Ухвала суду № 108229335, 27.12.2022, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1754/22

Ухвала

Іменем України

"27" грудня 2022 р. слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Осіївка Бершадського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2022 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_10 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, яке згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2022 року передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_11 .

Дане клопотання обґрунтоване тим, що у відділенні поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12022020220000166 від 02.07.2022 року, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_10 - 21.06.2022 року о 18:35год. зайшов до приміщення торгової зали супермаркету «Грош», що розташований за адресою: вул. Незалежності, 51 м. Калинівка Вінницької області, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю - науково виробничому підприємству «Аргон» (ЄДРПОУ 13323704), юридична адреса: вул. Ширшова, 31, м. Вінниця щоб купити продукти харчування. Перебуваючи у приміщенні супермаркету «Грош», у ОСОБА_10 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно Указу Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 року №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. ОСОБА_10 у період дії в Україні воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяв із полиць торгової зали супермаркету та поклав до свого білого пакету, зокрема: алкогольний напій «Арарат Вірменський 7pоків», 0,7 л. + 2 бокала ринкова вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 08.07.2022 року № 4609/4610/22-21 становить 867грн.84 коп. за 1 шт., всього на суму 867грн.84коп.; «Курку-гриль» власного виробництва супермаркету «Грош 12» вагою 1,500 кілограм, ринкова вартість якої, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 08.07.2022 року № 4609/4610/22-21 становить 254грн.70коп. за 1,500 кілограм, всього на суму 254грн.70коп., таким чином викравши їх. Після цього, ОСОБА_10 вийшов із торгової зали супермаркету «Грош» повз касу, не розрахувавшись за товар, який знаходився в його пакеті. Заволодівши викраденим майном ОСОБА_10 покинув приміщення супермаркету та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши своїми умисними протиправними діями Товариству з обмеженою відповідальністю - науково виробничому підприємству «Аргон» (ЄДРПОУ 13323704) майнову шкоду на загальну суму 1122грн.54коп. Крім цього, ОСОБА_10 - 23.06.2022 року о 10:00год. зайшов до приміщення торгової зали супермаркету «Грош», що розташований за адресою: вул. Незалежності, 51 м. Калинівка Вінницької області, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю - науково виробничому підприємству «Аргон» (ЄДРПОУ 13323704), юридична адреса: вул. Ширшова, 31, м. Вінниця, щоб купити продукти харчування. Перебуваючи у приміщенні супермаркету «Грош», а саме у проходячи повз відділ, де продаються алкогольні напої, у ОСОБА_10 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно Указу Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. ОСОБА_10 у період дії в Україні воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, діючи повторно, таємно, шляхом вільного доступу, взяв із полиць торгової зали супермаркету та поклав до свого білого пакету, зокрема: алкогольний напій «Віскі Double Black 0,7 л кор. Johnnie Walker», ринкова вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 06.07.2022 року № СЕ-19/102-22/9540-ТВ становить 1589грн.33коп. за 1 шт., всього на суму 1589грн.33коп., таким чином викравши його. Після цього, ОСОБА_10 вийшов із торгової зали супермаркету «Грош», повз касу, не розрахувавшись за товар, який знаходився в його пакеті. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_10 покинув приміщення супермаркету та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши своїми умисними протиправними діями Товариству з обмеженою відповідальністю - науково виробничому підприємству «Аргон» (ЄДРПОУ 13323704) майнову шкоду на загальну суму 1589грн.33 коп. Крім цього, ОСОБА_10 , 23.06.2022 року о 20:00год. зайшов до приміщення торгової зали супермаркету «Грош», що розташований за адресою: вул.Незалежності, 51 м. Калинівка Вінницької області, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю - науково виробничому підприємству «Аргон» (ЄДРПОУ 13323704), юридична адреса: вул. Ширшова, 31, м. Вінниця, щоб купити продукти харчування. Перебуваючи у приміщенні супермаркету «Грош», у ОСОБА_10 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно Указу Президента України від 17.05.2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. ОСОБА_10 у період дії в Україні воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, діючи повторно, таємно, шляхом вільного доступу, взяв із полиць торгової зали супермаркету та поклав до свого білого пакету, зокрема: алкогольний напій віскі «Glenfiddich» ємністю 1 л. ринкова вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 08.07.2022 року №4602-4603/22-21 становить 2074грн.75коп. за 1 шт., всього на суму 2074грн.75коп.; «Курку-гриль» вагою 1,361 кілограм, власного виробництва супермаркету «Грош 12», ринкова вартість якої відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 08.07.2022 року № 4609/4603/22-21 становить 231грн.10коп. за 1,361 кілограм, всього на суму 231грн.10коп., таким чином викравши їх. Після цього, ОСОБА_10 вийшов із торгової зали супермаркету «Грош», повз касу, не розрахувавшись за товар, який знаходився в його пакеті. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_10 покинув приміщення супермаркету та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши своїми умисними протиправними діями Товариству з обмеженою відповідальністю - науково виробничому підприємству «Аргон» (ЄДРПОУ 13323704) майнову шкоду на загальну суму 2305грн.85коп. Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , будучи повідомлений 06.08.2022 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12022020220000166 від 04.07.2022 року, під час проведення слідчого експерименту у вищезазначеному провадженні повідомив, що 20.07.2022 року о 14:00год. приїхав у гості до свого знайомого товариша ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тимчасово проживає у вагончику для проживання на території будівництва, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у вагончику для проживання, під час відсутності ОСОБА_12 , у ОСОБА_10 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно Указу Президента України від 17.05.2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. ОСОБА_10 у період дії в Україні воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, з корисливих мотивів, діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяв на тумбочці мобільний телефон торгової марки «Huaweі» серії «У6» моделі «ATU-L31» біло-золотистого кольору, ринкова вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 22.08.2022 року № 5353/22-21 становить 551грн.25коп., а також грошові кошти у розмірі 300 гривень, купюри номіналом 200 гривень та 100 гривень, таким чином викравши їх. Заволодівши викраденим майном ОСОБА_10 покинув територію вищевказаного будівництва та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши своїми умисними протиправними діями ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 851грн.25коп. Відповідно до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України 06.08.2022 року складено та погоджено з процесуальним керівником обґрунтоване повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_10 . Крім цього, відповідно до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України 09.08.2022 року складено та погоджено з процесуальним керівником ще одне обґрунтоване повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_10 . На момент повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, органом досудового розслідування зібрано вагомі докази, що підтверджують причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінальних правопорушень, зокрема протоколами прийняття заяви від 01.07.2022 року; протоколами допиту представника потерпілої особи - ОСОБА_13 від 02.07.2022 року; речовими доказами; висновками експерта за результатами проведення судових товарознавчих експертиз від 06.07.2022 року та 08.07.2022 року. В ході досудового розслідування ОСОБА_10 порушив обов`язки, передбачені п.1 ч.7 ст.42 КПК України. Встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваного у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочині (у виді позбавлення волі на строк до 8 років), та те, що ОСОБА_10 був раніше судимий та перебував в місцях позбавлення волі, а також те, що наразі в Україні введено воєнний стан та ОСОБА_10 може переховуватися від органу досудового розслідування чи покинути територію України через неконтрольовану частину кордону із метою уникнення кримінальної відповідальності. Тому, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду є достатньо високим. Також, надаючи оцінку можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги, що з огляду на короткий час досудового розслідування, а саме те, що кримінальне провадження розпочато 02.07.2022 року, в зв`язку із чим досудове розслідування у справі не завершено. Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_10 може незаконно впливати на представника потерпілої особи, з метою зміни показів, оскільки йому вручені копії матеріалів кримінального провадження та відомі не лише його анкетні дані, але й фактичне місце проживання, що може позбавити орган досудового розслідування можливості зібрати та надати суду належні, допустимі та беззаперечні докази вини підозрюваного. З огляду на те, що підозрюваний не працює та не має законних джерел до існування, існує ризик того, що останній вчинить інше кримінальне правопорушення. Оскільки підозрюваний ОСОБА_10 був раніше судимий, перебував у місцях позбавлення волі, не одружений, постійного місця роботи та інших соціально стримуючих факторів не має, тому є підстави вважати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України. Обставини, передбачені ст.178 КПК України, які би перешкоджали застосуванню щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні. Саме застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повністю відповідає охороні прав і інтересів суспільства, а інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового слідства та не зможуть запобігти доведеним ризикам, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу є передчасним.

В судовому засіданні слідча ОСОБА_14 підтримала дане клопотання та зазначила, що всі підстави для застосування у відношенні ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, викладені у поданому слідчому судді процесуальному документі.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подане слідчим ОСОБА_7 клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

ОСОБА_15 будучи особою, у відношенні якої ставиться питання про застосування запобіжного заходу, заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_16 підтримав позицію свого підзахисного.

Вислухавши позицію слідчого, прокурора, думку підозрюваного та його захисника, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків:

Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020220000166 від 02 липня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 08.08.2022 року у справі № 132/1754/22, відносно підозрюваного ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 06 жовтня 2022 року включно.

Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 28.09.2022 року, підозрюваного ОСОБА_10 оголошено в розшук, у зв`язку із чим зупинено досудове розслідування.

Відповідно до ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 21.10.2022 року у справі № 132/1754/22, надано дозвіл на затримання ОСОБА_10 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26.12.2022 року ОСОБА_10 затриманий на виконання ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 21.10.2022 року у справі №132/1754/22.

Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 26.12.2022 року, відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022020220000166 від 02.07.2022 року.

27.12.2022 року ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Згідно клопотання про застосування запобіжного заходу, поданого 21.10.2022 року та підтриманого у судовому засіданні 27.12.2022 року, слідчий СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , просить застосувати відносно ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні обставини, що дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених пп.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_10 зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до частини п`ятої статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Статтею 2 КПК України регламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини першої статті 176 КПК України передбачено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також, статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

За частиною першою статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_10 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_10 до кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого, прокурора, що повідомлена ОСОБА_10 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема протоколами про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.07.2022 року; протоколами допиту представника потерпілого ОСОБА_13 від 02.07.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 08.07.2022 року; протоколами огляду речей від 20.07.2022 року; висновком експерта від 06.07.2022 року № СЕ-19/102-22/9540-ТВ; висновком експерта від 08.07.2022 року №4609/4610/22-21; висновком експерта від 08.07.2022 року № 4602-4603/22-21; протоколом проведення слідчого експерименту від 06.08.2022 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 07.08.2022 року; висновком експерта від 22.08.2022 року № 5353/22-21, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, вважаючи, що існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

При визначенні імовірності переховування підозрюваного ОСОБА_10 від органів досудового розслідування та/або суду, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Так, кримінальні правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, у яких підозрюється ОСОБА_10 , передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду під час притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного ОСОБА_10 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 року, заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 року, заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. У рішенні по справі «Летельє проти Франції», Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_10 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений до покарання у виді позбавлення волі, яке відбував реально.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022 року), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2500-IX від 15.08.2022 року), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2738-IX від 16.11.2022 року), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку із цим, Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою від 27.01.1995 року № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Згідно роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Україною з 24.02.2022 року, згідно відкритих даних, не контролюється орієнтовно 20 відсотків власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Існують способи виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, і через офіційні пункти пропуску, доприкладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.

Також існують реальні можливості переховування підозрюваного і на тимчасово окупованих територіях України.

Підозрюваний ОСОБА_10 не має соціально струмуючих факторів, а саме міцних соціальних зв`язків (зокрема, власної сім`ї, дітей). За місцем своєї реєстрації не проживає, постійно змінює місце свого фактичного проживання. Не працевлаштований, не має належного джерела доходу.

Реальна можливість вільної зміни свого місця проживання (перебування) та відсутність стійких соціальних зав`язків за місцем проживання, підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.

Не виключено і те, що підозрюваний ОСОБА_10 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та/або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування на даний час ще не завершено, а отже не проведенні всі необхідні слідчі дії.

Ймовірним є й те, що підозрюваний ОСОБА_10 зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни ними своїх показів у суді, оскільки йому були вручені копії матеріалів кримінального провадження та відомі не лише анкетні дані вказаних осіб, але й їх фактичне місце проживання.

Відсутність стійких та тривалих трудових правовідносин, належного та постійного джерела доходу (прибутку) у підозрюваного ОСОБА_10 , підвищує ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

При вирішенні питання доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 відповідно до вимог частини першої статті 178 КПК України, слідчим суддею враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у їх вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв`язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим судом.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При вирішенні цього питання слідчий суддя виходить з того, що особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_10 , та встановлені ризики; заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; домашній арешт, не може бути застосований, оскільки відносно підозрюваного ОСОБА_10 у цьому ж кримінальному провадженні вже застосовувався цілодобовий домашній арешт, який був порушений підозрюваним, що призвело до оголошення останнього у розшук та зупинення досудового розслідування.

Вищезазначені ризики виправдовують застосування відносно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням строку досудового розслідування, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 необхідно обрати в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 січня 2023 року включно, а відтак клопотання підлягає до часткового задоволення.

Слідчий суддя також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваного не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

Так, згідно із частиною третьою статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, пункт 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку частини третьої статті 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.

З урахуванням обставин цього кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у межах сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боявся б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку частини п`ятої статті 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області; повідомляти слідчого відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного ОСОБА_10 і здатні запобігти реалізації встановлених вище судом ризиків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Осіївка Бершадського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 січня 2023 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_10 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у межах 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 173670грн.00коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області; повідомляти слідчого відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному положення п.п. 8, 10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03.01.2023 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя