Рішення № 108259623, 21.12.2022, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2022 Справа № 917/526/21

м.Полтава

за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680 в особі Регіональної філії "Південна залізниця", вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052

до Управління соціального захисту населення Подільського районної у м. Полтаві ради, вул. Анатолія Кукоби, 39, м. Полтава, 36022

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Полтавська міська рада (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285)

про стягнення збитків, понесених від перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах,

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: До Господарського суду Полтавської області 08.04.2021 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" до Управління соціального захисту населення Подільського районної у м. Полтаві ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Полтавська міська рада про стягнення грошових коштів.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не відшкодовано компенсаційних виплат за пільгове перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом в період з 2018- 2020 років, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2021 позов був переданий на розгляд судді Семчук О.С.

Ухвалою від 12.04.2021 року суд прийняти позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання у справі на 12.05.2021 року.

27.04.2021 за вхід. №4676 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначає, що він не є розпорядником бюджетних коштів компенсаційних виплат за пільгове перевезення окремих категорій громадян. Жоден закон та нормативно-правовий акт не покладає на Управління обов`язку щодо відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті протягом 2018-2020 років. Відповідач посилається на те, що у зв`язку з відсутністю затвердженої бюджетної програми, відсутністю підписаного договору та вказівки в чинному законодавстві України на те, що саме Управління зобов`язане відшкодовувати зазначенні збитки позивачу, вважаємо, що позов пред`явлений до Управління є безпідставним, необхідною підставою для притягнення Управління до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових осіб, наявність збитків та причинний зв`язок між неправомірними діями та заподіяними збитками.

11.05.2021 за вхід. №5088 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою від 12.05.2021 суд за клопотанням представника позивача відклав підготовче засідання на 15.06.2021 та продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів..

13.05.2022 за вхід. №5254 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.07.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.08.2021 року.

Розпорядженням керівника апарату суду 06.08.2021 року № 62 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/526/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 справу № 917/526/21 розподілено судді Кльопову І.Г.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою від 09.08.2021 року суд прийняти позовну заяву до свого провадження, розгляд справи розпочато заново зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.09.2021.

Ухвалою від 26.10.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.11.2021 року.

У судових засіданнях 30.11.2021 та 21.12.2021 оголошувалася перерва у розгляді справи.

10.01.2022 за вхід. №160 від позивача надійшли письмові пояснення щодо Порядку обліку пільгових пасажирів в приміських поїздах Південної залізниці.

14.02.2022 за вхід. №1648 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

09.08.2022 за вхід. №5404 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" надійшло клопотання про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження та про виклик свідка

Ухвалою від 09.08.2022 року суд повернувся до стадії підготовчого провадження у справі та відмовив у задоволенні клопотання в частині про виклик та допит свідка.

Ухвалою від 18.10.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.11.2022 року.

У судових засіданнях 15.11.2022 та 08.12.2022 оголошувалася перерва у розгляді справи.

У судовому засіданні 21.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" згідно діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 2018-2020 років надавались послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні.

Позивач з метою отримання компенсаційних виплат за перевезення пільгової категорії громадян у приміському сполученні, звертався до Управління соціального захисту населення Подільського району м.Полтави листами від 09.01.2018 № ДН-4-01-20/41, від 30.08.2018№ ДН-4-01-21/233, від 14.01.2019 № ДН-4-03/36, від 20.04.2019 № ДН-4-03/279, від 23.08.2019 № ДН-4-03/527, від 04.08.2020 № ДН-4-03/800 з проханням передбачити кошти у місцевому бюджеті на компенсацію за пільгові перевезення окремих категорій громадян приміським залізничним транспортом на 2018 рік, на 2019 рік та на 2020 рік.

На вищезазначені листи від Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради отримані відповіді від 30.01.2018 №06.3-836, від 04.04.2018 №06.1-4986, від 28.01.2019 №03-663, від 24.05.2019 №03-3438, від 21.01.2020 №02-379, в яких відмовлено від підписання договорів на відшкодування збитків, понесених від перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах, з посиланням, на те що Законами України «Про державний бюджет на 2018 рік», «Про державний бюджет на 2019 рік», «Про державний бюджет на 2020 рік» відповідні видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом не передбачені.

Також залізницю повідомлено про те, що в разі внесення змін до Законів України «Про державний бюджет на 2018 рік», «Про державний бюджет на 2019 рік», «Про державний бюджет на 2020 рік» та доведення до управління соціального захисту населення кошторисних призначень, Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради будуть надіслані договори на відшкодування збитків, понесених від перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах за 2018рік, 2019 рік, 2020 рік, а також помісячні суми бюджетних призначень. Крім того у зазначених відповідях Відповідач зазначав на різницю пільговиків, які обліковуються в Єдиному державному автоматизованому реєстрі Подільського району м. Полтави від кількості осіб пільгової категорії, які зазначені в облікових формах.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 09.02.2021 року № НЮ-05-11/39 про відшкодування збитків у розмірі 6709837,97грн. Відповідач листом за № 08-852 від 12.02.2021 відмовив у відшкодуванні витрат в сумі 6 709 837,97 грн. за фактично надані послуги по перевезенню пільгової категорії громадян з посиланням на відсутність бюджетного призначення, а також пропонував звернутись до Полтавської міської ради.

Проте, позивач направляв Полтавській міській раді вимогу від 10.04.2020 № НЗ-1-41/62 про відшкодування збитків, понесених від перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах, на яку отримав відповідь від 04.2.2-21/2/961 від 04.05.2020. Зміст даного листа зводиться до того, що Полтавська міська рада подала звернення до Кабінету Міністрів України щодо вирішення питання внесення змін до Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359, а, по суті питання - відшкодування збитків, конструктивної відповіді для залізниці в цьому листі не має.

Крім того, з метою отримання у відповідача завірених копій щомісячних актів звіряння розрахунків між Управлінням соціального, захисту населення Подільської районної у м. Полтаві та АТ «Укрзалізниця» та копій реєстрів бюджетних зобов`язань на адресу Відповідача було направлено адвокатський запит №10 від 03.03.2021 року.

Листом від 09.03.2021 №08-1290 відповідач відмовив в наданні копій реєстрів бюджетних фінансових зобов`язань та копій актів звіряння розрахунків та зазначив, що не вважає себе розпорядником коштів компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Оскільки відповідач не відшкодував АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" збитки, остання звернулась до суду з позовом про їх відшкодування.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до частини 3 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 144 ГК України передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За приписами частини 1 статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, в тому числі, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для пільгових категорій громадян встановлено, зокрема, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Зокрема, статтею ст.7 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Частинами 1, 2, 6 ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ "Укрзалізниця" за погодженням з місцевими органами виконавчої влади.

При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи.

Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Таким чином, обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.

За змістом ст.ст.89, 102 Бюджетного Кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009.

Даною постановою затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

Відповідно до п.2 Порядку №1359 визначено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою встановленою законодавством.

У пунктах 3 - 5, 7 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Згідно з пунктами 9 - 11 вказаного Порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Даний Порядок покладає на розпорядника бюджетних коштів обов`язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти залізницею за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

Облікові форми, складені позивачем за спірний період та надані в справу - повністю відповідають положенням п.п. 9, 10 та Додатку до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян №1359, а тому такі облікові форми повинні бути оплачені розпорядником бюджетних коштів.

Системний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що із виконанням позивачем обов`язку перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок відповідача компенсувати всі витрати, понесені позивачем у зв`язку з таким перевезенням.

З огляду на те, що функції із виконання державних програм соціального захисту населення покладено на Управління соціального захисту населення Подільського районної у м. Полтаві ради, останнє зобов`язане проводити розрахунки з організаціями надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян, до яких також відноситься АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", як надавач послуг з пільгового перевезення окремих категорій громадян.

З підстав вищевикладеного, саме Управління соціального захисту населення Подільського районної у м. Полтаві ради має відшкодувати позивачу, як перевізнику, витрати, понесені внаслідок перевезення пільгових категорій громадян за вищевказаний період.

При цьому суд звертає увагу на висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів, де роз`яснюється що залізниця здійснює перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами відповідно до чинних законів України, які передбачають такі пільги для конкретних категорій громадян, а не за окремими угодами, а збитки залізничного транспорту від використання пільгових тарифів відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів. Відсутність договору не звільняє сторін від виконання господарського зобов`язання, яке передбачене нормами чинного законодавства.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України, зокрема, частиною 6 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт".

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян та кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом, а відсутність укладених між позивачем та відповідачем договорів про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

За наведених вище обставин, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг перевезення, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відсутність коштів у бюджеті на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання ( частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України).

Закон України "Про залізничний транспорт" та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27 грудня 2006 року №1196, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Крім того, законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг перевезення, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Як вже вказувалося, перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано позивачем на виконання імперативних законодавчих вказівок і як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону має повністю відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.

Відповідач доказів сплати компенсації позивачу вартості наданих послуг з перевезення пільговий категорій громадян, наданих ним в період 2018-2020 суду не надав.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 6 709 837,97грн.

В порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Подільського районної у м. Полтаві ради (вул. Анатолія Кукоби, 39, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 03195300) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40081216) 6709837,97грн. збитків та

100647,57грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Повне рішення складено: 02.01.2023

Суддя Кльопов І.Г.