Рішення № 108269802, 04.01.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14667/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2023 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ в/о начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08.09.2022 року за №141-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 26.08.2009 працює в митних органах та за час перебування на державній службі до дисциплінарної відповідальності не притягувався та має бездоганний послужний список.

08.09.2022 був ознайомлений з наказом в/о начальника Львівської митниці Шахрая О. від 08.09.2022 №141-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в якому зазначено, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_1 28.06.2022 під час здійснення митного оформлення транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_1 за митною декларацією №UA209200/2022/01179 від 28.06.2022 року; 29.06.2022 транспортного засобу «MAZDA 3», 2002 року випуску, Vin-код: НОМЕР_2 за митною декларацією №UA209200/2022/012172 від 29.06.2022 року; 30.06.2022 транспортного засобу «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_3 за митною декларацією №UA209200/2022/012968 від 30.06.2022 року здійснено митне оформлення вищевказаних транспортних засобів без документів, що засвідчують факт зняття транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що на думку перевіряючих свідчить про неналежне виконання посадових обов`язків 28.06.2022, 29.06.2022 та 30.06.2022 у зв`язку з недотриманням вимог п.3.1. посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці та ч.6 ст.377 Митного кодексу України.

Позивач вважає наказ Львівської митниці №141-дс від 08.09.2022 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнятий без урахування всіх обставин, які впливають на його прийняття.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02 листопада 2022 року поновлено строк звернення до суду з даним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 04 січня 2023 року в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що відповідно до наказу Львівської митниці від 30.08.2022 №131 «Про проведення перевірки з окремих питань» проведено службове розслідування з метою з`ясування обставин можливого недотримання посадовими особами відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці вимог законодавства під час митного оформлення транспортних засобів, наведених в листі Департаменту внутрішньої безпеки Державної митної служби України від 29.08.2022 №25/25-01/7.4/252.

Дисциплінарне провадження порушене на підставі резолюції керівника Львівської митниці на доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці від 13.07.2022 №7.4-25/151, в якій, зокрема зазначено, що 24.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану», котрий передбачав на період дії воєнного стану на території України звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезенням фізичними особами на митну територію України легкових автомобілів.

У зв`язку з зазначеними обставинами, посадові особи відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, організували протиправну схему систематичного вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі від 100 до 150 доларів США під виглядом брокерських послуг за митне оформлення кожного транспортного засобу, бувшого у користуванні.

05.07.2022 близько 13:15 години на митному посту «Городок» Львівської митниці співробітниками Львівської обласної прокуратури за участі слідчих ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області проводились слідчі дії - обшуки, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202214000000085 від 25.04.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за фактом службових зловживань з боку посадових осіб відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці. На робочому місці співробітниками правоохоронних органів вилучено грошові кошти у розмірі 1800 доларів США (попередньо ідентифіковані).

06.07.2022 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202214000000085 від 25.04.2022.

08.07.2022 Львівською митницею за №22263/4-25 отримано лист начальника Управління внутрішньої безпеки Держмитслужби Володимира Малюги №25/25-02/7.4/187 від 08.07.2022, яким скеровано доповідну записку першого заступника Голови Держмитслужби Олександра Щуцького №20-01-01/392 від 06.07.2022, у якій запропоновано порушити дисциплінарне провадження та відсторонити від виконання посадових обов`язків начальника митного поста «Городок» Львівської митниці та посадових осіб відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці.

Наказом від 14.07.2022 №79-дс, відносно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 було здійснено: 28.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_1 за митною декларацією №UA209200/2022/01179 від 28.06.2022 року; 29.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2002 року випуску, Vin-код: НОМЕР_2 за митною декларацією №UA209200/2022/012172 від 29.06.2022 року; 30.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_3 за митною декларацією №UA209200/2022/012968 від 30.06.2022 року, - без документів, що засвідчують факт зняття цих транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто з порушенням вимог ч.6 ст.377 Митного кодексу України, чим не дотримано вимог п.3.1. посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, затвердженої 07.10.2021 в.о. начальника Львівської митниці Іллею Ніжніковим, з якою ОСОБА_1 ознайомився під підпис та якою повинен був керуватись при виконанні своїх посадових обов`язків, отже, в діях головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 вбачається наявність складу дисциплінарного проступку, який полягає в неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади.

Факт недотримання за вказаних вище обставин 28.06.2022, 29.06.2022 та 30.06.2022 вимог ч.6 ст.377 Митного кодексу України та п.3.1. посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

На підставі здобутих в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що при здійсненні головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці Пічкуром О.П.: 28.06.2022 митного оформлення транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_1 за митною декларацією №UA209200/2022/01179 від 28.06.2022 року; 29.06.2022 митного оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2002 року випуску, Vin-код: НОМЕР_2 за митною декларацією №UA209200/2022/012172 від 29.06.2022 року; 30.06.2022 митного оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_3 за митною декларацією №UA209200/2022/012968 від 30.06.2022 року, - вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», який полягає в недотриманні вимог ч.6 ст.377 Митного кодексу України та п.3.1. Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, з якою ОСОБА_1 ознайомився під підпис, у зв`язку з чим наявні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу», у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Наказом Львівської митниці від 08.08.2022 №141-дс застосовано до головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - догану. Підставою для застосування якого було: Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначає, що Митним кодексом України передбачений вичерпний перелік документів та відомостей необхідних для здійснення митного контролю та оформлення товарів, серед яких відсутня вимога щодо необхідності подання саме конкретного документу про зняття з обліку.

До всіх митних декларацій була долучена «decyzja» (рішення), яке підтверджувало скасування реєстрації вищезазначених транспортних засобів. Зазначає, що діючим законодавством не визначено вичерпного переліку документів, які підтверджують факт зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави.

Наголошує, що найчастіше в Республіці Польща використовується метод «wywoz z krajulubzbyciezagranic» (автомобіль проданий закордон) art.79 ust.l pkt.3-prawo о ruchudrogowym, art,104-kodeks postepowaniaadministracyjnego. Цим методом передбачено видачу документу «decyzja».

Згідно п.6 Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України затвердженого Постановою КМУ від 12.12.2018 №1077 разом з електронною митною декларацією митному органу подається рахунок або інший документ, що підтверджує вартість транспортного засобу, реєстраційний документ на транспортний засіб, виданий реєстраційним органом країни реєстрації, та документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб або право розпоряджатися та декларувати такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України. Всі документи подаються шляхом подання електронної митної декларації та в електронній формі.

Відповідно при розмитненні автомобіля декларантом засобами електронного зв`язку було долучено «decyzja» «висновок мерії», який і є документом, що підтверджує зняття автомобіля з обліку в Республіці Польща. В «decyzja» зазначено, що скасовано реєстрацію автомобіля у зв`язку з його продажем за кордон.

Враховуючи що митне оформлення здійснювалось за електронною митною декларацією при якій оригінали документів митниці взагалі не надаються, встановити чи були такі документи як «decyzja» «висновки мерії» підробленими не вбачалося можливим. Тим більше, для встановлення факту підробки документів необхідно проведення відповідних досліджень та експертиз, які позивач не уповноважений здійснювати.

На всіх документах «Decyzja» «рішення мерії про зняття з обліку транспортного засобу в Польській Республіці» міститься відтиск печатки, штампу та підпису, підстав вважати цей документ підробленим у позивача не було.

Зазначає, що звірити номера «Decyzja» «рішення мерії» з іншими поданими «Decyzja» в інспектора не має змоги, так як програмний комплекс не містить опції визначення збігу номерів та дат поданих документів, а перевірити кожен номер поданих документів фізично не можливо, так як митне оформлення проводилось у різні дати. При цьому подані до митного оформлення документи є офіційними документами, тому у позивача не було підстав для їх неврахування при здійсненні митного оформлення імпортованого товару. Крім того, автомобілі не перебувають ні в міжнародному розшуку, на них не накладені жодні обмеження чи заборони до їх реалізації.

Разом з тим, як при перетині кордону, так і при здійсненні митного оформлення на внутрішній митниці не було жодних зауважень до документів поданих до митного контролю, хоча відповідно до наказу Держмитслужби від 17.11.2005 №1118 обов`язок із перевірки зняття з обліку транспортного засобу в органах іноземних держав, що ввозиться на митну територію України покладений саме на працівників пункту пропуску на кордонах. В разі відсутності підтвердження даної вимоги, транспортний засіб не підлягає пропуску через митний кордон України.

Щодо листа ДМСУ від 15.06.2021 № 17-1/17-01-04/7/1175 про можливість перевірки на загальнодоступних інтернет-ресурсах інформації про перебування транспортних засобів на обліку в уповноважених реєстраційних органах іноземних держав, в т.ч. про інтернет- ресурс з посиланням на польський сайт «://historiapojazdu.gov.pl.», то з таким листом позивач не ознайомлювався.

Як вбачається з сайту «://historiapojazdu.gov.pl.», мовою оригіналу в перекладі: «отримані дані або інформацію можна використовувати на свій страх і ризик та на свою відповідальність. Звіт сформовано відповідно до поточного стану Центрального реєстру транспортних засобів (ЦРТЗ). Дані в ЦРТЗ можуть не відповідати дійсному стану, оскільки:

- дані, зібрані в Центральному реєстрі транспортних засобів (ЦРТЗ), надаються в різному режимі і в різний час різними установами, які зобов`язані це робити, у тому числі органами реєстрації транспортних засобів, станціями технічного огляду транспортних засобів та поліцією;

- як правило, Міністр цифрової інформації не має право самостійно перевіряти, вводити, доповнювати, оновлювати, змінювати або видаляти зібрані дані;

- на дані в ЦРТЗ можуть впливати обставини, пов`язані з їх збиранням ( у тому числі форс-мажорні обставини, рівень якості послуги, строки передачі даних і т.д.).

Таким чином, правові підстави для використання сайту «://historiapojazdu.gov.pl.» для перевірки інформації щодо факту зняття транспортного засобу з реєстрації в Республіці Польща відсутні.

Вважає, що під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України вищевказаних транспортних засобів управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці слід ініціювати направлення запиту до митних органів Республіки Польща, які можуть надати відповідну офіційну інформацію та вже потім вирішувати питання щодо встановлення факту підробки та подання «висновок мерії» до митного оформлення, встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, скасування державної реєстрації ввезеного автомобіля. Станом на момент оголошення догани автомобілі «SKODA OCTAVIA», 2003 року випуску, Vin-код НОМЕР_4 . «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код НОМЕР_2 та «MAZDA 3», 2004 року випуску, Vin-код НОМЕР_3 , розмитнені, випущені у вільний обіг та реєстрацію на них не скасовано.

Таким чином, ні матеріали дисциплінарного провадження, ні оскаржуваний наказ не містять жодного посилання на шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними та поведінкою позивача.

Враховуючи наведене, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_5 .

10.05.2022 між Львівською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження державної служби №31/2022 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці.

Пунктами 1-3 розділу «Загальні положення» контракту передбачено, що на відносини сторін за цим контрактом поширюється дія Митного кодексу України, а в частині не врегульованій ним, Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби, Кодексу законів про працю України. Цей контракт є особливою формою строкового трудового договору та підставою для призначення особи на посаду державної служби.

Відповідно до п.26 контракту, строк дії контракту з 13.05.2022 року по 12.05.2023 року.

У зв`язку із отриманням Львівською митницею ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 07.07.2022 у справі №463/4800/22, наказом Львівської митниці №870-о від 12.07.2022 «Про відсторонення від посади ОСОБА_1 », відсторонено ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, терміном на два місяці до 07.09.2022 включно та визначено робоче місце: відділ митної статистики Львівської митниці (м. Львів, вул. Костюшка, 1).

Згідно доповідної записки «щодо можливих порушень законодавства посадовими особами та керівництвом митного поста «Городок» Львівської митниці» від 13.07.2022 №7.4-25/151, яка адресована в.о. начальника Львівської митниці Даніілу Меньшикову,посадові особи відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, організували протиправну схему систематичного вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі від 100 до 150 доларів США під виглядом брокерських послуг за митне оформлення кожного транспортного засобу, бувшого у користуванні. За фактами подій, які мали місце 05.07.2022 в службових приміщеннях відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, а саме отриманні на робочому місці під час виконання посадових обов`язків неправомірної вигоди у розмірі 1800 доларів США за безперешкодне митне оформлення транспортних засобів, бувших у використанні, з врахуванням інформації, наведеної у доповідній записці першого заступника Голови Держмитслужби Олександра Щуцького № 20-01-01/392 від 06.07.2022, скерованої на адресу Львівської митниці листом начальника Управління внутрішньої безпеки Держмитслужби Володимира Малюги, мають місце ознаки невиконання положень чинного законодавства України, в тому числі вимог Законів України «Про запобігання корупції» та «Про державну службу», а також відповідних положень контрактів на проходження державної служби, посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи митниці посадовими особами відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» з боку, зокрема, головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 ОСОБА_1 та відповідно містять ознаки вчинення дисциплінарних проступків, передбачених п.1 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», тому з метою з`ясування обставин, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків, а також збору інформації та матеріалів щодо фактів неналежної організації роботи підпорядкованого особового складу, неналежного виконання посадових обов`язків та положень контрактів про проходження державної служби, порушень службової дисципліни, пропонується порушити дисциплінарні провадження відносно, зокрема: головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_1 .

Наказом Львівської митниці №79-дс від 14.07.2022 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці та встановлено термін дисциплінарного провадження з 15.07.2022 по 26.08.2022. Відповідно до п.3 наказу, створено дисциплінарну комісію.

Підставами для прийняття наказу №79-дс від 14.07.2022 зазначено:

- резолюція керівника Львівської митниці Данііла Меньшикова на доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці від 13.07.2022 №7.4-25/151;

- ч.1 ст.68 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, постанова КМУ від 04.12.2019 №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження».

Наказом Львівської митниці №123-дс від 25.08.2022 «Про продовження строків здійснення дисциплінарних проваджень», продовжено до 12.09.2022 строк дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, встановленого наказом Львівської митниці від 14.07.2022 №79-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ».

Листом від 03.08.2022 №31/2-680вих-22 Львівська обласна прокуратура повідомила, що слідчими ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140000000085 від 25.04.2022 за підозрою головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. В листі зазначено, що ОСОБА_2 будучи головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці вимагав та 05.07.2022 за пособництва ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду за безперешкодне розмитнення ввезеного для вільного обігу в Україну транспортних засобів в тому числі, тих які не зняті з обліку в реєстраційних органах країни придбання і в порядку ст.208 КПК України був затриманий. 06.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке відповідно до примітки ст.45 КК України є корупційним, у зв`язку з чим, просила призначити службове розслідування в частині дотримання вимог законодавства України з сторони працівників відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці при виконі своїх службових обов`язків, а саме здійсненні митного оформлення транспортних засобів.

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 наданої начальником відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_5 , ОСОБА_1 протягом усього часу роботи в митних органах зарекомендував себе працьовитим, ініціативним та грамотним спеціалістом. Службові обов`язки та завдання виконує сумлінно, оперативно та якісно, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, проявляє організованість та зібраність. Дотримується правил поведінки державного службовця.

Начальник відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_6 , який є безпосереднім керівником ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 01.08.2022 повідомив про те, що обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 надати не може, оскільки в той період часу перебував у відпустці.

Згідно довідки Управління по роботі з персоналом Львівської митниці, ОСОБА_1 не має діючих дисциплінарних стягнень станом на 19.07.2022.

05.08.2022 складено Акт про результати перевірки з окремих питань. Згідно п. 7.4. «Висновки» Акту, факт подання декларантом ФОП ОСОБА_3 до митного оформлення за митними деклараціями UA209200/2022/011799 від 28.06.2022, UA209200/2022/012172 від 29.06.2022,UA209200/2022/012968 від 30.06.2022 та UA209200/2022/012206 від 30.06.2022 чотирьох висновків мерії міста Перемишля (Республіка Польщі) за одним і тим же номером (вих.№SRT.3245.5568.2022.EK), наявність свідоцтв про реєстрацію цих ТЗ та інформації на сайті www.historiapojazdu.gov.pl про постійну реєстрацію цих транспортних, може свідчити про підробку цих висновків, відповідно й про не зняття цих транспортних засобів з обліку в реєстраційних органах Республіки Польща. Окрім цього, дата видачі висновку мерії .№KD.5410.10863.2020, поданого декларантом ФОП ОСОБА_3 до митного оформлення за митною декларацією UA209200/2022/012963 від 30.06.2022 24.08.2020, при тому, що пропуск та митне оформлення транспортного засобу здійснено 29.06.2022 та 30.06.2022 відповідно, що теж може свідчити про підробку цього висновку. Пунктом 8.4. «Пропозиції» Акту, доручено сектору взаємної адміністративної допомоги управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, відповідно до Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Державної митної служби від 06.07.2005 №639, підготувати та направити до Державної митної служби України лист із проектом запиту до митних органів Республіки Польща щодо підтвердження/спростування зняття з реєстрації у червні 2022 транспортних засобів «SKODA OCTAVIA», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_1 ; «MAZDA 3», 2002 року випуску, Vin-код: НОМЕР_2 ; «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_3 ; «MAZDA 3», 2004 року випуску, Vin-код: НОМЕР_6 , а також факту видачі мерією міста Перемишля (Республіка Польщі) висновків за вих.№SRT.3245.5568.2022.EK на зазначені автомобілі та мерією міста ТомашувЛюбельскій (Республіка Польща) висновку мерії №KD.5410.10863.2020 від 24.08.2020 на транспортний засіб BMW 316, 2002 року випуску, Vin-код: НОМЕР_7 .

ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника митниці Данііла Меньшикова надано пояснення з приводу митного оформлення транспортних засобів за митними деклараціями UA209200/2022/011799 від 28.06.2022, UA209200/2022/012172 від 29.06.2022, UA209200/2022/012968 від 30.06.2022 на підставі децизій за одним і тим самим номером, а саме від 20.05.2022 №SRT.3245.5568.2022.EK, в яких зазначив, що причини наявності одного і того ж самого номера децизій на різні транспортні засоби йому невідомі. З метою дотримання вимог митного законодавства щодо оформлення транспортних засобів, позивачем під час митного оформлення вказаних митних декларацій звірялась інформація щодо задекларованих транспортних засобів за цими митними деклараціями, на предмет відповідності інформації, зазначеній в поданих документах, в т.ч. децизіях. Із поданих децизій перевірялася інформація про відповідність інформації про VIN, марка, щодо транспортних засобів, зазначених в цих децизіях, інформації, зазначеній в митних деклараціях. Окрім цього, перевірялись децизії на предмет наявності в них інформації про зняття з обліку транспортних засобів в реєстраційних органах Республіки Польща. Відповідність інформації, задекларованої в митних деклараціях та зазначеної в децизіях, поданих цих декларацій, підтверджено фотофіксацією цих транспортних засобів.

01.09.2022 складено Акт про результати перевірки з окремих питань. В п.7.5. «Висновки» зазначено, що митне оформлення транспортних засобів: марка/модель «SkodaOctavia», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_1 , відповідно до митної декларації №UA209200/2022/011799 від 28.06.2022; марка/модель «Mazda 3», 2002 року випуску, Vin-код: НОМЕР_2 , відповідно до митної декларації №UA209200/2022/012172 від 29.06.2022 та марка/модель «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код: НОМЕР_3 , відповідно до митної декларації №UA209200/2022/012968 від 30.06.2022 здійснював головний державний інспектор відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 без документів, що засвідчують факт зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто з порушенням вимог ч.6 ст.377 Митного кодексу України, чим не забезпечено виконання своєї посадової інструкції, а саме: безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними і фізичними особами законодавства України з питань митної справи.

У Контракті №31/2022 про проходження державної служби, укладеному 10.05.2021 в п.5 (розділ «Предмет контракту») вказано, що особа відповідно до цього контракту зобов`язується виковувати визначені ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання. Згідно п.10 (розділ «Права та обов`язки сторін») особа зобов`язана виконувати обов`язки, визначені у Законі України «Про державну службу», відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови цього контракту. За невиконання або неналежне виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про державну службу» та цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Зазначені дії мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Наказом Львівської митниці №141-дс від 08.09.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення», застосовано до головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення догану. В наказі зазначено, що в ході дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 здійснено: 28.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», 2003 року випуску, Vin-код НОМЕР_1 за митною декларацію №UA209200/2022/011799 від 28.06.2022;29.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2002 року випуску,Vin- НОМЕР_8 за митною декларацію №UA209200/2022/012172 від 29.06.2022; 30.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код НОМЕР_3 за митною декларацію№UA209200/2022/012968 від 30.06.2022, - без документів, що засвідчують факт зняття цих транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто з порушенням вимог ч.6 ст.377 Митного кодексу України, чим не дотримано вимог п.3.1. посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, затвердженої 07.10.2021 начальника Львівської митниці Іллею Ніжніковим.

Позивач вважаючи наказ Львівської митниці №141-дс від 08.09.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення» протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України та Законом України «Про державну службу».

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 та ч.3ст.569 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Згідно ч. 5 ст. 570 Митного кодексу України з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.

Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.

Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.

Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.

Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Згідно ст.1 Закону № 889державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно ст.4 Закону №889державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;

2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України;

3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;

4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;

5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;

6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;

7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;

8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків;

9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцієюта законами України;

10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

За змістом частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Отже, відносини, зокрема, щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, регулюються Законом №889-VIII.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).

Відповідно ч.4, 5 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку №1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Пункт 25 Порядку №1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону №889-VIII.

Відповідно до п.31 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону №889-VIII, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку №1039).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Законом України «Про державну службу» визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до вимог ч.7 ст.365 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що підлягають державній реєстрації, здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред`явленням їх цьому органу.

При митному оформленні таких товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається.

Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, визначені статтею 377 Митного кодексу України.

Згідно вимог ч.1 та 6 ст.377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Товари, зазначені у частинах першій та п`ятій цієї статті, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах.

Наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджені правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (далі Правила №1118).

Відповідно до п.1 Правил №1118, дія цих Правил поширюється на транспортні засоби (далі - ТЗ), що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не є суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, для вільного обігу (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) на митну територію України (за її межі) або з метою транзиту, а також тимчасово вивозяться за межі митної території України.

Вимоги цих Правил не застосовуються за умови документального підтвердження, що транспортні засоби ввозяться для особистого користування особами, зазначеними в статтях 287-290, 292-294 Митного кодексу України.

Митне оформлення кузовів та шасі за кодами 87.06 та 87.07 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться громадянами для вільного використання, здійснюється як митне оформлення зібраних ТЗ з урахуванням максимального об`єму циліндрів двигунів, що серійно встановлювалися на марках таких автомобілів відповідного року їх випуску.

Пунктом 7 Правил №1118, встановлено, що власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:

- що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

- реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

- митної декларації - у разі потреби;

- вантажна митна декларація (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України);

- що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні);

- паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо;

- довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

Згідно п.9 Правил №1118, не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ:

- номер кузова (або ідентифікаційний номер), шасі (рами) чи двигуна якого знищено, підроблено або який не відповідає запису в реєстраційних документах;

- що ввозиться в Україну громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в реєстраційних органах країни придбання або іншої країни;

- що вивозиться за межі України громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в підрозділах МВС України, які відповідно до законодавства України вповноважені здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ;

- увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

- що ввозиться в Україну для вільного обігу й за який не сплачено податки і збори, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України;

- який знято з обліку, увозиться з метою транзиту і на який не оформлено гарантії доставки ТЗ до митного органу призначення.

У разі виявлення ознак порушень митних правил посадова особа митного органу, яка здійснює митний контроль та митне оформлення ТЗ, уживає заходів відповідно до законодавства України з питань митної справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-ІХ до Податкового кодексу України та Митного кодексу України внесено зміни, відповідно до яких встановлено, зокрема, наступне:

- тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;

- тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

Листом Державної митної служби України від 15.06.2021 №17-1/17-01-04/7/1175 до митниць доведено інформацію про наявність можливості перевірки на загальнодоступних інтернет-ресурсах інформації про перебування транспортних засобів на обліку в уповноважених реєстраційних органах іноземних держав, в т.ч. про інтернет-ресурс за посиланням www.historiapojazdu.gov.pl.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці вимагав та 05.07.2022 за пособництва ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду за безперешкодне розмитнення ввезеного для вільного обігу в Україну транспортних засобів в тому числі, тих які не зняті з обліку в реєстраційних органах країни придбання і в порядку ст.208 КПК України був затриманий. 06.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке відповідно до примітки ст.45 КК України є корупційним.

Крім того, в ході дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 здійснено: 28.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», 2003 року випуску, Vin-код НОМЕР_1 за митною декларацію №UA209200/2022/011799 від 28.06.2022; 29.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2002 року випуску, Vin-код НОМЕР_2 за митною декларацію №UA209200/2022/012172 від 29.06.2022; 30.06.2022 митне оформлення транспортного засобу «MAZDA 3», 2003 року випуску, Vin-код НОМЕР_3 за митною декларацію №UA209200/2022/012968 від 30.06.2022, - без документів, що засвідчують факт зняття цих транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто з порушенням вимог ч.6 ст.377 Митного кодексу України, чим не дотримано вимог п.3.1. посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, затвердженої 07.10.2021 начальника Львівської митниці Іллею Ніжніковим.

Більш того, декларантом в усіх вищенаведених митних декларацій був ФОП ОСОБА_3 , яким до митних декларацій у електронному вигляді долучені висновки мерії міста Перемишля (Республіки Польщі) за одним і тим же номером вих.№SRT.3245.5568.2022.EK.

Таким чином, судом встановлено, що зміст матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 свідчить про порушення основних обов`язків державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків.

Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності містить чітке формулювання суті та обставини допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №813/3820/17.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч.1 ст.77 Закону № 889-VIII).

Керівником Львівської митниці вказаний строк дотриманий.

При проведені службового розслідування враховано що начальником відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» до дисциплінарній комісії надано позитивну характеристику ОСОБА_1 та те, що позивач не має діючих дисциплінарних стягнень.

З огляду на викладене Львівською митницею належним чином проведено службове розслідування з дотриманням всіх передбачених чинним законодавством строків, досліджено всі належні докази, враховано пояснення позивача та характеристику ОСОБА_1 і застосовано покарання відповідно до норм чинного законодавства.

Суд наголошує, що позивачем не надано докази, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про не вчинення дисциплінарного проступку.

Крім того, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що у постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 Верховний Суд зазначив наступне:

«Порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18».

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття спірного наказу, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Оскаржуваний наказ винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та керуючись п.5 ч.2 ст.65, ст.66, ч.10 ст.69, ст. 67, 74, 75, 77 Закону України «Про державну службу».

Отже, відповідачем керуючись імперативною нормою ст.66 Закону України «Про державну службу» накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ Львівської митниці від 08.09.2022 №141-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани прийнятий на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є правомірним.

За таких обставин, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04.01.2023.

Суддя Коморний О.І.