраф (процентна складова).

Просить суд задовольнити вимоги Банку у повному обсязі (а.с.131-138).

06 грудня 2022 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на відзив, в якому заперечує проти доводів позивача (а.с.152-161).

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку б/н від 30 жовтня 2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг (а.с. 10).

Згідно доводів позивача, відповідач на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (а.с.12-26).

Звертаючись до суду з зазначеним позовом, АТ «Приватбанк» посилається на факт укладення між ним та відповідачем кредитного договору у вигляді підписаної відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», що в сукупності, складає кредитний договір.

За доводами позивача відповідно до умов указаного договору відповідачу видається кредитна картка з кредитним лімітом, за користування яким банком нараховується відсотки на суму залишку заборгованості, комісії, а також штраф та пеню у разі несвоєчасного повернення кредиту. При цьому банк посилався на те, що підстави для здійснення таких нарахувань передбачені Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на сайті банку, вимоги яких відповідач зобов`язався виконувати при підписанні відповідної анкети-заяви.

Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем у письмовій формі умов договору щодо процентів за користування кредитними коштами у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому зазакономнадані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістомстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другоюстатті 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 06 квітня 2016 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24 березня 2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (14 грудня 20201 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямоївказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04 жовтня 2013 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутніпідстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй, що прямо передбачено устатті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертоїстатті 42 Конституції Українидержава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першоюстатті 1 ЦК Україницивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені устатті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів»(далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від22 листопада 1996 року № 543/96-В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту таУмов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Наведена правовапозиція викладенау постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 03липня 2019року усправі №342/180/17-ц,висновки якоїщодо застосуваннянорм права відповіднодо ч.4ст.263ЦПК України враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Стороною позивача не спростовано ту обставину, що до розрахунку тіла кредиту входять суми повернення відсотків, розмір яких не є узгодженим між сторонами, оскільки підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг не містить жодних умов з цього приводу.

Таким чином, не спростовано доводів відповідача щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, оскільки сплачена сума грошових коштів вказує на відсутність заборгованості за тілом кредиту, тому суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у письмових поясненнях.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 05 січня 2023 року.

Суддя А.П. Сидоренко