Ухвала суду № 108241111, 26.12.2022, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/757/21

Провадження № 1-кп/359/192/2022

У Х В А Л А

26 грудня 2022 року м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

під час судового засідання з технічною фіксацією кримінального провадження № 22020000000000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Магадан Російської Федерації, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , гуртожиток № НОМЕР_2 , кімната № НОМЕР_3 (гуртожиток військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими,

в с т а н о в и в:

29.01.2021 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.

26.12.2022 року під час судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав дев`ять клопотань про визнання як недопустимими доказів; про визнання як неналежними доказів; про визнання як недопустимими доказами, внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, та такими, що не можуть бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого вимогами ст.111 КК України; про визнання як недопустимими доказів, так як зазначені були отримані всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вказані клопотання підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотань.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, відповідно до положень ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, ч.1 ст.87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч.2 та ч.3 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Жоден доказ обвинувачення чи захисту не має наперед визначеної сили, та їх оцінка має ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, а тому на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує сторона захисту.

Так, заявлені в клопотанні докази, що просить визнати недопустимими сторона захисту, можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду вказаного кримінального провадження, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. Очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх із взаємозв`язку з іншими доказами, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.

Долучити до справи та врахувати при наданні оцінки всім дослідженим по справі доказам при винесенні рішення по суті наступні клопотання від 26.12.2022:

1) про визнання як недопустимим доказу - протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу за СКП №3868 від 30 квітня 2020 року в період часу з 10 години 00 хвилин до 17 години 45 хвилин; про визнання як недопустимим доказу - матеріалів негласного розшукового заходу за супровідним листом №13/528цт надійшли з 1 Управління ДОТЗ СБ України на оптичному диску № 4263 від 20.12.2019 у білому пакеті з однією із прозорих сторін;

2) про визнання як недопустимим доказу - протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу за СКП №3868 від 19 лютого 2020 року в період часу з 09 години 30 хвилин до 17 години 50 хвилин; про визнання як недопустимим доказу - матеріалів негласного розшукового заходу, які надійшли з 3 управління ДОТЗ СБ України і знаходяться на диску DVD-R ALLERUS №4337 ЦТ (цілком таємно) від 10.02.2020 в пакеті з твердого паперу, один бік якого затянуто прозорою плівкою;

3) про визнання як недопустимим доказу - протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з електронних інформаційних систем», який був складений з 15 год. 00 хвилин до 23 год. 05 хвилин 25 травня 2020 року; про визнання як недопустимим доказу - матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ДОТЗ СБ України за супровідним листом від 25.05.2020 №13/1602т (вх..№3/189 від 25.05.2020) та знаходяться на оптичному диску DVD-R ALLERUS від 21.05.2020 №4414 «таємно», упакований у паперовий конверт білого кольору один бік обтягнутий прозорою плівкою;

4) про визнання як недопустимим доказу - протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з електронних інформаційних систем», який був складений з 14 год.00 хвилин до 17 год.00 хвилин від 02 червня 2020 року; про визнання як недопустимим доказу - матеріалів негласної слідчої ( розшукової) дії надійшли з ДОТЗ СБ України за супровідним листом від 02.06.2020 №13/1708т (вх..№3/202 від 02.06.2020) та знаходяться на оптичному диску DVD-R ALLERUS від 21.05.2020 №4409 «таємно», упакований у паперовий конверт білого кольору один бік обтягнутий прозорою плівкою;

5) про визнання як недопустимим доказу - протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з електронних інформаційних систем», який був складений з 09 год.00 хвилин до 17 год. 45 хв. від 21 серпня 2020 року; про визнання як недопустимим доказу - матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ДОТЗ СБ України за супровідним листом від 05.08.2020 №13/12651т (вх..№3/316т від 11.08.2020) та знаходяться на оптичному диску DVD+R «Verbatim» від 28.07.2020 №4461 «таємно», упакований у паперовий конверт білого кольору один бік обтягнутий прозорою плівкою;

6) про визнання як недопустимим доказу - протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж», який був складений 18 листопада 2020 року в період часу з 09 год. 00 хвилин до 17 год. 45 хвилин; про визнання як недопустимим доказу - матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ДОТЗ СБ України за супровідним листом від 19.10.2020 №13/3-3266т (вх..№3/460 від 22.10.2020) та знаходяться на оптичному диску DVD+R «Verbatim» від 13.08.2020 №4468 «таємно», упакований у паперовий конверт білого кольору один бік обтягнутий прозорою плівкою;

7) про визнання як неналежними доказів: ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.07.2020 року; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10.09.2020 року; опису речей та документів, які були вилучені на виконання слідчого Шевченківського районного суду м.Києва, складеного 10.09.2020 року; протоколу огляду речей (ком пакт диску) від 24.09.2020 року;

8) про визнання як недопустимими доказами, внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, та такими, що не можуть бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого вимогами ст.111 КК України, письмових доказів: 1. Список іноземних представників: Лейтенанта ОСОБА_11 - командира мобільної тренувальної групи Об`єднаної оперативно-тактичної групи Збройних сил Канади в Україні( паспорт НОМЕР_4 ); Сержанта ОСОБА_8 - заступник командира мобільної тренувальної групи Об`єднаної оперативно-тактичної групи Збройних сил Канади в Україні ( паспорт НОМЕР_5 ); Майстер капрал ОСОБА_9 - радник з питань інженерної підготовки Об`єднаної оперативно-тактичної групи групи Збройних сил Канади в Україні (паспорт НОМЕР_6 ); 2. Документ, який містить інформування про перебування іноземних представників на території Міжнародного центру НГУ з 18 січня по 22 березня 2020 року; 3. Телеграма №107 в якому міститься повідомлення, щодо участі додаткового іноземного інструктора в навчанні операторів НГУ з обслуговування та експлуатації тактичних систем розвідки цілей у попередньо вказаний період: ОСОБА_10 інструктор, громадянин Колумбії; 4. Фотографія схеми руху транспортних засобів по території військового містечка Міжнародного центру; 5. Фотографія функціональних обов`язків командира комендантського взводу навчальної роти дій противника Навчального центру підготовки підрозділів;

9) про визнання як недопустимими доказів, так як зазначені були отримані всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства України: письмових доказів, наданих стороною обвинувачення, які були отримані на підставі доручення слідчого №6/926р від 11.02.2020 року, та зібрані в рамках проведення контр розвідувальної діяльності, зокрема за №17/3-168нт, №17/3-216нт, №17/3-724нт, №17/3-822нт, №17/3-823нт, №17/3-955нт, №17/3-990нт, №17/3-992нт, 17/3-1024нт, №17/3-1028нт, №17/3-1083н, №17/3-1345нт, №17/3-1399нт, №17/3-1398нт.

Ухвала суду окремому оскарженню на підлягає.

Суддя ОСОБА_1