Рішення № 108244937, 03.01.2023, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1132/22

Провадження №2/443/674/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

03 січня 2023 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування, -

встановив:

Заочним рішенням від 19.12.2022 у даній справі позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» ( ЄДРПОУ 30035289, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень, 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат за проведену автотоварознавчу експертизу та судовий збір у розмірі 1 300 (одна тисяча триста) гривень, а всього: 134 800 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот) гривень. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати ОСОБА_1 на 03 січня 2023 о 11 год 00 хв в приміщенні Жидачівського районного суду Львівської області (81700, Львівська область, Стрийський район, м. Жидачів, вул. Я. Мудрого, 20). Визначити ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 26 грудня 2022 року включно.

23.12.2022 представником позивача адвокатом Гіщинським І.Ю. надіслано клопотання про стягнення судових витрат у розмірі 24 000,00 грн та долучено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №0058-ц, додаток № 1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №0058-ц від 10.120.2021 та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання професійної правничої допомоги від 22.12.2022.

Розгляд справи стосовно ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу відбувся 03.01.2023 за відсутності сторін.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, від його представника адвоката Гіщинського І.Ю., надійшла заява про розгляд клопотання про стягнення судових витрат за його відсутності та відсутності позивача. Клопотання підтримують в повному обсязі та наполягають на його задоволенні.

Представник відповідача акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань на 15.11.2022 акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант» зареєстровано за адресою: 61057, Харківська область, місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, б. 6/8 та електронна адреса: info@megagarant.com /а.с.115/.

Судом скеровувався виклик у судове засідання на зазначену адресу, однак конверт повернувся до суду із відміткою засобу зв`язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання. Також, судом скеровувались електронні листи на електронну адресу відповідача, що відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України також є належним врученням виклику у судове засідання.

Окрім того, судом на веб-порталі судової влади України публікувались оголошення про виклик у судове засідання представника акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант».

Третя особа, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився. В ході розгляду справи подав клопотання, в якому розгляд справи просить проводити без його участі на підставі документів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши заяву про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу та дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку, що заява підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". (ч. 4 с. 62 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (12-14гс22).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оглядом матеріалів справи встановлено, що 10.12.2021 між Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнський центр адвокатських розслідувань ДТП «Автопоміч» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №0058-ц /а.с.153-154/.

Згідно з п. 1. вказаного Договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, визначених даним Договором та додатками до нього.

Згідно п. 3.1 вказаного Договору вартість наданих послуг адвокатським об`єднанням послуг та порядок розрахунків сторони передбачають в додатках до даного договору.

Відповідно до додатку № 1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №0058-ц від 10.12.2021 вартість послуг Адвокатського об`єднання щодо надання правової допомоги Клієнту по захисту його інтересів становить 3 000, 00 грн за годину роботи адвоката, що пов`язана з наданням професійної правничої (правової) допомоги Клієнту /а.с.155/.

Одночасно суд звертає увагу, у позовній заяві адвокатом зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції - до 30 000 грн /а.с.6/

Суд вважає, що витрати в сумі 24 000, 00 грн є не співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, зокрема, даний спір для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності. Крім того, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Більше того, адвокат Гіщинський І.Ю. є адвокатом адвокатського об`єднанням «Всеукраїнський центр адвокатських розслідувань ДТП «Автопоміч», напрямком діяльності якого є надання правової допомоги, зокрема, у справах пов`язаних зі стягненням страхового відшкодування, а практика в такій категорії справ є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, відтак адвокатом було виконано незначний обсяг технічної та юридичної роботи щодо підготовки справи, а тому суд вважає, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума 12 000,00 грн виходячи з наступного.

Зокрема, згідно Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних для надання професійної правничої допомоги від 22.12.2022 адвокатом надано наступні послуги: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції вартість 1 500,00 грн час 30 хв; опрацювання законодавчої бази, що регулює відносини між позивачем та відповідачем: вартість 3 000,00 грн, час 1 год; аналіз судової практики: вартість 3 000,00 грн, час 1 год; збір необхідних доказів для підтвердження правової позиції: вартість 1 500,00 грн, час 30 хв; формування правової позиції по веденню справи та вибір стратегії: вартість 3 000, 00 грн, час 1 год; підготовка та подання позовної заяви: вартість 6 000,00 грн, час 2 год; написання документів під час проведення судового провадження та надсилання суду: вартість 3 000,00 грн, час 1 год; підготовка та подання клопотання про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги з додатками: вартість 3 000,00 грн, час 1 год /а.с.156/.

Визнаючи розмір судових витрат на надання професійної правничої допомоги суд вважає, необхідним виключити з розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, такі послуги як опрацювання законодавчої бази, що регулює відносини між позивачем та відповідачем, аналіз судової практики, формування правової позиції по веденню справи та вибір стратегії, оскільки цю роботу адвокатом повинно було би бути зроблено під час зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції, окрім того, по тексту позову не наведено жодного судового рішення, яке б приводилося, як зразок. Також слід виключити витрати щодо написання документів під час проведення судового провадження та надсилання суду, оскільки адвокатом в ході розгляду справи до суду було подані клопотання про залучення третьої особи, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та розгляд справи без його участі, що на думку суду повинно входити у вартість робіт пов`заних з підготовкою та поданням позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 141, 258-265, 270 ЦПК України, суд,

постановив:

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» ( ЄДРПОУ 30035289, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 0000 (дванадцять тисяч) гривень

Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд додаткового заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного додаткового заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд додаткового заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Додаткове заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на додаткове заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд додаткового заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Равлінко