Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2023 року Справа № 160/18707/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
22.11.2022 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Примак Оленою Миколаївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії після індексації з 01.09.2022 з обмеженням її максимальним розміром;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2022 без обмеження максимальним розміром з урахуванням усіх доплат і надбавок із застосуванням індексації - підвищенням на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 у розмірі 90% грошового забезпечення. У зв`язку з обмеженням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розміру пенсії позивача з 01.09.2022 максимальним розміром, йому не виплачується індексація грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 32435-24732/Ф-01/8-0400/22 від 25.10.2022 на звернення позивача надано відповідь та повідомлено про відсутність підстав для підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, оскільки розмір його пенсії, обчислений на виконання рішення суду, перевищує максимальний розмір. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 28.11.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк в порядку усунення недоліків надійшла заява представника позивача з доданим до неї документом про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 02.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву з доказами його обґрунтування; витребувано від відповідача належним чином засідчену копію пенсійної справи позивача; постановлено надати суду витребувані докази у строк для подання відзиву.
Відповідач отримав копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами 13.12.2022, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Строк для подання відзиву та витребуваних доказів тривав до 28.12.2022.
03.01.2023 через систему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач зазначив, що з 01.03.2022 індексацію пенсії позивачу нараховано, однак обмежено максимальним розміром відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022, яким передбачено, що пенсії військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на отримання пенсії згідно із законом № 2262-ХІІ, підвищуються на коефіцієнт збільшення 1,14 у межах максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Витребувані докази від відповідача до суду не надходили, як і повідомлення про неможливість їх подання.
За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, яку йому призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 160/6993/22, яке набрало законної сили 28.07.2022, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в повному розмірі, без застосування обмеження виплати пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у повному розмірі, без застосування обмеження виплати пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі № 160/18851/21 із розрахунку 90% грошового забезпечення, з урахуванням усіх доплат, надбавок для обчислення основного розміру пенсії.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі скаргою від 27.09.2022, у якій, зокрема, просив провести перерахунок його пенсії з індексацією, без обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вих. № 32435-24732/Ф-01/8-0400/22 від 25.10.2022 на звернення позивача повідомлено, зокрема, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 160/6993/22 провередно перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 у розмірі 90% від грошового забезпечення 26719,25 грн, зазначеного у довідці Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФД 110897 від 31.08.2021, без обмеження її максимальним розміром. З 01.09.2022 пенсія виплачується у розмірі 24161,21 грн, який обчислено на виконання рішення суду. Постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 передбачено підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Оскільки розмір пенсії позивача, обчислений на виконання рішення суду, перевищує максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, підстави для підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 відсутні.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
У преамбулі Закону № 2262-ХІІ зазначено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 та постанові від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20.
Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо позовних вимог зобов`язання відповідача провести з 01.09.2022 перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 без обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає таке.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», яка набрала чинності з 01.03.2022, установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713.
З відзиву та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вих. № 32435-24732/Ф-01/8-0400/22 від 25.10.2022 встановлено, що з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році». З 01.09.2022 пенсія позивачу виплачується у розмірі 24161,21 грн, який обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 160/6993/22.
Відповідач у відзиві вказує, що сума індексації на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 є фактично поглинутою доплатою за рішенням суду.
Тобто виплата пенсії позивачу обмежена максимальним розміром 24161,21 грн.
Беручи до уваги, що відповідачем було протиправно обмежено розмір пенсії позивача сумою його пенсії після перерахунку на підставі рішення суду, яка становить 24161,21 грн, невиплата позивачу індексації з 01.03.2022 є протиправною. Відтак наявні підстави для зобов`язання відповідача провести з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 без обмеження у межах максимального розміру пенсії та здійснити її виплату позивачу.
Суд зазначає, що у розглянутому випадку належним способом захисту порушеного права є оскарження позивачем дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають в обмеженні розміру його пенсії максимальним розміром.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Визнаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд з метою відновлення порушеного права позивача зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із виходом за межі позовних вимог.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 794,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2749584777.1 від 20.11.2022.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання до суду даної позовної заяви, поданої в електронній формі, становить 793,92 грн (2481,00 х 0,4) х 0,8 = 793,92). Позивачем надміру сплачено 0,08 грн судового збору.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 793,92 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 після проведення індексації з 01.03.2022 з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 793,92 грн (сімсот дев`яносто три гривні 92 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 04.01.2023.
Суддя В.В. Рянська
Судове рішення № 108249419, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 04.01.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/18707/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: