Рішення № 108240479, 03.01.2023, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1060/22

провадження 2-а/166/1/23

категорія: 139

РІШЕННЯ

іменем України

03 січня 2023 року смт Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М.,

за участю секретаря - Заєць Н.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Панасюка І.І.,

представника відповідача - Курцеби Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом представника позивача Панасюка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Адвокат Панасюк І.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 , 05 грудня 2022 року звернувся в суд із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови серії АА №00001740 від 15.11.2022, серії АА №00001747 від 15.11.2022, винесені старшими державними інспекторами відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюком Л.М. та Семенченко Л.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, відповідно 17000 та 34000 грн. Зазначив, що суть порушень полягала у русі транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, зокрема за постановою АА №00001740 - перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,2% (1,665 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,1% (1,402 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон; за постановою АА №00001747 - перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,3% (1,151 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,9% (0,683 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.

Звернув увагу на те, що обидві постанови винесені 15.11.2022 року старшими державними інспекторами відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, тобто одним і тим же органом. При винесенні постанов не було застосовано положення ст.36 КУпАП про накладення одного стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення із числа вчинених. Із змісту постанов вбачається, що ОСОБА_1 притягнули за одне і те ж правопорушення, вчинене ним в один і той же день, з різницею в часі 05 год 33 хв, двічі. Той факт, що два технічні засоби в один і той же день, з такою різницею в часі, при зважуванні одного і того ж транспортного засобу показали суттєво різні показники, дає підстави сумніватись у їх об`єктивності і точності.

Стверджує, що вказані постанови винесені з порушенням норм чинного законодавства, без дослідження всіх обставин справи та є такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що у них відсутні посилання на будь-які докази. Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, є самі оскаржувані постанови, однак вони є предметом спору між сторонами та не можуть розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваних постановах.

Просить визнати постанови серії АА №00001740 від 15.11.2022, серії АА №00001747 від 15.11.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення протиправними та їх скасувати.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 05.12.2022 дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 13.12.2022 позивачу поновлено строк для звернення до суду із даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22 грудня 2022 року.

Представник відповідача 20 грудня 2022 року скерував до суду відзив на позов, в якому зазначив про невизнання позову та вказав, що твердження представника позивача про відсутність передбачених ст. 251 КУпАП доказів на підтвердження винуватості особи, окрім оскаржуваних постанов, - не відповідає дійсності, оскільки вказані постанови містять ідентифікатор доступу, перейшовши за яким, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має можливість ознайомитись із зафіксованими в автоматичному режимі матеріалами, які слугують доказами у справі. Окрім того, постанови містять інформацію про прилади, за допомогою яких відбувається зважування транспортних засобів, відсоток їх похибки, формулу розрахунку відсотків перевищення вагових норм транспортних засобів та інше. Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-2 КУпАП, є автоматично внесені до автоматично сформованої постанови показання технічних приладів, технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Зазначені докази долучені до відзиву, зокрема фотографії транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт (включно з номерними знаками транспортних засобів) та інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем. Крім того, фотографії руху транспортного засобу через автоматичний пункт також містяться на офіційному вебсайті Укртрансбезпеки у мережі "Інтернет" за посиланням, які є у кожній постанові. Щодо тверджень позивача про застосування ч.2 ст.36 КУпАП зазначив, що в даному випадку усі зафіксовані адміністративні правопорушення містять самостійні склади адміністративного правопорушення, з огляду на різницю кожного в об`єктивній стороні - час, місце (відрізок дороги), обставини (фактичні перевищення ваги транспортних засобів у тонах). Вважає, що зафіксовані різними WIM комплексами в різний час на різних ділянках дороги показники порушення вимог законодавства повинні розглядатись окремо в межах сформованих в автоматичному режимі даних, що відповідає ч. 1 ст. 36 КУпАП. Окрім того, доводи представника позивача, що два технічні засоби в один і той же день, з різницею в часі, при зважуванні одного і того ж автомобіля, показали різні показники, не заслуговують уваги, оскільки вага зазначеного транспортного засобу значно перевищувала дозволену вагу, що не виключало перевезення одночасно товарно-матеріальних цінностей, які могли бути розвантажені по шляху прямування. З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім цього, представник позивача пояснив, що відповідачем всупереч ст.77 КАС України не доведено правомірність винесення оскаржуваних постанов, зокрема не надано доказів на підтвердження фактів перевищення згаданих у постановах показників. Надані до відзиву представником відповідача докази не підписані електронним цифровим підписом, відтак не можуть бути прийняті судом до уваги. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Стаття 279-5 ч. 1, 4 КУпАП визначає, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом установлено, визнано ОСОБА_1 , що останній є власником транспортного засобу «DAF CF 85.430», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови серії АА №00001740 від 15.11.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КупАП за те, що 19 вересня 2022 року о 13 год 00 хв, за адресою М-07, км. 381+451, Волинська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу "DAF CF85.430", д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,2% (1,665 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,1% (1,402 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень.

Згідно із постановою АА №00001747 від 15.11.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КупАП за те, що 19 вересня 2022 року о 18 год 33 хв, за адресою М-06 Київ - Чоп, км 24+100, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу "DAF CF85.430", д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,3% (1,151 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5, 9 % (0,683 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон. Порушення зафіксоване за допомогою технічного засобу WIM1, 1. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт врегульовані Постановою КМУ від 27 грудня 2019 р. № 1174, якою затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - Порядок)

Так, згідно з п.п. 2, 16 Порядку посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 2 Порядку система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку).

Відповідно до п. 12 Порядку автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Установлено, що вищевказані адміністративні правопорушення зафіксовані за допомогою технічного засобу WIM54, 054*002 за постановою АА №00001740) та WIM1, 1 за постанова АА №00001747).

Вказані технічні засоби фіксації відповідають вимогам Технічного регламенту, що підтверджується сертифікатами відповідності, сертифікатами перевірки типу, експертними висновками, наданими відповідачем. Відтак суд дійшов висновку, що зважування транспортного засобу проводилось сертифікованою вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані.

Надані відповідачем інформаційні картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, які безпосередньо формуються автоматичним пунктом та надсилаються у вигляді метаданих уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, містять відомості про конкретні габаритно-вагові параметри транспортного засобу на конкретній ділянці автомобільної дороги. Шляхом порівняння установлено, що відомості у наданих відповідачем інформаційних картках автоматичного пункту габаритно-вагового контролю співпадають із відомостями в оскаржуваних постановах та зображеннях екрана із фіксацією факту переміщення автомобіля через такі пункти.

Надані відповідачем докази суд вважає належними й допустими, а в сукупності - достатніми для висновку про вчинення позивачем адмінправопорушень.

Твердження представника позивача про те, що судом було неправомірно прийнято до уваги й всупереч принципу змагальності сторін на шкоду позивачу витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії наданих до відзиву документів є безпідставними. Так, представником відповідача у визначений судом строк подано відзив на позовну заяву із додатками. На виконання ухвали суду від 22.12.2022 відповідачем надано засвідчені електронним цифровим підписом документи, аналогічні тим, які вказані у додатку до відзиву. Враховуючи тотожність даних документів, суд прийняв їх до розгляду.

Як слушно зазначив представник позивача, норма ст.132-1 ч.2 КУпАП є бланкетною й відсилає до іншого нормативного акта, в якому зафіксована правова норма, за порушення якої настає відповідальність. У даному випадку такою нормою є п.22.5 ПДР України. Дійсно, вказаний пункт містить три підпункти, що деталізують суть порушення, які в оскаржуваній постанові не зазначені. Однак, враховуючи, що у фабулі постанов конкретизовано, які саме габаритно-вагові показники перевищено, що обумовлювало право особи бути обізнаним із суттю адмінправопорушення та право на своєчасний захист від такого звинувачення, на думку суду, незазначення підпункту п.22.5 ПДР України не є таким, що істотно впливало на законність оскаржуваних постанов.

Доводи представника позивача про необхідність розгляду справ за обома адмінправопорушеннями за правилами ч.2 ст.36 КУпАП та накладення одного стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених є безпідставними. Так, установлено, що порушення зафіксовано у різний час на різних ділянках дороги, й, що найголовніше, у ході зважування зафіксовано суттєво відмінні показники навантаження. Враховуючи особливості правовідносин із надання послуг перевезення, що може полягати у зміні маршруту, пунктів зупинки, замовника, підстав вважати дане правопорушення триваючим у суду немає. Відтак відповідачем (різними посадовими особами, що діяли від його імені) правомірно за правилами ст.36 КУпАП накладено стягнення за кожне правопорушення окремо.

Твердження позивача про можливе переміщення вантажу в автомобілі під час руху останнього внаслідок незадовільного дорожнього покриття суд оцінює критично. Так, відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, для транспортування вантажу треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. За правилами п. 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі 803/1540/16.

Таким чином, на переконання суду, оскаржувані постанови винесені на підставі належних і допустимих доказів уповноваженими особами із дотриманням передбаченої законом процедури. Відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 286, 293 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову представника позивача Панасюка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Дата складення повного рішення - 13 год 10 хв 04 січня 2023 року.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун