Рішення № 108276259, 05.01.2023, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1201/22

Провадження № 2/379/38/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2023 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.

за участю секретаря Носач Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Таращанської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , яка до дня смерті проживала у будинку по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_4 . З метою оформлення спадкового майна вона у встановлений строк подала відповідну заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу. Іншим спадкоємцем за заповітом був її брат ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (Спадщину після його смерті оформили дружина та дочка - відповідачі 1 та 2 по справі). В зв`язку з відсутністю на момент оформлення спадщини правовстановлюючого документу на будинок по АДРЕСА_1 , що фактично належав спадкодавцю, то нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право а спадщину на нього. В зв`язку з цим просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок загальною площею 37,40 кв.м., житловою площею 20,30 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.11.2022 вказана позовна заява залишена без руху, позивачці надано строк для усунення недоліків (а.с. 27).

24.11.2022 на виконання ухвали Таращанського районного суду Київської області від 17.11.2022 року, позивачем надано заяву про усунення недоліків, у відповідності до якої вона уточнила позовні вимоги та просила визнати за позивачкою в порядку спадкування право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 37,40 кв.м, житловою площею 20,30 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 30-32).

Ухвалою суду від 29.11.2022 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 37-38).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, відповідно до наданої заяви просила розглядати справу за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву в якій позовні вимоги визнає, та не заперечує проти їх задоволення, просить справу розглянути у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву в якій позовні вимоги визнає, та не заперечує проти їх задоволення, просить справу розглянути у її відсутність.

Представник відповідача Таращанської міської ради в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ст.10, ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_6 26.04.1955 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 02.11.1962 ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с.9).

ОСОБА_6 26.04.1955 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в наслідок укладання/розірвання шлюбів змінювала прізвища на « ОСОБА_8 » та в подальшому на « ОСОБА_9 » (а.с.10).

Відповідно до заповіту посвідченого 23.04.1996 року секретарем виконавчого комітету Лісовицької сільської ради народних депутатів Таращанського району Київської області, реєстровий №73, ОСОБА_4 заповіла все належне їй майно своїм дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (а.с.11).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 01.03.2017 року встановлено, що ОСОБА_4 16.05.1930 ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Лісовичі Таращанського району Київської області актовий запис №10 (а.с.12).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 19.10.2018 року встановлено, що ОСОБА_5 02.11.1962 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Лісовичі Таращанського району Київської області, актовий запис №148 (а.с.13).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Лісовицької сільської ради від 24.10.2019 року №827/02-31, згідно записів по-господарської книги №1 за 2016-2020 рр., будинок 1946 року побудови та господарські споруди, власником яких є ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Овраменко Л.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.02.2020 за №45/02-14-186/2019, ОСОБА_1 відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Іншим спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_5 (а.с.22).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого 28.12.2018 року на замовлення ОСОБА_1 , вказаний житловий будинок літ. «А» 1946 року побудови, загальною площею 37,40 кв.м., житловою 20,30 кв.м., та має господарські будівлі та споруди: літ. «Б» - сарай, літ. «В» - погріб, №1 огорожа, №2 хвіртка, №3- - ворота (а.с.14-18).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. N 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

За приписами абзацу 2 п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних)житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 3.1 листа ВССУ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_4 за життя набула, але не зареєструвала право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 . успадкувала 1/2 частку зазначеного майна після її смерті за заповітом, іншу 1/2 частку у відповідності до заповіту успадкував її брат ОСОБА_5 . Таким чином наявні передбачені законом підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку з відповідними господарським спорудами в порядку спадкування за заповітом.

З урахуванням вказаних обставин суд вважає, що уточнений позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200,206,263-265 ЦПК України, на підставі ст. 1218, 1222, 1223, 1268, 1296 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Таращанської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 26 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку домоволодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), що розташоване по АДРЕСА_1 та складається з:

літ. «А» житловий будинок загальною площею 37,40 кв.м., житловою 20,30 кв.м.;

літ. «Б» - сарай;

літ. «В» - погріб;

№1 огорожа;

№2 хвіртка;

№3- - ворота.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Київської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Таращанський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ