Рішення № 10823113, 10.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2010 р. Справа № 1/02-22-42/233-10

вх. № 6431/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ФО П ОСОБА_1, м. Луцьк

до ТОВ "Торгівельна компанія "Інтермаркет", м. Харків

про стягнення 105018,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФО П ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Торгівельна компанія "Інтермаркет", про стягнення заборгованості за договором поставки № ТП-412 від 03.01.2008р. у сумі 105018,18 грн., в т.ч. основний борг у сумі 77163,56 грн., пеня в сумі 7887,60 грн., інфляційні втрати в сумі 15838,49 грн., 3% річних у сумі 4128,53 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що 05.08.2010р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості 105956,85 грн., в т.ч. основний борг у сумі 77163,56 грн., пеня в сумі 8748,04 грн., інфляційні втрати в сумі 15529,84 грн., 3% річних у сумі 4515,41 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір, позовних вимог, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, тому суд приймає уточнення позивача до розгляду.

Суд, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

03.01.2008р. року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та відповідачем ТОВ "Торгова група "Інтремаркет" (покупець) був укладений договір № ТП-412 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, систематично поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати товар та оплачувати його.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару на адресу відповідача.

Так відповідно до накладних, копії яких надані до матеріалів справи (а.с. 15-35), позивач поставив на адресу відповідача в період з 21.03.2008р. по 19.01.2009р. товар на загальну суму 92163,56 грн.

Відповідно до п.3.3 Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

Отже відповідно до вказаного пункту строк оплати поставленого товару вже наступив.

Як зазначає позивач, що підтверджується випискою з банку, відповідач перерахував на рахунок позивача 15000,00 грн.

Таким чином несплаченою залишилась сума в розмірі 77163,56 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ст. 713 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або це випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а ч.2. ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано предявлено до стягнення основний борг у сумі 77163,56 грн.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору, а саме п.6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно не оплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивачем наданий розрахунок пені, згідно якого пеня за період прострочення з 20.03.2009р. по 20.09.2009р. складає 8748,04 грн.

Суд приймає наданий позивачем розрахунок пені.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума нарахованих інфляційних складає 155229,84 грн., та 3% річних, сума яких складає 4515,41 грн.

Згідно Листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" при застосуванні індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з врахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця

Суд зазначає, що позивачем безпідставно нараховані інфляційні за декілька днів прострочення платежу.

При цьому з наданого розрахунку вбачається, що позивачем безпідставно робились вирахування інфляційних за ті місяці, коли індекс інфляції був менше ніж 100, оскільки за такі періоди не робляться донарахування інфляційних, але і не робляться відрахування такої складової.

Інфляційні нараховуються в такому порядку : за червень - липень 2008 р. на суму заборгованості 26725,72 грн., за вересень - жовтень 2008р. на суму заборгованості 60295,65 грн., за листопад - грудень 2008р. на суму заборгованості 78459,57 грн., за січень - березень 2009 р. на суму заборгованості 63459,57 грн., за квітень 2009р. - червень 2010р. на суму заборгованості 77163,56 грн.

Загальна сума інфляційних втрат за вказані періоди з врахуванням сум заборгованості складають 15479,63 грн., які підлягають стягненню з відповідача, в решті суми 50,21 грн. суд відмовляє.

Наданий розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, тому наданий розрахунок приймається судом.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 77163,56 грн., пені в розмірі 8748,04 грн., інфляційних втрат у розмірі 15479,63 грн., 3% річних у розмірі 4515,41 грн. В частині стягнення інфляційних у сумі 50,21 грн. суд відмовляє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1059,07 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог вх. № 2911 від 05.08.2010р.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Інтермаркет" (61001 м. Харків, пр.Гагаріна, 7, к.1, п/р 2600900601403 в Філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Львові, МФО 325718, код 13827416) на користь ФО П ОСОБА_1 (43020 АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Луцькій філії ВАТ "ВТБ банк" у м. Києві, МФО 321767, код НОМЕР_1) основну заборгованість у сумі 77163,56 грн., пеню в розмірі 8748,04 грн., інфляційні втрати в розмірі 15479,63 грн., 3% річних у розмірі 4515,41 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1059,07 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В частині стягнення інфляційних у сумі 50,21 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 16.08.2010р.