Ухвала суду № 10824088, 17.02.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________

У Х В А Л А

"17" лютого 2010 р. Справа 7/27-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод будівельних матеріалів та залізобетонних конструкцій", м.Херсон

до: Закритого акціонерного товариства "Управління виробничо-технологічної комплектації", м.Херсон

про визнання права власності

Без виклику представників сторін

в с т а н о в и в:

Позивач (ТОВ " Херсонський завод будівельних матеріалів та залізобетонних конструкцій", м.Херсон, код ЄДРПОУ 36008891) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності як за добросовісним набувачем на об'єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс, розташований у м.Херсоні, вул.Рози Люксембург, №6, придбаний на підставі укладеного з суб'єктом господарювання - ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" нотаріально посвідченого договору від 07.08.2008р., яке (право) не визнається відповідачем - ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації", м.Херсон, вул.Р.Люксембург,6, код ЄДРПОУ 04638917).

Одночасно з поданим позовом позивач, з посиланням на приписи статей 66, 67 ГПК України, звернувся із заявою, у якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову.

В якості заходу до забезпечення позову позивач просить суд до вирішення спору по суті заборонити позивачу та всім іншим особам будь-яке використання та користування майновим комплексом з накладенням арешту на зазначений об'єкт нерухомості.

Як на підставу для застосування заходів забезпечення позову посилається на наявність рішення господарського суду Херсонської області від 07.04.2009р. по справі №13/472-ПД-08, яким визнано недійсним правовстановлюючий документ позивача - договір купівлі-продажу від 07.08.2008р., що не виключає можливості, як на думку позивача, протиправного використання зазначеного майна відповідачем та можливість його подальшого відчуження третім особам, що в подальшому може утруднити чи унеможливити виконання рішення у випадку задоволення позову.

Врахувавши предмет позову, запропоновані позивачем засоби забезпечення позову, їх адекватність та підстави застосування, суд залишає подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову без задоволення.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалося в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обгрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 ГПК України.

Позивач не довів належними доказами факту ймовірності припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Не доведено належними доказами також і адекватність засобу забезпечення позову.

Суд зауважує на тому, що заборона відповідачу та всім іншим особам у будь-який спосіб використовувати та користуватись майновим комплексом є втручанням в його діяльність і не є способом забезпечення позову, передбаченим нормами господарсько-процесуального кодексу України.

Наявність судового рішення про визнання недійсним укладеного позивачем з третьою особою договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, на підставі якого ТОВ "Херсонський завод будівельних матеріалів та залізобетонних конструкцій" набуто право власності на спірний об'єкт нерухомості, не може оцінюватись як належний доказ та обгрунтована підстава для застосування заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ТОВ "Херсонський завод будівельних матеріалів та залізобетонних конструкцій", м.Херсон, про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя Н.О. Задорожна