Ухвала суду № 108229826, 03.01.2023, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.01.2023

Справа № 497/1892/22

Провадження № 2-а/497/2/23

УХВАЛА

про проведення судового розгляду в режимі відео-конференції

03.01.23 року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, вивчивши за відсутністю сторін у приміщенні суду в м.Болград матеріали справи з адміністративним позовом адвоката Арабаджи Ірини Михайлівни в інтересах позивача ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

13.12.2022р. у провадження Болградського районного суду Одеської області з Одеського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла адміністративна справа з вищевказаним позовом адвоката Арабаджи І.М. в інтересах, як вона зазначає, ФОП " ОСОБА_1 ", яким вона просить про скасування постанови відповідача щодо накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_1 , розгляд справи судом призначено на 09.02.2023р.

02.01.2023р. від Воробйової А.О. - представника відповідача - надійшли електронною поштою відзив на позов та заява з клопотанням, яким вона просить про надання їй можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon", у зв`язку з віддаленістю її від приміщення суду та у зв`язку з продовженням воєнного стану в Україні. До заяви і відзиву надано підтвердження про направлення їх копії іншій стороні.

Вивчивши доводи клопотання представника відповідача, суд встановив, що, відповідно до ст.196 КАС України "...головуючий ... забезпечує додержання ... здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи...".

А, відповідно до ст.195 цього ж кодексу, "...Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. 2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. 3. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). 4. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України (ст.195 доповнено новою частиною згідно ЗУ №540-IX від 30.03.2020). 5. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. 6. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. 7. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду. 8. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання".

Наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020р. №196 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду" у новій редакції. Відповідно до оновленого Порядку суди для проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку можуть використовувати, зокрема, комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Болградський районний суд Одеської області має відповідну технічну можливість для здійснення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (за умови відсутності нестабільності електропостачання, що пов`язане, наразі, з військовим станом), тому, за таких обставин, головуючий суддя дійшов висновку, що клопотання учасника справи про забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою з використанням власних технічних засобів заявника та програмного забезпечення "EasyCon" - підлягає задоволенню з покладенням на учасника справи, який подав відповідну заяву, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо.

Сторонам також слід роз`яснити, що відповідно до статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Вирішення справ у порядку письмового провадження є правом сторін, який вони реалізовують, заявляючи клопотання про розгляд справи за їх відсутності, оскільки письмове провадження дозволяє скоротити терміни розгляду справ, при цьому за сторонами зберігаються права надати будь-які письмові пояснення по суті справи та обґрунтувати їх належними доказами, які також додаються до таких пояснень та досліджуються судом у межах процесуальних норм. Окрім скорочення строку розгляду справи, переваги застосування письмового провадження є очевидними: 1) письмовий виклад обставин справи носить більш точний характер, ніж заяви, зроблені в усній формі - суд має змогу глибше проникнути у суть та детальніше дослідити аргументи та заперечення, викладені на папері, аніж усно проголошені; 2) письмове провадження надає більше зручностей сторонам (замість того, щоб з`являтися в судове засідання, який знаходиться далеко від їх постійного місця проживання, або наймати представників, які здійснювали представницькі функції в суді, сторони можуть обмежитися надісланням поштою письмових заяв і пояснень. Завдяки цьому зберігаються як часові, так і фінансові ресурси); 3) якщо сторони змагаються між собою в письмовій формі, то вони мають можливість перебуваючи у зручній атмосфері та у будь-який час обміркувати свою позицію, дослідити доводи опонента та викласти свої аргументи та обґрунтування. Усе це набагато зручніше робити у письмовій формі, аніж у судовому засіданні, коли сторона вперше чує доводи іншої сторони і повинна одразу відреагувати на них, оскільки участь у судовому засіданні вимагає від сторін вміння чітко і точно викладати своїх думки, швидко орієнтуватися у обставинах справи, матеріальних та процесуальних нормах; 4) письмове провадження виключає можливість відкладення судового засідання у зв`язку із неявкою сторони у судове засідання або затягування судового розгляду справи внаслідок зловживання сторонами своїми процесуальними правами; 5) для більшості юридичних осіб, права чи інтереси яких порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, участь у судовому засіданні має наслідком витрати великої кількості часу та вчинення додаткових дій (оформлення відрядження, видача довіреності тощо). Варто звернути увагу на те, що існуюча система адміністративного судочинства надає однакове значення як усній, так і письмовій формі змагання сторін - суд зобов`язаний ґрунтуватися як на доводах і доказах, викладених сторонами усно, так і на поданих ними письмових поясненнях. Таким чином, процедура вирішення судом спору у порядку письмового провадження нарівні із судовим розглядом справи у судовому засіданні, є дієвим процесуальним механізмом оперативного та ефективного вирішення публічно-правових спорів.

Керуючись ст.ст.128, 130, 212, 214,223, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити призначене на 09:00 годину 09.02.2023р. судове засідання з розгляду справи з адміністративним позовом адвоката Арабаджи Ірини Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - у приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: м.Болград Одеської області, вул.25 Серпня,192, зала №10 - в режимі відеоконференції з використанням поза межами приміщення суду власних технічних засобів Воробйової Анастасії Олегівни - представника відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повідомити учасників справи про організацію судового засідання в режимі відеоконференції та роз`яснити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Суддя А.В. Кравцова