Ухвала суду № 108262730, 13.09.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3135/22

Провадження № 2/204/1489/22

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доФілії «Центрохорони здоров`я»Акціонерного товариства«Українська залізниця»,третя особа Акціонернетовариство «Українськазалізниця»,про визнанняпротиправним таскасування наказу,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу таморальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача Філії «Центрохорони здоров`я»АТ «Українськазалізниця», із вимогою про визнання протиправним таскасування наказу,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу таморальної шкоди (а. с. 1-3, 54-66).

В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнень від 10 червня 2022 року, вказано на те, що позивачка працює на посаді медичного директора Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця» на підставі трудового договору № 26-2021 від 28 серпня 2021 року. 06 квітня 2022 року наказом відповідача № 16/ос «По особовому складу» дію трудового договору з позивачкою з 07 квітня 2022 року припинено до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Вважає даний наказ протиправним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства України, а тому таким, що підлягає скасуванню. Так, в тексті оскаржувального наказу зазначено про те, що призупинення дії трудового договору зумовлено неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності та через втрату можливості повноцінно організовувати процеси діяльності товариства. Однак, з вказаним вона категорично не погоджується, оскільки зі збройною агресією російської федерації навпаки воно збільшилося, бо до лікарні на лікування потрапляють сотні поранених залізничників та внутрішньо переміщених осіб з місць бойових дій, а це в свою чергу збільшило обсяги виконуваної роботи і зумовило необхідність безперебійної роботи медичного закладу. Крім того, вказує, що співробітники лікарні забезпечують цілодобове надання медичних послуг на медпункті залізничного вокзалу м. Дніпра, медпункті Управління Придніпровської залізниці та супровід евакуаційних потягів згідно розкладу їх руху, що також вимагає наявності у закладі медичного керівного складу. Зазначає, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. У зв`язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Стверджує, що призупинення її трудового договору за яким вона виконувала на той час всі свої функціональні обов`язки, відбулось вибірково, оскільки її посада належить до професійної групи «Керівники», натомість персонал лікарні залишився працювати на своїх місцях, при цьому виконуючи набагато більший обсяг роботи у порівнянні з тим, який виконувався до введення в Україні воєнного стану. Вважає, що за таких обставин, вбачається грубе порушення її особистих прав і законних інтересів, що проявилося у призупиненні дії трудового договору. При цьому, оскаржуваний наказ вважає таким, що носить дискримінаційний характер і свідчить про пряме ухилення роботодавця від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Разом з цим зазначає, що оскільки персонал лікарні не може залишатися без профільного керівника, посадові обов`язки медичного директора, які раніше виконувала позивачка, наразі виконуються іншими особами, які юридично не мають права цього робити. Вважає, що такі дії відповідача призводять до зменшення якості контролю за наданням медичних послуг та лікувальним процесом та відтермінування повернення поранених військовослужбовців до лав ЗСУ, що в свою чергу сприяє послабленню обороноздатності країни, через що вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її трудові права. Тому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ про припинення її трудового договору, поновити її на посаді, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 50000 гривень разом із витратами на правову допомогу.

Ухвалою суду від 30 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху, позивачці надано строк на усунення недоліків (а. с. 47).

10 червня 2022 року недоліки зазначені в ухвалі суду від 30 травня 2022 року, позивачкою усунуто (а. с. 52-66).

Ухвалою суду від 14 червня 2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 67), копія якої надіслана учасникам справи 14 червня 2022 року за вихідним № 9924/22-вих/2/204/1489/22 (а. с. 68) та, яка отримана відповідачем 11 липня 2022 року, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 78).

25 липня 2022 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а. с. 81-92), в якому він позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки філія є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами відповідно до Положення про філію «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого на засіданні правління АТ «Укрзалізниця» 31 серпня 2021 року, Філія є відокремленим підрозділом АТ «Укрзалізниця», та не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції відповідно до мети та предмету діяльності товариства. Таким чином, філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Вважає, що справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного процесу, у зв`язку з чим вважає, що провадження у справі повинно бути закрите на підставі ст. 255 ЦПК України. Разом з цим, зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого продовжено. В період воєнного стану особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності регулюється Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтею 13 якого визначено, що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Так, наказом відповідача від 06 квітня 2022 року № 16/ос «По особовому складу» було призупинено дію трудового договору з 07 квітня 2022 року з медичним директором Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» Кулькіною О.А. до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Призупинення вказаного договору було здійснено на підставі проведеного в ДКЛ «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» аналізу ефективності діяльності закладу, можливості забезпечення відповідною роботою в умовах критичного зменшення об`єму роботи, та зумовлено неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності та через втрату можливості повноцінно організовувати процеси діяльності, внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Вказує на те, що відповідно до статистичних даних роботи та проведеного аналізу обсягу наданих медичних послуг відділень стаціонару ДКЛ філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» за січень-березень 2022 року у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, було встановлено, що обсяг наданих послуг в порівнянні з березнем 2021 року зменшився на 73 %, обсяг наданих послуг в порівнянні з лютим 2022 року зменшився на 67 %, що підтверджується статистичною довідкою від 18 травня 2022 року. При цьому зазначає, що доводи позивачки щодо збільшення обсягів господарської діяльності в лікарні у зв`язку з військовою агресією російської федерації про ти України не відповідають дійсності, оскільки військовослужбовці та інші особи до лікарні почали надходити на лікування тільки 22 квітня 2022 року, тобто вже після призупинення трудового договору з позивачкою й, їх кількість не була великою, усі вони отримали своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу, в тому числі внаслідок ефективного перерозподілу керівником лікарні функціональних обов`язків між структурними підрозділами лікарні (відповідними відділеннями). Стверджує, що на час призупинення трудових договорів об`єм роботи у лікарні різко та критично зменшився, внаслідок чого й було призупинено трудовий договір з позивачкою. Також зазначає про те, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України, а тому ніякого «вимушеного прогулу» не відбулося, підстави для «поновлення її на роботі» та виплати позивачці середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні так, як трудовий договір з позивачкою не було розірвано. Вказує, що вимога позивачки про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 12000 гривень, не підтверджена належними доказами у справі, а надані позивачкою докази на підтвердження завдання їй моральної шкоди не вказують на причинно-наслідковий зв`язок між її «нервовим стресом» та діями відповідача. Більш того, вказує на те, що позивачка і до припинення дії трудового договору постійно зверталася до лікаря невропатолога з аналогічними симптомами, зокрема з січня по березень 2022 року вона постійно знаходилась на лікарняному. Крім того, вказує на відсутність протиправної поведінки з боку відповідача, атому вважає позовні вимоги безпідставними, бездоказовими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому зазначає, що наказом виконавчого директора Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» від 16 червня 2022 року № 31/ос, у зв`язку зі збільшенням обсягів робіт, пов`язаних із медичним обслуговуванням пацієнтів та надання медичних послуг, скасовано накази про призупинення дії трудових договорів, в тому числі й з позивачкою, а відтак між сторонами відсутній предмет спору. Тому прохає суду у задоволенні позову відмовити в повному обсязі або на підставі ст 255 ЦПК України закрити провадження у справі.

Станом на дату розгляду справи сторонами клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, на підставі вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 02 вересня 2021 року позивачка на умовах трудового договору працює в Дніпровській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» на посаді медичного директора, відповідно до наказу № 485/ос від 31 серпня 2021 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 35).

06 квітня 2022 року директором виконавчим філії «Центру охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» винесено наказ № 16/ос «По особовому складу» (а. с. 11-12), яким дію трудового договору з позивачкою з 07 квітня 2022 року призупинено до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

16 червня 2022 року директором виконавчим філії «Центру охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» винесено наказ № 31/ос «По особовому складу» (а. с. 120 та на звороті), яким скасовано накази про призупинення дії трудового договору, в тому числі і наказ № 16/ос від 06 квітня 2022 року щодо позивачки.

Нормою ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно довимог ст. 4 ЦПК України, в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен установити чи дійсно було порушено право позивача.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи.

Вимогами ст. 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно з вимогами ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Приписами ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц вказала на те, що розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року по справі № 676/5955/18 та від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19-ц.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачкою пред`явлено позов до філії підприємства, яка не є юридичною особою, що підтверджується Положенням про філію «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 15 липня 2021 року, зі змінами від 31 серпня 2021 року (протокол № Ц-56/96 Ком.т.) (а. с. 115). При цьому, клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи то про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача остання не заявляла.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивачкою пред`явлено позов до відповідача Філії «Центрохорони здоров`я»АТ «Українськазалізниця»,яка в силу положень ст.95ЦК України не є юридичною особою, а, отже, не наділена цивільно-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі, суд дійшов переконливого висновку про те, що такі вимоги не можуть бути розглянуті у позовному провадженні. Тому, через те, що провадження у справі вже відкрито, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити з тих підстав, що вказані вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 280-288, 354-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доФілії «Центрохорони здоров`я»Акціонерного товариства«Українська залізниця»,третя особа Акціонернетовариство «Українськазалізниця»,про визнанняпротиправним таскасування наказу,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу таморальної шкоди закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом 15 днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна