Рішення № 10822970, 17.08.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.10           Справа № 19/35-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

позивача – Клекта І.Т. (довіреність б/н від 11.01.2010р.)

відповідача – не з’явився

прокурор - Корнієнко О.О. (посвідчення №789 від 13.07.2005р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №19/35-10

за позовом військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі квартирно – експлуатаційного відділу м.Полтава Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад», м.Ромни

про стягнення 8066,96 грн., розірвання договору, звільнення приміщення

встановив:

У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3203, 67 грн. заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди, звільнення приміщення.

03.06.2010р. прокурор подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог по орендній платі до 5749, 76 грн., мотивуючи свою заяви тим, що відповідач після порушення провадження у справі продовжує не сплачувати орендну плату за користування військовим майном (а.с.45).

Ухвалою суду від 03.06.2010р. було прийнято заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог до 5749, 76 грн., а також продовжено строк вирішення справи у більш ніж двомісячний строк.

26.07.2010р. позивач подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог по орендній платі 8066,96 грн.

27.07.2010р. прокурор подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог по орендній платі до 8066,96 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2010р. було прийнято заяви позивача та прокурора про збільшення розміру позовних вимог до 8066,96 грн.

Від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву в яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень посилається на рішення господарського суду Сумської області від 21.05.2009р. №7/26-09, за позовом військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі квартирно – експлуатаційного відділу м.Полтава Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад», м.Ромни про розірвання договору №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р., зобов’язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з орендної плати яким було встановлено, що відповідно до умов договору, розмір орендної плати за січень 2006 року по – березень 2009 року становить 13318, 94 грн. станом на 01.04.2009р. ТОВ «Влад» сплачено орендної плати в розмірі 15145,54 грн. і таким чином повністю виконано умови договору та проведено попередню оплату за орендовані приміщення по договору №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р. в сумі 1826,60 грн. Крім того, вказує що розмір орендної плати за період з травня 2009 року по травень 2010 року включно з врахуванням індексу інфляції становить 1276,11 грн. Також відповідач посилається на інші обставини зазначені в запереченнях.

09.08.2010р. від позивача надійшли витребувані судом документи, в тому числі уточнюючий розрахунок заборгованості, розрахунок штрафних санкцій, акт звірки розрахунків, а також заява прокурора про збільшення розміру позовних вимог по орендній платі до 8280,43 грн.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позов підтримали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи позовної заяви з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Головним квартирно – експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р. (а.с.8-11). Після цього квартирно – експлуатаційний відділ м. Полтава уклав з відповідачем додатковий договір №162 від 27.06.2007р. до вказаного договору (а.с.20-21).

На виконання умов п.1.1 зазначеного договору орендодавець передав відповідачу (орендар) в строкове платне користування контрольно – технічний пункт, бокс для автомобілів на 10 а/м, гараж на 6 а/м, бойлерну, склад військово – технічного майна, частину нежитлових приміщень, будівлі, пункт технічного обслуговування та ремонту автомобілів загальною площею 1424,2 кв.м., та паркан довжиною 352 м/п військового містечка №4 за адресою: Сумська область, м.Ромни, вул. Пролетарської Солідарності, 1 що підтверджується актом прийому - передачі підписаного сторонами договору (а.с.14).

Відповідно до п. 5.2 договору №242/2000/ГоловКЕУ, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та відповідно до п.5.12 договору відповідач зобо’язаний щомісячно компенсувати позивачу кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Згідно п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, складає 9124,4 грн. за рік без ПДВ.

Відповідно до п.3.2 договору №242/2000/ГоловКЕУ орендна плата за перший місяць оренди (базовий місяць вересень 2000р.) складає 760,28 грн. без ПДВ, з ПДВ 912,34 грн.

Згідно пункту 1 додаткового договору №162 від 27.06.2007р. до договору №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р. пункт 3.1 розділу 3 викладено в такій редакції: 3.1 Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди січень 2007 року на рівні 338,40 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. №1846), яка становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди січень 2007 року 119,48 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за наступні місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на індекси інфляції за наступні місяці.

Згідно пункту 2 додаткового договору №162 від 27.06.2007р. пункт 3.4 розділу 3 викладено в такій редакції: 3.4 Розмір орендної плати може бути переглянуто на протязі року на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів за результатами моніторингу орендної плати на ринку нерухомості за місцем розташування військового майна та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.3.1 - 3.2 інструктивного листа Фонду державного майна України встановлена договором орендна плата за базовий місяць ділиться на дві частини – суму, яка відповідає розрахунку за Методикою відповідно до ставки визначено в Методиці, та суми доданої за результатами конкурсу, визначається і врахування індексів інфляції у порядку встановленому Методикою, сума, яка відповідає розрахунку орендної плати за поточний місяць відповідно до ставки визначеної у Методиці. Ця сума, прямо пропорційна зазначеній орендній ставці, коригується відповідно до формули на 0,45 (а.с.105).

Згідно п.3.3 вказаного інструктивного листа до результату розрахунку відповідно до п.3.2 цього порядку додається сума, додана за результатами конкурсу, скоригована на ті ж індекси інфляції.

Згідно договору оренди орендна плата за базовий місяць травень 2009р. складає 18202 грн., згідно додаткової угоди №162 від 27.06.2007р. орендна плата за домовленістю сторін за травень 2009 року встановлена в розмірі 515,60 грн.

Відповідно до інструктивного листа Фонду державного майна України від 22.04.2009р. та постанови Кабінету Міністрів України №316 від 25.03.2009р. застосовується зменшення орендних ставок на коефіцієнт 0,45.

Згідно п.3.2 договору №242/2000/ГоловКЕУ орендна плата перераховується відповідачем на рахунок позивача щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Свої зобов’язання за договором оренди №242/2000/ГоловКЕУ відповідач виконав не в повному обсязі, а саме, сума заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі за період із червня 2009р. по 25 липня 2010р. становить 6614,88 грн., а також 616,59 грн. компенсації податку на землю, що підтверджується розрахунками позивача та актом звірки розрахунків сторін.

У відповідності до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 6614,88 грн. та 616,59 грн. компенсації податку на землю підлягають задоволенню.

Також позивач та прокурор, просять суд стягнути з відповідача пеню в сумі 992,16 грн. та 56,80 штрафних санкцій.

Відповідно до договору оренди №242/2000/ГоловКЕУ, а саме, пункту 3.4 – орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення заборгованості за кожен день просторочення.

Згідно п.11.2 договору оренди №242/2000/Головку за прострочення платежів по орендній платі та за надані комунальні послуги понад один місяць орендар сплачує щомісячну неустойку в розмірі 0,1% від вартості орендованого майна.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №242/2000/ГоловКЕУ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 992,16 грн. та 56,80 грн. штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Крім того, позивач та прокурор просять суд розірвати договір оренди нежитлових приміщень №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р. та зобов’язати відповідача звільнити нежитлові приміщення, які він використовує на підставі договору №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р.

Згідно ч.2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.10.4 договору №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р., договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу позивача з примусовим звільненням займаних відповідачем нежитлових приміщень у разі несплати останнім орендної плати та інших платежів згідно договору більш ніж за три місяці, а також на вимогу однієї із сторін на вимогу суду, арбітражного суду випадку невиконання сторонами своїх обов’язків.

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем умов договору №242/2000/ГоловКЕУ в частині несплати орендної плати у встановленому порядку і розмірі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди нежитлових приміщень №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р. та зобов’язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, які він використовує на підставі договору №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р.

Згідно частини 6 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язаних з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову – на відповідача;

- при відмові в позові – на позивача;

- при частковому задоволенні позову – на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача в доход бюджету витрати по сплаті державного мита за вимогою майнового характеру в сумі 102 грн., а також 85 грн. державного мита за вимогами немайнового характеру та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

          Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 32, 33, 34, 44, 49, 69, статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Прийняти заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог до 8280,43 грн.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад» (Сумська область, м.Ромни, вул.Щучки, 4 код 23636491, р/р 26000000178001 банк: ПІБ м.Ромни, МФО 337201) на користь Квартирно – експлуатаційного відділу м.Полтава (м.Полтава, вул.Сінна, 36, р/р 31259273210013 в ГУ ДКУ в Полтавській області, код 08377170) боргу в розмірі 8280,43 грн. в тому числі: 6614,88 грн. заборгованості по орендній платі, 616,59 грн. компенсації податку на землю, 992,16 грн. пені, 56,80 грн. штрафних санкцій.

Розірвати договір №242/2000/ГоловКЕУ від 17.11.2000р. оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка №4 в Роменському гарнізоні за адресою: Сумська область, м.Ромни, вул. Пролетарської Солідарності, 1 укладений між Головним квартирно – експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Влад».

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Влад» (Сумська область, м.Ромни, вул.Щучки, 4 ід. код 23636491) звільнити нежитлові приміщення розташовані за адресою: Сумська область, м.Ромни, вул. Пролетарської Солідарності, 1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад» (Сумська область, м.Ромни, вул.Щучки, 4 ід. код 23636491, р/р 26000000178001 банк: ПІБ м.Ромни, МФО 337201) в доход державного бюджету м.Суми (р/р 31112095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, код ЕДРПУО 23636315, банк- ГУДКУ Сумської області, МФО 837013, символ звітності банку 095) 187 грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад» (Сумська область, м.Ромни, вул.Щучки, 4 ід. код 23636491, р/р 26000000178001 банк: ПІБ м.Ромни, МФО 337201) в доход державного бюджету м.Суми (р/р 31215259700002, код платежу 22050000, код ЕДРПУО 23636315, банк- ГУДКУ Сумської області, МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення підписаний та проголошений у судовому засіданні 17.08.2010р.

Суддя (підпис) Н О.Спиридонова

Суддя