Рішення № 108241198, 31.01.2022, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/493/21

2-а/368/4/22

Рішення

Іменем України

"31" січня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

при секретарі - Балацька В.В.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.06.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправною та скасування постанови, в прохальній частині якої позивач просив суд винести судове рішення, на підставі якого:

1. Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2021 р. щодо ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2021 р., відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

3. Витребувати у Головного управління національної поліції у Львівській області копію постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2021 р. щодо ОСОБА_1 .

Свої адміністративні позовні вимоги позивач в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

16.05.2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) рухався автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гамаліївка Львівської області та був зупинений представником патрульної поліції (на момент подання позову особа поліцейського невідома).

Як виявилось, причиною зупинки стало порушення ОСОБА_1 вимог пункт 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення швидкості.

На думку поліцейського, ОСОБА_1 перевищив швидкість у населеному пункті на 20 км/год, оскільки рухався зі швидкістю 82 км/год. Фіксування швидкості руху автомобіля Позивача було здійснено за допомогою технічного приладу TruCam LT120/20 ТС000705.

При цьому, поліцейським не було здійснено використання технічного приладу TruCam LTI20/20 ТС000705 стаціонарно вмонтованим способом, натомість фіксація швидкості руху автомобіля Позивача здійснювалася поліцейським шляхом використання пристрою з рук.

Заперечення ОСОБА_1 про те, що використання технічного приладу TruCam LT120/20 ТС000705 з рук є неправомірним, оскільки прилад може показати неправильні показники швидкості руху транспортного засобу та вимогу надати документи про повірку технічного приладу працівник поліції проігнорував та склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - Постанова), яка так і не була отримана Позивачем. Про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 340 грн Позивач дізнався за допомогою електронного сервісу «Штрафи».

Проте, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України є незаконним, недоведеним і необгрунтованим з наступних підстав.

Згідно з статтею 7 КУПАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-УІІІ (надалі - Закон №580-VШ), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи зазначені положення ст. 40 Закону №580-VІІІ при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону - стаціонарно вмонтованим способом, тому як здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більше ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, яким керував Позивач.

Проте, всупереч ст. 40 Закону №580-МІІІ, фіксування швидкості руху автомобіля Позивача за допомогою приладу TruCam LT120/20 ТС000705 здійснювалося поліцейським з рук, будь-яких доказів щодо способу розміщення, закріплення приладу TruCam LT120/20 ТС000705, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля Позивача, не надано не було, так само як і документів про повірку технічного приладу.

Отже, виходячи з положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

Аналогічних висновків дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 01 лютого 2021 року по справі № 752/8928/20, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21 січня 2021 року по справі № 157/703/20.

Крім того, у Позивача відсутні обгрунтовані підстави вважати, що прилад TruCam LT120/20 ТС000705 відовідає встановленим законодавством вимогам щодо вимірювальних приладів, які використовуються для фіксації перевищення швидкості транспортними засобами та, зокрема, щодо наявності свідоцтва про повірку приладу, оскільки відповідних документів на вимогу Позивача поліцейським надано не було.

Згідно з пп. 16 п. 3 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за №278/28408, у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається неповіреним.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції-) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити:

- найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

В ідповідно до ч. 1-3, ч. 5 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 3, 6 ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису)

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок органу, яким виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, вручити екземпляр постанови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Аналіз положень ст. 258 КУпАП свідчить про те, що Кодексом передбачено обов`язок поліцейського надати копію постанови у справі про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності шляхом вручення екземпляру постанови на місці вчинення правопорушення.

Проте, всупереч зазначеним вимогам, Позивачем не було отримано копії постанови, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності ні на місці вчинення правопорушення, ні жодним іншим способом, зокрема за допомогою засобів поштового зв`язку. При цьому, інформування особи про притягнення її до адміністративної відповідальності за допомогою електронного сервісу «Штрафи» чинним законодавством не передбачено та не замінює обов`язку уповноваженого органу надати копію постанови.

Крім того, отримані Позивачем відомості у додатку «Штрафи» не містять інформації щодо посадової особи, яка винесла постанову, а також зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема, посилання на відповідну статтю КУпАП.

Наведене свідчить, що Позивача не було належним чином поінформовано про притягнення його до адміністративної відпоідальності за порушення правил дорожнього руху, оскільки йому не було вручено копію постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 8 Закону № 580-УІІІ поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580- VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, постанова щодо ОСОБА_1 була складена з грубим порушенням чинного законодавства.

Таким чином, оскаржувана постанова не може бути доказом вини Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та, відповідно, підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

В раховуючи те, що відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт невиконання Позивачем вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення швидкості, висновок про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення не може грунтуватися лише на підставі даних зафіксованих вимірювальним приладом TruCam LT120/20 ТС000705, оскільки згідно ч. З ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

КУпАП закріплений принцип, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Однак, всупереч вказаним вимогам працівником патрульної поліції під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення був проігнорований факт відсутності будь - яких доказів, які б могли підтвердити факт події і складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 цієї статті, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, постанова від 16.05.2021 р. по справі про адміністративне правопорушення прийнята з порушеннями Конституції та вищезазначених норм діючого законодавства України, тому є необгрунтованою та незаконною.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивач вважає, що ним було пропущено строк на звернення до суду з цим позовом з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що ним не було отримано копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. У зв`язку з наведеним. Позивач змушений просити суд про поновлення строку на оскарження постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 250, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, - озивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині його адміністративної позовної заяви.

01.06.2021 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

04.06.2021 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 171, 179 КАС України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання на 09 год. 00 хв. 16.06.2021 року.

16.06.2021 року слухання справи відкладено на 14 год. 00 хв. 21.07.2021 року в зв`язку з неявкою сторін по справі.

21.07.2021 року судом винесено ухвалу, згідно з якою:

1. В адміністративній справі № 368/493/21, провадження № 2 - а/368/12/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправною та скасування постанови, замінити неналежного відповідача, - Головного Управління Національної поліції у Львівській області, (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код 40108833), на належного відповідача, - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, ( 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).

2. Слухання справи призначити на 17 год. 00 хв. 06.09.2021 року в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.

06.09.2021 року слухання справи відкладено на 16 год. 00 хв. 12.10.2021 року в зв`язку з неявкою всих учасників процесу.

12.10.2021 року Кагарлицьким районним судом проведено підготовче судове засідання, винесено процесуальну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання, та призначено справу до слухання на 13 год. 00 хв. 26.10.2021 року.

26.10.2021 року слухання справи відкладено на 10 год. 00 хв. 31.01.2022 року в зв`язку з неявкою учасників процесу.

В судове засідання, яке відбулося 31.01.2022 року позивач ОСОБА_1 та його представник, - адвокат Клапчук Ф.П., - не з`явилися, проте, - на адресу суду надійшла письмова заява представника позивача, в якій він просить суд слухати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання, яке вібулося 31.01.2022 року, представник відповідача, - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині адміністративної позовної заяви, - задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, - позивач по справі, - ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладений факт щодо проживання позивача та положення ч. 1 ст. 5 КАС України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області як суду адміністративної юрисдикції першої інстанції, так як в даному випадку має місце альтернативна підсудність, - підсудність за вибором позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:

16.05.2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) рухався автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гамаліївка Львівської області та був зупинений представником патрульної поліції (на момент подання позову та винесення судовго рішення особа поліцейського невідома).

Як виявилось, - причиною зупинки стало, на думку працівника поліції - порушення ОСОБА_1 вимог пункт 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме, - перевищення швидкості.

На думку поліцейського, ОСОБА_1 перевищив швидкість у населеному пункті на 20 км/год, оскільки рухався зі швидкістю 82 км/год. Фіксування швидкості руху автомобіля Позивача було здійснено за допомогою технічного приладу TruCam LT120/20 ТС000705.

При цьому, поліцейським були допущені наступні порушення:

- не було здійснено використання технічного приладу TruCam LTI20/20 ТС000705 стаціонарно вмонтованим способом;

- фіксація швидкості руху автомобіля Позивача здійснювалася поліцейським шляхом використання пристрою з рук.

Заперечення позивача ОСОБА_1 про те, що використання технічного приладу TruCam LT120/20 ТС000705 з рук є - неправомірним, оскільки прилад може показати неправильні показники швидкості руху транспортного засобу та вимогу надати документи про повірку технічного приладу працівник поліції проігнорував та склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - Постанова), яка так і не була отримана Позивачем. Про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 340 грн Позивач дізнався за допомогою електронного сервісу «Штрафи».

Суд вважає, що за даних обставин, встановлених судом в судовому засіданні, - притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України є незаконним, недоведеним і необгрунтованим з наступних підстав.

Згідно ст. 7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:

- своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, суд наголоошує на тому, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-УІІІ (надалі - Закон №580-VШ), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи зазначені положення ст. 40 Закону №580-VІІІ при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону - стаціонарно вмонтованим способом, тому як здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більше ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, яким керував Позивач.

Проте, всупереч ст. 40 Закону №580-МІІІ, фіксування швидкості руху автомобіля Позивача за допомогою приладу TruCam LT120/20 ТС000705 здійснювалося поліцейським з рук, будь-яких доказів щодо способу розміщення, закріплення приладу TruCam LT120/20 ТС000705, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля Позивача, не надано не було, так само як і документів про повірку технічного приладу.

Отже, виходячи з положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

Аналогічних висновків дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 01 лютого 2021 року по справі № 752/8928/20, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21 січня 2021 року по справі № 157/703/20.

Крім того, є обгрунтовані підстави вважати, що прилад TruCam LT120/20 ТС000705 відовідає встановленим законодавством вимогам щодо вимірювальних приладів, які використовуються для фіксації перевищення швидкості транспортними засобами та, зокрема, щодо наявності свідоцтва про повірку приладу, оскільки відповідних документів на вимогу Позивача поліцейським надано не було.

Згідно з пп. 16 п. 3 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за №278/28408, у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається неповіреним.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції-) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити:

- найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1-3, ч. 5 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 3, 6 ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису)

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок органу, яким виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, вручити екземпляр постанови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналіз положень ст. 258 КУпАП свідчить про те, що Кодексом передбачено обов`язок поліцейського надати копію постанови у справі про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності шляхом вручення екземпляру постанови на місці вчинення правопорушення.

Проте, всупереч зазначеним вимогам, Позивачем не було отримано копії постанови, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності ні на місці вчинення правопорушення, ні жодним іншим способом, зокрема за допомогою засобів поштового зв`язку. При цьому, інформування особи про притягнення її до адміністративної відповідальності за допомогою електронного сервісу «Штрафи» чинним законодавством не передбачено та не замінює обов`язку уповноваженого органу надати копію постанови.

Крім того, отримані Позивачем відомості у додатку «Штрафи» не містять інформації щодо посадової особи, яка винесла постанову, а також зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема, посилання на відповідну статтю КУпАП.

Наведене свідчить, що Позивача не було належним чином поінформовано про притягнення його до адміністративної відпоідальності за порушення правил дорожнього руху, оскільки йому не було вручено копію постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 8 Закону № 580-УІІІ поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580- VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що постанова щодо ОСОБА_1 була складена з грубим порушенням чинного законодавства.

Таким чином, оскаржувана постанова не може бути доказом вини Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та, відповідно, підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт невиконання Позивачем вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення швидкості, висновок про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення не може грунтуватися лише на підставі даних зафіксованих вимірювальним приладом TruCam LT120/20 ТС000705, оскільки згідно ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

КУпАП закріплений принцип, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Однак, всупереч вказаним вимогам працівником патрульної поліції під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення був проігнорований факт відсутності будь - яких доказів, які б могли підтвердити факт події і складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 цієї статті, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд в даному випадку наголошує на тій обставині, що відповідачем станом на час винесення судового рішення в даному адміністративному провадженні не надіслано на адресу суду буль- яких доказів на спростування позиції позивача, а тому суд приймає рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова від 16.05.2021 р. по справі про адміністративне правопорушення прийнята з порушеннями Конституції та вищезазначених норм діючого законодавства України, тому є необгрунтованою та незаконною.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд вважає, що позивачем ОСОБА_2 було пропущено строк на звернення до суду з цим позовом з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що позивачем не було отримано копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. У зв`язку з наведеним, - суд вважає, що такий процесуальний строк підлягає поновленню, що тягне за собою розгляд адміністративного позову по суті.

Верховний суд в постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16 зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку щодо задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7, 250, 287, 288, 289 КУпАП, п. 2 ч. 1 ст. 241, 242 - 244, 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 16.05.2021 року про накладення адміністративної стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 12 травня 1995 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 12 травня 1995 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 293 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 295 КАС України може бути подана протягом тридцяти днів з моменту складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень КАС України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витрубовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: О.В. Закаблук