Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 446/836/20
Провадження № 1-кп/451/36/23
УХВАЛА
іменем України
03 січня 2023 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
Справа № 446\836\20
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщені суду м. Радехів під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140220000285 від 03.07.2018 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Туринка Жовківського району Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України на підставі п. 2 ч.1 ст.49 КК України та закриття кримінального провадження,
де сторонами та учасниками провадження виступають з боку:
обвинувачення - прокурор ОСОБА_4
захисту - захисник ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
учасники провадження - потерпілий ОСОБА_6 ,
законний представник потерпілого ОСОБА_7 ,
представник потерпілого ОСОБА_8
за участю прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілого, законного представника неповнолітнього потерпілого, представника потерпілого
в с т а н о в и в:
22.12.2022 року згідно ухвали колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 08.12.2022 року до Радехівського районного суду Львівської області передано на розгляд кримінальне провадження № 12018140220000285 від 03.07.2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України ( ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 31.10.2022 року вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19.05.2022 стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України скасований та призначено новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 в суді першої інстанції).
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_3 02.07.2018 близько 13 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Зеленій в с. Верени Кам`янка - Бузького району Львівської області в напрямку виїзду на автодорогу сполучення «Батятичі-Туринка», порушуючи вимоги пункту 1.5 Правил дорожнього руху України затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яким вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків та вимоги пункту 2.36 яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, пункту 2.9 яким передбачено що водієві забороняється: а) «керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та пункту 11.3 яким передбачено що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в коленому напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом рухався по середині дороги та не надав переваги зустрічному мотоциклу «ОБОМ» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого відбулось зіткнення вищевказаних транспортних засобів. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав згідно з висновком судово-медичної експертизи № 679 від 17.08.2018 тілесне ушкодження у виді відкритого перелому середньої третини кісток правої гомілки, яке утворилося від дії тупого твердого предмета (предметів), могла виникнути від удару виступаючими частинами кузова автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди 02 липня 2018 року та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення ним правил безпеки дорожнього руху, вчинене особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Також, згідно обвинувального акта, ОСОБА_3 02 липня 2018 року близько 13 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно- справним автомобілем марки «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Зеленій в с. Верени Кам`янка-Бузького району Львівської області в напрямку виїзду на авто дорогу сполучення «Батятичі-Туринка», в порушення вимог п. 11.3 Правил дорожнього руху України здійснив зіткнення з зустрічним мотоциклом д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого заподіяв останньому тяжке тілесне ушкодження, поставивши потерпілого в небезпечний для життя стан. Так, після вчинення зіткнення з зустрічним мотоциклом д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , водій ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що мотоцикліст ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, через що перебуває в небезпечному для житті стані, позбавлений реальної можливості до самозбереження, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не звернувся за допомогою до присутніх осіб і не відправив потерпілого до лікувального закладу, хоча повинен і мав об`єктивну можливість це зробити, легковажно розраховуючи на те, що можлива допомога буде надана іншими особами, натомість не залишившись на місці ДТП, автомобілем самовільно покинув місце пригоди, чим залишив потерпілого в небезпечній ситуації, в яку сам його і поставив.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство та інший безпорадний стан, при цьому маючи змогу надати їй допомогу, оскільки він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
22.12.2022 р. автоматизованою системою документообігу суду Д-3 справа призначена для розгляду судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 26.12.2022 призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
28.12.2022 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву у з`язку з неявкою - хворобою захисника обвинуваченого.
03.01.2023 в підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинений ним кримінальний злочин за ч. 1 ст. 135 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та про закриття у зв`язку з цим кримінального провадження за ч. 1 ст. 135 КК України; при цьому зазначив, що йому зрозумілі роз`яснені судом суть і наслідки такого звільнення від відповідальності, а саме: що звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про його виправдання або визнання невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, що вказана обставина закриття провадження є нереабілітуючою і не звільняє його від цивільно-правових наслідків вчинення кримінального правопорушення та від відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.
Прокурор, захисник, представник потерпілого, законний представник потерпілого та потерпілий в підготовчому судовому засіданні не заперечили проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України, вказавши, що законних підстав для відмови у задоволенні клопотання немає, враховуючи, що з події минуло більше 3 років.
Разом з тим, обвинуваченому судом роз`яснено суть обвинувачення за ч. 1 ст. 135 КК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Крім того, обвинуваченому роз`яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав, що звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про його виправдання або визнання невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, не звільняє його від цивільно-правових наслідків вчинення кримінального правопорушення та від відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд, оголосивши та вислухавши клопотання обвинуваченого, думку прокурора, представника потерпілого, законного представника потерпілого, потерпілого, захисника, роз`яснивши наслідки закриття провадження за вказаних обставин, дійшов до наступного висновку.
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140220000285 від 03.07.2018 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, вчинене діяння, яке інкримінується обвинуваченому, мало місце 02.07.2018 року та перебіг строків давності від вказаного періоду, у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався.
Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадках встановлених підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1постанови "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. ч. 2-4 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності. З системного аналізу норм КК України та КПК України, слідує, що така згода обвинуваченого, та сплив, встановлених ст. 49 КК України строків, є безумовною підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього, що перешкоджає подальшому здійсненню будь-яких процесуальних дій в цьому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, а який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
З огляду на положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України є нетяжким злочином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Наведене свідчить про те, що з моменту вчинення протиправних дій обвинуваченим минуло більше ніж 3 роки.
На час розгляду клопотання, судом не встановлено та сторонами провадження не надано даних про вчинення обвинуваченим нових злочинів, а так само і відомостей про переривання чи зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
За змістом ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття провадження, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень, наполягав на закритті провадження, відповідно до ст. 49 КК України.
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження та звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 п. 2 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України.
Керуючись ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, ст. ст. 284, 288, 314, 376, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України на підставі ст.49 ч.1 п.2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12018140220000285 від 03.07.2018 року в частині за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено о 08 годині 20 хвилин 04.01.2023 року.
Головуючий суддяОСОБА_1
Судове рішення № 108240168, Радехівський районний суд Львівської області було прийнято 03.01.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 446/836/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: