Рішення № 108273325, 26.12.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022м. ХарківСправа № 922/433/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків (адреса: бул.Б.Хмельницького, 36-А, м.Харків, 61099), в інтересах держави, в особі: 1. Харківської міської ради, м.Харків (адреса: м-н Конституції, 7, м.Харків, 61003); 2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м.Харків (адреса: м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м.Харків, 61022); 3. Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, м.Харків (адреса: вул.Танкопія, буд.15/2, м.Харків, 61091) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар ЛТД", м.Харків (адреса: вул.Астрономічна, буд.37-А. м.Харків, 61085) про визнання недійсної угоди та стягнення 65451,71 грн. за участю представників:

прокурор - Харитонова Н.В. (посвідчення №057322);

позивача-1 - Василенко І.Ю. (самопредставництво згідно з витягом);

позивача-2 -не з`явився;

позивача-3 - не з`явився;

відповідача - Фадєєв О.П. (адвокат, ордер)

ВСТАНОВИВ:

Позивач Керівник Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі: 1.Харківської міської ради, 2.Північно-Східного офісу Держаудитслужби, 3.Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар ЛТД" (далі - відповідач), у якому просив суд :

1. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 13.09.2021 до Договору № 20 від 04.01.2021 про закупівлю товарів за державні кошти, укладену між Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Хазар ЛТД.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Хазар ЛТД на користь Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради безпідставно отримані кошти в сумі 65451,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (далі - ухвала суду) від 08.02.2022 року відкрито провадження у справі №922/433/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.03.2022 року.

01.03.2022 року судове засідання у справі № 922/433/22 не відбулось, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 року воєнного стану на території України та обмеженим здійсненням судочинства Господарським судом Харківської області через проведення бойових дій на території міста Харкова, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку розгляду справи, встановленого Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України). Отже, суд приймає рішення у справі у розумний строк.

Ухвалою суду від 26.04.2022 року було відкладено розгляд справи та запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

20.06.2022 року прокурор надав заяву (вх.№5654) про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.07.2022 було задоволено заяву (вх.№5654) прокурора про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції та призначено підготовче засідання на 09.08.2022 року, яке протокольними ухвалами суду було відкладено на 08.09.2022 та на 12.10.2022.

28.07.2022 року позивач-3 надав клопотання (вх.№7336) про розгляд справи без його участі.

02.08.2022 року позивач-1 надав заяву (вх.№7658) про залишення позову без розгляду.

08.08.2022 року позивач-1 надав заяву (вх.№7903) про відмову від позову.

08.08.2022 року відповідач надав заяву (вх.№7917) про надання доступу до справи.

09.08.2022 року відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

18.08.2022 року прокурор надав заперечення (вх.№8488) на заяву позивача-1 про залишення позову без розгляду та такі саме заперечення (вх.№8490).

Позивач-3 надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№9192 від 05.09.22; вх.№9774 від 15.09.22; вх.№9904 від 15.09.22; вх.№10971 від 03.10.22).

06.09.2022 року відповідач надав клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.09.2022 року було задоволено клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.10.2022 підготовче засідання, призначене на 12.10.2022, було відкладено на 25.10.2022 року, у зв`язку із масованим ракетним обстрілом України і реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, керуючись наказом Господарського суду Харківської області №29 від 10.10.2022 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану в період з 10 по 14 жовтня 2022 року включно".

18.10.2022 року позивач-3 електронною поштою надав до суду клопотання (вх.№11902) про розгляд справи без його участі, таке саме клопотання було отримано судом поштою (вх.№12351 від 24.10.2022).

Ухвалою суду від 25.10.2022 року у задоволенні заяви позивача-1 (вх.№7658 від 02.08.2022) про залишення позовної заяви без розгляду та заяви (вх.№7903 від 05.08.2022) про відмову від позову у справі - відмовлено.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.11.2022 року, яке протокольною ухвалою було відкладено на 23.11.2022 року.

31.10.2022 року позивач-3 електронною поштою надав до суду клопотання (вх.№12901) про розгляд справи без його участі, таке саме клопотання було отримано судом поштою (вх.№13250 від 04.11.2022).

18.11.2022 року позивач-3 електронною поштою надав до суду клопотання (вх.№14397) про розгляд справи без його участі.

23.11.2022 року відповідач надав до суду пояснення (вх.№14784), в яких заперечував проти позову.

Ухвалою суду від 23.11.2022 року відкладено судове засідання на 07.12.2022.

05.12.2022 року позивач-3 електронною поштою надав до суду клопотання (вх.№15443) про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 07.12.2022 року відкладено судове засідання на 26.12.2022.

19.12.2022 року позивач-3 електронною поштою надав до суду клопотання (вх.№16466) про розгляд справи без його участі, яке судом задоволено.

20.12.2022 року прокурор надав пояснення (вх.№16657), в яких позов підтримував.

26.12.2022 року прокурор надав клопотання (вх.№17136) про долучення до матеріалів справи доказів направлення пояснень іншим учасникам справи та правову позицію по справі.

26.12.2022 року відповідач надав пояснення (вх.№17109), в яких проти позову заперечував.

Усі надані учасниками справи документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.12.2022 року прокурор позов підтримував.

Представник позивача-1 не вважав свої права порушеними, тому позов не підтримував.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

11.12.2020 року на вебсайті "Prozorro" Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради оприлюднено оголошення UA-2020-11-25-002167-b про проведення відкритих торгів по закупівлі наступних товарів: кури бройлери заморожені 1-ї категорії в кількості 11000 кг, чверть куряча заморожена в кількості 22000 кг, філе куряче заморожене в кількості 4500 кг з терміном постачання до 31.12.2021 з очікуваною вартістю 2265910,00 грн.

Участь у закупівлі взяли ФОП Кандубін С.В., з ціновою пропозицією 2265820,00грн з ПДВ та ТОВ фірма "Хазар" (відповідач), з ціновою пропозицією 2265390,00 грн з ПДВ.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано відповідача - ТОВ фірма "Хазар" з ціновою пропозицією 2265390,00 грн. (з ПДВ), з яким 04.01.2021 укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №20 (далі-Договір).

Згідно зі Специфікацією ТОВ фірма "Хазар" повинно поставити кури бройлери заморожені 1-ї категорії в кількості 11000 кг по ціні 54,66 грн за 1 кг, на суму 601260,00грн, чверть куряча заморожена в кількості 22000 кг по ціні 55,38 грн за 1 кг, на суму 1218360,00 грн, філе куряче заморожене в кількості 4500 кг по ціні 99,06 грн за 1 кг, на суму 445770,00 грн, всього на загальну суму 2265390,00 грн.

Зазначені ціни відповідають ціновій пропозиції переможця відкритих торгів.

В подальшому між ТОВ фірма "Хазар" та Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради укладено низку додаткових угод, якими зменшувалася загальна сума закупівлі та збільшувалася вартість товару за одиницю.

Так, відповідно до додаткової угоди №2 від 05.05.2021 зменшено суму договору на 1953,31 грн, у зв`язку зі зміною цін за одиницю товару, та викладено п.п. 3.1 та 3.2 розділу ІІІ Договору у новій редакції, яка передбачає збільшення ціни за одиницю товару на 10% від попередньої вартості.

Додатковою угодою №3 від 05.05.2021 скасовано додаткову угоду №2 від 05.05.2021 та, у зв`язку зі зміною цін за одиницю товару і зменшенням обсягів закупівлі, зменшено суму Договору до 2263437,69 грн та викладено пункти 1.2, 3.1 та 3.2 Договору у новій редакції, яка передбачає збільшення ціни за одиницю товару на 10% від попередньої вартості. А саме: "ціна за одиницю товару становить: кури бройлери заморожені 1 категорії - 60,12 грн за 1 кг, чверть куряча заморожена - 60,91грн за 1 кг, філе куряче заморожене - 101,69 грн за 1 кг".

Додатковою угодою №4 від 13.09.2021 року зменшено обсяг закупівлі та зменшено суду Договору до 226103,48 грн, у тому числі ПДВ - 376833,91 грн, та викладено пункти 1.2, 3.1 та 3.2 Договору у новій редакції, яка передбачає збільшення ціни за одиницю товару майже на 10% від попередньої вартості. А саме: "ціна за одиницю товару становить: кури бройлери заморожені 1 категорії - 66,12 грн за 1 кг, чверть куряча заморожена - 66,99 грн за 1 кг, філе куряче заморожене - 111,84 грн за 1 кг". А також внесено зміни до специфікації.

Після укладення вищезазначених угод загальна сума закупівлі зменшилася до 2261003,48 грн.

На переконання прокурора Додаткова угода №4 до Договору №20 від 13.09.2021 являється необґрунтованою, укладеною з порушеннями вимог законодавства та є недійсною з огляду на те, що Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за п.2 ч.5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Таким чином, на думку прокурора, внаслідок укладання додаткової угоди №4 від 13.09.2021 до Договору №20, зайво сплачено бюджетні кошти на загальну суму 65451,71 грн, в тому числі у період з 13.09.2021 по 30.11.2021 - 47400,85 грн та у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 18050,86 грн.

Прокурором у позові вказано, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Також прокурором у позові наголошено про те, що з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, від 13.10.2020 у справі №912/1580/148, постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі №904/3255/13, при розгляді аналогічної справи, зазначено, що відповідач повинен надати докази того, що саме в момент (в день та час) укладення додаткової угоди відбулось коливання ціни на товар.

Водночас, у даному разі, подані ТОВ фірма "Хазар" документи не підтверджують коливання ціни продуктів в сторону збільшення, а лише зазначають середню ринкову на вказані товари.

Так, прокурором у позові зазначено, що у довідках Товарної біржі "УРТБ" хоча і містяться показники коливання ціни за одиницю товару на 09.09.2021 у порівнянні з ціною такого товару станом на 19.04.2021, однак не відображають рівень коливання цін у порівнянні з рівнем цін на відповідний товар на момент укладання основного Договору закупівлі від 04.01.2021, та не може бути належною підставою для зміни ціни Договору закупівлі у бік збільшення, оскільки максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в Договорі (10%) вже враховано при укладанні 05.05.2021 додаткової угоди №3 до Договору.

Поряд з цим, окружною прокуратурою отримано інформацію Головного управління статистики у Харківській області від 28.09.2021 та 21.10.2021 щодо рівня середніх споживчих цін за одиницю товару, що був придбаний Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради у 2021 році за державні кошти, які є значно меншими, ніж зазначено у вищевикладених довідках Товарної біржі "УРТБ" від 19.04.2021 та від 09.09.2021, що свідчить про невідповідність відомостей, наданих вищевказаним суб`єктом господарювання, офіційним державним статистичним даним, які фактично підтверджують відсутність значного коливання ціни на ринку.

Прокурор звертає увагу, що під час укладання оспорюваної додаткової угоди №4 до Договору закупівлі сторонами не дотримано вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у відповідній редакції) та порушено умови п.3.4 Договору в частині збільшення за одиницю товару більш ніж на 10% від ціни, зазначеної в Договорі, що призвело до зайвого втрачання бюджетних коштів.

Тобто, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення майже на 21% шляхом укладання додаткової угоди №4 без будь яких належних на те підстав, всупереч інтересів держави та в порушення ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", не відповідає принципу максимальної економії та ефективності, та призвело до неефективного, безпідставного втрачання бюджетних коштів з одночасним зменшенням обсягів поставленої продукції.

За інформацією Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, викладеною у додатку до листа №2185 від 09.12.2021 року, у період з 13.09.2021 по 30.11.2021 в рахунок виконання зобов`язань по Договору №20 від 04.01.2021, з урахуваням змін, внесених додатковою угодою №4 від 13.09.2021 ТОВ фірма "Хазар" ЛТД поставлено нгаступні товари: кури бройлери заморожені 1-ї категорії 1647,10 кг за ціною 66,12 грн за 1 кг на суму 108906,20 грн, чверть куряча заморожена 4679,32 кг за ціною 66,99 грн за 1 кг на суму 313467,77 грн, філе куряче заморожене 893,39 кг за ціною 111,84 грн за 1 кг на суму 99916,74 грн.

Загальна вартість товару, що був поставлений ТОВ фірмою "Хазар" ЛТД у період з 13.09.2021 по 30.11.2021 та оплачений Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради складає 522290,71 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними на товар та платіжними дорученнями.

За цінами, передбаченими додатковою угодою №3 від 05.05.2021 до Договору №20 від 04.01.2021, вартість аналогічної кількості поставленого ТОВ фірмою "Хазар" ЛТД у період з 13.09.2021 по 30.11.2021 товару мала б складати 474889,86 грн. А саме, кури бройлери заморожені 1-ї категорії 1647,10 кг за ціною 60,12 грн за 1 кг на суму 99023,65 грн, чверть куряча заморожена 4679,32 кг за ціною 60,91 грн за 1 кг на суму 285017,38 грн, філе куряче заморожене 893,39 кг за ціною 101,69 грн за 1 кг на суму 90848,83 грн.

Крім того, за інформацією Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, викладеною у додатку до листа №40 від 11.01.2022 року у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 в рахунок виконання зобов`язань по Договору №20 від 04.01.2021 з урахуваням змін, внесених додатковою угодою №4 від 13.09.2021 ТОВ фірма "Хазар" ЛТД поставлено наступні товари: кури бройлери заморожені 1-ї категорії 554,68 кг за ціною 66,12 грн за 1 кг на суму 36699,48 грн, чверть куряча заморожена 1547,18 кг за ціною 66,99 грн за 1 кг на суму 103645,64 грн, філе куряче заморожене 524,32 кг за ціною 111,84 грн за 1 кг на суму 58639,93 грн.

Загальна вартість товару, що був поставлений ТОВ фірмою "Хазар" ЛТД у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 та оплачений Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради складає 198955,05 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними на товар та платіжними дорученнями.

Так само, вартість аналогічної кількості поставленого ТОВ фірмою "Хазар" ЛТД у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 товару за цінами, передбаченими додатковою угодою №3 від 05.05.2021 до Договору №20 від 04.01.2021 мала б складати 180904,19 грн. А саме 554,68 кг - кури бройлери заморожені 1 -ї категорії за ціною 60,12 грн за 1 кг на суму 33347,36 грн, чверть куряча заморожена 1547,18 кг за ціною 60,91 грн за кг на суму 94238,73 грн, філе куряче заморожене - 524,32 кг за ціною 101,69 грн за 1 кг на суму 53318,10 грн.

Отже, як наслідок укладання оспорюваної додаткової угоди №4 від 13.09.2021 до Договору №20 від 04.01.2021, зменшено кількість поставленого товару та зайво сплачено бюджетних коштів на загальну суму 65451,71 грн, в тому числі, у період з 13.09.2021 по 30.11.2021 - 47400,85 грн та у період з 01.12.2021 по 31.12.2021- 18050,86 грн.

Таким чином, розрахунок суми, що необґрунтовано сплачена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на користь відповідача -ТОВ фірми "Хазар" ЛТД складає 65451,71 грн.

Виходячи з вищевикладеного, прокурором у позові вказано про те, що на підставі додаткової угоди №4 до Договору Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на користь відповідача надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 65451,71 грн.

Вбачається, що сторонами Договір виконано в повному обсязі з урахуванням внесених змін додатковими угодами.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, позивачами, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою відвернення особливих економічних і соціальних наслідків.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано безпідставне укладення додаткової угоди внаслідок чого відповідач отримав кошти за товар, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі позивачів: Харківської міської ради, Північно-східного офісу Держаудитслужби та Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.

При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, позивачі не зверталися до суду з позовом про повернення зайво сплачених сум за спірним договором.

Таким чином, дії позивачів свідчать саме про пасивність їх поведінки, які, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не зверталися.

У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави. Натомість просить визнати недійсною додаткову угоду та повернути зайво сплачені кошти внаслідок недотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" зайвою сплатою коштів відповідачу з Державного бюджету України.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

Протягом досить тривалого часу (розумного строку) позивачі (Харківська міська рада, Північно-східний офіс Держаудитслужби, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради) знали про порушення прав та не зверталися до суду за захистом таких, що є підставою вважати про нездійснення захисту інтересів держави.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Харкіської міської ради, Північно-східного офісу Держаудитслужби, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами, та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

З метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Станом на момент украдання додаткової угоди №4 Закон України «Про публічні закупівлі» був чинний в редакції від 23.01.2021 року, який у своєму тексті містив статтю 41, яка визначала основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього.

Також слід зазначити, що порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії, відповідними контролюючими органами не виявлено та не встановлено.

Частина 5 статті 41 Законі передбачає випадки зміни істотних умов договору.

Пункт 2 частини 5 статті 41 Закону визначає, у яких випадках може збільшуватись ціна за одиницю товару, що передбачає наступні умови для такої зміни:

збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків;

таке збільшення відбувається пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку;

коливання ціни такого товару на ринку;

зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

така зміна може відбутись не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до ч.3 ст.189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

При укладанні договору про закупівлю №20 від 04.01.2021 року сторони дотримувались умов, визначених статтею 41-42 Закону України «Про публічні закупівлі». Вказаний договір було укладено у тій формі, яка була передбачена тендерною документацією.

Також під час виконання умов договору в частині проведення оплати центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів реалізовано визначене ст.7 Закону право на державне регулювання шляхом вжиття заходів, щодо перевірки до здійснення оплати за договором про закупівлю наявності відповідних документів передбачених цією статтею.

Оскільки порушення були відсутні то усі платежі були виконані у повній мірі.

Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звичайна ціна, це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Судом враховано, що усі оплати після перевірки в порядку ст.7 Закону допущені казначейською службою до оплати, що свідчить про відповідність поданих документів законодавству.

Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно з ст.ст.179, 180 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, с господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Так, стороною договору є Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, яке є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку, власні бланки та штампи. Метою Управління є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина через систему дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, забезпечення доступності освіти для всіх, хто її потребує. Закупівля продукції здійснювалась за кошти бюджету, тому порядок її проведення встановлюється та регулюється вимогами законодавства у сфері публічних закупівель.

Законом України «Про публічні закупівлі» визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям та зловживанням.

Згідно зі ст.1 Закону «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У ч.1 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Підстави для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, передбачені виключно вимогами статті 41 вищевказаного Закону.

За приписами ч.4 ст.41 та п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

За наслідками аналізу вказаних норм законодавства можна дійти висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема збільшення ціни за одиницю товару, є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником): ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Вбачається, що сторонами договору дотримані зазначені вище вимоги законодавства, прокуратурою не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на допущені порушення при внесенні змін до договору закупівлі із додатками.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Судом встановлено, що станом на момент підписання Договору №20 від 04.01.2021 сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до обставин справи, необхідність укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару, у зв`язку із збільшенням ціни на ринку в Україні, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано довідки, видані Товарною біржею "УРТБ".

Так, Додаткова угода від 13.09.2021 року №4 передбачає збільшення ціни в межах 10% на філе куряче заморожене 151,30 грн, кури бройлери заморожені 1-ї категорії 100,50 грн, чверть куряча заморожена 78,93 грн, на підтвердження ціни відповідачем було надано довідку Товарної біржі "УРТБ" від 09.09.2021 року.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору, у зв`язку із порушенням приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на наступне.

За приписами ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За приписами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.41 Закону «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 5 статті 180 ГК України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін, у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Водночас частиною 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

За правилами ст.193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного 04.01.2021 Договору № 20 та додаткової угоди №4 від 13.09.2021 до нього. Даний договір за його правовою природою є договором поставки. Свої зобов`язання за цим договором відповідач виконав належним чином та здійснив поставку товару, що не оспорюється учасниками справи.

На підставі положень, передбачених п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» була укладена Додаткова угода від 13.09.2021 року № 4, яка передбачає збільшення ціни в межах 10% кури бройлери заморожені 1 категорії - 66,12 грн за 1 кг, чверть куряча заморожена - 66,99 грн за 1 кг, філе куряче заморожене - 111,84 грн за 1 кг,на підтвердження ціни відповідачем було надано довідку Товарної біржі "УРТБ" від 09.09.2021 року.

Судом з`ясовано, що підставою укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору (збільшення вартості за одиницю товару) стало коливання ціни товару, у зв`язку із збільшенням ціни на ринку в Україні, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано довідку Товарної біржі "УРТБ" від 09.09.2021 року. Укладення додаткової угоди до Договору відбулося у волевиявлення обох сторін Договору.

Згідно з чч.1-2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору, допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Суд враховує, що в умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками. Таким чином, суд вважає, що при укладенні договору та визначення його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.

Отже сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Суд звертає увагу на те, що вимогами чинного законодавства України не передбачено, якими саме документами має бути підтверджене коливання цін на товари і не визначено, що такими документами можуть бути виключно документи, видані Держстатом України.

Зокрема, Закон України "Про публічні закупівлі" не містить ні переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ні форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Проте, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Разом з цим, відповідно до чч.1 та 2 ст.3 ГК України під господарською діяльністю в ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яку здійснюють для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до положень ч.1 ст.6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом.

Також частиною 1 статті 42 та частиною 1 статті 43 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яку здійснюють суб`єкти господарювання (підприємці) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

За змістом пп.14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже визначальною ознакою господарської діяльності суб`єкта господарювання є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому підприємець є вільний у виборі ціни, за якою бажає реалізовувати продукцію.

Крім цього, ст.189 ГК України визначено, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. При цьому вільні ціни визначають на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Відтак, вимоги до формування ринкової ціни нормами чинного законодавства України не передбачено.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1-3 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що укладаючи (підписуючи) Додаткову угоду №4 від 13.09.2021 року до Договору №20 від 04.01.2021, позивач - Управління освіти діяв у порядок та у спосіб, встановлений чинним законодавством України, в тому числі Законом України «Про публічні закупівлі». Зміст цих правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, волевиявлення позивача було вільним та відповідало його внутрішній волі, а правочин був направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Твердження прокурора щодо недійсності Додаткової угоди №4 від 13.09.2021 року до Договору № 20 від 04.01.2021 суд оцінює критично, і вважає такими, що суперечать Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки зміна істотних умов договору про закупівлю у разі зміни ціни товару у разі коливання ціни такого товару на ринку (п.2 ч.5 ст.41 Закону) та зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін (п.7 ч.5 ст.41 Закону) - це окремі підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.

Судом встановлено, що сторони погодили внести зміни до Договору саме на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому доводи прокурора про недійсність укладеної Додаткової угоди до Договору є безпідставними і необґрунтованими, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З огляду на відсутність правових підстав для визнання спірної додаткової угоди недійсною, похідна вимога щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів також не підлягає задоволенню.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст.91 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, покладає витрати по сплаті судового збору на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" січня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт