Рішення № 108273063, 05.01.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/627/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1 А)

до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33)

про стягнення 135869,61 грн. за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002487 від 01.01.2019 р.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі (далі ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі Білогородська сільська рада, відповідач) про стягнення 135869,61 грн. за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002487 від 01.01.2019 р.

Вимоги позивача обґрунтовані укладенням договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002487 від 01.01.2019 р., згідно з яким позивачем було надано відповідні послуги Гореницькій сільській раді, які Білогородською сільською радою як правонаступником споживача оплачено не було, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 110854,38 грн. за розподіл електричної енергії, 2237,07 грн. за розподіл реактивної енергії, 7668,53 грн. пені, 3783,14 грн. 3% річних, 11326,49 грн. інфляційних втрат, і судові витрати покласти на відповідача.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські регіональні електромережі позовною заявою до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про стягнення 135869,61 грн. за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002487 від 01.01.2019 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2022 р. було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін) та ухвалу направити сторонам.

Вказану ухвалу суду не було направлено на адресу відповідача у зв`язку з відсутністю належного фінансування на здійснення поштових відправлень, що підтверджується довідкою Відділу автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія) апарату Господарського суду Київської області від 30.06.2022 р.

У подальшому, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено на адресу відповідача 04.08.2022 р. та отримано останнім 09.08.2022 р.

Поряд з цим, суд відзначає, що відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України, та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Смірнов проти України від 08.11.2005 р., у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пономарьова проти України від 03.04.2008 р. зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

29.08.2022 р. до Господарського суду Київської області від Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 11240/22 від 29.08.2022 р.) про ознайомлення з матеріалами справи у зв`язку з неотриманням відповідачем претензій та позовної заяви. З матеріалами справи представник відповідача ознайомився 01.11.2022 р.

10.11.2022 р. до Господарського суду Київської області від Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області надійшов відзив б/н, б/д (вх. № 16021/22 від 10.11.2022 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач просив суд за результатами розгляду відзиву постановити ухвалу, в якій зазначити підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків в частині виконання вимог ст. 164 ГПК України; за результатами розгляду справи № 911/627/22 в задоволенні позову ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про стягнення 135869,61 грн. відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що під час ознайомлення з матеріалами даної справи йому стало відомо, що в матеріалах справи наявні опис вкладення та квитанція про відправлення позивачем рекомендованим листом № 0413606717280 на адресу Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області примірника позовної заяви з додатками. Здійснивши перевірку вказаного відправлення за допомогою сайту Укрпошта, відповідачу стало відомо, що дані про відправлення за № 0413606717280 на даний час відсутні, що, на переконання відповідача, є підставою для залишення позову у даній справі без руху в порядку приписів ч. 11 ст. 176 ГПК України.

Поряд з цим, відповідач зазначав, що відповідно до рішення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області № 17 від 09.12.2020 р. було почато процедуру реорганізації Гореницької сільської ради (ЄДРПОУ 04358514) шляхом приєднання до Білогородської сільської ради (ЄДРПОУ 04358477) та створено ліквідаційну комісію, яка не має статусу юридичної особи, в той час як підприємство, що ліквідовується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає. Робота ліквідаційної комісії починається з опублікування оголошення про ліквідацію юридичної особи, в якому зазначаються порядок і строки заявленння кредиторами претензій. Станом на даний час процедура ліквідації не завершена, передавальний акт не підписано, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ від 07.11.2022 р., де останньою зміною про юридичну особу є внесення рішення засновника (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Окрім того, позов у даній справі подано ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відносно заборгованості за розподіл електроенергії, яка, за твердженням позивача, виникла у період з жовтня 2020 року по січень 2021 року. При цьому, матеріали даної справи не містять жодного документу, який би свідчив про визнання суми заборгованості, подання звітності або іншим чином підтверджував би реальну наявність заборгованості за Гореницькою сільською радою/Білогородською сільською радою перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», окрім створених самим позивачем документів, тобто заявлена до стягнення сума є непідтвердженою. Також відповідач вважає подання даного позову безпідставним в розумінні приписів ст. 43 ГПК України.

Суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви у даній справі на підставі ст. 164, ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України без руху, дійшов висновку про залишення вказаного клопотання без задоволення з огляду на таке.

Згідно з ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п. 61 Правил надання поштового зв`язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання позовної заяви відповідачу є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками було надано до суду оригінали фіскального чеку № 215600426655 від 22.02.2022 р. та опису вкладення № 0413606717280 від 22.02.2022 р., які були досліджені судом та прийняті в якості належних доказів на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з огляду на наявність в них обов`язкових реквізитів, що передбачені Правилами надання послуг поштового зв`язку, підпису працівника та відбитку штемпеля поштової установи на вказаному описі вкладення.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність інформації про відправлення № 0413606717280 на сайті Укрпошти, позаяк приписами Господарського процесуального кодексу України будь-яких підтверджень щодо трекінгу поштових відправлень з сайту Укрпошти не вимагається.

З огляду на зазначене, підстави для залишення позову у даній справі без руху з мотивів, наведених відповідачем, є відсутніми.

14.11.2022 р. до Господарського суду Київської області від Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 16258/22 від 14.11.2022 р.) про долучення доказів, а саме копій платіжних доручень № 870 від 29.10.2020 р. на суму 12222,25 грн., № 871 від 29.10.2020 р. на суму 1865,00 грн., № 927 від 09.11.2020 р. на суму 2254,43 грн., № 928 від 09.11.2020 р. на суму 27454,10 грн., № 926 від 09.11.2020 р. на суму 3231,22 грн., № 1106 від 29.12.2020 р. на суму 1894,16 грн., № 1105 від 29.12.2020 р. на суму 71464,23 грн. на підтвердження здійснення Гореницькою сільською радою оплат за договором, а також копії актів приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії № А-406026796993 від 29.10.2020 р., № А-306126043436 від 29.12.2020 р., № А-406126043437 від 29.12.2020 р.

Розглянувши клопотання Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області б/н, б/д (вх. № 16258/22 від 14.11.2022 р.) про долучення доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності передбачених процесуальним законодавством підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як слідує з поданого відповідачем клопотання про долучення доказів, останнє не містить належних та достатніх обґрунтувань неможливості подання відповідачем зазначених у клопотанні доказів разом з відзивом, оскільки відповідач лише зазначає про те, що під час підготовки відзиву в нього були відсутні певні документи та докази, які були знайдені в процесі подальшої перевірки, однак жодних доказів на підтвердження цих обставин не надає.

З огляду на викладене, долучені до клопотання відповідача б/н, б/д (вх. № 16258/22 від 14.11.2022 р.) докази не приймаються до розгляду судом на підставі вищенаведених приписів ч. 8 ст. 80 ГПК України.

Відповіді на відзив позивачем до матеріалів справи подано не було.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.1997 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (у подальшому - Приватне акціонерне товариство «КИЇВОБЛЕНЕРГО», Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі») (енергопостачальна організація) та Гореницькою сільською радою (споживач) було укладено договір на користування електричною енергією № 151-14631 (у подальшому, як стверджує позивач, присвоєно новий номер договору - 230002487), відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов`язувалася постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач зобов`язувався своєчасно сплачувати вартість використаної ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами договору та додатків до нього.

Згідно з п. 4.3 договору споживач зобов`язаний сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до цього договору.

Зазначений договір діяв у повному обсязі до моменту запровадження ринку електричної енергії, а саме - до 01.01.2019 р.

На даний час, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р.

Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У відповідності з п. 4 зазначеної вище Постанови, договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 6 Постанови, до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

У відповідності до Постанови НКРЕКП від 08.11.2018 р. № 1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 р. ПрАТ «Київобленерго» є енергетичною компанією, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Як слідує з матеріалів справи, електропостачання об`єктів Гореницької сільської ради на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалось на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого споживач приєднався відповідно до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

Так, 01.01.2019 р. між Гореницькою сільською радою та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було укладено діючий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002487, який є публічним договором приєднання та розміщений на сайті позивача за посиланням http://www.dtek-krem.com.ua.

Договір укладений на умовах, які розроблені оператором системи розподілу та опубліковані на офіційному веб-сайті ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», без викладення його в паперовій формі. Факт укладення договору підтверджується діями Гореницької сільської ради, які спрямовані на укладення договору та виконання його умов, зокрема, фактичне споживання послуг з розподілу електричної енергії.

Приєднавшись до договору, Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області взяла на себе договірні зобов`язання, зокрема, в частині здійснення оплати за розподіл електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до п. 2.3 договору № 230002487 від 01.01.2019 р. споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи розподілу згідно з додатком № 4 «Порядок розрахунків».

Додатком № 4 до договору встановлено, що оплата послуг за фактичні обсяги розподіленої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору № 230002487 від 01.01.2019 р. обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий місяць.

Відповідно до п. 3.4 договору споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом 3-х календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін, надати оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу постачальником) постачальника універсальних послуг/постачальника/постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в додатку № 11 до договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору про розподіл: ціною вказаного договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача; оплата послуг з розподілу здійснюється на поточний рахунок оператора системи розподілу; тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Як визначено п. 8.5 договору про розподіл, за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, визначених додатком № 4, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; сума пені зазначається в рахунковому документі окремим рядком.

У відповідності з п. 11.1 договору про розподіл, договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов вказаного договору, якщо інший строк на зазначено в заяві-приєднання, діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.

Пунктом 6 додатку № 4 до вказаного договору визначено, що оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів у строки, визначені в цих платіжних документах, які не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання такого платіжного документа споживачу. При цьому, відповідно до п. 6.3 додатку № 4 до договору, в залежності від обраного способу обміну документами між сторонами відповідно до п. 13 додатку датою отримання платіжного документа, є, зокрема, в електронному вигляді день, наступний за тим, коли закінчився строк надання споживачем звіту про покази засобів обліку за розрахунковий період, зокрема, у разі їх надання: в електронному вигляді день, наступний за тим, коли закінчився строк надання споживачем звіту про покази засобів обліку за розрахунковий період, зокрема, у разі їх надання споживачем з використанням веб-сервісу «Особистий кабінет», який розміщений на сайті оператора системи розподілу або дата, зафіксована іншими ІТ-засобами, які були використані оператором системи розподілу для надсилання платіжного документу.

Окрім того, згідно з п. 7 додатку № 4, у разі не отримання споживачем з будь-яких причин платіжного документу, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем самостійно не пізніше 5 робочих днів після настання строку оплати, встановленого цим порядком розрахунків, виходячи зокрема з даних, доступних споживачу з використанням веб-сервісу «Особистий кабінет».

Поряд з цим, додатком № 10 до договору про розподіл є договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (договір про перетікання), яким визначено, що оператор системи розподілу надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи розподілу за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами договору та додатками до нього (п. 2.1 договору про надання послуг із забезпечення перетікань).

Згідно з п. 3.2 додатку № 10 до договору споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).

Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (п.п. 5.2, 5.3 договору про перетікання).

Згідно з п. 6.3 договору про перетікання споживач несе відповідальність за несвоєчасну сплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань. У випадку внесення платежів, передбачених п. 3.2 договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.

В силу п. 8.1 договору про перетікання, такий договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та діє протягом дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, якщо інший термін початку чи закінчення не визначено домовленістю сторін, а у разі недосягнення такої згоди в іншій спосіб, передбачений чинним законодавством.

26.05.2019 р. між Гореницькою сільською радою та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 230002487 від 01.01.2019 р. споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, за змістом якої було змінено порядок розрахунків за договором.

За твердженням позивача, останнім було виставлено до оплати Гореницькій сільській раді рахунки-фактури за послуги з розподілу електричної енергії № 406126043436 від 30.11.2020 р., № 406126739421 від 24.12.2020 р., № 406273168820 від 31.12.2020 р. та рахунки-фактури по оплаті за послуги з перетікання реактивної електроенергії № 306126043436 від 30.11.2020 р., № 306126739421 від 24.12.2020 р., № 306273168820 від 31.12.2020 р.

Проте, як слідує з позову, Гореницька сільська рада взяті на себе зобов`язання в частині розрахунків не виконала та не здійснила оплати, у тому числі - за розподіл електричної енергії, заборгованість по якій становить 110854,38 грн., а заборгованість з оплати реактивної енергії складає 2237,07 грн. Позивач зазначає, що нарахування загальної суми заборгованості Гореницькій сільській раді відображено в оборотній відомості від 30.06.2021 р. за договором № 230002487, а обсяг спожитої Гореницькою сільською радою електричної енергії підтверджується звітами про показники лічильників за жовтень 2020 року від 30.10.2020 р., за листопад 2020 року від 30.11.2020 р. та за грудень 2020 р. від 31.12.2020 р.

Як зазначає позивач, Гореницька сільська рада не здійснила оплати за розподіл електричної енергії та реактивної енергії внаслідок перебування в стані реорганізації, що підтверджується листом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 22.12.2020 р. № 1140/02-26 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому вказано, що Гореницька сільська рада перебуває в стані припинення станом на 16.12.2020 р.

22.12.2020 р. Гореницька сільська рада направила на адресу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» лист № 1143/02-26 від 22.12.2020 р., відповідно до якого зазначала, що Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, у зв`язку з реорганізацією, була приєднана до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на підставі рішення ІІ сесії Білогородської сільської ради № 17 від 09.12.2020 р., з огляду на що просила ДТЕК виключити з договору № 230002487 об`єкти згідно переліку.

22.12.2020 р. Білогородською сільською радою було направлено на адресу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» лист № 1140/02-26, згідно з яким повідомлялось, що у зв`язку з приєднанням до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Бобрицької, Святопетрівської, Гореницької, Музичанської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, що відбулось на підставі рішень ІІ сесії Білогородської сільської ради №№ 15, 17, 18, 19 від 09.12.2020 р., Білогородська сільська рада просила включити лічильники сільських рад до договору № 230002476.

28.12.2020 р. між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (оператор системи), Білогородською сільською радою (споживач) та Гореницькою сільською радою (попередній споживач) було укладено додаткову угоду № 2-ОТГ до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230002476 від 01.01.2019 р., відповідно до п. 1 якої сторони погоджуються в договорі № 230002487 від 01.01.2019 р. сторону споживача - Гореницької сільської ради змінити на Білогородську сільську раду.

За змістом п. 2 додаткової угоди сторони погодили, що попередній споживач передає у повному обсязі свої зобов`язання (права, обов`язки) за договором та додатками до нього за всіма об`єктами, площадками вимірювання, засобами обліку, зовнішніми та внутрішніми мережами електричного живлення, а споживач приймає ці зобов`язання (зокрема, не виконані) у повному обсязі та зобов`язується їх виконати належним чином на умовах договору, у тому числі - вимоги оператора системи розподілу, не виконані попереднім споживачем на момент укладання цієї додаткової угоди, та бере на себе відповідальність за технічний стан, безпечну експлуатацію, збереження електричних мереж, електроустановок, засобів обліку, встановлених на об`єктах, та збереження на них пломб, а також кредиторську заборгованість перед оператором системи розподілу (за її наявності).

З огляду на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Білогородської сільської ради заборгованості за договором № 230002487 за розподіл електричної енергії в сумі 110854,38 грн. та заборгованості з оплати за розподіл реактивної енергії в сумі 2237,07 грн. як з правонаступника Гореницької сільської ради.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Згідно з абз. 1 п. 7-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області від 12 червня 2020 року № 715-р відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області згідно з додатком, відповідно до п. 2 якого Гореницька сільська рада Києво-Святошинський район входить до складу території Білогородської територіальної громади.

Згідно з підпунктом 1 п. 6-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі розформовані територіальні громади).

Підпунктом 4 п. 6-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 р. № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», а саме - п. 1.10, у Київський області утворено Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Про початок реорганізації Гореницької сільської ради шляхом приєднання до Білогородської сільської ради від 09.12.2020 р. № 17 розпочато процедуру реорганізації Гореницької сільської ради (код 04358514) шляхом приєднання до Білогородської сільської ради (код 04358477).

Відомості відносно реорганізації Гореницької сільської ради внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Поряд з цим, згідно з приписами ч.ч. 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд відзначає, що до матеріалів справи не надано ані доказів на підтвердження того, що Гореницька сільська рада є припиненою, ані доказів звернення позивача до ліквідаційної комісії в порядку, передбаченому приписами ст. 107 ЦК України, згідно з ч.ч. 1-3 якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Слід зазначити, що до матеріалів справи не долучено доказів того, що позивачем на адресу відповідача - Білогородської сільської ради як правонаступника споживача виставлялись рахунки-фактури за послуги з розподілу електричної енергії, зокрема, № 406273168820 за грудень 2020 року від 31.12.2020 р. та рахунок-фактура по оплаті за перетікання реактивної електроенергії № 306273168820 за грудень 2020 року від 31.12.2020 р. на суму 2237,07 грн.

Не подано до справи і будь-яких доказів звернення ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Білогородської сільської ради про сплату заборгованості за договором № 230002487 від 01.01.2019 р. споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеним із Гореницькою сільською радою.

Поряд з цим, судом відхиляються посилання позивача на укладення з Гореницькою та Білогородською сільськими радами додаткової угоди № 2-ОТГ, оскільки вказану угоду укладено до іншого договору № 230002476 від 01.01.2019 р., аніж той, на підставі якого позивачем заявлено до стягнення у даній справі суму заборгованості (№ 230002487). Крім того, зі змісту вказаної додаткової угоди не вбачається розміру кредиторської заборгованості, яку приймає на себе (за наявності такої) в якості зобов`язання новий споживач.

Водночас, позивачем до матеріалів даної справи було долучено акт звіряння розрахунків від 10.06.2021 р. за договором № 230002487 від 01.01.2019 р. споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в якому підписантом зазначено Гореницьку сільську раду, і який останньою не підписаний.

З наданих позивачем листів Гореницької та Білогородської сільських рад № 1143/02-26 від 22.12.2020 р., № 1140/02-26 від 22.12.2020 р. про виключення об`єктів з договору № 230002487 та включення їх до договору № 230002476 не вбачається ані наявності заборгованості за цими об`єктами (лічильниками) станом на час їх передачі для включення до договору, укладеного з Білогородською сільською радою, ані розміру такої заборгованості за договором, укладеним з Гореницькою сільською радою.

Також судом критично оцінюється посилання позивача на те, що обсяги розподіленої та спожитої електричної енергії підтверджуються звітами Гореницької сільської ради про показники лічильників за жовтень, листопад та грудень 2020 року, оскільки обсяги електроенергії, зазначені позивачем у рахунках-фактурах за відповідні періоди, які, за твердженням позивача, виставлялися Гореницькій сільській раді, чого з матеріалів справи не слідує, не відповідають обсягам електроенергії, зазначеним у вказаних звітах.

Отже, за наслідками дослідження наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності заборгованості Білогородської сільської ради перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за договором № 230002487 від 01.01.2019 р., у визначеній останнім сумі, як і тієї обставини, що до Білогородської сільської ради перейшли обов`язки щодо оплати заборгованості за зазначеним вище договором № 230002487 від 01.01.2019 р. саме у визначеній позивачем сумі.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 110854,38 грн. за розподіл електричної енергії, 2237,07 грн. за розподіл реактивної енергії є недоведеними та необґрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню судом.

Позивачем також було заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основної заборгованості, в задоволенні якої судом відмовлено, то вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 7668,53 грн. пені, 3783,14 грн. 3% відсотків річних та 11326,49 грн. інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.

Щодо інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, решта долучених до матеріалів справи документів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1 А, код 23243188) до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33, код 04358477) про стягнення 110854,38 грн. за розподіл електричної енергії, 2237,07 грн. за розподіл реактивної енергії, 7668,53 грн. пені, 3783,14 грн. 3% річних, 11326,49 грн. інфляційних втрат відмовити повністю.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 05.01.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна